≈коном≥чна теор≥¤ > ѕриклади застосуванн¤ ≥нструментар≥ю пропозиц≥њ ≥ попиту

ѕриклади застосуванн¤ ≥нструментар≥ю пропозиц≥њ ≥ попиту

ѕриклади застосуванн¤ ≥нструментар≥ю пропозиц≥њ ≥ попиту.

ѕропозиц≥ю ≥ попит застосовують т≥льки до досконало конкурентних ринк≥в, обслуговуЇ велика к≥льк≥сть покупц≥в ≥ продавц≥в, на них продають однор≥дний TOE ’оча досконала конкуренц≥¤ лише певною м≥рою в≥дображаЇ стан б≥льшоњ част≥ американськоњ економ≥ки, та апарат пропозиц≥њ ≥ попиту с корисним ≥нструмент ¤кий можна використовувати дл¤ анал≥зу впливу р≥зного роду фактор≥в на ц≥й к≥льк≥сть.

¬плив податку на ц≥ну та к≥льк≥сть.

–озгл¤немо вплив податку. ”р¤ди накладають податки на велику к≥льк≥сть товар≥в доход≥в Ч сигарети ≥ алкоголь, фонд зароб≥тноњ плати ≥ прибутки. „и можна застосовувати апарат пропозиц≥њ ≥ попиту дл¤ досл≥дженн¤ м≥кроеконом≥чних вплив≥в певно податку? “ак.

¬ажливим прикладом с податок на бензин. ™вропейськ≥ крањни накладають податки на бензин у розм≥р≥ в≥д 2 до 4 дол. за галон, тод≥ ¤к в јмериц≥ такий федеральний податок становить усього дек≥лька цент≥в. ѕрихильники вищих по≠датк≥в на бензин тверд¤ть, що крањна в≥д зб≥льшенн¤ податк≥в от≠римаЇ багато виг≥д. ѕодаток дава≠тиме так потр≥бн≥ надходженн¤ дл¤ зменшенн¤ бюджетного деф≥циту.  р≥м того, такий пода≠ток може стримувати зростанн¤ споживанн¤ нафти, зменшувати залежн≥сть в≥д ненад≥йних ≥ноземних джерел постачанн¤ ≥ зменшувати забрудненн¤ навко≠лишнього середовища.

«астосуЇмо ≥нструментар≥й про≠позиц≥њ та попиту дл¤ того, щоб проанал≥зувати вплив податку на бензин у розм≥р≥ 1 дол. за галон. ѕ≥д т¤гарем, або ступенем впливу, податку розум≥Їмо к≥нцевий економ≥чний вплив податку. „и перем≥ститьс¤ його т¤гар повн≥стю й нафтову ≥ндустр≥ю, чи л¤же на споживач≥в? ¬≥дпов≥дь можна шити т≥льки за допомогою ≥нструментар≥ю пропозиц≥њ ≥ попиту. √раф≥к 5Ч9 показуЇ початкову р≥вновагу в точц≥ ≈ на перетин≥ кривих SS ≥ DD, ¤кщо ц≥на бензину 1 дол. за галон. ќбс¤г споживанн¤ становитиме 100 млрд. галон≥в а р≥к.

ќподаткуванн¤ у розм≥р≥ 1 дол. на роздр≥бному ринку бензину зобразимо ¤к перем≥щенн¤ кривоњ пропозиц≥њ вгору при незм≥нн≥й крив≥й попиту.  рива попиту не перем≥щуЇтьс¤, бо величина його при будь-¤к≥й ц≥н≥ стала п≥сл¤ зб≥льшенн¤ податку на бензин. —поживач≥ можуть не знати ≥ не ц≥кавитись, кому надход¤ть сплачуван≥ ними кошти на заправн≥й станц≥њ: ур¤ду, нафтовим компан≥¤м чи —ауд≥вськ≥й јрав≥њ.

