≈коном≥чна теор≥¤ > ≈волюц≥¤ теор≥њ державного регулюванн¤.≈коном≥чний дирижизм

≈волюц≥¤ теор≥њ державного регулюванн¤.≈коном≥чний дирижизм

–еферат на тему:

≈волюц≥¤ теор≥њ державного регулюванн¤.

≈коном≥чний дирижизм.

“еор≥¤ державного регулюванн¤ бере св≥й початок ще в пер≥од середньов≥чч¤, коли дл¤ заохоченн¤ тих чи ≥нших виробництв або ремесел надавались п≥льги в оподаткуванн≥. јле у т≥ далек≥ часи використанн¤ податкових важел≥в ¤к ≥нструмент≥в впливу на економ≥чне житт¤ мало спорадичний характер.

ћеркантил≥сти були першою школою, ¤ка у своњй теоретичн≥й систем≥ в≥двела податкам суттЇву роль, ¤к ≥нструменту впливу держави на економ≥ку. «г≥дно з њхньою теор≥Їю, держава повинна стимулювати надходженн¤ золота в крањну, що забезпечить њй стаб≥льне положенн¤ в св≥т≥, а њњ громад¤нам - достойний р≥вень житт¤. ѕредставники ц≥Їњ теч≥њ вважали, що податки Ї тим ≥нструментом, за допомогою ¤кого можна одночасно дос¤гнути двох ц≥лей - поповнити державну скарбницю шл¤хом оподаткуванн¤ ≥мпортних товар≥в, а також п≥дтримати в≥тчизн¤ного товаровиробника, що, в свою чергу, також спри¤тиме нагромадженню золота в крањн≥, позитивному торговельному балансу.

ќднак до середини ’≤’ ст. держава мало втручалас¤ в господарське житт¤, а ф≥рми не могли впливати на основн≥ параметри ринку. ” кожн≥й галуз≥ функц≥онували тис¤ч≥ др≥бних ≥ середн≥х виробник≥в, взаЇмозвТ¤зок м≥ж ¤кими зд≥йснювавс¤ через ринок у вигл¤д≥ конкуренц≥њ. «а таких умов ринковий механ≥зм регулював розпод≥л ресурс≥в, територ≥альн≥ пропорц≥њ, увТ¤зував м≥ж собою варт≥сн≥ пропорц≥њ, окрем≥ фази в≥дтворювального процесу. ≈коном≥чна могутн≥сть ф≥рм була ще недостатньою, щоб впливати на макроеконом≥чн≥ процеси, а економ≥чна роль держави зводилас¤ до функц≥й Ђн≥чного сторожаї, тобто охоронц¤ власност≥. ќтже, економ≥сти п≥дн≥мали питанн¤ регулюванн¤ економ≥кою, бо в цьому не було потреби.

ќднак в останн≥й третин≥ ’≤’ ст. в економ≥ц≥ передових крањн в≥дбуваютьс¤ глибок≥ зм≥ни. √алузеве виробництво зосереджуЇтьс¤ в руках все меншоњ к≥лькост≥ ф≥рм, зокрема, в таких нових галуз¤х, ¤к автомоб≥льна, нафтова та де¤к≥ ≥нш≥. —короченн¤ або припиненн¤ виробництва такою ф≥рмою уже серйозно впливаЇ на всю нац≥ональну економ≥ку. «а таких умов механ≥зм державного регулюванн¤, в ¤кому зад≥¤н≥ вин¤тково базов≥ елементи - ц≥ни, попит та пропозиц≥¤, втрачаЇ здатн≥сть державноњ координац≥њ. –инкове регулюванн¤ повинно доповнюватис¤ регулюванн¤м ф≥рм, а також посиленн¤м втручанн¤ державного сектора в господарське житт¤ до такого висновку прийшли де¤к≥ економ≥сти цього пер≥оду.

