≈коном≥чна теор≥¤ > ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в

ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в

ѕроцес виробництва завжди повТ¤заний з використанн¤м робочоњ сили та засоб≥в виробництва, ¤к≥ вт≥≠люютьс¤ в продукт≥. ќстанн≥й характеризуЇтьс¤ корис≠н≥стю (споживною варт≥стю) та трудом≥стк≥стю, тобто затраченою певною к≥льк≥стю прац≥. „им продуктивн≥ша прац¤, тим нижча трудом≥стк≥сть одиниц≥ створеного продукту.

¬ реальному житт≥ ≥снують обТЇктивн≥ причини, ¤к≥ зумовлюють формуванн¤ витрат виробництва п≥дприЇм≠ства ¤к самост≥йноњ категор≥њ. ¬ основ≥ цього лежить економ≥чна в≥дособлен≥сть. ѕ≥дприЇмства (виробники) в≥дособлен≥ ¤к власники засоб≥в виробництва та ство≠рюваного продукту. ѕри цьому р≥зноман≥тн≥сть форм власност≥ в≥дображаЇ р≥зний р≥вень усусп≥льненн¤ ви≠робництва.

ўоб задовольн¤ти вимоги р≥зних користувач≥в бухгалтерською ≥нформац≥Їю, витрати ≥ прибутки повинн≥ бути класиф≥кован≥. ƒл¤ правильноњ класиф≥кац≥њ треба визначити, до ¤кого напр¤му обл≥ку вони в≥днос¤тьс¤, або, ≥ншими словами, ¤к≥ ц≥л≥ њх обл≥ку. ѕ≥д напр¤мом обл≥ку розум≥Їтьс¤ будь-¤кий п≥дрозд≥л (д≥льниц¤) виробництва, де потр≥бно самост≥йна калькул¤ц≥¤ витрат.

« вс≥Їњ безл≥ч≥ витрат одн≥ безпосередньо пов'¤зан≥ з виготовленн¤м ≥ випуском продукц≥њ, ≥нш≥ - з управл≥нн¤м виробництвом, трет≥ не мають в≥дношенн¤ до виробництва, але по чинному законодавству включаютьс¤ у витрати виробництва (в≥драхуванн¤ в фонди ≥ т. п.).

«а зм≥стом ≥ призначенню вс≥ витрати групуютьс¤ по економ≥чних елементах ≥ калькул¤ц≥йних статт¤х.

ѕо пер≥одичност≥ виникненн¤ витрати д≥л¤тьс¤ на поточн≥ ≥ одноразов≥ (освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ ≥ т. д.).

√рупуванн¤ витрат за економ≥чним зм≥стом зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д форми використанн¤ у виробництв≥ того або ≥ншого виду продукц≥њ ≥ м≥сц¤ зд≥йсненн¤ цих витрат. ÷е групуванн¤ застосовуЇтьс¤ при складанн≥ кошторису витрат на виробництво вс≥Їњ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤. —кладанн¤ кошторису необх≥дне дл¤ того, щоб не т≥льки знати величину соб≥вартост≥, але ≥ планувати зниженн¤ соб≥вартост≥ по елементах витрат.  ошторис потр≥бен також дл¤ складанн¤ матер≥альних баланс≥в, нормуванн¤ оборотних кошт≥в, розробки ф≥нансових план≥в ≥ т.п.

ѕоложенн¤м про склад витрат по виробництву ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ встановлена Їдина дл¤ вс≥х п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) незалежно в≥д форм власност≥ ≥ орган≥зац≥йно-правових форм номенклатура економ≥чних елемент≥в витрат, створюючих соб≥варт≥сть продукц≥њ: матер≥альн≥ витрати (за вирахуванн¤м вартост≥ поворотних в≥дход≥в); витрати на оплату прац≥; в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби; амортизац≥¤ основних фонд≥в; ≥нш≥ витрати. ¬≥дношенн¤ кожного вказаного вигл¤ду витрат до загальноњ величини в≥дображаЇ њх структуру за певний пер≥од. јнал≥з показуЇ, що структура витрат розр≥знюЇтьс¤ по галуз¤х,ав галуз¤х - по п≥дприЇмствах (так, на п≥дприЇмствах харчовоњ промисловост≥ частка матер≥альних витрат становить 80-82 %,а в галуз¤х, ¤к≥ виробл¤ють техн≥чно складн≥ товари, - 50-55 % ≥ т. п.).