 рива пропозиц≥њ навпаки перем≥ститьс¤ вгору на 1 дол. тому, що виробники готов≥ продати певну к≥льк≥сть бензину (скаж≥мо, 100 млрд. галон≥в), ¤кщо вони отримуватимуть таку ж остаточну ц≥ну, ¤к ≥ до цього. “обто ринкова ц≥на кожноњ величини пропозиц≥њ повинна зростати точно на розм≥р податку. якщо початкове виробники були готов≥ продати 80 млрд. галон≥в за 0,9 дол. за галон, то тепер Ч таку ж к≥льк≥сть за ц≥ну 1,9 дол. (¤ка п≥сл¤ в≥дн≥манн¤ податку принесе виробникам њхн≥ D,9 дол. за галон).

якою буде нова р≥вноважна ц≥на? ¬≥дпов≥дь Ї на перетин≥ новоњ кривоњ пропозиц≥њ S'S' ≥ кривоњ попиту DD у точц≥ ≈'. ”насл≥док перем≥щенн¤ кривоњ пропозиц≥њ ц≥на зростаЇ. ќбс¤г куплених ≥ проданих товар≥в зменшуЇтьс¤. якщо уважно подивитис¤ на граф≥к, то можна ви¤вити, що нова ц≥на р≥вноваги зросла з J дол. до приблизно 1,9 дол. Ќовий р≥вноважний обс¤г виробництва, при ¤кому куп≥вл¤ ≥ продаж перебуватимуть у р≥вноваз≥, зменшивс¤ з≥ 100 млрд. до приблизно 80 млрд. галон≥в.

’то ж, врешт≥, сплачуЇ податок? який його т¤гар, або ступ≥нь впливу? «розум≥ло, до нафтова промислов≥сть сплачуЇ малу частку, оск≥льки отримуЇ лише 90 цент≥в (1,9 дол. м≥нус 1 дол. податку), а не 1 дол. Ѕ≥льшу частину т¤гар¤ за зростанн¤ роздр≥бноњ ц≥ни на 90 цент≥в несе споживач, бо пропозиц≥¤ с в≥дносно еластичною ц≥ною, тод≥ ¤к попит Ч в≥дносно нееластичним.

Ќа кого обт¤жлив≥ше впливаЇ податок: па споживач≥в чи па виробник≥в Ч це залежить в≥д в≥дносноњ еластичност≥ попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕодаток перем≥щуЇте до споживач≥в, ¤кщо попит нееластичний пор≥вн¤но з пропозиц≥Їю. ѕодаток перем≥щуЇтьс¤ назад до виробник≥в, ¤кщо пропозиц≥¤ с в≥дносно менш еластично н≥ж попит.

јпарат пропозиц≥њ ≥ попиту можна застосувати до багатьох ≥нших вид≥в податк≥в. ¬икористовуючи його, можна зрозум≥ти, ¤к податок на сигарети впливаЇ ≥ на ц≥ни, на споживанн¤ сигарет; ¤к податки, або мита, на ≥мпортн≥ товари д≥ють на зовн≥шню торг≥влю; ¤к податки на фактори виробництва, так≥, ¤к прац¤, кап≥тал ≥ земл¤, впливають на зароб≥тну плату, процентн≥ ставки й земельну ренту.

¬тручанн¤ держави у функц≥онуванн¤ ринку

„и с закон пропозиц≥њ ≥ попиту незм≥нним? “епер ми знаЇмо, ¤к працюють пропозиц≥¤ ≥ попит ≥ можемо визначити ц≥ни ≥ к≥лькост≥ у конкурентн≥й ринков≥й економ≥ц≥. ѕроте виникаЇ запитанн¤, ¤к на взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ впливаЇ державне регулюванн¤, податки ≥ державн≥ видатки разом ≥з зовн≥шньою торг≥влею га багатьма ≥ншими факторами.

