≈коном≥чна теор≥¤ > ¬итрати виробництва ≥ прибуток

«ростанн¤ прибутку дос¤гаЇтьс¤ передус≥м за рахунок зб≥льшенн¤ виробництва ≥ в≥дпов≥дно виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та зникенн¤ њњ соб≥вартост≥.

¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, в свою чергу, залежить в≥д ькост≥ виробленоњ продукц≥њ, њњ складу (асортименту, номенклатури) ≥ ц≥н, що склалис¤.

–ќ«ѕќƒ≤Ћ ѕ–»Ѕ”“ ”

¬ умовах багатоукладноњ економ≥ки не ≥снуЇ Їдиноњ схеми ћпод≥лу прибутку. Ѕезумовно, Ї в≥дм≥нност≥ розпод≥лу прибутку на риватному п≥дприЇмств≥ та в кооперативних ≥ державних п≥дприЇм-с. ќднак дл¤ вс≥х учасник≥в виробництва Ї загальн≥ засади щодо дйсненн¤ ц≥Їњ процедури.

Ќасамперед з прибутку вираховують податки до державного бюджету. ¬ розд. 26 ми д≥знаЇмось, наприклад, ¤к справл¤Їтьс¤ податок з прибутку на украњнських п≥дприЇмствах.

„астина прибутку вилучаЇтьс¤ на орендну плату (за користуван≠н¤ землею, буд≥вл¤ми, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ ≥нших влас≠ник≥в). ѕ≥дприЇмства за рахунок прибутку сплачують в≥дсотки за по≠зичен≥ кошти банк≥вським установам.

≤з прибутку створюютьс¤ благод≥йн≥ та ≥нш≥ фонди. ¬ «акон≥ ”к≠рањни "ѕро благод≥йництво та благод≥йн≥ орган≥зац≥њ" визначен≥ ос≠новн≥ напр¤ми благод≥йництва ≥ благод≥йноњ д≥¤льност≥. ѕ≥дприЇм≠ства, ¤к≥ в≥ддають частину своњх прибутк≥в на благод≥йну д≥¤льн≥сть, користуютьс¤ податковими та ≥ншими п≥льгами.

 ошти, що залишаютьс¤ п≥сл¤ перел≥чених в≥драхувань, утворю≠ють чистий прибуток. « нього зд≥йснюютьс¤ нагромадженн¤ (тобто розширенн¤ виробництва, зб≥льшенн¤ фонд≥в невиробничого при≠значенн¤).

«а рахунок прибутку забезпечуютьс¤ охорона навколишнього се≠редовища, п≥дготовка кадр≥в, створюютьс¤ соц≥альн≥ фонди (рис. 1).

–ис. 1. –озпод≥л валового прибутку

„астина прибутку може розпод≥л¤тис¤ за власним бажанн¤м п≥дприЇмц¤. «ауважимо, що нормальний прибуток, ¤кий становить матер≥альну винагороду п≥дприЇмц¤, вже вилучений з обл≥кового (бух≠галтерського) прибутку, ≥ Ї частиною витрат виробництва. ѕроте пев≠на частина економ≥чного прибутку може розпод≥л¤тис¤ на р≥зн≥ ц≥л≥ за бажанн¤м п≥дприЇмц¤.

” кожн≥й крањн≥ Ї певн≥ особливост≥ розпод≥лу прибутку. Ќаприк≠лад, ¤кщо в ”крањн≥ в≥дсотки за кредит сплачуютьс¤ за рахунок вало≠вого прибутку, то у —Ўј вони вход¤ть до складу витрат виробницт≠ва. ƒл¤ п≥дприЇмц≥в такий пор¤док б≥льш виг≥дний. ѕо сут≥ за користуванн¤ позикою плат¤ть покупц≥ товар≥в ≥ послуг.  р≥м того, витрати виробництва Ч б≥льш над≥йна матер≥альна база дл¤ сплати в≥дсотк≥в за кредит. як в≥домо, прибуток Ї тод≥, коли виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ за ринковими ц≥нами перевищуЇ витрати виробництва. якщо ринков≥ ц≥ни р≥зко зниз¤тьс¤, то прибуток зменшуЇтьс¤ або ж його немаЇ зовс≥м. ” цьому раз≥ платити за кредит важко або зовс≥м неможливо.

—оц≥альн≥ фонди, пор¤док њх формуванн¤ у р≥зних крањнах також з≥знаютьс¤.

ѕ–»Ѕ”“ќ  ≤ –≈Ќ“јЅ≈Ћ№Ќ≤—“№.

ѕрибуток Ї важливим показником ефективноњ д≥¤льност≥ зиЇмств. ѕроте ¤к≥сть роботи п≥дприЇмства не можна оц≥нювати за масою прибутку. ѕрипуст≥мо, в≥домо, що одне п≥дприЇмство держало 10, а ≥нше Ч т≥льки 2 млн грн. прибутку. —казати, що перше п≥дприЇмство, ¤ке маЇ прибуток у 5 раз≥в б≥льший, працюЇ кра≠њв, н≥ж друге, Ч означаЇ зробити помилковий висновок. ƒл¤ того цоб точно обчислити прибутков≥сть п≥дприЇмства, потр≥бно з≥ставити прибуток з витратами п≥дприЇмства (соб≥варт≥стю) або з обс¤гом виробничих фонд≥в п≥дприЇмства (основних фонд≥в ≥ оборотних соб≥в). “аке з≥ставленн¤ характеризуЇ рентабельн≥сть. –ентабельн≥сть показуЇ прибутков≥сть, доходн≥сть п≥дприЇм-

ства.

