≈коном≥чна теор≥¤ > Ќец≥нова конкуренц≥¤

Ќец≥нова конкуренц≥¤

ѕерш н≥ж вести мову про нец≥нову конкуренц≥ю спочатку спробуЇмо зТ¤сувати, що таке конкуренц≥¤ в ц≥лому, а пот≥м, що таке ц≥нова боротьба за ринок збуту та м≥сце нец≥новоњ конкуренц≥њ в н≥й.

—учасна ринкова економ≥ка ¤вл¤Ї собою складний орган≥зм, що складаЇтьс¤ з р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних структур, ¤к≥ взаЇмод≥ють на тл≥ розгалуженоњ системи правових норм, ≥ обТЇднуютьс¤ Їдиним пон¤тт¤м - ринок.

«а визначенн¤м ринок - це орган≥зована структура, де "зустр≥чаютьс¤" виробники ≥ споживач≥, продавц≥ ≥ покупц≥, де в результат≥ взаЇмод≥њ попиту споживач≥в (попитом називаЇтьс¤ к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ можуть купити за певною ц≥ною) ≥ пропозиц≥њ виробник≥в (пропозиц≥¤ - це к≥льк≥сть товару, ¤ку виробники продають за певною ц≥ною) встановлюютьс¤ ≥ ц≥ни товар≥в, ≥ обс¤ги продаж. ѕри розгл¤д≥ структурноњ орган≥зац≥њ ринку визначальне значенн¤ маЇ к≥льк≥сть виробник≥в (продавц≥в) ≥ к≥льк≥сть споживач≥в (покупц≥в), що беруть участь у процес≥ обм≥ну загального екв≥валенту вартост≥ (грошей) на ¤кийсь товар. ÷¤ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ споживач≥в, характер ≥ структура в≥дносин м≥ж ними визначають взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ.

÷ентральним пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (competition).  онкуренц≥¤ - це найважлив≥ша ланка вс≥Їњ системи ринкового господарства. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити ≥нших. ѕредметом конкурентного суперництва на ринках Ї частки ринку, контрольован≥ тими чи ≥ншими товаровиробниками≥.  онкурентна боротьба - це динам≥чний процес. ќн спри¤Ї л≥пшому забезпеченню ринку товарами.

¬ ¤кост≥ засоб≥в в конкурентн≥й боротьб≥ дл¤ пол≥пшенн¤ своњх позиц≥й на ринку компан≥њ використовують, зокрема, ¤к≥сть вироб≥в, ц≥ну, серв≥сне обслуговуванн¤, асортимент, умови поставок ≥ платеж≥в, рекламу.

ќдн≥Їю з традиц≥йних форм конкурентноњ боротьби Ї ман≥пулюванн¤ ц≥нами - т.зв."в≥йна ц≥н". ¬она зд≥йснюЇтьс¤ багатьма способами: зниженн¤м ц≥н, локальними зм≥нами ц≥н, сезонними розпродажами, наданн¤м б≥льшого обс¤гу послуг за ≥снуючими ц≥нами, подовженн¤м терм≥н≥в споживчого кредиту тощо. «деб≥льшого ц≥нова конкуренц≥¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ виштовхуванн¤ з ринку слабших суперник≥в або проникненн¤ на вже засвоЇнний ринок.

Ѕ≥льш ефективною й б≥льш сучасною формою конкурентноњ боротьби Ї нец≥нова конкуренц≥¤, тобто що пропонуЇтьс¤ на ринок. Ќадходженн¤ на ринок продукц≥њ б≥льш високоњ ¤кост≥ або новоњ споживчоњ вартост≥ утруднюЇ в≥дпов≥дн≥ заходи з боку конкурента, поза ¤к формуванн¤ ¤кост≥ проходить тривалий цикл, що починаЇтьс¤ накопиченн¤м економ≥чноњ ≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести той факт, що в≥дома ¤понська ф≥рма "SONY" зд≥йснювала розробку в≥деомагн≥тофона одночасно по 10 конкурентних напр¤мах.

¬ наш час набули великого розвитку р≥зноман≥тн≥ маркетингов≥ досл≥дженн¤, що мають на мет≥ вивченн¤ запит≥в споживача, його в≥дношенн¤ до тих чи ≥нших товар≥в, поза ¤к знанн¤ виробником под≥бноњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї йому точн≥ше у¤вл¤ти майбутн≥х покупц≥в його продукц≥њ, точн≥ше розум≥ти й прогнозувати ситуац≥ю на ринку в результат≥ його д≥й, зменшувати ризик невдач≥ тощо.

