≈коном≥чна теор≥¤ > –инок, пон¤тт¤, характеристика, види, методи визначенн¤

–инок, пон¤тт¤, характеристика, види, методи визначенн¤

ѕон¤тт¤ ринку

” результат≥ виникненн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥, приватноњ власност≥ на засоби виробництва й економ≥чного в≥докремленн¤ товаровиробник≥в сусп≥льне виробництво набуваЇ товарноњ форми. Ќа певному етап≥ розвитку (кап≥тал≥зм) ц¤ товарна форма стаЇ пануючою, а товарно-грошов≥ в≥дносини починають опосередковувати практично вс≥ в≥дносини сусп≥льства. ≈коном≥ка, в ¤к≥й товарно-грошов≥ в≥дноси≠ни Ї пануючими, в л≥тератур≥ отримала назву "ринковоњ економ≥≠ки".  лючовим елементом конструкц≥њ "ринкова економ≥ка" Ї ринок.

–инок - це складне й багатогранне ¤вище. –инков≥ в≥дносини суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в р≥зних крањнах за ступенем розвитку, особливост¤ми модиф≥кац≥њ, р≥внем зр≥лост≥, ≥сторичними, соц≥а≠льними та ≥ншими ознаками. "–инок" дл¤ американц¤, зах≥дно-европейц¤, ¤понц¤ вигл¤даЇ по-р≥зному, й це ц≥лком природно, ¤кщо врахувати, що американська "ринкова економ≥ка" т¤ж≥Ї до класичноњ модел≥ п≥дприЇмництва, французька - до державного "дирижизму" зах≥днон≥мецька - до "соц≥ального ринкового господарства", а ¤понська - до "корпоративного патернал≥зму". ¬≥дпов≥дно до цього ”крањна повинна мати ринок, ¤кий би в≥дпов≥дав њњ нац≥ональним особливост¤м, а не американський або корейський.

” той же час у вс≥х названих крањнах ринок маЇ ц≥лком визна≠чений наб≥р загальних ознак, ¤кий даЇ можлив≥сть судити про ступ≥нь ринкових в≥дносин. “ому в першу чергу ми повинн≥ з'¤сувати все, що розкриваЇ родов≥ ознаки ринку дл¤ того, щоб простежити, ¤к вони дал≥ про¤вл¤ютьс¤ в ринков≥й економ≥ц≥ ”крањни. ўо ж ¤вл¤Ї собою ринок? ” буденному розум≥нн≥ ринок -це базар. ” кращому випадку ринок розум≥Їтьс¤ ¤к поЇднанн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ, або ¤к м≥сце, де в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж товар≥в. “ак≥ визначенн¤ в≥дображають особливост≥ ринку, що лежать на поверхн≥ ¤вищ. јле вони не ви¤вл¤ють глибинних властивостей ринку ¤к економ≥чного феномена й не Ї достатньо конструктивними, щоб зрозум≥ти його роль в економ≥чн≥й систем≥. Ќасправд≥ ж пон¤тт¤ "ринок" значно ширше , й визначити його зм≥ст ¤кимось одним формулюванн¤м досить важко. ѕроте можна вибрати три з багатьох визначень, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ найчаст≥ше в наш≥й ≥ заруб≥жн≥й л≥тератур≥. Ќа нашу думку, вони найб≥льш ч≥тко в≥дображають багатогранну суть ≥ роль ринку.

–инок, по-перше, розум≥Їтьс¤ ¤к м≥сце, де в≥дбуваЇтьс¤ процес куп≥вл≥-продажу результат≥в людськоњ д≥¤льност≥, а отже, ¤к сфера п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - б≥знесу. “обто, мова йде не лише про куп≥влю-продаж товар≥в, а й про ≥нш≥ результати д≥¤льност≥ людей, наприклад, д≥¤льност≥ ≥нтелектуальноњ, ф≥нансово-кредитноњ (позичков≥ кап≥тали, ц≥нн≥ папери ≥ т.д.). ѕредметом куп≥вл≥-продажу виступаЇ також ≥нформац≥¤. “ому пон¤тт¤ "товарний ринок" - це лише елемент загального пон¤тт¤ "ринок". ѕо-друге, ринок - це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин м≥ж людьми у сфер≥ обм≥ну, посередництвом ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ результат≥в людськоњ д≥¤льност≥. ¬ такому аспект≥ ринок виступаЇ ¤к економ≥≠чна категор≥¤. ѕо-третЇ, ринок - це м≥сце, де в≥дбуваЇтьс¤ остаточ≠не визнанн¤ сусп≥льством вт≥леноњ в результати д≥¤льност≥ прац≥.

