≈коном≥чна теор≥¤ > ѕ≥дприЇмство (ф≥рма) Ц основна ланка економ≥ки

ѕ≥дприЇмство (ф≥рма) Ц основна ланка економ≥ки

ѕлан

ѕ≥дприЇмство, його суть, головн≥ ознаки ≥ особливост≥.

”мови виникненн¤ ≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. «акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф.

‘онди п≥дприЇмств ≥ показники њх ефективност≥.

1. ѕ≥дприЇмство, його суть, головн≥ ознаки ≥ особливост≥

ѕ≥дприЇмц≥ реал≥зуютьс¤, тобто в≥дтворюютьс¤ ¤к суб'Їкти економ≥чного житт¤ через таку орган≥зац≥йно-економ≥чну ланку, ¤к п≥дприЇмство. ÷е заводи ≥ фабрики, банки ≥ ун≥вермаги, науков≥ та досл≥дн≥ ≥нститути ≥ магазини, шахти ≥ ферми, ≥нш≥ заклади, що Ї самост≥йними господарськими суб'Їктами, ¤к≥ мають права юридич≠ноњ особи ≥ зд≥йснюють виробничу, науково-досл≥дну ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку.

“ерм≥н Ђф≥рмаї, ¤кий недавно ув≥йшов у наше житт¤, означаЇ ≥м'¤, п≥д ¤ким њоридично повноправний господарюючий суб'Їкт (одно≠ос≥бний чи колективний) веде своњ справи. ќтже, п≥дприЇмство ≥ ф≥рма Ї орган≥зац≥¤ми, що ведуть господарську д≥¤льн≥сть ≥ тому ми ц≥ тер≠м≥ни вживатимемо ¤к ≥дентичн≥.

ѕ≥дприЇмство ¤к основний суб'Їкт ринковоњ економ≥ки маЇ само≠ст≥йний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою ф≥рми, товарний знак.

як самост≥йна економ≥чна одиниц¤ п≥дприЇмство, виход¤чи ≥з своњх ≥нтерес≥в (одержанн¤ прибутк≥в) ≥ виробничих можливостей, визначаЇ, ¤к ≥ дл¤ кого виробл¤ти. ” зв'¤зку з цим п≥дприЇмство ви≠конуЇ так≥ функц≥њ:

Х орган≥зац≥йну;

Х в≥дтворювальну;

Х соц≥альну.

ќрган≥зац≥йна функц≥¤ п≥дприЇмства зводитьс¤ до забезпечен-[н¤ виробництва товар≥в ≥ послуг, реал≥зац≥њ њх.

¬≥дтворювальна функц≥¤ п≥дприЇмства Ч це ≥нвестуванн¤ (спр¤муванн¤) кап≥талу на розвиток, оновленн¤, розширенн¤ вс≥х його п≥дрозд≥л≥в.

—оц≥альна функц≥¤ п≥дприЇмства пол¤гаЇ у задоволенн≥ потреб споживач≥в у певних сферах.

ѕричини виникненн¤ п≥дприЇмств вчен≥ по¤снюють по-р≥зному.  . ћаркс, наприклад, пов'¤зував утворенн¤ ф≥рм з розвитком коопе≠рац≥њ та под≥лу прац≥, заснованих на систем≥ машин. Ќаш сучасник, лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ з економ≥ки, професор „иказького ун≥≠верситету –.  оуз вважаЇ, що по¤ва ф≥рм зумовлена необх≥дн≥стю трансакц≥йних (ринкових) витрат.

ѕ≥дприЇмства визначають д≥лову активн≥сть нац≥ональноњ еконо≠м≥ки. ¬они Ї головними товаровиробниками, суб'Їктами, ¤к≥ зд≥йсню≠ють розвиток виробництва, визначають його структуру. ¬≥д ефектив≠ност≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства залежать економ≥чний, науко≠вий, техн≥чний р≥вень розвитку крањни, добробут ус≥х верств насе≠ленн¤.

ѕовед≥нка ф≥рми на ринку залежить в≥д типу ринку, на ¤кому вона функц≥онуЇ. « попереднього матер≥алу ви вже знаЇте, ¤к≥ Ї види кон≠куренц≥њ (чиста, монопол≥стична, ол≥гопол≥стична). ¬они визначають тип ринку, а отже, ≥ повед≥нку ф≥рми.

