≈коном≥чна теор≥¤ > ѕрац¤, кадри та соц≥альний розвиток колективу
„д.р. = пр.Ј «м Ј обс Ј Ќо (1р.м.) ≥льк≥сть доп. роб. можна визначити у процентному сп≥вв≥дношенн≥ в≥д основних роб≥тник≥в (15-20%). „исельн≥сть к-в, спец. ≥ службовц≥в визначають на основ≥ затвердженого на п≥д-в≥ штатного розпису, в ¤кому встановлюють к-сть прац≥вник≥в ≥ з кожних встановлених груп зг≥дно д≥ючих норматив≥в. ¬ажливим моментом обчисленн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в на п≥дприЇмств≥ Ї правильне встановленн¤ корисного, ефективного фонду часу одного роб≥тника в р≥к. ÷ей фонд визначають шл¤хом складанн¤ балансу робочого часу. Ѕаланс складаЇтьс¤: календарний фонд часу; ном≥нальний фонд часу; ефективний фонд часу, ¤кий визначаЇтьс¤ в дн¤х ≥ годинах. „ерез цей фонд часу та календарний фонд часу з врахуванн¤м к≥лькост≥ зм≥н визначають пл. коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥: зм = зн “ном = “кап Ц (tсв + tв) “еф = “ном Ц tзм ѕлануванн¤ кап≥тального вкладенн¤ та кап≥тального буд≥вництва ѕлан ≤нвестиц≥њ, њх види ≥ характеристика. ѕон¤тт¤ виробничих ≥нвестиц≥й (кап. вкладень), њх склад. —труктура кап≥тальних вкладень. ѕлануванн¤ кап≥тальних вкладень, джерела њх ф≥нансуванн¤. ѕон¤тт¤ кап≥тального буд≥вництва, способи зд≥йсненн¤ буд≥вельно-вантажних роб≥т. ѕлануванн¤ кап≥тального буд≥вництва. ќц≥нка економ≥чноњ ефективност≥ виробничих ≥нвестиц≥й в умовах ринку. 1. «начну частину ф≥нансових кошт≥в п≥дприЇмств становл¤ть ≥нвестиц≥њ. ≤нвестиц≥¤ Ц це довгострокове вкладенн¤ грошових кошт≥в (кап≥талу) у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку. ёридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи (п≥дприЇмства), що зд≥йснюють вкладенн¤ кап≥талу (≥нвестуванн¤) називаютьс¤ ≥нвесторами. ¬с≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥, тобто ≥ноземн≥ та в≥тчизн¤н≥. ¬≥тчизн¤н≥ (внутр≥шн≥): реальн≥ (виробнич≥); ф≥нансов≥. –еальн≥ Ц це вкладенн¤ кап≥талу у р≥зн≥ сфери д≥¤льност≥ ≥ галуз≥ н/г з метою створенн¤ нових та оновленн¤ ≥снуючих основних фонд≥в. –еальн≥ ≥нвестиц≥њ називають виробничими, так ¤к вони спр¤мован≥ у виробництво, але част≥ше њх називають кап≥таловкладенн¤ми. ‘≥нансов≥ Ц це використанн¤ кап≥талу дл¤ придбанн¤ обл≥гац≥й, акц≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤ державою або п≥дприЇмствами. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки найб≥льш поширеними видами ф≥нансових ≥нвестиц≥й Ї куп≥вл¤ акц≥й. « метою одержанн¤ доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в. 2. ап≥тальн≥ вкладенн¤ Ц це кошти, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на розширене в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, та зб≥льшенн¤ обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. ƒо складу кап≥таловкладень вход¤ть: варт≥сть буд≥вельно-вантажних роб≥т (п≥дготовка територ≥њ п≥д забудову, буд≥вництво буд≥вель ≥ зведенн¤ споруд та монтаж обладнанн¤); варт≥сть технолог≥чного, енергетичного, п≥дйомно-транспортного устаткуванн¤, а також ≥нструмент≥в та ≥нвентар¤, ¤к≥ вход¤ть до складу основних фонд≥в; витрати на проектно-пошуков≥ роботи, варт≥сть земельних д≥л¤нок, витрати на тех. догл¤д, на п≥дготовку експлуатац≥йних кадр≥в, варт≥сть придбаних л≥ценз≥й ≥ патент≥в ≥ ≥нш≥ витрати, ¤к≥ повТ¤зан≥ з п≥дготовкою до буд≥вництва та експлуатац≥њ субТЇкта. 