≈коном≥чна теор≥¤ > ≈фективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництка. ”кр. банк≥вська система

≈фективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництка. ”кр. банк≥вська система

ѕлан.

1. Ѕанк≥вська система ”крањни. –оль ф≥нансово-кредитноњ системи в п≥двищенн≥ ефективност≥ сусп≥льного виробництва.

2. ≈коном≥чна ≥ соц≥альна ефективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

ѕерел≥к використаноњ л≥тератури.

1. Ѕанк≥вська система ”крањни.

–оль ф≥нансово-кредитноњ системи в п≥двищенн≥ ефективност≥ сусп≥льного виробництва.

Ѕанк≥вська сиcтема - одна з найважлив≥ших ≥ нев≥дТЇмних структур ринковоњ економ≥ки. –озвиток банк≥в, товарного виробництва ≥ обороту ≥сторично йшов паралельно ≥ т≥сно перепл≥тавс¤. ѕри цьому банки, провод¤чи грошов≥ розрахунки ≥ кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозпод≥л≥ кап≥тал≥в, ≥стотно п≥двищують загальну ефективн≥сть виробництва, спри¤ють зростанню продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥. ѕерех≥д до ринку пов'¤заний з реал≥зац≥Їю кредитних в≥дносин. ѕеребудова грошового об≥гу ≥ кредиту, максимальне скороченн¤ централ≥зованого ф≥нансуванн¤, перех≥д до горизонтального руху грошових ресурс≥в на ф≥нансовому ринку.

 редит - форма руху позикового кап≥талу, тобто кап≥талу, пропонованого в позику. —ьогодн≥, в умовах розвинутих ф≥нансових, товарних ринк≥в, структура банк≥вськоњ системи ускладнюЇтьс¤. «Т¤вились нов≥ види ф≥нансових установ, нов≥ кредитн≥ ≥нструменти ≥ методи обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.

Ѕанк≥вська система ”крањни започаткована п≥сл¤ прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою ”крањни у березн≥ 1991 року «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть". ¬она Ї двор≥вневою ≥ складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та банк≥в р≥зних вид≥в ≥ форм власност≥.

Ќац≥ональний банк ”крањни Ї центральним банком, ¤кий проводить Їдину державну грошового-кредитну пол≥тику з метою забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.

ќск≥льки кредитно-банк≥вська система маЇ життЇво важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки крањни, вона служить об'Їктом ретельного нагл¤ду ≥ регулюванн¤ з боку Ќац≥онального банку ”крањни. Ќагл¤д за комерц≥йними банками ≥ регулюванн¤ њх д≥¤льност≥ пересл≥дуЇ головним чином дв≥ ц≥л≥: забезпеченн¤ ст≥йкост≥ ≥ запоб≥ганн¤ банкрутству банк≥в; обмеженн¤ концентрац≥њ кап≥талу в руках небагатьох банк≥в з метою недопущенн¤ монопольного контролю над грошовим ринком. Ќа жаль, друга ц≥ль на сьогодн≥ не дос¤гнута.

ќбов'¤зковими дл¤ кожного комерц≥йного банку Ї наступн≥ економ≥чн≥ нормативи, встановлюван≥ Ќац≥ональним банком ”крањни:

- платоспроможн≥сть банку;

- показники л≥кв≥дност≥ балансу;

- максимальний розм≥р ризику на одного позичальника;

- розм≥р обов'¤зкових резерв≥в, розм≥щуваних в Ќацинальном банку ”крањни.

 омерц≥йн≥ банки Ц основна ланка кредитноњ системи крањни, в ¤ку вход¤ть кредитн≥ установи, зд≥йснююч≥ р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ олераци≥ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на початках комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього вони використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал, але ≥ привернутий ф≥нансовий кап≥тал у вигл¤д≥ внеск≥в, депозит≥в, м≥жбанк≥вських кредит≥в ≥ ≥нших джерел. ѕричому привернут≥ засоби, ¤к правило, значно перевищують об'Їм власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в.

™ певний базовий наб≥р, без ¤кого банк не може ≥снувати ≥ нормально функц≥онувати. ƒо таких операц≥й, що конструюють д≥¤льн≥сть банка в≥днос¤ть :

- прийом депозит≥в;

- зд≥йсненн¤ грошових платеж≥в ≥ розрахунк≥в;

- видача кредит≥в.

Ѕанк≥вський кредит - в багатьох випадках незам≥нна форма ф≥нансових послуг, що дозвол¤Ї враховувати потреби конкретного позичальника ≥ пристосовувати до них умови одержанн¤ позики (на в≥дм≥ну в≥д ринку ц≥нних папер≥в, де терм≥ни ≥ ≥нш≥ умови позик стандартизован≥).