‘ормуванн¤ ринковоњ структури економ≥ки ”крањни призве≠де до по¤ви р≥зноман≥тних форм сучасних п≥дприЇмств, ¤к≥ функц≥о≠нують у розвинених крањнах, њх можна класиф≥кувати за р≥зними кри≠тер≥¤ми, найпоширен≥шими з ¤ких Ї форма власност≥, розм≥р, сфера д≥¤льност≥. «алежно в≥д основних форм власност≥ (приватна, колектив≠на, державна) розр≥зн¤ють так≥ орган≥зац≥йн≥ види п≥дприЇмств Ч одноос≥бне волод≥нн¤, партнерство, або товариство, корпорац≥¤ (ак≠ц≥онерне товариство), державне п≥дприЇмство.

ѕ≥дприЇмства класиф≥кують також за сферою, видом гос≠подарськоњ д≥¤льност≥. «умовлено це тим, що ≥снуЇ сусп≥льний под≥л прац≥, в≥дпов≥дно до ¤кого утворюютьс¤ п≥дприЇмства с≥льськогос≠подарськ≥, промислов≥, буд≥вельн≥, транспортн≥, ф≥нансов≥, торго≠вельн≥, науков≥, сфери обслуговуванн¤.

2. ”мови виникненн¤ ≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.

«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф

–еальним суб'Їктом ринкових в≥дносин п≥дприЇмство неза≠лежно в≥д масштаб≥в д≥¤льност≥, форм орган≥зац≥њ, структури влас≠ност≥ та сфери д≥¤льност≥ може бути за таких умов.

1. ѕ≥дприЇмство Ї економ≥чно самост≥йним товаровиробником. ÷е даЇ йому змогу на св≥й розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму д≥й, обирати постачальник≥в та спо≠живач≥в, формувати ц≥ни ≥ розпор¤джатис¤ доходами, що залишають≠с¤ п≥сл¤ сплати податк≥в.

2. —тимулом його д≥¤льност≥ Ї прибуток у процес≥ кругообороту кап≥талу.

3. Ќесе економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть за результати господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к поточними доходами, так ≥ кап≥талом.

—творенн¤ под≥бного середовища означаЇ, що крањна живе за за≠конами ринковоњ економ≥ки.

Ѕезперечно, що таких умов у пер≥од перех≥дноњ економ≥ки п≥дприЇ≠мства ”крањни ще не мають. ¬они лише створюютьс¤. ÷ей процес складний ≥ охоплюЇ значний пер≥од, поки в≥дбудутьс¤ трансформац≥йн≥ процеси у формах власност≥, структур≥ та орган≥зац≥њ виробництва.

¬ ”крањн≥ прийн¤т≥ ≥ д≥ють р¤д нормативних акт≥в, ¤к≥ заклали фун≠дамент дл¤ формуванн¤ п≥дприЇмництва. ¬ажливе м≥сце серед них на≠лежить «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмництвої. «г≥дно з цим «аконом п≥дприЇмництво в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за такими принципами:

Х в≥льний виб≥р д≥¤льност≥ на добров≥льних засадах до зд≥йснен≠н¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та кошт≥в юридичних ос≥б ≥ громад¤н;

Х самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та виб≥р поста≠чальник≥в ≥ споживач≥в вироблюваноњ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до законодавства;

Х в≥льне найманн¤ прац≥вник≥в;

Х залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не обмежено законодавством;

Х в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ вне≠сенн¤ платеж≥в, встановлених законодавством;

Х самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем Ч юридичною особою зов? н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд.

3. ‘онди п≥дприЇмств ≥ показники њх ефективност≥

¬иробниче п≥дприЇмство не може д≥¤ти, не маючи засоб≥в виробництва. —аме вони Ї матер≥альною основою фонд≥в. “ерм≥н Ђфондиї походить в≥д латин≥ ≥ досл≥вно означаЇ основа. ÷е д≥йсно основа продуктивноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. Ѕез нењ немаЇ основ≠ноњ ланки нац≥онального господарства. Ѕез нењ немаЇ ≥ власност≥, тому що спочатку потр≥бний об'Їкт привласненн¤.

ƒе¤к≥ економ≥сти зам≥сть пон¤тт¤ Ђфондиї вживають пон¤тт¤ Ђкап≥талї. ќбидв≥ категор≥њ мають право на ≥снуванн¤, тим б≥льше, що вони не Ї тотожними.

—л≥д зазначити, що не кожний кап≥тал набуваЇ форми фонд≥в. ƒе≠¤к≥ економ≥сти до пон¤тт¤ Ђкап≥талї включають не т≥льки матер≥альн≥ предмети, а й нематер≥альн≥ елементи, так≥ ¤к людськ≥ зд≥бност≥, ос≠в≥ту. ≤нод≥ кап≥тал пов'¤зують лише з грошовою формою ≥снуванн¤, з сумою грошей.