¬елику роль в нец≥нов≥й конкуренц≥њ в≥д≥граЇ до- ≥ п≥осл¤продажне обслуговуванн¤ покупц¤. ѕередпродажне обслуговуванн¤ включаЇ задоволенн¤ вимог споживач≥в по умовах поставок: скороченн¤, регул¤рн≥сть, ритм≥чн≥сть поставок (наприклад, комплектуючих деталей ≥ вузл≥в). ѕ≥слепродажне обслуговуванн¤ передбачаЇ створенн¤ р≥зних серв≥сних центр≥в з обслуговуванн¤ купленоњ продукц≥њ, включаючи забезпеченн¤ запасними частинами, ремонт и т.≥.

” зв`¤зку з≥ зростанн¤м впливу на громадськ≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, преси реклама стала одним з найважлив≥ших метод≥в вед≥нн¤ конкурентноњ боротьби, поза ¤к за допомогою реклами можна певним чином формувати думку споживач≥в про той чи ≥нший товар, причому ¤к в л≥пший, так ≥ в г≥рший б≥к. ¬ ¤кост≥ доказу можна навести наступний приклад.

¬ часи ≥снуванн¤ ‘–Ќ у зах≥днон≥мецьких споживач≥в великим попитом користувалос¤ французьке пиво. «ах≥днон≥мецьк≥ споживач≥ робили все можливе, щоби не допустити французьке пиво на внутр≥шн≥й ринок ‘–Ќ. Ќ≥ реклама н≥мецького пива, н≥ патр≥отичн≥ заклики "н≥мц≥, пийте н≥мецьке пиво", н≥ ман≥пулюванн¤ ц≥нами н≥ до чого не призвели. “од≥ преса ‘–Ќ стала робити наголос на тому, що французьке пиво м≥стить р≥зн≥ шк≥длив≥ дл¤ здоров`¤ х≥м≥чн≥ речовини, в той час ¤к н≥мецьке, мовл¤в, Ї виключно чистим продуктом. ѕочалис¤ р≥зн≥ акц≥њ в прес≥, арб≥тражн≥ суди, медичн≥ експертизи. ¬ результат≥ всього цього попит на французьке пиво все-таки впав - про вс¤к випадок н≥мц≥ перестали купувати французьке пиво.

Ќец≥нова конкуренц≥¤ включаЇ:

ƒиференц≥ац≥¤ продукту ≥ його вдосконаленн¤.

…мов≥рн≥сть того, що легке входженн¤ в галузь монопол≥стичноњ конкуренц≥Їю буде спри¤ти р≥зновиду продукц≥њ ≥ пол≥пшенню продукту Ї, можливо, основною рисою монопол≥стичноњ конкуренц≥њ, ¤ка може компенсувати повн≥стю чи частково (витрати), повТ¤зан≥ з ц≥Їю ринковою структурою. “ут д≥йсно ≥снують два досить ¤сн≥ обставини:

ƒиференц≥ац≥¤ продукту в ¤кийсь даний момент часу (в любий момент споживачу буде запропоновано широкий перел≥к тип≥в, марок ≥ ступен≥в ¤кост≥ любого даного продукту. ѕор≥вн¤но ≥з чистою конкуренц≥Їю це дл¤ споживача Ї певними перевагами. ƒ≥апазон в≥льного вибору розширюЇтьс¤, а р≥зновиди ≥ в≥дт≥нки споживчих смак≥в задовольн¤ютьс¤ виробниками найб≥льш повно. ѕроте, швидке зб≥льшенн¤ асортименту продукт≥в певних тип≥в може дос¤гти такого р≥вн¤, коли споживач почне л¤катис¤, розумний виб≥р стане важким ≥ покупки будуть в≥дн≥мати багато часу (ѕомада ф≥рми У–евлонФ нал≥чуЇ 157 тон≥в, з ¤ких 41 Ї рожевим) “акож негативним Ї те, що споживач≥, ¤к≥ з≥ткнулис¤ з великою к≥льк≥стю под≥бних товар≥в, можуть почати надавати перевагу ¤кост≥ товару по ц≥н≥).

ѕокрашенн¤ продукту на прот¤з≥ часу (вдале пол≥пшенн¤ продукту одн≥Їю ф≥рмою зобовТ¤зуЇ конкурент≥в Уп≥дтакуватиФ, або, ¤кщо вони можуть це зробити, перевищити тимчасову ринкову перевагу ц≥Їњ ф≥рми, ≥накше њм не уникнути збитк≥в. “акож, прибутки, отриман≥ в≥д вдалого покращанн¤ продукту, можуть бути використан≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ подальшого його покрашенн¤. ѕроте, зм≥на продукту в б≥льшост≥ випадк≥в Ї другор¤дною, тобто незначн≥ зовн≥шн≥ зм≥ни в продукт≥ ¤к≥ не зб≥льшують його довгов≥чност≥, ефективност≥ чи корисност≥. Ѕ≥льш екзотична тара, ¤рке упакуванн¤ чи Унаведенн¤ блискуФ складають найчаст≥ше головн≥ напр¤мки зм≥н продукту).

–еклама.

