≈коном≥чна теор≥¤ > ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику

« даноњ таблиц≥ видно, що вар≥ац≥¤ в≥дсотка прибутку (дисперс≥¤) складаЇ 450. ј квадратний кор≥нь з њњ, що Ї середньоквадратичним в≥дхиленн¤м, дор≥внюЇ 21. якби розвиток ф≥рми ≥ њњ майбутнЇ був ц≥лком визначений, тобто мало 100% гарант≥њ виконанн¤, то в≥дхиленн¤ в≥д оч≥куваного прибутку склало б 0%. ≤ середньоквадратичне в≥дхиленн¤ також дор≥внювало б 0. “аким чином, з даного приклада видно, що середньоквадратичне в≥дхиленн¤ ≥ вар≥ац≥¤ Ї показниками невизначеност≥ ≥ ризику. ” нашому приклад≥ цей ризик складаЇ 21 одиницю.

ƒругий напр¤мок розвитку ф≥рми, також ¤к ≥ перше, характеризуЇтьс¤ тим, що в ход≥ його реал≥зац≥њ можуть виникнути чотири ситуац≥њ, в≥дм≥нн≥сть з першим напр¤мком пол¤гаЇ в тому, що при цьому зб≥льшуЇтьс¤ розм≥р прибутку по першим трьох вар≥антах ≥ втрати по четвертому. “епер при реал≥зац≥њ вар≥анта:

1 Ч ф≥рма виграЇ 70%;

2 ≥ 3 Ч ф≥рма виграЇ 10%; 4 Ч ф≥рма втрачаЇ 50% .

ƒл¤ даного напр¤мку д≥¤льност≥ оч≥куваний прибуток (математичне чеканн¤) складаЇ так само, ¤к ≥ дл¤ першого +10%, але середньоквадратичне в≥дхиленн¤ складаЇ 42 одиниц≥, що в два рази б≥льше попереднього значенн¤. ÷е означаЇ, що другий напр¤мок розвитку ф≥рми в два рази ризикован≥ше ≥ з погл¤ду ефективного керуванн¤ њй варто зробити виб≥р першого напр¤мку д≥¤льност≥.

ќднак, ¤к видно з приведеного приклада, величина середньоквадратичного в≥дхиленн¤, будучи характеристикою п≥дприЇмницького ризику, ще не даЇ можливост≥ проводити пор≥вн¤нн¤ ризикованост≥ напр¤мк≥в д≥¤льност≥ ≥ конкретних ситуац≥й по ознаках (утратам), вираженим у р≥зних одиниц¤х (наприклад, ф≥нансовими результатами, що виражен≥ в грошових одиниц¤х ≥ обс¤гом виробництва, що може бути виражений у натуральних одиниц¤х). “еор≥¤ ризик≥в р≥шаЇ дане протир≥чч¤ шл¤хом уведенн¤ коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ [50,55].

 оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ Ч це в≥дносна величина, що розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ середньоквадратичного в≥дхиленн¤ до середньоњ арифметичн≥й (математичному чеканню):

де: b Ч коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ,

Ч середньоквадратичне в≥дхиленн¤.

«а допомогою коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ можна пор≥внювати нав≥ть коливанн¤ ознак, виражених у р≥зних одиниц¤х вим≥ру.  оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ може зм≥нюватис¤ в межах в≥д 0 до 100%. ѕри цьому, чим менше його значенн¤, тим велика стаб≥льн≥сть прогнозованоњ ситуац≥њ, а отже, ≥ менший ступ≥нь ризику ≥, навпаки, чим б≥льше його значенн¤, тим б≥льше високий ступ≥нь ризику даного заходу або напр¤мку д≥¤льност≥.

ƒаний приклад Ї показовим дл¤ опису методики перебуванн¤ ступен¤ ризику конкретного напр¤мку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬икористовуючи њњ, суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ можуть розрахувати ступ≥нь ризику практично дл¤ будь-¤кого напр¤мку д≥¤льност≥, а також дл¤ будь-¤кого портфел¤ чи ≥нвестиц≥й замовлень. ƒл¤ розрахунку необх≥дно волод≥ти ус≥ма вих≥дними даними. ” б≥льшост≥ випадк≥в њхн≥й пошук не представл¤Ї особливих проблем, за вин¤тком лише такого параметра, ¤к ≥мов≥рн≥сть.

