≈коном≥чна теор≥¤ > ѕредмет економ≥чноњ теор≥њ

ѕредмет економ≥чноњ теор≥њ

1. ” ¤к≥й з в≥дпов≥дей найповн≥ше розкрито предмет економ≥чноњ теор≥њ:

а) це наука, що вивчаЇ виробнич≥ в≥дносини у њх взаЇмод≥њ з розвитком продуктивних сил;

б) це наука, що вивчаЇ закони, ¤к≥ управл¤ють виробництвом ≥ розпод≥лом матер≥альних благ;

в) це наука, що вивчаЇ закони розвитку економ≥чних систем.

2. яке положенн¤ не характеризуЇ ризиков≥ п≥дприЇмства:

а) так≥ п≥дприЇмства не повертають вкладених у них ≥нвестором кошт≥в ≥ не виплачують в≥дсотк≥в;

б) ≥нвестор отримуЇ право на вс≥ ≥нновац≥њ та засновницький прибуток;

в) отриман≥ на цих п≥дприЇмствах прибуток використовуютьс¤ дл¤ виплати див≥денд≥в.

3. ¬ насл≥док первинного розпод≥лу нац≥ональний дох≥д набуваЇ доод≥в у вигл¤д≥:

а) зароб≥тноњ плати;

б) прибутку;

в) див≥денд≥в;

г) процент≥в.

4. «овн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини та проблеми ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тове господарство. ќб¢Їктивн≥ основи зовн≥шньоеконом≥чних зв¢¤зк≥в ”крањни.

”крањна, ¤к член ќќЌ входить до держав св≥тового сп≥вроб≥тництва. ÷е означаЇ, що вона визнаЇ ≥ виконуЇ статус ќќЌ, м≥жнародне право, ¤к≥ регулюють м≥ждержавн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥, культурн≥ ≥ економ≥чн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини. јле рац≥ональне використанн¤ переваг м≥жнародних економ≥чних в≥дносин передбачаЇ, щоб економ≥ка ”крањни була ≥нтегрована у св≥тове господарство. ÷ей процес зумовлений об¢Їктивними та суб¢Їктивними факторами. ѕо-перше, св≥тове господарство виступаЇ матер≥альною основою держав св≥тового сп≥втовариства, ¬оно у своЇму розвитку дос¤гло таких масштаб≥в, що даЇ змогу охарактеризувати його ¤к певний економ≥чний орган≥зм. “ому включенн¤ молодих незалежних держав до св≥тового господарства Ц складний ≥ тривалий процес. ѕо-друге, ”крањна, ¤к суверенна держава ще не маЇ достатнього досв≥ду налагодженн¤ економ≥чних зв¢¤зк≥в з крањнами св≥тового сп≥втовариства. ÷е стримуЇ процес ≥нтеграц≥њ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тове господарство. ѕо-третЇ, значною перешкодою входженн¤ ”крањни у систему св≥тового господарства, Ї те, що вона ¤к частина, водила у минулому до складу —–—–, певною м≥рою л≥кв≥дувала структури , за допомогою ¤ких зд≥йснювалась загальносоюзна зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика. јле нових орган≥в, ¤к≥ можуть проводити на вс≥х господарських р≥вн¤х нац≥ональну зовн≥шньоеконом≥чну пол≥тику ”крањни, ще недостатньо. ¬они вже створен≥ на державному р≥вн≥. ÷е зокрема ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних зв¢¤к≥в ”крањни, ƒержавний митний ком≥тет, Ќац≥ональний банк ”крањни. «араз формуютьс¤ структурн≥ елементи на р≥вн≥ м≥н≥стерств, в≥домств, орган≥зац≥й, об¢Їднань, акц≥онерних товариств, п≥дприЇмств, ¤к≥ спри¤ють виходу останн≥х на м≥жнародну арену. Ќеобх≥дн≥сть включенн¤ у систему св≥тового господарства зумовлена ≥ тим, що кожна з цив≥л≥зованих крањн не може сто¤ти осторонь глобальних процес≥в, ¤к≥ охоплюють ≥ характеризують напр¤м та перспективи розвитку св≥товоњ економ≥ки ≥ людського сусп≥льства у ц≥лому. …детьс¤ про об¢Їктивний розвиток нац≥онально-продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин, ¤к≥ все б≥льше ≥нтернац≥онал≥зуютьс¤ у св≥товому масштаб≥.  р≥м того велике значенн¤ маЇ те, що економ≥ка ”крањни перебуваЇ у кризовому стан≥. “ому розвиток зовн≥шньоеконом≥чних, науково-техн≥чних, валютно-ф≥нансових в≥дносин ”крањни з державами св≥тового сп≥втовариства виступаЇ одним з головних фактор≥в стаб≥л≥зац≥њ господарства. ўоб розв¢¤зати питанн¤ про оптимальне включенн¤ економ≥ки ”крањни у систему св≥тового господарства, необх≥дн≥ на¤вн≥сть та можлив≥сть дл¤ оптимального використанн¤ ¤к традиц≥йних так ≥ нових пол≥тичних, правових, матер≥альних, об¢Їктивних передумов розитку цього процесу. ќсобливо важливого значенн¤ набуваЇ створенн¤ ефективного нац≥онального механ≥зму реал≥зац≥њ св≥тогосподарських зв¢¤зк≥в.