ћи не можемо заперечувати, що ц≥на залежить в≥д д≥¤льност≥ держави. ѕроте ц¤ д≥¤льн≥сть не ≥ндукуЇ нових сил, що д≥ють поза пропозиц≥Їю ≥ попитом. Ўвидше вона Ї одним ≥з багатьох фактор≥в, що д≥ють через пропозиц≥ю ≥ попит, щоб визначати ц≥ни ≥ к≥лькост≥. якщо ур¤д витрачаЇ б≥льше грошей на взутт¤, вантажн≥ автомоб≥л≥ або досл≥дженн¤ з реаб≥л≥тац≥њ наркоман≥в, то ц≥ видатки розширюватимуть попит на ц≥ товари ≥ п≥двищуватимуть ц≥ни на них. ќднак конкурентн≥ ц≥ни на товари в≥йськового призначенн¤ або науков≥ досл≥дженн¤ все ж таки залежать в≥д пропо≠зиц≥њ ≥ попиту, тобто пропозиц≥¤ ≥ попит не забезпечують остаточного по¤сненн¤ ц≥ни. ¬они корисн≥ ¤к загальн≥ категор≥њ дл¤ анал≥зу й опису великоњ к≥лькост≥ сил, з ¤кими стикаютьс¤ ц≥на ≥ к≥льк≥сть. ѕропозиц≥¤ ≥ попит Ч це початок розум≥й економ≥чних ¤вищ, а не остаточна в≥дпов≥дь на них. ќск≥льки ми зрозум≥ли, працюють ринков≥ сили за допомогою пропозиц≥њ ≥ попиту, то можна усв≥домив помилку початк≥вц≥в, ¤к≥ тверд¤ть: ЂЌе можна скасувати закон пропозиц≥њ попиту.  ороль  анут знав, що в≥н не може наказати океан≥чному приплив≥ в≥д≥йти в≥д його трону аж! до мор¤. “ак ≥ будь-¤кий розумний ур¤д знаЇ, що можна уникнути впливу взаЇмод≥њ пропозиц≥њ ≥ попиту або втручатис¤ в взаЇмод≥юї.

Ћ≥пше взагал≥ не вивчати жодноњ економ≥чноњ теор≥њ, н≥ж залишитис¤ з такс думкою. Ѕезперечно, ур¤д може впливати на ц≥ну. ¬≥н чинить вплив на ц≥ну, д≥ючи на пропозиц≥ю чи на попит або одночасно на обидв≥ ц≥ зм≥нн≥. “ривалий час ур¤д намагалис¤ вплинути на ц≥ни через обмеженн¤ обс¤г≥в виробництва. ≈мбарго ≥ торг≥влю з ≤раком у 1990 р. зменшило видобуток нафти, ≥ ц≥ни на нафту р≥зко зросл≥ Ѕразил≥¤ спалювала каву, щоб п≥двищити на нењ ц≥ну. ”р¤д —получених Ўтат обмежуЇ пос≥вн≥ площ≥, щоб п≥двищити ц≥ни на продовольч≥ товари та зб≥льшити доходи фермер≥в.

÷≥ ур¤ди не порушили закону пропозиц≥њ ≥ попиту. ¬они не мають секрет≥ економ≥чноњ зброњ. ¬они просто впливають на д≥ю закону пропозиц≥њ ≥ попиту.

ћ≥н≥мальн≥ ≥ максимальн≥ ц≥ни

’оча завжди ≥снував пол≥тичний тиск, щоб утримувати ц≥ни на низькому р≥вн≥, зароб≥тну плату на високому,, все ж досв≥д завжди засв≥дчував, що розширен≥ контролю за ц≥нами ≥ зароб≥тною платою спричинювало значн≥ економ≥чн≥ спотворенн¤. ≈коном≥сти здеб≥льшого рекомендують законодавчий контроль за ц≥нами в екстремальних ситуац≥¤х.