¬казан≥ витрати в≥дбиваютьс¤ в 6-м додатку до бухгалтерського балансу. ÷≥ показники використовують дл¤ розрахунку частки витрат живого ≥ матер≥ал≥зованого прац≥, встановленн¤ кошторисних ≥ фактичних витрат на виробництво по п≥дприЇмству загалом - при визначенн≥ фонду оплати прац≥, об'Їму закуп≥вель матер≥альних ресурс≥в, амортизац≥њ ¤к джерела вдосконаленн¤ основних фонд≥в ≥ т. д. ≤нформац≥¤ про елементи витрат дозвол¤Ї ви¤вити ¤к≥сн≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, зд≥йснювати контроль за витратами в≥дпов≥дно до њх ц≥льового призначенн¤ в процес≥ виробництва продукц≥њ.

” ѕоложенн≥ про склад витрат велика увага прид≥лена угрупуванню витрат, створюючих соб≥варт≥сть продукц≥њ в≥дпов≥дно до њх економ≥чного зм≥сту.  алькул¤ц≥йною статтею витрат називаЇтьс¤ певний вигл¤д витрат, ¤к≥ утвор¤ть соб≥варт≥сть окремих вид≥в продукц≥њ ≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) п≥дприЇмства загалом. ќсновою такого групуванн¤ витрат Ї спос≥б включенн¤ витрат в соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ (пр¤мо або непр¤мо, шл¤хом розпод≥лу пропорц≥онально вибран≥й на п≥дприЇмств≥ баз≥).

¬изначенн¤ соб≥вартост≥ залежить в≥д к≥лькост≥ вид≥в продукц≥њ, що випускаЇтьс¤. ѕ≥дприЇмства д≥л¤тьс¤ на спец≥ал≥зован≥ ≥ багатономенклатурн≥. ѕо перших соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ визначають шл¤хом розпод≥лу фактичних витрат за зв≥тний пер≥од на к≥льк≥сть випущеноњ продукц≥њ. ѕри випуску р≥зноман≥тноњ продукц≥њ по документах встановлюють пр¤м≥ витрати, пот≥м розпод≥л¤ють непр¤м≥ витрати. ѕ≥драхован≥ витрати д≥л¤ть на к≥льк≥сть випущених вироб≥в ≥ так визначають фактичну соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ.

“аким чином, розпод≥л витрат на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ зд≥йснюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д того, ¤к в≥днос¤тьс¤ витрати на певний вид продукц≥њ або п≥дрозд≥л п≥дприЇмства - пр¤мо або шл¤хом розпод≥лу. “акий розпод≥л витрат спрощуЇ њх анал≥з ≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ на його основ≥.

”загальненн¤ досв≥ду промислових п≥дприЇмств по плануванню, обл≥ку ≥ калькулюванню соб≥вартост≥ продукц≥њ, анал≥з оф≥ц≥йних нормативних документ≥в дозвол¤ють визначити наступну номенклатуру статей витрат: сировина ≥ матер≥али (1); поворотн≥ прибутки (в≥дн≥маютьс¤) (2); купован≥ вироби ≥ нап≥вфабрикати (3); паливо ≥ енерг≥¤ на технолог≥чн≥ ц≥л≥ (4); основна зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥в (5); в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби (6); витрати на п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ виробництва (7); загальноцехов≥ витрати (8); загальнозаводськ≥ (загальногосподарський) витрати (9); ≥нш≥ виробнич≥ витрати (10); комерц≥йн≥ витрати (11).

√рупуванн¤ витрат по калькул¤ц≥йних статт¤х витрат в≥дображаЇ њх склад в залежност≥ в≥д напр¤му (призначенн¤) витрат (на виробництво або його обслуговуванн¤) ≥ м≥сць виникненн¤ (основне виробництво, допом≥жн≥ служби, обслуговуюче господарства ≥ ≥нш.). ÷е групуванн¤ витрат застосовуЇтьс¤ при калькул¤ц≥њ соб≥вартост≥ натуральноњ одиниц≥ продукц≥њ.

ѕерш≥ дес¤ть статей характеризують величину виробничоњ соб≥вартост≥ ≥ з включенн¤м комерц≥йних витрат вони складають повну соб≥варт≥сть продукц≥њ.

ѕри виробництв≥ б≥льше за один вид продукц≥њ перш≥ ш≥сть статей звичайно складають пр¤м≥ (основн≥) витрати, а ≥нш≥ в≥днос¤ть до накладних (непр¤мим) витрат. ” простих виробництвах (при випуску одного виду продукц≥њ) вс≥ витрати можна розгл¤дати ¤к пр¤м≥.

ћетою даноњ квал≥ф≥кац≥њ, тобто розпод≥лу витрат виробництва ≥ звертанн¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥, Ї розв'¤занн¤ питанн¤ про спос≥б в≥днесенн¤ витрат на соб≥варт≥сть окремих вид≥в продукц≥њ ≥ окремих п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства.  р≥м того, розпод≥л витрат на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ показуЇ зв'¤зок конкретних вид≥в витрат з окремими видами продукц≥њ або структурними п≥дрозд≥лами.