јнал≥тична робота з цього напр¤мку повинна починатис¤ з розгл¤ду минулоњ ≥мов≥рност≥. ќднак, при цьому варто враховувати ≥ той факт, що, нав≥ть ¤кщо под≥¤ мала велику ≥мов≥рн≥сть у минулому, це ще не означаЇ, що воно буде мати таку ж ≥мов≥рн≥сть ≥ в майбутньому. «нанн¤ ≥стор≥њ под≥й даЇ можлив≥сть первинного формуванн¤ погл¤ду персоналу ф≥рми, що займаЇтьс¤ даним анал≥зом, на минул≥ пр≥оритети, що особливо важливо при формуванн≥ р≥зних нових напр¤мк≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

¬ходженн¤ ”крањни у св≥товий ринок ≥ розвиток ус≥х вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ усередин≥ крањни актуал≥зуЇ необх≥дн≥сть вивченн¤ св≥тового досв≥ду функц≥онуванн¤ кап≥талу з погл¤ду теор≥њ ризик≥в. ¬икористанн¤ св≥тового досв≥ду ≥ його екстрапол¤ц≥¤ до украњнських умов Ї досить актуальною задачею в пер≥од початковоњ стад≥њ функц≥онуванн¤ ринкових в≥дносин.

ћетод анал≥зу доц≥льност≥ витрат

—утн≥сть методу анал≥зу доц≥льност≥ витрат ірунтуЇтьс¤ на т≥м, що в процес≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ витрати по кожн≥м конкретному напр¤мку, а також по окремих елементах, не мають однаковий ступ≥нь ризику. ≤ншими словами, ступ≥нь ризику двох р≥зних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж ф≥рми неоднаковий; ≥ ступ≥нь ризику по окремих елементах витрат усередин≥ того самого напр¤мку д≥¤льност≥ також неоднакова. “ак, наприклад, г≥потетично зан¤тт¤ ≥горним б≥знесом б≥льш ризиковане в пор≥вн¤нн≥ з виробництвом хл≥ба ≥ витрати, що несе диверсиф≥ц≥йна ф≥рма на розвиток цих двох напр¤мк≥в своЇњ д≥¤льност≥, будуть також в≥др≥зн¤тис¤ по ступен≥ ризику. Ќав≥ть у тому випадку, ¤кщо припустити, що розм≥р витрат по статт≥ Ђоренда прим≥щеньї буде однаковим по обох напр¤мках, те все р≥вно ступ≥нь ризику буде вище в ≥горному б≥знес≥. “ака ж ситуац≥¤ збер≥гаЇтьс¤ ≥ з витратами усередин≥ того самого напр¤мку. —туп≥нь ризику по витратах, зв'¤заним з покупкою сировини (¤ке може бути доставлено не точно в зазначений терм≥н, його ¤к≥сть може не ц≥лком в≥дпов≥дати технолог≥чним чи нормам його споживч≥ властивост≥ можуть бути частково загублен≥ при збереженн≥ на сам≥м п≥дприЇмств≥ ≥ т.д.), буде вище, н≥ж по витратах на зароб≥тну плату.

“аким чином, визначенн¤ ступен¤ ризику шл¤хом анал≥зу доц≥льност≥ витрат ор≥Їнтовано на ≥дентиф≥кац≥ю потенц≥йних зон ризику. “акий п≥дх≥д доц≥льний ще ≥ з тих позиц≥й, що даЇ можлив≥сть ви¤вити Ђвузьк≥ м≥сц¤ї у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з погл¤ду ризикованост≥, а п≥сл¤ розробити шл¤ху њхньоњ л≥кв≥дац≥њ.

ѕеревитрата витрат може в≥дбутис¤ п≥д впливом ус≥х вид≥в ризик≥в, про ¤к≥ говорилос¤ ран≥ше п≥д час њхньоњ класиф≥кац≥њ.

”загальнивши накопичений св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д анал≥зу ступен¤ ризику за допомогою використанн¤ методу анал≥зу доц≥льност≥ витрат, можна зробити висновок про необх≥дн≥сть використанн¤ при такому п≥дход≥ градац≥ю витрат на област≥ ризику [5,10,50].