¬ключенн¤ ”крањни у систему св≥тового господарства на сучасному етап≥ маЇ своњ особливост≥, ¤к≥ зумовлен≥ тим, що ”крањна стала незалежною державою, головними економ≥ко-правовим документом ”крањни Ї закон Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну ”крањниФ, ¤кий був прийн¤тий у кв≥тн≥ 1991 року. ¬≥н передбачаЇ, що суб¢Їктами м≥жнародних економ≥чних в≥дносин можуть бути юридичн≥ особи на територ≥њ ”крањни. ” «акон≥ докладно розроблен≥ принципи та види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, права ≥ обов¢¤зки суб¢Їкт≥в м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, механ≥зм управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, питанн¤ використанн¤ товарно-гошових в≥дносин при експортно Ц ≥мпортних операц≥¤х. —тимулюванн¤ розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв¢¤зк≥в ”крањни передбачено ”казом ѕрезидента ”крањни (136). ÷ей акт наголощуЇ, що вс≥ господарськ≥ суб¢Їкти незалежноњ ”крањни мають право виходу на зовн≥шн≥й ринок. ѓм дозвол¤Їтьс¤ проводити зовн≥шньо-торговельн≥ операц≥њ у валют≥.

—еред ≥нших законодавчих акт≥в, ¤к≥ значно посилюють економ≥чно Ц провов≥ основи зд≥йсненн¤ зовн≥шньогоподарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та спри¤ють ≥нтеграц≥њ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тове господарство, - закони Уѕро захист ≥ноземних ≥нвестиц≥й на ”крањн≥Ф, Уѕро загальн≥ основи створенн¤ та функц≥онуванн¤ спец≥альних в≥льних економ≥чних зонФ, ƒекрети  ћ” про нов≥ митн≥ права та ≥н.

” наш≥й держав≥ реальн≥ об¢Їктивн≥ матер≥альн≥ передумови, ¤к≥ спри¤ють розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв¢¤зк≥в:

ј) природн≥ ресурси;

Ѕ) виробнич≥ потужност≥;

¬) науково-техн≥чний потенц≥ал;

√) трудов≥ ресурси;

ƒ) географ≥чне положенн¤;

™) транспортне забезпеченн¤;

∆) ф≥нансов≥ засоби.

–ег≥ональн≥ можливост≥ експортного потенц≥алу ”крањни залежать в≥д р≥вн¤ розвитку окремих економ≥чних район≥в. “ак в експорт≥ ”крањни на ƒонецько-ѕридн≥провський економ≥чний район припадаЇ 2/3 поставок заруб≥жним партнерам. Ќа ѕ≥вденно- «ах≥дний Ц ¼ експорту ”крањни, на ѕ≥вденний Ц 8%. ѕевне м≥сце пос≥даЇ прикордонне сп≥вроб≥тництво. …детьс¤ про економ≥чне та науково-техн≥чне зв¢¤зки зах≥дних областей ”крањни з в≥дпов≥дними прикордонними районами ѕольщ≥, —ловаччини, ”горщини та –умун≥њ.

Ќезважаючи на значн≥ потенц≥альн≥ можливост≥ включенн¤ ”крањни у систему св≥тового господарства Ї певн≥ об¢Їктивн≥ перешкоди. ÷е зниженн¤ темп≥в економ≥чного розвитку нашоњ крањни, що Ї насл≥дком загальноњ кризи, що охоплюЇ сусп≥льне виробництво на ”крањн≥, низьким р≥внем ¤кост≥ продукц≥њ, недосконал≥стю системи управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чними в≥дносинами, в≥дсутн≥стю квал≥ф≥кованих кадр≥в, спец≥ал≥ст≥в у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, в≥дсутн≥стю досв≥ду веденн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