—м≥т протестував проти меркантильноњ пол≥тики державного втручанн¤ у минулому. Ќин≥ б≥льш≥сть економ≥чних систем зазнають невдач в≥д зниженн¤ ефективност≥ викликаного невм≥лими ≥нтервенц≥¤ми в механ≥зм попиту ≥ пропозиц≥њ, хоча в ≥нтервенц≥њ ≥ зд≥йснюють з добрими нам≥рами. “ри приклади ур¤дових ≥нтервенц≥й показаних на граф≥ку 5Ч12 (м≥н≥мальна зароб≥тна плата, контроль за квартирною платою, встановленн¤ верхньоњ меж≥ дл¤ процентних ставок), ≥люструють не спод≥ван≥ поб≥чн≥ насл≥дки, що можуть виникати внасл≥док державного втручанн¤ ринкове визначенн¤ ц≥ни ≥ к≥лькост≥.

Х ћ≥н≥мальний р≥вень зароб≥тноњ плати. ≤нколи ур¤ди законодавче запроваджують розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, ¤ка становить нижню межу плати за будь-¤ку роботу. ’оча майже кожен погодитьс¤ з важлив≥стю високоњ зароб≥тноњ плати дл¤ подоланн¤ б≥дност≥, однак досл≥дженн¤ показують, що висока м≥н≥мальна зароб≥тна плата часто шкодить тим, кому вона призначена допомагати.

яка вигода дл¤ неквал≥ф≥кованоњ молодоњ людини в≥д знанн¤ того, що певне робочче м≥сце оплачуЇтьс¤ в розм≥р≥ 4 дол. за годину, ¤кщо вона отримати роботу не може? граф≥ка 5Ч12, а, бачимо, що висока м≥н≥мальна зароб≥тна плата спричинюЇ значне безроб≥тт¤. ћи можемо розгл¤нути вплив зростанн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на р≥вень зароб≥тноњ плати низькооплачуваних, малоквал≥ф≥кованих роб≥тник≥в. ƒосл≥дженн¤ св≥дчать, що ц≥нова еластичн≥сть попиту на малоквал≥ф≥ковану робочу силу б≥льша в≥д одиниц≥, ¤кщо ф≥рми зам≥нюють м≥сцевих малоквал≥ф≥кованих роб≥тник≥в роб≥тниками середньоњ квал≥ф≥кац≥њ, кап≥талом ≥ малооплачуваних ≥ноземними роб≥тниками. якщо попит на низькооплачуваних роб≥тник≥в еластичний то чи можна бачити, чому зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати зменшить суть зароб≥тноњ плати, ¤ку отримуЇ ц¤ група.

Х  онтроль за квартирною платою. Ќ≥хто не любить платити за квартиру. ѕроте обмежен≥сть земл≥ ≥ житла часто с причиною надзвичайно високого зростанн¤ квартирноњ плати в м≥стах. ” в≥дпов≥дь на п≥двищенн¤ квартирноњ плати ≥ ворожого ставленн¤ до власник≥в житла держава ≥нколи запроваджуЇ контроль за квартирною платою.

јпарат пропозиц≥њ ≥ попиту, показаний на граф≥ку 5Ч12, б, даЇ змогу ви¤вити насл≥дки контролю за квартирною платою. ѕри контрольован≥й квартирн≥й плат≥ ≥снуЇ велика група покупц≥в, ¤к≥ не можуть знайти житла. Ћюди залишаютьс¤ надто довго у великих квартирах, бо квартирна плата утримуЇтьс¤ на р≥вн≥, нижчому в≥д ринкового. ¬≥дбуваЇтьс¤ нец≥нове нормуванн¤, ≥ люди змушен≥ давати власникам квартир хабар≥ або сплачувати надзвичайно велик≥ гарант≥йн≥ внески, щоб отримати квартиру. Ќове буд≥вництво, а також п≥дтриманн¤ житла, що ≥снуЇ за умов контролю квартирноњ плати, занепадаЇ.

1	2

Ќазва: ѕриклади застосуванн¤ ≥нструментар≥ю пропозиц≥њ ≥ попиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (883 прочитано)