≈коном≥чна теор≥¤ > –≥зновиди ринкових ц≥н

–≥зновиди ринкових ц≥н

ѕлан

 ласиф≥кац≥¤ ц≥н по сферах д≥¤льност≥.

 ласиф≥кац≥¤ ц≥н по способу в≥дображенн¤ витрат.

–≥зновиди ц≥н по ступен≥ ст≥йкост≥ в час≥, ступен≥ регулюванн¤.

≤нш≥ види ринкових ц≥н.

1. ÷≥ни класиф≥кують по р≥зних напр¤мках.

ѕо сферах товарного обслуговуванн¤:

- оптов≥ ц≥ни, по ¤ких п≥дприЇмства реал≥зують у великих обс¤гах продукц≥ю промислово-техн≥чного ≥ споживчого призначенн¤ (м≥ж галуз¤ми усередин≥ оптовоњ сфери ≥ з оптовоњ в роздр≥бну). ѕри на¤вност≥ розгалуженоњ мереж≥ споживанн¤ товару оптим≥зувати продаж дозвол¤ють посередницьк≥ оптов≥ чи ф≥рми орган≥зац≥њ (постачальницько-збутов≥ орган≥зац≥њ, товарн≥ б≥рж≥). ѕри в≥дсутност≥ потреби в посередниках постачальники ≥ споживач≥ встановлюють пр¤м≥ господарськ≥ зв'¤зки;

- роздр≥бн≥ ц≥ни, по ¤ких товари реал≥зуютьс¤ к≥нцевому споживачу (в основному населенню) в обмежен≥й к≥лькост≥;

- закуп≥вельн≥ ц≥ни, по ¤ких держава купуЇ продукц≥ю в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств (фермер≥в);

- ц≥ни ≥ тарифи на послуги. “арифи можуть в≥дноситис¤ до сфери оптовоњ торг≥вл≥ (наприклад, вантажн≥ транспортн≥ тарифи, фрахт) ≥ роздр≥бноњ (пасажирськ≥ тарифи).

2. ѕо способу в≥дображенн¤ транспортних витрат:

- ц≥ни франко-в≥дправленн¤ (на товари обмеженого виробництва ≥ розгалуженоњ мереж≥ споживанн¤), що включають транспортн≥ витрати до пункту маг≥стрального транспорту (порту, зал≥зничноњ станц≥њ), витрати на ≥нший шл¤х покриваЇ покупець;

- ц≥ни франко-призначенн¤, що включають транспортн≥ витрати до пункту призначенн¤.

ѕо формах продаж≥в:

- контрактн≥ (догов≥рн≥) ц≥ни - ц≥ни фактичноњ домовленост≥ м≥ж продавцем ≥ покупцем;

- б≥ржов≥ котируванн¤ - це р≥вень ц≥ни товару, реал≥зованого через б≥ржу. ÷≥на б≥ржового товару складаЇтьс¤ з б≥ржового котируванн¤ ≥ надбавки (знижки) за ¤к≥сть, далек≥сть в≥д м≥сц¤ постачанн¤;

- ц≥ни ¤рмарк≥в ≥ виставок (часто п≥льгов≥);

- аукц≥онн≥ ц≥ни, що в≥дбивають х≥д продаж≥в на аукц≥онах (розр≥зн¤ють стартов≥ ц≥ни ≥ продажн≥).

јукц≥они (публ≥чн≥ торги) бувають трьох тип≥в:

1. « п≥двищенн¤м ц≥ни (товар продають за ц≥ною, найб≥льш високоњ з запропонованих покупц¤ми);

2. ¬ейлингов≥ торги (ц≥на пропозиц≥њ найвища, на екран≥-циферблат≥ стр≥лки мають зворотний х≥д, покупець натисканн¤м кнопки визначаЇ його ц≥ну, що влаштовуЇ,);

3. « подачею за¤вок у запечатаних конвертах, при цьому отсутствует можлив≥сть пор≥вн¤нн¤ з запитами ≥нших покупц≥в.

ѕо стад≥¤х продажу:

- ц≥ни пропозиц≥њ (ц≥ни продавц¤, чи стартов≥), по ¤ких продавець бажаЇ продати товар. як правило, це верхн¤ межа д≥апазону можливих ц≥н цього товару (за вин¤тком аукц≥онних ≥ ц≥н п≥др¤ду), що коректуЇтьс¤ в ход≥ переговор≥в з покупцем. ƒл¤ де¤ких товар≥в (машин, устаткуванн¤) ц≥ни пропозиц≥њ - Їдине джерело ≥нформац≥њ про р≥вень ц≥н на ринку;

- ц≥ни попиту, по ¤ких покупець зац≥кавлений придбати товар;

- ц≥ни реал≥зац≥њ (угоди, продажу, покупки) - фактичн≥, чи ном≥нальн≥, ц≥ни. ѓх варто в≥др≥зн¤ти в≥д реальних, сп≥вв≥днесених з р≥внем доходу чи сусп≥льства загальним р≥внем ц≥н.