«араз зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв¢¤зки ”крањни характеризуютьс¤ негативними рисами. ѕо-перше, ≥стотно скорочуютьс¤ обс¤г експорту ”крањни. ѕо-друге, в експорт≥ ”крањни переважали паливно-сировинн≥ галуз≥, частка ¤ких у 1992 роц≥ становила майже 90% експорту. ѕо-третЇ, експорт сьогодн≥ характеризуЇтьс¤ низькою питомою вагою машин та обладнанн¤. ѕо-четверте, незначна частка у експорт≥ припадаЇ на продукц≥ю, що випускаЇтьс¤ зг≥дно з договорами про спец≥ал≥зац≥ю та кооперуванн¤ виробництва. ѕо-п¢¤те, низька частина в експорт≥ вироб≥в сучасноњ техн≥ки, технолог≥¤. ѕо-шосте, р≥зко зросла частка простого товарообм≥ну, ¤кий не Ї надто прогресивною формою зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

«араз розробл¤ютьс¤ заходи щодо стаб≥л≥зац≥њ експортного потенц≥алу ”крањни, перепроф≥люванн¤ структури експорту. –обитьс¤ наголос на зб≥льшенн≥ в ньому частки машин, устаткуванн¤, науком≥стких вид≥в продукц≥њ та технолог≥њ, л≥ценз≥й, патент≥в. “ак≥ зм≥ни потребують спец≥альних ≥нвестиц≥й у нац≥ональний машинобуд≥вний комплекс, включенн¤ до експортного виробництва п≥дприЇмств в≥йськово-промислового комплексу, ¤к≥ п≥дл¤гають конверс≥њ.

ќсобливе значенн¤ надаЇтьс¤ становленню механ≥зму господарського сп≥вроб≥тництва, його суть у тому, що в≥н виражаЇтьс¤ у сукупност≥ форм, метод≥в ≥ принцип≥в розвитку економ≥чних, науково-техн≥чних, валютно-ф≥нансових, правових в≥дносин господарських суб¢Їкт≥в ”крањни з партнерами ≥з заруб≥жних крањн. ” процес≥ формуванн¤ прогресивного механ≥зму ≥нтегруванн¤ ”крањни значну роль в≥д≥грають ор≥Їнтац≥¤ суб¢Їкт≥в безпосередн≥х м≥жнародних економ≥чних в≥дносин на св≥тов≥ ц≥ни, б≥льш рац≥ональне використанн¤ валютних кошт≥в, отриманн¤ довгострокових кредит≥в.

ќсновними факторами м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ”крањни у галуз¤х матер≥ального виробництва Ї встановленн¤ пр¤мих контакт≥в м≥ж спор≥дненими п≥дприЇмствами, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, м≥жнародних господарських об¢Їднань, комерц≥йних банк≥в, центр≥в дл¤ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в. ÷≥ напр¤ми забезпечать участь ”крањни у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, у поглибленн≥ процес≥в, предметноњ, по детальноњ, технолог≥чноњ, м≥ждержавноњ спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн¤ виробництва. ÷е виступаЇ об¢Їктивною основою п≥двищенн¤ р≥вн¤ н/т оснащенн¤ промислових п≥дприЇмств, що дасть змогу меншими втратами ≥нтегруватис¤ у систему св≥тового господарства. ќсоблива увага зараз надаЇтьс¤ залученню до нац≥ональноњ економ≥ки ≥ноземних ≥нвестиц≥й. √оловними факторами кап≥таловкладень виступають сп≥льн≥ п≥дприЇмства, створенн¤ п≥дприЇмств, що повн≥стю належать ≥нвесторам, придбанн¤ рухомого та нерухомого майна, прав користуванн¤ землею та концес≥й на використанн¤ природних ресурс≥в на територ≥њ ”крањни. «начного поширенн¤ набрала така форма м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, ¤к створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств. ƒл¤ них характерним Ї таке розм≥щенн¤ у сферах народного господарства: у сфер≥ послуг ≥ збуту Ц3,5%; виробництва продукц≥њ Ц 21,8%; виробництва товар≥в народного споживанн¤ Ц 14,2%; у розробц≥ та проектуванн≥ Ц 10,9%; виробництв≥ ≈ќћ Ц 7,1%; машин та устаткуванн¤ Ц 6,3%; науково-досл≥дних розробках Ц 5,9%; виробництв≥ продовольчих товар≥в Ц 3,3%. “ака структура розпод≥лу сп≥льних п≥дприЇмств не Ї прогресивною, оск≥льки понад третину њх припадаЇ на ≥нфраструктуру.

1	2

Ќазва: ѕредмет економ≥чноњ теор≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1836 прочитано)