“аке розширене розум≥нн¤ сут≥ ринку даЇ можлив≥сть визначи≠ти його м≥сце, роль ≥ значенн¤ в процес≥ в≥дтворенн¤. –инок виступаЇ ¤к момент, що опосередковуЇ виробництво й споживанн¤, ≥ тому перебуваЇ п≥д њхн≥м впливом, а також сам впливаЇ на них. Ќа ринку можуть з'¤витис¤ лише т≥ результати людськоњ д≥¤льнос≠т≥, ¤к≥ задовольн¤ють потреби сусп≥льства в особ≥ покупц≥в. Ќа ринку з'¤совуютьс¤ реальн≥ потреби сусп≥льства. –инок показуЇ виробникам, що виробл¤ти ≥ в ¤к≥й к≥лькост≥. Ќарешт≥, на ринку визначаЇтьс¤ варт≥сть результат≥в людськоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ й товар≥в. “рактуючи так широко пон¤тт¤ "ринок", не сл≥д у той же час ототожнювати його з ринковою економ≥кою. –инок - це лише елемент ринковоњ економ≥ки, куди поруч з ринком вход¤ть сфери виробництва, розпод≥лу й споживанн¤.

¬ економ≥чн≥й, а особливо в публ≥цистичн≥й л≥тератур≥, поруч з≥ словом "ринок" ми часто зустр≥чаЇмо прикметники "дикий", "т≥ньовий", "базарний", "стих≥йний" ≥ т.д., ми ж ведемо мову про сучасний, цив≥л≥зованний ринок. як≥ його ознаки?

’арактерн≥ ознаки сучасного ринку

ѕо-перше, сучасний ринок Ї ринком по≠купц≥в. ўо це означаЇ? ÷е такий стан ринку, при ¤кому пропозиц≥¤ товар≥в перевищуЇ попит на них при ф≥ксован≥й ц≥н≥. “акий стан ринку визначаЇ пр≥оритет покупц≥в по в≥дношенню до продавц≥в. ћожна сказати "диктат споживач≥в" на в≥дм≥ну в≥д "диктату продавц≥в", характерного дл¤ нашоњ сучасноњ економ≥ки. ¬ так≥й ситуац≥њ п≥дприЇмець може дос¤гти зб≥льшенн¤ своњх доход≥в лише тод≥, коли в≥н поставить на ринок продукц≥ю високоњ ¤кост≥ за доступ≠ними ц≥нами. “ому ринок покупц≥в виступаЇ ¤к стимул дл¤ пост≥йного в≥дтворенн¤ д≥лових, а не спекул¤тивних в≥дносин. “обто, в≥н примушуЇ п≥дприЇмц≥в шукати джерела своњх прибутк≥в у першу чергу у сфер≥ виробництва, а не у сфер≥ куп≥вл≥-продажу.

ƒругою обов'¤зковою ознакою сучасного ринку Ї його конкуре≠нтний характер. ÷е означаЇ, що в систем≥ п≥дприЇмства кожний суб'Їкт виступаЇ ¤к конкуруюча сторона по в≥дношенню до вс≥х ≥нших суб'Їкт≥в. ћожлив≥сть конкуренц≥њ м≥ж учасниками д≥лових в≥дносин на ринку закладена в њх економ≥чн≥й самост≥йност≥ (суверен≥тет≥), базою ¤коњ Ї право розпор¤джатис¤ об'Їктами ринкових в≥дносин. “аке право в минулому базувалос¤ на приват≠н≥й власност≥ п≥дприЇмц¤. ¬ сучасних умовах це може бути ≥ приватна, ≥ колективна, ≥ державна власн≥сть. Ќеминуч≥сть конку≠ренц≥њ м≥ж п≥дприЇмц¤ми на сучасному ринку породжуЇтьс¤ пр≥оритетом покупц≥в над продавц¤ми. як це розум≥ти? Ќамагаю≠чись задовольнити запити споживач≥в, п≥дприЇмц≥ можуть реал≥зу≠вати власний економ≥чний суверен≥тет, лише вступаючи у взаЇмне суперництво за увагу споживач≥в. «овс≥м ≥нша картина складаЇтьс¤ на ринку продавц≥в, ринку, характерному дл¤ нашоњ сучасноњ деф≥цит≠ноњ економ≥ки. “ут конкурують м≥ж собою покупц≥ за увагу продавц≥в.  онкуренц≥¤ охоплюЇ також в≥дносини м≥ж п≥дприЇмц¤ми й спожива≠чами. ÷е конкуренц≥¤ за ц≥ни, ¤к≥сть товар≥в. ѕеремога т≥Їњ чи ≥ншоњ сторони залежить в≥д р≥вн¤ розвитку економ≥ки в ц≥лому, а також в≥д ступен¤ розвинутост≥ ринкових в≥дносин.