™ два вар≥анти визначенн¤ рентабельност≥. якщо прибуток в≥дно-гь до соб≥вартост≥ продукц≥њ, визначають рентабельн≥сть про-сц≥њ. њњ формула така:

(–1 Ч норма рентабельност≥ продукц≥њ; ѕ Ч прибуток; —б Ч соб≥варт≥сть продукц≥њ.

÷¤ формула даЇ можлив≥сть визначити, ¤ка продукц≥¤ б≥льш при-v гкова, тобто виг≥дн≥ша дл¤ виробництва. ќднак треба мати на уваз≥, до соб≥варт≥сть маЇ в≥дпов≥дати витратам виробництва на основ≥ ≤≥вноважних ц≥н. ¬ умовах адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки, њли ц≥ни визначалис¤ вольовим, суб'Їктивним шл¤хом, соб≥варт≥сть, t ≥ ц≥ни, в≥дображала економ≥ку в кривому дзеркал≥, а отже, визна≠ченн¤ справжньоњ рентабельност≥ не було.

¬≥дношенн¤ прибутку до виробничих фонд≥в характеризуЇ рен≠табельн≥сть п≥дприЇмства, њњ можна визначити за такою формулою, у в≥дсотках:

де ‘о, ‘о.з. Ч в≥дпов≥дно основн≥ виробнич≥ фонди ≥ оборотн≥ засоби.

” п≥дприЇмства, ¤ке виробл¤Ї один вид продукц≥њ, показники рен≠табельност≥, що розгл¤даютьс¤, пов'¤зан≥ м≥ж собою через показник швидкост≥ обороту авансованих вкладень.

ѕерший вар≥ант рентабельност≥ показуЇ в≥дношенн¤ прибутку до використаних фонд≥в. —об≥варт≥сть Ч це використан≥ фонди ‘в. ƒру≠гий вар≥ант рентабельност≥ характеризуЇ в≥дношенн¤ прибутку до авансованих фонд≥в ‘а.

ѕри одному оборот≥ авансованих фонд≥в прот¤гом року норми рентабельност≥, обчислен≥ обома способами, зб≥гаютьс¤. якщо час обороту перевищуЇ р≥к, то норма рентабельност≥, обчислена за аван≠сованими фондами, буде меншою, н≥ж норма рентабельност≥ за по≠точними витратами.

ѕри к≥лькох оборотах на р≥к норма рентабельност≥ за фондами перевищить норму рентабельност≥ за поточними витратами.

якщо вз¤ти прибуток на одиницю продукц≥њ ¤к р≥зницю м≥ж ц≥ною на нењ ÷ ≥ соб≥варт≥стю —б, позначити обс¤г продукц≥њ ¤к V, варт≥сть основних виробничих фонд≥в ‘о, а матер≥альних оборотних фонд≥в Ч ‘об, то розгл¤нута формула рентабельност≥ матиме такий вигл¤д, у в≥дсотках:

–≥вень рентабельност≥ пр¤мо пропорц≥йний обс¤гу виробленоњ про≠дукц≥њ та обернено пропорц≥йний вартост≥ використаних фонд≥в та оборотних засоб≥в. ” зв'¤зку з цим рентабельн≥сть Ї ≥нтегральним по≠казником ефективност≥ роботи п≥дприЇмства. «ростанн¤ рентабельно≠ст≥ в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ¤к п≥дприЇмства, так ≥ сусп≥льства в ц≥лому,

¬≥дношенн¤ прибутку до виробничих фонд≥в п≥дприЇмства або до всього авансованого кап≥талу характеризуЇ не т≥льки рента≠бельн≥сть п≥дприЇмства, а й норму прибутку.

ѕри визначенн≥ цього показника важливо знати чинники, що впли≠вають на величину норми прибутку. ƒо них сл≥д в≥днести: величину маси прибутку, структуру витрат кап≥талу, швидк≥сть обороту кап≥≠талу, економ≥ю засоб≥в виробництва, масштаби виробництва.

√оловним чинником, що впливаЇ на величину норми прибутку, Ї величина маси прибутку. ѕо сут≥, зб≥льшенн¤ маси прибутку при тих самих фондах показуЇ ступ≥нь виг≥дност≥ б≥знесу.

¬ажливе значенн¤ дл¤ зб≥льшенн¤ норми прибутку маЇ структура авансованих на виробництво засоб≥в, а саме частка видатк≥в на оплату прац≥ прац≥вник≥в. ѕри однаков≥й величин≥ авансованого ка≠п≥талу б≥льше прибутку буде на тому п≥дприЇмств≥, де в≥дносно б≥льше кошт≥в витрачено на робочу силу.

Ќа р≥чну норму прибутку впливаЇ швидк≥сть обороту кошт≥в, витрачених на виробництво.

Ќорма прибутку значною м≥рою залежить в≥д економ≥њ витрат на засоби виробництва. «аощадженн¤ дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки впрова≠дженню прогресивноњ техн≥ки, технолог≥њ виробництва, науковоњ орган≥зац≥њ прац≥. ¬елике значенн¤ маЇ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ робо≠чих зм≥н прот¤гом доби тощо.

Ќа норму прибутку впливаЇ економ≥¤ на масштабах виробниц≠тва. ƒосв≥д показуЇ, що в багатьох галуз¤х велике виробництво маЇ переваги перед др≥бним. ќсобливо це стосуЇтьс¤ автомоб≥льноњ та ≥нших галузей машинобуд≥вноњ промисловост≥. ѕереваги дос¤гають≠с¤ за рахунок поточного виробництва, поглибленн¤ под≥лу прац≥, за≠стосуванн¤ продуктивн≥шого устаткуванн¤ та ≥нших чинник≥в.

1	2	3

Ќазва: ¬итрати виробництва ≥ прибуток
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (11855 прочитано)