≈коном≥чна теор≥¤ > ѕлата за природн≥ ресурси

ѕлата за природн≥ ресурси

1. ≈коном≥чна природа ≥ роль природоресурсних платеж≥в

ƒержава в особ≥ його повноважних орган≥в зац≥кавлене в т≥м, щоб природн≥ ресурси використовувалис¤ не по-хижацькому, а б≥льш-менш р≥вном≥рно ≥ планом≥рно. ƒл¤ цього служать рентн≥ платеж≥ за природн≥ ресурси, ц≥ль ¤ких зр≥вн¤ти економ≥чн≥ умови видобутку ≥ керувати цими умовами. ¬ даний час це правило складаЇ важливу складову господарюванн¤ ”крањни.

ƒонедавна в л≥тератур≥ ≥снувала безл≥ч п≥дход≥в до економ≥чноњ оц≥нки природних ресурс≥в, але необх≥дн≥сть њњ визначенн¤ була визнана не в≥дразу. якийсь час широко обговорювалас¤ концепц≥¤ безкоштовност≥ природних благ. ѓњ автори затверджували, що, оск≥льки природн≥ блага не Ї об'Їктами куп≥вл≥-продажу, те методолог≥чно нев≥рно њхн≥й ¤кось оц≥нювати: введенн¤ оц≥нки природних ресурс≥в у господарську практику буде гальмувати розробку корисних копалин, розширенн¤ с≥льськогосподарського виробництва ≥ т.д.

“ому розробл¤лис¤ родовища з високим зм≥стом корисних копалин у руд≥, ц≥линн≥ земл≥ ¤вл¤ли собою великий резерв дл¤ екстенсивного розвитку с≥льського господарства, а неос¤жн≥ простори тайги - дл¤ розширенн¤ л≥сорозробок. ¬итрати, що були потр≥бн≥ на освоЇнн¤ нових земель, на залученн¤ в господарський оборот нових родовищ, були невелик≥. ÷≥ обставини до де¤коњ м≥ри були п≥дтвердженн¤м концепц≥њ безкоштовност≥ природних благ. ќднак вичерпанн¤ найб≥льш зручних родовищ, розробка ¤ких дозвол¤ла одержувати дешеву сировину, р≥зке подорожчанн¤ залученн¤ в с≥льськогосподарський оборот додатковоњ пос≥вноњ площ≥ - усе це св≥дчило про помилков≥сть представлень про природн≥ ресурси ¤к про "даров≥ блага" природи.

ѕрорахунки в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ останн≥х дес¤тил≥ть привели до р≥зкого пад≥нн¤ ефективност≥ використанн¤ природних ресурс≥в, що продовжуЇ залишатис¤ вкрай низкою, а нер≥дко ≥ зовс≥м не в≥дпов≥даЇ ≥нтересам крањни. ” цьому зв'¤зку, такий ≥нструмент, ¤к платеж≥ за природн≥ ресурси повинний не т≥льки п≥двищити ¤к≥сний р≥вень використанн¤ природних ресурс≥в, але й ≥стотно поповнити бюджети р≥зних р≥вн≥в.

ќтже, платеж≥ за користуванн¤ природними ресурсами Ц Ї найважлив≥шим компонентом економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤. „инним законодавством сформована правова основа дл¤ встановленн¤ плати за користуванн¤ надрами, л≥сами, водою, землею й ≥ншими видами природних ресурс≥в на основ≥ рентного чи п≥дходу ф≥ксованих платеж≥в. ѕлатеж≥, що надход¤ть, (податки) розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж федеральним бюджетом ≥ бюджетом конкретного суб'Їкта ‘едерац≥њ в пропорц≥¤х, установлених природно-ресурсними законами. ќднак пр¤м≥ надходженн¤ у федеральний бюджет в≥д платеж≥в за користуванн¤ природними ресурсами незначн≥ ≥ складають не б≥льш 5% (без обл≥ку акциз≥в) в≥д ус≥х податкових доход≥в, що надход¤ть, що в дуже обмежен≥й мер≥ забезпечуЇ в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в, що компенсуЇ. «б≥льшенн¤ розм≥р≥в платеж≥в за природокористуванн¤ можливо т≥льки при зменшенн≥ частки (величини) ≥нших податк≥в, тому що сумарн≥ податки, ст¤гнут≥ з природокористувач≥в, ¤к правило, знаход¤тьс¤ на гранично високому р≥вн≥.

ѕерш н≥ж оц≥нювати роль природоресурсних платеж≥в у доходах бюджету, визначимо: що таке природн≥ ресурси.