¬елик≥ ф≥рми можуть впливати на основн≥ параметри ринку, що в≥дображаЇтьс¤ в теор≥¤х монопол≥њ та ол≥гопол≥њ. ÷≥ крупн≥ ф≥рми п≥дривають великою м≥рою функц≥онуванн¤ ринкового механ≥зму. ” той час зм≥цнюють своњ позиц≥њ профсп≥лки, ¤к≥ обмежують ринковий механ≥зм у визначен≥ зароб≥тноњ плати. ” результат≥ посилюЇтьс¤ розбалансован≥сть економ≥ки, що про¤вл¤Їтьс¤ в поглибленн≥ цикл≥чних коливань, зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ банкрутств, посиленн¤м ≥нфл¤ц≥йних тенденц≥й. ќсобливо руйн≥вною став спад 1929-33 рр., ¤кий ув≥йшов в ≥стор≥ю п≥д назвою ¬еликоњ депрес≥њ. ÷¤ криза п≥дтвердила, що ринкова економ≥ка сама по соб≥ не може забезпечити економ≥чну р≥вновагу. —л≥д зазначити, що одн≥Їю ≥з передумов становленн¤ теор≥й державного регулюванн¤ був усп≥х економ≥чноњ системи –ад¤нського —оюзу (¤кий виконав перший пТ¤тир≥чний план).

¬ цих умовах виникаЇ необх≥дн≥сть зрозум≥ти ≥ розкрити законом≥рност≥ кап≥тал≥зму ≥ запропонувати практичн≥ рекомендац≥њ, ¤к≥ забезпечать його розвитку. ѕошук р≥зноман≥тних вар≥ант≥в державного контролю над економ≥кою - особлив≥сть буржуазноњ пол≥теконом≥њ ’’ ст. «Т¤вл¤Їтьс¤ напр¤м у економ≥чн≥й теор≥њ, що обТЇднуЇ прихильник≥в регульованоњ економ≥ки, цей напр¤м отримав назву ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… ƒ»–»∆»«ћ. —л≥д зазначити, що сутн≥сть дирижизму ¤к напр¤мку економ≥чноњ науки пол¤гаЇ у обгрунтуванн≥ необх≥дност≥ використанн¤ р≥зних засоб≥в (ур¤ду, права, вартост≥, ц≥ни,..) дл¤ державного контролю над економ≥кою. ƒирижисти одн≥ ≥з перших виступили з ≥деЇю державного регулюванн¤ ≥ в теоретичному аспект≥ п≥дготовили в≥дпов≥дну платформу дл¤ кейнс≥анства.

–амки дирижизму визначити важко, розкв≥т припав на 20-30-т≥ роки ’’ ст. ƒирижизм н≥коли не був однор≥дним, а його представник≥в не завжди можна обТЇднати достатньо конкретним колом ≥дей. ќск≥льки, вони виступають в широкому д≥апазон≥ г≥потез, оц≥нок, ≥дей, ќтже, дирижизм не маЇ ¤кихось загальних теоретичних засад. ≈коном≥сти, котр≥ належать до цього напр¤му, суттЇво р≥зн¤тьс¤ ¤к щодо теоретичних принцип≥в, так ≥ щодо досл≥джуваних проблем. ќбТЇднують дирижист≥в методолог≥¤ ≥ критичне ставленн¤ до ортодоксальноњ класичноњ ≥ неокласичноњ теор≥њ.