3. ¬ залежност≥ в≥д квал≥ф≥кац≥йних ознак та напр¤мк≥в використанн¤ кап≥тальних вкладень розр≥зн¤ють таку структуру: галузеву; територ≥альну; технолог≥чну; в≥дтворювальну (за формами власност≥); √алузева структура характеризуЇ розпод≥л кап. вкладень по галуз¤х ≥ видах виробництв. “еритор≥альна структура Ц це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж складовими частинами: 1) затрати на буд≥вництво; 2) на монтажн≥ роботи; 3) на варт≥сть обладнанн¤ машин ≥ механ≥зм≥в; 4) ≥нш≥ матер≥альн≥ затрати. ѕоширеною тенденц≥Їю в динам≥ц≥ ц≥Їњ структури Ї поступове зб≥льшенн¤ частки витрат на устаткуванн¤, ≥нструменти та ≥нвестиц≥њ. ¬≥дтворювальна структура Ц це сп≥вв≥дношенн¤ довгострокових витрат на нове буд≥вництво, розширенн¤, реконструкц≥ю ≥ техн≥чне переозброЇнн¤ на п≥дприЇмствах. —труктура кап≥тальних затрат за формами власност≥ св≥дчить про значне переваженн¤ державних ≥нвестиц≥й над приватними. ѕоки що, вона Ї дом≥нуючою, але з ростом, акц≥онуванн¤м державних п≥дприЇмств маЇ зростати частка приватного кап≥талу ≥ загальному його обс¤з≥. 4. ѕлануванн¤ кап≥тальних вкладень проходить в два етапи: провод¤ть обчисленн¤ обс¤гу виробничих ≥нституц≥й на розрахований пер≥од; визначають джерела ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень; ¬становленн¤ необх≥дного обс¤гу кап≥таловкладень залежить в≥д економ≥чноњ ситуац≥њ на ринку, ¤ка може бути такою: а) ринковий попит на продукц≥ю п≥дприЇмства задовольн¤Їтьс¤ повн≥стю ≥ це не виключаЇ нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва на даному п≥дприЇмств≥; Ќеобх≥дний розм≥р кап≥талу визначаЇтьс¤ на основ≥ даних про потребу в новому устаткуванн≥, ц≥н на нього, врахуванн¤ його монтажу та транспортуванн¤. ќ‘ = «пр + «ч + «т. б) попит на продукц≥ю Ї зростаючим тому що Ї сенс нарощувати обс¤г виробництва з метою зб≥льшенн¤ приросту прибутку. ¬ цьому випадку необх≥дно проводити розширене в≥дтворенн¤ ≥ зб≥льшенн¤ виробничих потужностей шл¤хом реконструкц≥њ, розширенн¤, техн≥чного переозброЇнн¤ ≥ нове буд≥вництво. ѕри цьому складаЇтьс¤ проект. ѕроект складаЇтьс¤ з розд≥л≥в: зведен≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники; заходи по окремих напр¤мках техн≥чного, технолог≥чного та орган≥зац≥йного х-ру; потребу в устаткуванн≥. ƒл¤ визначенн¤ необх≥дного обс¤гу кап≥таловкладень в ц≥й ситуац≥њ користуютьс¤ методом пр¤мих розрахунк≥в за даними кошторису техн≥чного переозброЇнн¤ або реконструкц≥њ. в) попит на продукц≥ю п≥дприЇмства р≥зко зм≥нюЇтьс¤. ¬трачена конкурентоспроможн≥сть, тод≥ п≥дприЇмство проводить модерн≥зац≥ю виробництва, або орган≥зовуЇ виробництво новоњ продукц≥њ. ¬ ц≥й ситуац≥њ сл≥д зд≥йснити докор≥нну перебудову техн≥ко-економ≥чноњ бази п≥дприЇмства. –озрахунок необх≥дного кап≥таловкладенн¤ провод¤ть, ¤к ≥ в перших ситуац≥¤х, але враховують значн≥ розм≥ри затрат на модерн≥зац≥ю та диверсиф≥кац≥ю виробництва. ƒжерела ф≥нансуванн¤ дл¤ в≥дшкодуванн¤ матер≥альних затрат Ї: власн≥ кошти п≥дприЇмства у вигл¤д≥ залученн¤ частини нерозпод≥леного прибутку, а також доходи в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в (÷ѕ); довгостроков≥ кредити банку; залученн¤ закордонних ≥нвестиц≥й та створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств; засоби державного бюджету (центральне кап≥таловкладенн¤). 