“рет¤ ознака сучасного ринку - стаб≥л≥зац≥¤ в≥дносин м≥ж суб'Їктами ринку на основ≥ ≥нтеграц≥њ. —учасний ринок - це арена суперництва п≥дприЇмц≥в та ≥нших суверенних суб'Їкт≥в економ≥ки (наприклад, покупц≥в), кожному з ¤ких повинен бути гарантова≠ний його суверен≥тет ≥ збереженн¤ його конкурентноњ потенц≥њ. ј це можливо лише при умов≥ протид≥њ монопол≥зац≥њ економ≥ки й широкоњ ≥нтеграц≥њ конкуруючих суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин. “обто, мова йде про те, що ринок розвиваЇтьс¤ й функц≥онуЇ ефективно лише тод≥, коли суб'Їкти д≥лових в≥дносин, збер≥гаючи взаЇмне суперництво, в той же час збер≥гають ≥ взаЇмну зац≥кавлен≥сть у протид≥њ монопол≥зац≥њ. ÷е досить складн≥ процеси, ≥, ¤к показуЇ ≥сторичний досв≥д, тенденц≥¤ до монопол≥зац≥њ економ≥ки все ж таки перемагаЇ. “ому функц≥ю координац≥њ суб'Їкт≥в ринко≠вих в≥дносин у цьому напр¤мку мусить брати на себе держава, провод¤чи певну антимонопольну пол≥тику. ќсновн≥ ознаки сучасного ринку зображен≥ на схем≥ 1.

—хема

’арактерн≥ ознаки сучасного ринку

¬иди ринк≥в

ќск≥льки в ринков≥ в≥дносини вступають р≥зн≥ суб'Їкти, а до сфери обм≥ну надход¤ть р≥зноман≥тн≥ товари й послуги, то в крањн≥ формуЇтьс¤ досить складна ринкова структура, ¤ка включаЇ найр≥зно≠ман≥тн≥ш≥ види ринк≥в. ѓх можна розгл¤дати в р≥зних аспектах.

“ак, з точки зору об'Їкт≥в обм≥ну, ринки бувають: ринок за≠соб≥в виробництва, ринок товар≥в народного споживанн¤, ринок послуг ринок позичкових кап≥тал≥в, ринок ц≥нних папер≥в, ринок валюти, ринок ≥нформац≥њ, ринок науково-техн≥чних розробок, ринок робочоњ сили, ринок житла ≥ т. д. ” середин≥ ц≥Їњ структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ≥н. “обто, ринкова економ≥ка складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ окремих ринк≥в.  ожний товар чи послуга маЇ св≥й ринок.

« територ≥альноњ точки зору, ринок може бути внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м. ¬нутр≥шн≥й ринок у свою чергу може бути нац≥ональ≠ним, рег≥ональним ≥ локальним (м≥сцевим). Ќац≥ональний - це весь внутр≥шн≥й ринок даноњ крањни, обмежений рамками њњ кордон≥в. –ег≥ональний - ринок окремого територ≥ального п≥дрозд≥лу (респу≠бл≥ки, краю, област≥, району). Ћокальний - ринок ¤коњсь м≥сцевос≠т≥, ¤ка включаЇ певну сукупн≥сть населених пункт≥в. –ег≥ональн≥ й локальн≥ ринки, на в≥дм≥ну в≥д нац≥ональних, не мають ч≥тко окреслених кордон≥в.

 ожен вид ринку маЇ своњ особливост≥. ¬с≥ вони т≥сно пов'¤зан≥ й орган≥чно взаЇмод≥ють: ¤кщо в≥дбуваЇтьс¤ порушенн¤ в одному з них, то це викликаЇ перебоњ в робот≥ ≥нших ≥ системи в ц≥лому.

ѕриклад. –озпад нац≥онального ринку —–—– прив≥в до серйоз≠них збоњв у функц≥онуванн≥ рег≥ональних ≥ локальних ринк≥в у республ≥ках. ”творенн¤ нових самост≥йних нац≥ональних держав викликало необх≥дн≥сть формуванн¤ ц≥лого р¤ду нових нац≥ональ≠них ≥ рег≥ональних ринк≥в, без ¤ких економ≥ка молодих держав нормально функц≥онувати не може.

¬с≥ види ринк≥в можуть бути зведен≥ принаймн≥ до чотирьох економ≥чних утворень: ринок товар≥в ≥ послуг; ринок грошей, ринок ц≥нних папер≥в; ринок робочоњ сили. «а ними сто¤ть реально д≥юч≥ вищеназван≥ ринки.

¬ умовах поглибленн¤ ≥ розширенн¤ св≥тогосподарських зв'¤зк≥в товарн≥ ринки втрачають нац≥ональн≥ ≥ територ≥альн≥ кордони, перетворюючись у св≥тов≥ товарн≥ ринки, на ¤ких ви≠ступають торговц≥ вс≥х крањн. –азом з тим продовжують ≥сну≠вати ≥ в≥дпов≥дно в≥докремлен≥ нац≥ональн≥ ринки окремих то≠вар≥в в межах державних кордон≥в.

“оварний ринок може бути структуризований таким чином:

1	2

Ќазва: –инок, пон¤тт¤, характеристика, види, методи визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3028 прочитано)