÷≥ обставин, що дирижисти виступали з критикою попередньоњ буржуазноњ економ≥ки за анал≥з кап≥тал≥зму в статиц≥, а не в динам≥ц≥, з критикою ≥дей Угармон≥њ ≥нтерес≥вФ ≥ Уринковоњ р≥вновагиФ, позитивно характеризуЇ методолог≥ю дирижизму ≥ вказуЇ на присутн≥сть елемент≥в Усоц≥ального критизмуФ. ” процес≥ критики статичного характеру традиц≥йноњ пол≥теконом≥њ дирижисти висунули необх≥дн≥сть ≥сторичного п≥дходу в економ≥чному анал≥з≥. “ака позиц≥¤ обТЇктивно обумовлена законом≥рност¤ми розвитку кап≥тал≥зму, а саме усусп≥льненн¤м виробництва та посиленн¤м рол≥ ур¤ду в економ≥ц≥.  ритикували буржуазну економ≥ку за те, що вона перетворилась на науку про багатство.  ритичне начало, притаманне дирижистам, нам≥ри досл≥дити руш≥йн≥ сили економ≥чного розвитку породжували в дирижист≥в певний ≥нтерес до марксизму. ѕроте дирижизм в ц≥лому, на вс≥х його етапах розвитку виступаЇ проти визначенн¤ кап≥тал≥зму ¤к експлуататорського сусп≥льного ладу, проти марксистськоњ теор≥њ ≥сторичного прогресу через класову боротьбу й соц≥альну революц≥ю. ƒирижисти не шкодують чорноњ фарби, щоб змалювати негативн≥ риси кап≥тал≥зму.  ритикували класик≥в за те, що вони звод¤ть усе до механ≥чних закон≥в попити та пропозиц≥њ ≥ не торкаютьс¤ ≥нших проблем. ¬они критикують магнат≥в ф≥нансового кап≥талу за неробство, називають њх Убезд≥¤льним класомФ. ≈коном≥ка дл¤ дирижист≥в - це економ≥ка Урегульованого кап≥тал≥змуФ, Уадм≥н≥стративного кап≥тал≥змуФ, або, ¤к ≥нколи висловлюютьс¤, Урозумного кап≥тал≥змуФ. ÷≥ характеристики звТ¤зан≥ з визначенн¤м рол≥ держави в кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥. Ќа њх думку державне регулюванн¤ з використанн¤м ф≥нанс≥в, грошового об≥гу, кредиту не т≥льки врегульовуЇ економ≥чний розвиток, але ≥ запоб≥гаЇ цикл≥чним коливанн¤м. ƒержавне регулюванн¤ в змоз≥ розвТ¤зати сусп≥льн≥ суперечност≥ кап≥тал≥зму.

¬они одн≥ з перших,

котр≥ запропонували соц≥альне регулюванн¤ над економ≥кою;

котр≥ намагалис¤ обгрунтувати неспроможн≥сть Уконкурентноњ економ≥киФ ≥ висунули ≥дею Усоц≥ального контролюФ над господарським житт¤м сусп≥льства;

котр≥ критикували ≥снуванн¤ монопол≥й ≥ пропонували механ≥зм звуженн¤ влади монопол≥й;

¬они запропонували так≥ заходи:

створити такий державний заклад, ¤кий би захищав ≥нтереси ≥ робочих, ≥ кап≥тал≥ст≥в; реал≥зовував ≥ координував програму по дос¤гненню добробуту ≥ прогресу.

впровадити плануванн¤ економ≥чного розвитку ≥ антикризове регулюванн¤;

коректувати механ≥зм грошового об≥гу;

регулювати р≥вень зайн¤тост≥;

запровадити державне страхуванн¤ в≥д безроб≥тт¤.

јнал≥з дирижизму дозвол¤Ї зробити висновок, що теоретики цього напр¤мку обгрунтували необх≥дн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки, через недосконал≥сть ринкового механ≥зму. ќднак вони не дали серйозних практичних рекомендац≥й щодо реал≥зац≥њ регулюванн¤ економ≥ки. ƒирижизм вважаЇтьс¤ основною теоретичною платформою кейнс≥анства.

¬икористана л≥тература:

Ѕ≥локоненко ќ. ¬. ≤стор≥¤ економ≥чних вчень:  онспект лекц≥й. -  .: ™вропейський ун≥верситет, 2001. - —. 75-80.

Ѕлауг ћ. Ёкономическа¤ мысль в ретроспективе.: ћ.: ћысль, 1996. - —. 45-60

ƒмитриченко Ћ. ». »стори¤ экономических учений: ”чебное пособие. - ƒонецьк, У »Ќ»—Ф, ƒон√”, - 1999. - —. 338-339,

 ласики кейнсианства: ¬ 2-х т. “. 11 Ёкономические цыклы и национальный доход. „ III- IV / ’ансен Ё. —ост.: ’удокурмов ј. √. - ћ.: ќјќ У»здательство ЁкономикиФ, 1997. - —. 5-24.

1

Ќазва: ≈волюц≥¤ теор≥њ державного регулюванн¤.≈коном≥чний дирижизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1250 прочитано)