Ѕанки створюютьс¤ на акц≥онерних або пайових засадах юридичними та ф≥зичними особами. —воњ функц≥њ банки реал≥зують через виконанн¤ таких операц≥й, ¤к залученн¤ кошт≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, населенн¤ на депозитн≥, вкладн≥ рахунки та недепозитне залученн¤ кошт≥в; кредитуванн¤ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та громад¤н, вкладанн¤ у ц≥нн≥ папери, формуванн¤ касових залишк≥в та резерв≥в, формуванн¤ ≥нших актив≥в; касове та розрахункове обслуговуванн¤ народного господарства, виконанн¤ валютних та ≥нших банк≥вських операц≥й.

Ѕанки у своњй д≥¤льност≥ керуютьс¤  онституц≥Їю ”крањни, «аконами ”крањни "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни", "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", законодавством ”крањни про акц≥онерн≥ товариства та ≥нш≥ види господарських товариств, ≥ншими законодавчими актами ”крањни, нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни ≥ своњми статутами.

«а станом на 1 червн¤ 2003 року в ”крањн≥ зареЇстровано 180 банк≥в, у тому числ≥ за участю ≥ноземного кап≥талу 20. ‘актично д≥ють 157 банки з загальним обс¤гом статутного фонду понад 6.514 млрд. гривень. ќбс¤г статутного фонду у розрахунку на 1 д≥ючий банк складаЇ близько 42 млн. гривень. « с≥чн¤ 1998 року банк≥вська система ”крањни перейшла на м≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку ≥ статистики.

Ќац≥ональний банк оприлюднив основн≥ показники д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни на 1 с≥чн¤ 2003 року. јнал≥з показник≥в д≥¤льност≥ вказуЇ на вкрай незначну, за св≥товими стандартами, результативн≥сть њх функц≥онуванн¤, а також колосальну диференц≥ац≥ю можливостей р≥зних банк≥вських ≥нститут≥в. “ак, активи вс≥Їњ системи комерц≥йних банк≥в на початок 2003 року обчислювалис¤ всього 67,8 млрд. грн. (12,7 млрд. дол.), вклади ф≥зичних ос≥б Ч 19,1 млрд. грн. (3,6 млрд. дол.), або всього близько 400 грн. на душу населенн¤. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: 2000 року кап≥тал найб≥льших банк≥в св≥ту Citygroup (—Ўј), ¤к≥ входили до першоњ тр≥йки, становив 54,4 млрд. дол., Bank of America Corp. (—Ўј) Ч 40,6 млрд. дол., а величина актив≥в Mizubo Financial Group (япон≥¤) Ч 1,3 трлн. дол., Deutsche Bank (Ќ≥меччина) Ч 874,7 млрд. дол. Ќа початок 2002 року кап≥тал банк≥вськоњ системи ѕольщ≥ майже вшестеро перевищував аналог≥чний показник в ”крањн≥.

«а оц≥нками зах≥дних фах≥вц≥в, середн≥й р≥вень депозит≥в у Ђдуже багатихї крањнах становить 53% до ¬¬ѕ, Ђбагатихї Ч 31%, Ђб≥днихї Ч 20%, Ђдуже б≥днихї Ч 13%. ¬ ”крањн≥ це сп≥вв≥дношенн¤ на початок нин≥шнього року становить 17,5%. “обто за цим показником ми перебуваЇмо десь м≥ж Ђб≥днимиї ≥ Ђдуже б≥днимиї крањнами. якщо, на думку р¤ду зах≥дних експерт≥в, банки з кап≥талом менше 50 млн. дол. узагал≥ небажан≥ на ринку, то в нас на початок 2003-го середн¤ величина кап≥талу на один д≥ючий банк становила 12 млн. дол.

ѕозитивним фактом Ї досить висок≥ темпи зростанн¤ к≥льк≥сних показник≥в д≥¤льност≥ украњнських комерц≥йних банк≥в. ќсновн≥ к≥льк≥сн≥ показники зб≥льшилис¤ на 25-35 %. ¬одночас у банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни виникла значна концентрац≥¤ кап≥талу ≥ банк≥вських операц≥й.

Ќацбанк визнаив дес¤тку найб≥льших банк≥в ”крањни ¤к системоутворююч≥ банки. ѕершою дес¤ткою банк≥в ”крањни залучено понад половину кошт≥в субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ й 2/3 вклад≥в ф≥зичних ос≥б. ѓњ доходи становл¤ть 56% сукупних доход≥в системи комерц≥йних банк≥в, а чистий прибуток Ч 46%. ѕривертаЇ увагу той факт, що сумарний кап≥тал вс≥Їњ першоњ дес¤тки украњнських банк≥в екв≥валентний кап≥талов≥ пТ¤того в рейтингу рос≥йських банк≥в.

