≈коном≥чна теор≥¤ > ƒоходи в ринков≥й економ≥ц≥

ƒоходи в ринков≥й економ≥ц≥

як ми зФ¤сували в ринков≥й економ≥ц≥ кожний ресурс, необ-

х≥дний виробництву, продаЇтьс¤.÷≥на його куп≥вл≥ продажу визначаЇтьс¤ законами ринку.–озгл¤немо детальн≥ше цей про-

цес.

¬ласник кожного ресурсу в ринков≥й економ≥ц≥ д≥стаЇ вина-

городу в раз≥ продажу або здач≥ в оренду ресурсу. онкретн≥ форми ринковоњ винагороди за надан≥ ресурси Ц це рента, за-

роб≥тна плата, позичковий процент, прибуток.

–≈Ќ“ј.–ента Ц це ц≥на за використанн¤ земл≥ й ≥нших при-

родних ресурс≥в, к≥льк≥сть ¤ких обмежена.–озгл¤даючи фор-

муванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на землю, ми зробили припушен-

н¤, що вс≥ земл≥ с≥льськогосподарському оборот≥ мають одна-

кову ¤к≥сть.“аке спрощенн¤ дало нам можлив≥сть акцентувати

увагу на особливост¤х попиту ≥ пропозиц≥њ.ѕропозиц≥¤ земл≥,

¤к вам уже в≥домо, Ї ф≥ксованою, а њњ вплив на земельну рен-

ту Ц пасивним.ѕопит стаЇ основним фактором, ¤кий визначаЇ розм≥р земельноњ ренти.ѕроте сам попит на землю (та на ≥нш≥ природн≥ ресурси) залежить в≥д ¤кост≥ земл≥.

«емл≥ розр≥зн¤ютьс¤ за своЇю родюч≥стю, розташуванн¤м щодо ринк≥в збуту продукц≥њ, кл≥матичними умовами м≥сце-

вост≥.¬итрати на одиницю продукц≥њ на краш≥х, середн≥х ≥ г≥-

рших земл¤х неоднаков≥.Ќа товарних ринках (ринок зерна, ринок картопл≥ тощо) одна й та сама продукц≥¤ реал≥зовувати-

метьс¤ за однаковою ц≥ною.ѕри цьому виробник Ц п≥дри Ц

Їмиць, ¤кий працював на краш≥х земл¤х, одержить б≥льший доход, н≥ж той, хто виростив урожай на г≥рш≥й земл≥.ќстан-ньому ринкова ц≥на п≥сл¤ в≥дшкодуванн¤ б≥льших витрат за-

безпечить менший доход.якщо п≥дприЇмц≥ користуютьс¤ кра-

щими д≥л¤нками земл≥ на умовах оренди, то одержавши б≥ль-

ший доход, вони повинн≥ в≥ддати власников≥ земл≥ ту частину доходу, ¤ку одержано саме завд¤ки кращ≥м умовам землеко-

ристуванн¤.÷¤ частина називаЇтьс¤ диференц≥альною рен-

тою, тому що њњ розм≥р диференц≥юЇтьс¤ залежно в≥д ¤кост≥ земл≥.

„ому до с≥льськогосподарського виробництва залучають не

т≥льки кращ≥, а й г≥рш≥ та середн≥ земл≥? ÷е викликано зро-

станн¤м населенн¤ ≥ попиту на с≥льськогосподарську продук-

ц≥ю.

ƒиференц≥альна рента створюЇтьс¤ на кращ≥х ≥ середн≥х д≥-

л¤нках ≥ не створюЇтьс¤ на г≥рших.јле й найг≥ршу д≥л¤нку не надаватимуть у користуванн¤ безоплатно.“ой доход, ¤кий одержуЇ власник незалежно в≥д ¤кост≥ земл≥, що в≥н надаЇ у користуванн¤, називаЇтьс¤ абсолютною рентою.

„ому ≥снуЇ своЇр≥дна плата за ресурс земл≥ у вигл¤д≥ абсолютноњ ренти?

÷е повФ¤зано з ун≥кальн≥стю цього ресурсу, а саме з тим, що землю можна створити, зб≥льшивши обс¤г площ, вона не може бути зам≥нена ≥ншим ре-

сурсом так, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ з працею ≥ кап≥талом.

—л≥д зазначити, що ¤к≥сть земл≥ Ц не лише природний дар.Ћюдина може п≥двищ≥ти продуктивн≥сть земл≥ за рахунок њњ очищенн¤, дренажу, ≥ригац≥њ, ≥ тод≥ попит на землю зб≥льшуЇтьс¤, що зумовлюЇ зб≥льшенн¤ ренти.