ћожна погодитись з тими вченими, котр≥ розгл¤дають кап≥тал у матер≥ал≥зованому вигл¤д≥, тобто у вигл¤д≥ буд≥вель, споруд, верстат≥в, машин, устаткуванн¤, сировини, комплектуючих деталей, що функ≠ц≥онують у процес≥ виробництва (ј. —м≥т, ƒж. —. ћ≥лль та ≥н.). ѕри цьому такому кап≥талу дають назви Ђосновний кап≥талї (засоби прац≥) ≥ Ђоборотний кап≥талї (предмети прац≥).

¬ умовах зм≥шаноњ економ≥ки ≥ визнанн¤ багатоукладност≥ не можна вс≥ засоби виробництва вважати кап≥талом. ¬иходить, що др≥бного виробника (кустар¤ або сел¤нина, шевц¤ або кравц¤), ¤кий використовуЇ власну працю, маЇ кап≥тал, можна в≥днести до кап≥≠тал≥ст≥в. “ак можна д≥йти висновку, що вс≥, хто маЇ засоби вироб≠ництва, Ї кап≥тал≥стами. “од≥ виникаЇ питанн¤, що таке зм≥шана еко≠ном≥ка? „и ≥снуЇ вона? Ќасправд≥ ж засоби виробництва стають кап≥талом тод≥, коли використанн¤ њх пов'¤зане з залученн¤м найманоњ прац≥. ÷е основна риса кап≥тал≥стичного укладу.

ќтже, не вс≥ засоби виробництва Ї кап≥талом. ќднак ус≥ засоби виробництва можна розгл¤дати ¤к фонди п≥дприЇмства.

‘онди п≥дприЇмства не обмежуютьс¤ засобами виробництва. ¬они м≥ст¤ть ≥ грошов≥ ресурси, ¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ в≥дновленн¤ спо≠житих засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥, виплати зароб≥тноњ плати тощо.

‘онди п≥дприЇмства Ч це матер≥альн≥ та грошов≥ ресурси, потр≥бн≥ дл¤ розвитку виробництва, створенн¤ продукц≥њ (послуг)

«агальну структуру фонд≥в п≥дприЇмства подано на рис. 41.

–ис. 41. —клад фонд≥в п≥дприЇмства

¬иробнич≥ фонди включають продуктивн≥ фонди ≥ фонди об≥гу. ѕродуктивн≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на основн≥ та оборотн≥. « допомо≠гою саме цих фонд≥в виробл¤Їтьс¤ продукц≥¤ (послуги). ‘онди об≥гу Ч це готова продукц≥¤, що перебуваЇ на склад≥ п≥дприЇмства, а також в≥двантажена, але ще не оплачена покупц¤ми продукц≥¤, кош≠ти на рахунку п≥дприЇмства, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ придбанн¤ предмет≥в прац≥ та виплати зароб≥тноњ плати. ‘онди об≥гу не вход¤ть до про≠дуктивних фонд≥в: вони не беруть участ≥ в процес≥ виробництва. ѕроте вони вход¤ть до складу виробничих фонд≥в. ÷е пов'¤зано з тим, що на п≥дприЇмств≥ Ї ще фонди невиробничого призначенн¤. ¬они використовуютьс¤ дл¤ невиробничих потреб (житлов≥ будинки, спортивн≥ споруди, будинки культури, бази в≥дпочинку, дит¤ч≥ садки ≥ ¤сла тощо). ‘онди об≥гу в к≥нцевому п≥дсумку мають виробниче при≠значенн¤, нав≥ть продукц≥¤, ¤ка знаходитьс¤ на склад≥, п≥сл¤ реал≥≠зац≥њ даЇ кошти, що спр¤мовуютьс¤ на виробнич≥ ц≥л≥. „ерез це фон≠ди об≥гу не можна включати до фонд≥в невиробничого призначенн¤.

‘онди невиробничого призначенн¤ також под≥л¤ють на основн≥ та оборотн≥.

ќсновн≥ виробнич≥ фонди Ї частиною матер≥ально-речових елемент≥в виробництва, ¤ка у вигл¤д≥ засоб≥в прац≥ бере участь у багатьох виробничих циклах, частинами перено≠сить свою варт≥сть на готовий продукт, збер≥гаючи при цьому в процес≥ використанн¤ свою натуральну форму

1	2

Ќазва: ѕ≥дприЇмство (ф≥рма) Ц основна ланка економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1475 прочитано)