Ќакладн≥ витрати п≥дл¤гають розпод≥лу при випуску дек≥лькох вид≥в продукц≥њ. Ѕазою дл¤ розпод≥лу непр¤мих витрат м≥ж видами продукц≥њ можуть служити: зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥в без доплат ≥ прем≥альних (основна зароб≥тна плата, без додатковоњ), машинний час (к≥льк≥сть машино-час≥в роботи обладнанн¤; величина пр¤мих витрат; обс¤г виробленоњ продукц≥њ ≥ ≥нш.). ¬иб≥р способу розпод≥лу повинен спри¤ти максимальному наближенню результат≥в розпод≥лу до фактичних витрат на даний вид продукц≥њ. ÷ей спос≥б повинен бути нетрудом≥стким ≥ простим дл¤ розум≥нн¤.

ƒуже часто на п≥дприЇмствах р≥зн≥ види витрат розпод≥л¤ють по р≥зн≥й баз≥. “ак, зарплату невиробничих роб≥тник≥в розпод≥л¤ють пропорц≥онально зарплат≥ основних виробничих роб≥тник≥в, витрати на зм≥ст обладнанн¤ за машинним часом, зарплату цехового апарату управл≥нн¤ - по пр¤мих витратах, зарплату апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмства - по частц≥ в об'Їм≥ реал≥зац≥њ, послуги допом≥жних цех≥в - за машинним часом ≥ т.д.

ѕ≥дприЇмствам необх≥дно знати, що не ≥снуЇ ≥деальноњ бази розпод≥лу накладних витрат, але ≥снуЇ б≥льш коректна база розпод≥лу дл¤ кожного п≥дприЇмства. Ќекоректний розпод≥л накладних витрат може привести до нев≥дпов≥дност≥ ринкового попиту сп≥вв≥дношенню ц≥н на окрем≥ вироби, необгрунтованому зниженню обс¤г≥в випуску де¤ких продукт≥в, нев≥рн≥й оц≥нц≥ д≥¤льност≥ п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства. ¬иб≥р бази розпод≥лу накладних витрат визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м специф≥ки п≥дприЇмства, його галузевих особливостей, сп≥вв≥дношень окремих статей витрат в структур≥ загальних витрат п≥дприЇмства. ѕор¤док розпод≥лу накладних витрат повинен враховуватис¤ при прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень про оц≥нку рентабельност≥ п≥дрозд≥л≥в.

ѕо досв≥ду зах≥дних крањн можна на соб≥варт≥сть продукц≥њ в≥дносити пр¤м≥ виробнич≥ витрати. ¬ид≥ливши ≥з загального об'Їму витрат пост≥йн≥ невиробнич≥ витрати, що не залежать в≥д обс¤гу виробництва, п≥дприЇмства можуть розгл¤дати њх ¤к витрату зв≥тного пер≥оду з в≥днесенн¤м п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного м≥с¤ц¤ на ф≥нансов≥ результати (з урахуванн¤м њх в склад≥ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ).

Ќа практиц≥ загальновиробнич≥ ≥ загальногосподарський витрати спочатку розпод≥л¤ютьс¤ по прийн¤т≥й п≥дприЇмством баз≥ м≥ж структурними п≥дрозд≥лами, що займаютьс¤ виготовленн¤м продукц≥њ, а пот≥м цехов≥ ≥ частина вказаних загальних витрат (обчислен≥ дл¤ даного цеху) розпод≥л¤ютьс¤ по видах продукц≥њ.

Ќа основ≥ викладеного можна зробити висновок про те, що розпод≥л накладних витрат по видах продукц≥њ ≥ по м≥сцю виникненн¤ даЇ об'Їктивну ≥нформац≥ю про рентабельност≥ окремих вид≥в продукц≥њ ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в. ¬се це необх≥дне дл¤ поглибленого анал≥зу ≥ визначенн¤ шл¤х≥в пошуку зниженн¤ витрат.

¬ажливо ≥ розпод≥л витрат по в≥дношенню до обс¤гу виробництва на пост≥йн≥, зм≥нн≥ ≥ граничн≥[5,с.154].

ƒо пост≥йних в≥днос¤тьс¤ так≥ витрати, сума ¤ких в даний пер≥од часу не залежить безпосередньо в≥д величини ≥ структури виробництва ≥ реал≥зац≥њ. –азом з тим, середн≥ пост≥йн≥ витрати на одиницю продукц≥њ мають ч≥тко виражену тенденц≥ю до зниженн¤ в м≥ру зб≥льшенн¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ одиниць продукц≥њ.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1302 прочитано)