ƒл¤ анал≥зу доц≥льност≥ витрат стан по кожному з елемент≥в витрат повинний бути розд≥лене на област≥ ризику (табл. 2), що ¤вл¤ють собою зону загальних утрат, у границ¤х ¤ких конкретн≥ втрати не перевищують граничного значенн¤ встановленого р≥вн¤ ризику:

1) область абсолютноњ ст≥йкост≥;

2) область нормальноњ ст≥йкост≥;

3) область хитливого стану:

4) область критичного стану;

5) область кризового стану.

¬ област≥ абсолютноњ ст≥йкост≥ ступ≥нь ризику по розгл¤нутому елемент≥ витрат в≥дпов≥даЇ нульовому ризику. ƒана область характеризуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю ¤ких-небудь утрат при зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з гарантованим одержанн¤м планового прибутку, розм≥р ¤коњ теоретично не обмежений. ≈лемент витрат, що знаходитьс¤ в област≥ нормальноњ ст≥йкост≥, характеризуЇтьс¤ м≥н≥мальним ступенем ризику. ƒл¤ даноњ област≥ максимальн≥ втрати, що може нести суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, не повинн≥ перевищувати границ≥ планового чистого прибутку (тобто т≥Їњ њњ частини, що залишаЇтьс¤ в суб'Їкта господарюванн¤ п≥сл¤ оподатковуванн¤ ≥ вс≥х ≥нших виплат, що виробл¤ютьс¤ на даному п≥дприЇмств≥ з прибутку, наприклад, виплата див≥денд≥в). “аким чином, м≥н≥мальний ступ≥нь ризику забезпечуЇ ф≥рм≥ Ђпокритт¤ї ус≥х њњ витрат ≥ одержанн¤ т≥Їњ частини прибутку, що дозвол¤Ї покрити вс≥ податки. як правило, в умовах ринковоњ економ≥ки, ¤к було показано ран≥ше, напр¤мок, що маЇ м≥н≥мальний ступ≥нь ризику, зв'¤зане з тим, що держава Ї його основним контрагентом. ÷е може проходити у вс≥л¤ких формах, з ¤ких основними Ї так≥, ¤к: зд≥йсненн¤ операц≥й з ц≥нними паперами чи ур¤ду мун≥ципальних орган≥в, участь у виконанн≥ роб≥т, ф≥нансованих за рахунок державного чи мун≥ципального бюджет≥в ≥ т.д.

ќбласть хитливого стану характеризуЇтьс¤ п≥двищеним ризиком, при цьому р≥вень утрат не перевищуЇ розм≥ри розрахункового прибутку (тобто т≥Їњ частини прибутку, що залишаЇтьс¤ в п≥дприЇмства п≥сл¤ ус≥х виплат у бюджет, сплати в≥дсотк≥в за кредит, штраф≥в ≥ неустойок). “аким чином, при такому ступен≥ ризику суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ризикуЇ тим, що в≥н у г≥ршому випадку д≥стане прибуток, величина ¤коњ буде менше њњ розрахункового р≥вн¤, але при цьому буде можлив≥сть зробити покритт¤ ус≥х своњх витрат.

” границ¤х област≥ критичного стану, ¤кий в≥дпов≥даЇ критичний ступ≥нь ризику, можлив≥ втрати в границ¤х валового прибутку (тобто загальн≥й сум≥ прибутку, що отримана п≥дприЇмством до добутку ус≥х в≥драхувань ≥ в≥драхувань). “акий ризик Ї небажаним, тому що при цьому ф≥рма ризикуЇ втратити не просто прибуток, а ≥ не покрити ц≥лком своњ витрати.

Ќеприпустимий ризик, що в≥дпов≥даЇ област≥ кризового стану, означаЇ прийн¤тт¤ суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ такого ступен¤ ризику, що припускаЇ на¤вн≥сть можливост≥ не покритт¤ ус≥х витрат ф≥рми, зв'¤заних з даним напр¤мком њњ д≥¤льност≥.

ќбласт≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства “аблиц¤ 2

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3458 прочитано)