Ћегального визначенн¤ даЇтьс¤ у «акон≥ Ђѕро охорону навколишнього середовищаї, в≥дпов≥дно до ¤кого, природн≥ ресурси - компонента природного середовища, природн≥ об'Їкти ≥ природно-антропогенн≥ об'Їкти, що чи використовуютьс¤ можуть бути використан≥ при зд≥йсненн≥ господарськоњ й ≥ншоњ д≥¤льност≥ ¤к джерела енерг≥њ, продукт≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн¤ ≥ мають споживчу ц≥нн≥сть. ѕри цьому п≥д використанн¤м природних ресурс≥в, розум≥Їтьс¤ - експлуатац≥¤ природних ресурс≥в, залученн¤ њх у господарський оборот, у тому числ≥ ус≥ види впливу на них у процес≥ господарськоњ й ≥ншоњ д≥¤льност≥;

ќтже, ¤ка ж роль природоресурсних платеж≥в у доходах бюджету? ѕроанал≥зуЇмо в≥дпов≥дн≥ розд≥ли бюджету ”крањни за 2002 р≥к ≥ проекту бюджету на 2003 р≥к.

“ак у 2002 роц≥ надходженн¤ в бюджет в≥д платеж≥в за природн≥ ресурси склали не менше 5% в≥д загальноњ суми бюджетних засоб≥в.

«агальна оц≥нка впливу природно-ресурсного потенц≥алу крањни на формуванн¤ дох≥дноњ частини бюджету така: ”крањна волод≥Ї значним природно-ресурсним потенц≥алом. ѕо оц≥нках украњнських учених-економ≥ст≥в нац≥ональне багатство крањни в розрахунку на душу населенн¤ складаЇ 400 тис. дол. —Ўј, з них на потенц≥ал природно-ресурсного комплексу приходитьс¤ 160 тис. дол. —Ўј чи 40%, що в 10 раз≥в вище в≥дпов≥дного сукупного показника —Ўј ≥  анади. ” той же час доходи держави в≥д використанн¤ даноњ частини нац≥онального багатства ¤вно недостатн≥. Ќедоотриманий рентний доход держави в≥д використанн¤ природних ресурс≥в щор≥чно оц≥нюЇтьс¤ в 40-46 млрд. дол. —Ўј.

як в≥дзначаЇтьс¤ на «ак≥нченн¤ на проект бюджету на 2003 р., у 2003 роц≥ передбачуван≥ сукупн≥ доходи федерального бюджету за рахунок статей, що стосуЇтьс¤ використанн¤ природних ресурс≥в, включаючи акцизн≥ податки на природний газ, платеж≥ за користуванн¤ природними ресурсами, а також в≥дпов≥дн≥ неподатков≥ доходи, складуть близько 326 млрд. карбованц≥в, що приблизно в 4-5 раз≥в менше оц≥нного р≥вн¤ недоотриманих рентних доход≥в в≥д використанн≥ природних ресурс≥в.

” 2003 роц≥ 61% обс¤гу бюджетних доход≥в в≥д використанн¤ природних ресурс≥в в≥дпов≥дно до проекту федерального закону повинне зараховуватис¤ у федеральний бюджет. ” той же час доходи в≥д де¤ких вид≥в податкових надходжень (платеж≥ за користуванн¤ л≥совим фондом, плата за користуванн¤ вод¤ними об'Їктами, земельний податок, плата за право користуванн¤ об'Їктами тваринного св≥ту) ц≥лком надход¤ть у бюджети суб'Їкт≥в ”крањни.

2.  онтроль податкових орган≥в за ст¤гуванн¤м платеж≥в за природн≥ ресурси

ќтже, ми прийшли до висновку про те, що продовжуютьс¤ тенденц≥њ загального зниженн¤ доход≥в (виражених у пор≥вн¤нних ц≥нах) в≥д використанн¤ природних ресурс≥в у 2002-2003 роках (у тому числ≥ в≥д платеж≥в за природн≥ ресурси).

”перше плата за природн≥ ресурси була введена ур¤довою постановою є32 в≥д 7 с≥чн¤ 1988 р. ƒержкомприроди установив пор¤док визначенн¤ ≥ внесенн¤ плати. ѕот≥м цей ѕор¤док був затверджений постановою ”р¤ду ”крањни в≥д 9 с≥чн¤ 1991 р. є13 дл¤ вс≥х п≥дприЇмств незалежно в≥д п≥дпор¤дкованост≥ ≥ форм власност≥.