«емлю, д≥йсно, н≥чим не можна зам≥нити, проте њњ можна використо Ц

вувати дл¤ р≥зних ц≥лей.ќдна й та сама д≥л¤нка земл≥ може бути пос≥вною площею, пасовищем дл¤ худоби, буд≥вельним майданчиком, футбольним полем.”се це Ц альтернативне використанн¤ земл≥.–ентн≥ платеж≥, що њх внос¤ть користувач≥ земл≥ (фермери та ≥нш≥ п≥дприЇмц≥), Ї платою за вилу-

ченн¤ земл≥ з альтернативного використанн¤.

™ альтернативна й у власника земл≥: в≥н може продати землю, здати в оренду або залишити за собою.¬≥д продажу земл≥ в≥н хот≥в би мати таку суму, ¤ка, будучи покладена в банк, приносила б йому дох≥д не нижчий, н≥ж рента.≤накше йому виг≥дн≥ше надавати землю в оренду й одержувати ренту.Ќа п≥дстав≥ цього п≥драховуЇтьс¤ ц≥на земл≥ Ц кап≥тал≥зована земель Ц

на рента.

÷≥на земл≥ в ринков≥й економ≥ц≥ зростаЇ, що, безперечно, оч≥куЇ ≥ нашу крањну в процес≥ побудови справжнього ринку.

«ароб≥тна плата Ц це винагорода, ¤ку одержуЇ власник робочоњ сили за свою працю, або ц≥на, ¤ку платить п≥дприЇмиць прац≥вников≥ за викори-

станн¤ його прац≥.

ƒавайте пом≥ркуЇмо: за що конкретно платить п≥дприЇмиць прац≥внико-

в≥, коли наймаЇ його на роботу? Ћог≥чно було б припустити, що в≥н пла Ц

тить за те, за що й ми платимо, купуючи ≥нш≥ товари, а саме Ц за корисний ефект, ¤кий даЇ споживанн¤ даного товару.¬икористанн¤ прац≥ в процес≥ виробницва Ц це послуга, ¤ку надаЇ прац≥вник наймачев≥.ѓњ ц≥ною ≥ Ї заро Ц б≥тна плата.

≈коном≥сти виход¤ть ≥з теор≥њ граничноњ продуктивност≥ у по¤сненн≥ за-

роб≥тноњ плати.«г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, в забезпеченн≥ випуску продукц≥њ (Q)

беруть участь три фактори виробництва: прац¤ (l), земл¤ (L), кап≥тал (K).

Ќа мов≥ матиматики це означаЇ, що величина випуску продукц≥њ Ї функ Ц

ц≥Їю в≥д трьох незалежних зм≥нних:

Q = f (l,LK).

«а кожним фактором, що бере участь у процес≥ створенн¤ продукту, стоњть власник, ¤кий маЇ одержати винагороду пропорц≥йно своЇму вне Ц

сков≥.ќск≥льки йдетьс¤ про фактор прац≥, припустимо, що величини двох ≥нших фактор≥в заф≥ксован≥ на незм≥нному р≥вн≥.“од≥ зб≥льшенн¤ фактору прац≥ на одиницю (наприклад, на одному прац≥вника) приведе до в≥дпов≥ Ц

дного приросту продукц≥њ.—аме цей прир≥ст продукц≥њ, одержаний за раху-

нок найму ще одного ( додаткового, граничного) прац≥вника, й утворюЇ граничний продукт прац≥.ѕ≥дприЇмцев≥ виг≥дно зб≥льшувати к≥льк≥сть най-

маних роб≥тник≥в до т≥Їњ меж≥, поки варт≥сть граничного продукту дор≥внюЇ зароб≥тн≥й плат≥.

√ранична продуктивн≥сть прац≥, ¤к зазначалось у попередн≥й тем≥, Ї одним з вир≥шальних фактор≥в попиту на працю.÷≥ну пропозиц≥њ прац≥ визнають фактори економ≥чноњ повед≥нки прац≥вника на ринку. ѕрац≥вник вибираЇ м≥ж втратою свого в≥льного часу ≥ тими споживчими благами, ¤к≥ в≥н може придбати, одержавши винагороду за працю.ќтже, нижньою ме Ц

жею ц≥ни прац≥ з боку пропозиц≥њ маЇ бути така варт≥сть споживчих благ, ¤ка, принаймн≥, даЇ прац≥вников≥ змогу в≥дшкодувати витрати своЇњ робо Ц

чоњ сили.