5. ап≥тальне буд≥вництво Ц це процес створенн¤ нових або техн≥ко-покращених або реконструкц≥¤ та розширенн¤ д≥ючих обТЇкт≥в та виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства. ап≥тальне буд≥вництво характеризуЇтьс¤: тривалий цикл складност≥ споруджуваних обТЇкт≥в; великими затратами трудових, матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в. —кладаЇтьс¤ кап≥тальне буд≥вництво: спорудженн¤ буд≥вель ≥ обТЇкт≥в виробничого ≥ невиробничого значенн¤; монтаж устаткуванн¤; проектно-пошуков≥ та ≥нш≥ роботи; кап≥тальний ремонт обладнанн¤ ≥ споруд. ѕ≥дприЇмства, дл¤ ¤ких створ. основн≥ фонди, ¤к≥ зд≥йснюють дл¤ цього певн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ називаютьс¤ забудовниками. ƒл¤ управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю по кап≥таловкладенню у забудовника створюють спец≥альний апарат. ер≥вництво буд≥вництвом нових п≥дприЇмств зд≥йснюЇ дирекц≥¤ новоутвореного п≥дприЇмства, а на д≥ючих п≥дставах створюютьс¤ в≥дд≥ли нач. буд≥вництва. ап≥тальне буд≥вництво зд≥йснюЇтьс¤ такими методами: п≥др¤дний; господарський. ѕ≥др¤дник Ц це коли передбачаЇ виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т пост≥йно д≥ючими спец≥альними орган≥зац≥¤ми, на основ≥ п≥др¤дних договор≥в. ѕри господарському способ≥ Ц буд≥вництво ведетьс¤ самим забудовником, роботи на обТЇктах буд≥вництва ведутьс¤ пор¤д з основною виробничою д≥¤льн≥стю, власними силами ≥ засобами. 6. ѕлануванн¤ кап≥таловкладень, його обс¤г≥в ведетьс¤ в так≥й посл≥довност≥: складають баланс виробничих потужностей п≥дприЇмств; оц≥нюють можливий прир≥ст виробничих потужностей, за рахунок проведенн¤ техн≥чного переоснащенн¤ реконструкц≥њ та розширенн¤; визначають необх≥дн≥ обс¤ги на буд≥вництво (нове). ѕри будь-¤кому способ≥ веденн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т визначаЇтьс¤ кошторисна варт≥сть буд≥вництва, вона ≥ Ї ц≥ною за спорудженн¤ обТЇкта ≥ розраховуЇтьс¤ зг≥дно ≥з встановленими ц≥нами, тарифами, розц≥нками на буд≥вельно-кошторисн≥ роботи. 7. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробничих ≥нвестиц≥й визначаЇтьс¤ за допомогою показник≥в њњ абсолютноњ ≥ пор≥вн¤льноњ економ≥чноњ ефективност≥. јбсолютна ефективн≥сть кап≥таловкладень показуЇ загальну величину њх в≥ддач≥ ≥ визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м величини економ≥чного ефекту з величиною самих затрат. јбсолютну величину ≥нвестиц≥й можна оц≥нити за допомогою таких показник≥в: 1) коеф≥ц≥Їнт економ≥чноњ ефективност≥ кап≥тальних затрат Ц це в≥дношенн¤ приросту прибутку п≥дприЇмства до кап≥тальних затрат (реконструкц≥ю техн≥чного переобладнанн¤). ≈р=, де Δѕ Ц приб. п≥дприЇмства (прир≥ст); 1 Ц кап≥тальн≥ затрати «а р≥к: ≈р=, де ѕ Ц прибуток п≥дприЇмства; Ц кап≥тальн≥ застрати. 2) терм≥н окупност≥ Ц визначаЇтьс¤, ¤к обернений показник економ≥чноњ ефективност≥:
Ќазва: ѕрац¤, кадри та соц≥альний розвиток колективу ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1633 прочитано) |