ћ≥неколог≥њ ”крањни у 1991 роц≥ були розроблен≥ «агальн≥ принципи платного природокористуванн¤ в умовах переходу ”крањни до ринку, а також проекти нормативно-правових акт≥в про введенн¤ платного природокористуванн¤ на територ≥њ ”крањни. ѕ≥зн≥ше платн≥сть використанн¤ природних ресурс≥в була закр≥плена в ст. 20 «акону Ђѕро охорону навколишнього середовищаї. ”веден≥ нормативи плати за викиди (скиданн¤) забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в ви¤вилис¤ зручними дл¤ практичних розрахунк≥в ≥з природокористувачами, доказов≥ з погл¤ду позивача ≥ в≥дпов≥дача при виникненн≥ арб≥тражних справ.

–ан≥ше д≥юча редакц≥¤ «акону Ђѕро охорону навколишнього середовищаї м≥стила окрему статтю 20 (ѕлатн≥сть використанн¤ природних ресурс≥в), що закр≥плювала:

1. ѕлатн≥сть природокористуванн¤ включаЇ плату за природн≥ ресурси, за забрудненн¤ навколишньоњ природного середовища ≥ за ≥нш≥ види впливу.

2. ѕлата за природн≥ ресурси (земл¤, надра, вода, л≥с ≥ ≥нша рослинн≥сть, тваринний св≥т, рекреац≥йн≥ й ≥нш≥ природн≥ ресурси) ст¤гуЇтьс¤:

за право користуванн¤ природними ресурсами в межах установлених л≥м≥т≥в;

за понадл≥м≥тне ≥ нерац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в;

на в≥дтворенн¤ й охорону природних ресурс≥в.

3. ѕлата за забрудненн¤ навколишньоњ природного середовища й ≥нш≥ види впливу ст¤гуЇтьс¤ за:

викиди, скиданн¤ забруднюючих речовин, розм≥щенн¤ в≥дход≥в ≥ ≥нш≥ види забрудненн¤ в межах установлених л≥м≥т≥в;

викиди, скиданн¤ забруднюючих речовин, розм≥щенн¤ в≥дход≥в ≥ ≥нш≥ види забрудненн¤ понад установлен≥ л≥м≥ти.

Ќин≥ д≥ючий закон Ђѕро охорону навколишнього середовищаї не м≥стить окремоњ статт≥, присв¤ченоњ врегулюванню плати за природокористуванн¤, але це не означаЇ, що ≥з сучасних правов≥дносин виключена платн≥сть природокористуванн¤.

ƒаному принципу листуЇтьс¤ норми «акону Ђѕро охорону навколишнього середовищаї (ѕлатн≥сть природокористуванн¤), в≥дпов≥дно до ¤кого, плата за природн≥ ресурси (земл¤, надра, вода, л≥с ≥ ≥нша рослинн≥сть, тваринний св≥т, рекреац≥йн≥ й ≥нш≥ природн≥ ресурси) ст¤гуЇтьс¤:

за право користуванн¤ природними ресурсами в межах установлених л≥м≥т≥в;

за понадл≥м≥тне ≥ нерац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в;

на в≥дтворенн¤ й охорону природних ресурс≥в.

≤ одн≥Їњ з головних проблем низькоњ прибутковост≥ платеж≥в за природн≥ ресурси Ї ¤вно занижен≥ ставки плати ≥ високий р≥вень т≥ньовоњ д≥¤льност≥.

“оркнемос¤, наприклад, платеж≥в за л≥сов≥ природн≥ ресурси. ” пер≥од, що пройшов п≥сл¤ кризи 1998 року, темпи росту в≥дпов≥дних ставок в≥дставали в≥д темп≥в росту ц≥н на продукц≥ю л≥сового комплексу.

ќсобливо сл≥д зазначити недосконал≥сть системи розпод≥лу доход≥в в≥д надходжень плати за вод¤н≥ об'Їкти. ” порушенн¤ д≥ючого вод¤ного законодавства ≥ конституц≥йних норм доходи в≥д плати за вод¤н≥ об'Їкти ц≥лком передаютьс¤ в бюджети суб'Їкт≥в ”крањни.

—пециф≥чними особливост¤ми природно-ресурсного потенц≥алу крањни Ї його розмањт≥сть, а також масштабн≥сть ≥ комплексн≥сть вх≥дних у нього елемент≥в. ќдночасно дл¤ природних ресурс≥в ”крањни в багатьох випадках характерн≥, з одного боку, слабка зад≥¤н≥сть у господарському використанн≥, а з ≥ншого боку - складн≥сть ≥ високий р≥вень витрат по њхньому освоЇнню.

1	2

Ќазва: ѕлата за природн≥ ресурси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1521 прочитано)