÷≥ль реклами ф≥рми, ¤ка д≥Ї в умовах монопол≥стичноњ конкуренц≥њ проста Ц ф≥рма над≥Їтьс¤ зб≥льшити свою ринкову частку ≥ посилити ло¤льн≥сть споживач≥в по в≥дношенню саме до њњ диференц≥йованого продукту.

ѕереваги реклами:

–еклама надаЇ ≥нформац≥ю, ¤ка допомагаЇ споживачу робити розумний виб≥р.

–еклама п≥дтримуЇ нац≥ональну систему звТ¤зку (рад≥о, телебаченн¤, журнали ≥ газети ф≥нансуютьс¤ частково за рахунок реклами).

–еклама стимулюЇ зм≥ну продукту Ц ф≥рма обовТ¤зково покращуЇ св≥й продукт, щоб забезпечити Угрунт дл¤ продаж≥Ф.

«авд¤ки вдал≥й реклам≥ ф≥рма може розвернути своЇ виробництво ≥, внасл≥док цього, отримати б≥льший ефект.

–еклама ¤вл¤Їтьс¤ силою, ¤ка п≥дтримуЇ конкуренц≥ю (навр¤д чи УDaewooФ закр≥пилис¤ би на украњнському автомоб≥льному ринку без реклами).

–еклама забезпечуЇ повну зайн¤т≥сть, стимулюючи висок≥ р≥вн≥ споживчих витрат (реклама, ¤к така не потр≥бна дл¤ того, продати њжу голодн≥й людин≥, але реклама ≥ м≥ри по стимулюванню збуту необх≥дн≥ дл¤ того, щоб переконати с≥мТњ в тому, що њм потр≥бен в≥деомагн≥тофон чи домашн≥й компТютер ≥ т.п.).

Ќедол≥ки реклами.

 ритики реклами вказують на те, що основна њњ ц≥л≥ Ц переконувати, а не ≥нформувати.

як так≥, витрати на рекламу ¤вл¤ютьс¤ в≥дносно не виробничими, вони мало що, або зовс≥м не чого не добавл¤ють до процв≥танн¤ сусп≥льства (пиломатер≥али, ¤к≥ необх≥дн≥ в буд≥вництв≥ витрачаютьс¤ на дошки оголошень та на виробництво папер≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ реклами).

¬ звТ¤зку з рекламою виникають значн≥ зовн≥шн≥ витрати (дошки оголошень пог≥ршують придорожн≥й пейзаж, зростаЇ споживанн¤ таких шк≥дливих продукт≥в, ¤к алкоголь ≥ тютюн, чи надасть газета зв≥т про трудовий сп≥р, в ¤кий вт¤гнутий њњ головний рекламодавець).

Ѕ≥льша частина реклами маЇ тенденц≥ю до самонейтрал≥зац≥њ (результати м≥льйондоларовоњ рекламноњ компан≥њ одного з виробник≥в миючих засоб≥в в значн≥й степен≥ звод¤тьс¤ на н≥що такими ж дорого варт≥сними кампан≥¤ми, ¤к≥ провод¤тьс¤ його конкурентами. Ќа самому ж д≥л≥, додатков≥ миюч≥ засоби використовуютьс¤ мало).

—тверджуЇтьс¤, що реклама спри¤Ї росту монопол≥й. « одн≥Їњ сторони, обширна реклама створюЇ ф≥нансов≥ барТЇри ≥ тим самим зб≥льшуЇ ринкову владу, ¤кою ф≥рми вже волод≥ють. Ѕ≥льше того, надаючи прихильн≥сть фабричним маркам, споживач≥ стають менш чутливими до зниженн¤ ц≥н њх конкурентами, тим мами зб≥льшуючи монопольну владу.

Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в не хочуть признавати рекламу важливим фактором, ¤кий оприд≥люЇ р≥вн≥ виробництва ≥ зайн¤тост≥.

≈мп≥ричн≥ св≥дченн¤.

ќсновний досл≥дницький ≥нтерес економ≥ст≥в зосередивс¤ на вплив≥ реклами на ступ≥нь конкуренц≥њ в р≥зних галуз¤х. ќтримали розвиток дв≥ р≥зн≥ школи: антиконкурентна точка зору стверджуЇ, що реклама Ї формою переконанн¤, ¤ка посилюЇ диференц≥ац≥ю продукту в св≥домост≥ споживач≥в ≥, таким чином, дозвол¤Ї кожн≥й ф≥рм≥ отримати б≥льшу ступ≥нь монопольноњ влади на ринку, при чому зробити це за рахунок споживач≥в. –еклама переконуЇ споживач≥в в тому, що на св≥т≥ не маЇ близьких зам≥нник≥в. –еклама зменшуЇ конкуренц≥ю серед ≥снуючих ф≥рм галуз≥ ≥, виступаючи дл¤ них в ¤кост≥ барТЇру, захищаЇ створен≥ ф≥рми в≥д потенц≥йних конкурент≥в.

1	2

Ќазва: Ќец≥нова конкуренц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1203 прочитано)