ѕерший р¤док дес¤тки зайн¤в ѕриватбанк. ƒосить сказати, що на його частку припадаЇ дес¤та частина загальних актив≥в ус≥х комерц≥йних банк≥в ”крањни, восьма частина загального обс¤гу доход≥в, чверть усього чистого прибутку. « групою УѕриватФ повТ¤зан≥ ≥мена ѕавло Ћазаренко ≥ —ерг≥й “игипко. ÷≥й груп≥ належать контрольн≥ пакети багатььох великих промислових п≥дприЇмств ”крањни, встановлено контроль над У”крнафтоюФ. ¬ „ерн≥гов≥ УѕриватуФ належить 95,5% акц≥й "„ерн≥г≥внафтапродукту". ѕ≥д контроль групи потрапила ц≥ла низка ≥нформац≥йних ресурс≥в ƒн≥пропетровську, ’аркова,  ињва.

ƒругий р¤док в≥дведений УјвалюФ. «асновник ≥ кер≥вник банку ‘ед≥р Ўпиг у 1998 роц≥ став народним депутатом, хоча не втратив належност≥ до групи й позиц≥й л≥дера. "јваль" стала одн≥Їю з найб≥льших структур в украњнськ≥й банк≥вськ≥й систем≥, усп≥шно конкуруючи з "ѕриватбанком". ќсновну увагу "јваль" прид≥л¤Ї харчов≥й промисловост≥. ќстанн≥м часом нам≥тилис¤ т≥сн≥ стосунки з "”крзал≥зницею", ≥нтереси до металург≥йноњ галуз≥.

“р≥йку призер≥в замикаЇ ѕром≥нвестбанк. —ередовище "”крпром≥нвесту" передус≥м повТ¤зане з ≥менем народного депутата ѕетра ѕорошенка. ќчолюваний ним концерн "”крпром≥нвест", 98% акц≥й ¤кого належать офшорн≥й компан≥њ "јгропрод≥мпекс  орпорейшн", контролюЇ значну частиною ринку солодощ≥в ”крањни.  орпорац≥¤ Roshen, ¤ка обТЇднуЇ кондфабрики ѕетра ѕорошенка, виготовл¤Ї близько 30% ус≥х в≥тчизн¤них солодощ≥в. ¬≥дом≥ ≥нтереси в автомоб≥льн≥й галуз≥. "ѕ≥д ѕорошенком" Ї й низка мед≥а-проект≥в.

Ќа тр≥йку л≥дер≥в припадаЇ майже третина вс≥х актив≥в системи комерц≥йних банк≥в ”крањни, зобовТ¤зань ≥ кредитного портфел¤.

ќщадбанк та ”крекс≥мбанк, обидва державн≥, пос≥ли в≥дпов≥дно четверте та пТ¤те м≥сц¤.

Ќавр¤д чи сьогодн≥ в ”крањн≥ знайдетьс¤ людина або орган≥зац≥¤, повн≥стю задоволен≥ роботою в≥тчизн¤ноњ банк≥вськоњ системи. ќц≥нки експерт≥в переважно негативн≥, називаЇтьс¤ багато вад, в тому числ≥ говоритьс¤ про те, що спектр та обс¤ги кредитних послуг залишаютьс¤ досить обмеженими, а потреби економ≥ки в кредитн≥й п≥дтримц≥ Ч незадоволеними.

Ќав≥ть поб≥жний погл¤д на наведен≥ параметри та пропорц≥њ, що склалис¤ в систем≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни, дозвол¤Ї д≥йти висновку, що в ц≥й сфер≥ Ї безл≥ч проблем.

Ќормальному розвитку в≥тчизн¤ноњ банк≥вськоњ системи перешкоджають численн≥ обТЇктивн≥ й субТЇктивн≥ чинники. —еред перших Ч дуже низьк≥ доходи переважноњ б≥льшост≥ населенн¤ ”крањни, так ≥ не в≥дновлена повною м≥рою дов≥ра населенн¤ до комерц≥йних банк≥в, в≥дсутн≥сть належноњ системи гарантуванн¤ банк≥вських вклад≥в, значна питома вага збиткових п≥дприЇмств, колосальна (за св≥товими м≥рками) частка на¤вного грошового об≥гу. « урахуванн¤м цього можна говорити, що в ”крањн≥ майже немаЇ в≥дносно стаб≥льних джерел надходженн¤ ресурс≥в у комерц≥йн≥ банки.

1	2

Ќазва: ≈фективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництка. ”кр. банк≥вська система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1174 прочитано)