—тавки зароб≥тноњ плати ≥стотно р≥зн¤тьс¤ залежно в≥д профес≥њ, р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ ≥ нав≥ть у межах одн≥Їњ профес≥њ.“аке ¤вище називаЇтьс¤ дифе-

ренц≥ац≥Їю зароб≥тноњ плати. ¬ загальних рисах вона може по¤снюватис¤ взаЇмод≥Їю попиту ≥ пропозиц≥њ.ѕригадаЇмо: ¤кщо пропозиц≥¤ певного то Ц

вару (робочоњ сили) перевищуЇ попит, то ц≥на (зароб≥тна плата) рухатиме-

тьс¤ вниз.≤, навпаки, коли високий попит зустр≥чаЇтьс¤ з недостатьньою пропозиц≥Їю, то ц≥на (зароб≥тна плата) зростаЇ.јле чому попит ≥ пропози Ц

ц≥¤ Ї р≥зними на р≥зних ринках прац≥? ‘актори диференц≥ац≥њ зароб≥тноњ плати залежать в≥д умов прац≥, конкуренц≥њ, моб≥льност≥ робочоњ сили.

ѕрац≥вники в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного природн≥ми зд≥бност¤ми, р≥внем осв≥ти, квал≥ф≥кац≥Їю.¬од≥њ такс≥ не можуть конкурувати з бухгал Ц

терами, а т≥ Ц з оперними сп≥ваками. ÷е перешкоджаЇ вир≥внюванню заро Ц

б≥тноњ плати, збер≥гаючи профес≥йн≥ в≥дм≥нност≥.”н≥кальн≥ зд≥бност≥ люди-

ни оплачуютьс¤ вище ≥ в межах одн≥Їњ профес≥њ, робл¤чи талановитого пра-

ц≥вника незам≥нним: сол≥ст опери оплачуЇтьс¤ вище, н≥ж той, хто сп≥ваЇ в хор≥.

Ќа р≥вень зароб≥тноњ плати впливають умови прац≥.ўоб утримати лю Ц

дей на робот≥ у шк≥дливих дл¤ здоровФ¤ умовах, треба доплачувати њм, компенсуючи негативний вплив шумових ефект≥в, забрудненост≥, в≥брац≥њ тощо.

 онкурентному становленню р≥вноважноњ зароб≥тноњ плати перешко Ц

джають ≥ обмеженн¤ моб≥льност≥ робочоњ сили.Ћюдина привФ¤зана до м≥ Ц

сц¤ своЇњ роботи м≥сцем проживанн¤.≤нод≥ не можна зм≥нити роботу через обмеженн¤ з боку профсп≥лок.ќбмеженн¤ конкуренц≥њ на ринку прац≥ по Ц

вФ¤зан≥ ≥ з соц≥альними факторами.“ак, ж≥нки, ¤к правило, одержують ниж-

чу зароб≥тну плату: багато п≥дприЇмц≥в, наймаючи прац≥вник≥в, надають перевагу чолов≥кам.

ѕозичковий процент Ї винагородою, ¤ку д≥стаЇ власник грошей за те, що надав њх п≥дприЇмц¤м або приватним особам дл¤ користуванн¤.√рощ≥ сам≥ по соб≥ не Ї продуктом, тобто не можуть виробл¤ти товари чи послу Ц

ги.јле за грощ≥ п≥дприЇмц≥ купують засоби виробництва, наймають робочу силу, орендують землю ≥ ¤к насл≥док одержують готову продукц≥ю.ќск≥ль-

ки частину готовоњ продукц≥њ одержано завд¤ки використанню позичених грошей, п≥дриЇмець маЇ не лише повернути борг, а й заплатити за користу-ванн¤ грошима.÷≥на, ¤ку сплачують за користуванн¤ грошима, називають

ставкою або нормою позичкового процента.¬она розраховуЇтьс¤ ¤к про-

цент в≥д к≥лькост≥ позичених грошей.Ќаприклад, ¤кщо ви позичили 1000 грошових одиниць, а маЇте повернути через р≥к 1200, то р≥чна ставка процента становитиме 20.

—тавка процента, ¤к ви вже знаЇте з попередноњ теми, визначаЇтьс¤ взаЇмод≥Їю попиту ≥ пропозиц≥њ на грошовому ринку.–≥вень ставки про Ц

цента залежить в≥д багатьох фактор≥в.Ќасамперед сл≥д розр≥зн¤ти ном≥на Ц

льну та реальну ставку процента.Ќом≥нальна ставка Ц це к≥льк≥сний вираз процентноњ ставки за поточним курсом грошовоњ одиниц≥.–еальна ставка Ц

це ном≥нальна ставка м≥нус р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

ѕрипустимо, банк видав позичку п≥д 50%, але р≥вень ≥нфл¤ц≥њ також становить 50%.” такий ситуац≥њ ≥нфл¤ц≥¤ У зФњстьФ прир≥ст грошей.

—тавки процента диференц≥юютьс¤ залежно в≥д к≥лькох фактор≥в.

 редитор завжди ризикуЇ, що позичальник не зможе заплатити борг.

„им б≥льшим Ї такий ризик, тим вищу ставку процента правитиме креди-

тор.ƒовгостроков≥ позички даютьс¤ п≥д вищий процент, н≥ж короткостро-

1	2

Ќазва: ƒоходи в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2386 прочитано)