3. ѕо ступен≥ регулюванн¤:

- жорстко ф≥ксован≥ (основний тип ц≥н в умовах адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки);

- регульован≥ (допускаютьс¤ зм≥ни у визначених межах, установлюютьс¤ державою, ¤к правило, на продукти п≥двищеного соц≥ального призначенн¤);

- в≥льн≥ (не п≥ддан≥ пр¤мому втручанню, формуютьс¤ в≥дпов≥дно до кон'юнктури ринку).

ѕо ступен≥ ст≥йкост≥ в час≥:

- тверд≥: установлюютьс¤ при висновку договору на весь терм≥н д≥њ;

- рухлив≥: заф≥ксована в договор≥ ц≥на м≥н¤Їтьс¤ в момент постачанн¤, ¤кщо зм≥нилас¤ ринкова ц≥на товару, установлена по обговореному в контракт≥ джерелу;

- ковзн≥: у договор≥ установлюЇтьс¤ вих≥дна ц≥на й обмовл¤Їтьс¤ пор¤док (формула) внесенн¤ виправлень у випадку зм≥ни вартост≥ ц≥ноутворюючих фактор≥в. «м≥нн≥ ц≥ни застосовуютьс¤ до товар≥в, що вимагають тривалого терм≥ну виготовленн¤;

- с наступною ф≥ксац≥Їю: у договор≥ визначаютьс¤ умови ф≥ксац≥њ ≥ принцип визначенн¤ р≥вн¤ ц≥ни: пер≥одичн≥сть ф≥ксац≥њ, база ф≥ксац≥њ, терм≥ни узгодженн¤ ≥ зд≥йсненн¤ ф≥ксац≥њ.

як базову ц≥ну, ор≥Їнтира дл¤ внесенн¤ чи виправлень ф≥ксац≥њ р≥вн¤ ц≥ни при висновку угоди використовуютьс¤:

1. –озрахунков≥ ц≥ни, що улаштовуютьс¤ постачальником дл¤ кожного конкретного замовленн¤ з обл≥ком його техн≥чних ≥ комерц≥йних умов;

2. ƒов≥дков≥ ц≥ни, що публ≥куютьс¤ в дов≥дниках, каталогах, пер≥одичних виданн¤х. як правило, це середн≥ ц≥ни фактичних угод за визначений пер≥од, експертн≥ оц≥нки, б≥ржов≥ котируванн¤, ц≥ни пропозиц≥й великих ф≥рм ≥ т.д.;

3. ÷≥ни прейскурант≥в ≥ ц≥нник≥в. ѕрейскуранти випускаютьс¤, ¤к правило, виробником дл¤ готових вироб≥в, розсилаютьс¤ кл≥Їнтам, включають ц≥ни дл¤ к≥нцевих користувач≥в, стаб≥льн≥ знижки в розр≥з≥ вс≥Їњ чи частини товарноњ номенклатури ф≥рми. ѕри необх≥дност≥ частоњ зм≥ни ц≥н прейскуранти доповнюютьс¤ вкладишами з коеф≥ц≥Їнтами зм≥н.

4.  р≥м перерахованих вид≥л¤ють ≥ ≥нш≥ види ц≥н, наприклад:

- трансферн≥ (внутр≥ф≥рмов≥ - дл¤ обм≥ну м≥ж цехами одного п≥дприЇмства, доч≥рн≥ми ф≥рмами, закордонними ф≥л≥¤ми, конф≥денц≥йн≥);

- св≥тов≥ (виступають у ¤кост≥ умовноњ середньоњ вартост≥ товар≥в, реал≥зованих у дек≥лькох крањнах, на практиц≥, ¤к правило, модальн≥, тобто ц≥ни окремих крањн - основних виробник≥в товару).

Ѕазовий, чи встановлений, р≥вень ц≥ни може бути скоректований р≥зними видами знижок (нац≥нок). Ќайб≥льше поширенн¤ одержали наступн≥:

- знижки за оплату на¤вними;

- сезонн≥ знижки за покупку поза сезоном;

- знижка за чи к≥льк≥сть сер≥йн≥сть при покупц≥ к≥лькост≥ товару, що зб≥льшуЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з заздалег≥дь визначеним;

- знижка за оборот (бонусна) по визначен≥й шкал≥ в залежност≥ в≥д обороту, дос¤гнутого прот¤гом погодженого сторонами терм≥ну;

- дистриб'юторськ≥ ≥ дилерськ≥ знижки пост≥йним посередникам по збут≥;

- пост≥йним кл≥Їнтам за Ђв≥рн≥стьї;

- сконто - за попередню оплату;

- спец≥альн≥ знижки на спробн≥ парт≥њ ≥ замовленн¤;

- знижки за поверненн¤ ран≥ше купленоњ в ц≥Їњ ф≥рми застар≥лоњ модел≥ (чи знижки при обм≥н≥ на модерн≥зовану модель);

- знижки при продаж≥ старих товар≥в;

- експортн≥ знижки ≥ноземним покупц¤м понад знижки, наданих на внутр≥шньому ринку;

- знижки за втрати при усушц≥, утрушуванн≥, сортуванн≥, за п≥двищену к≥льк≥сть бруду (сухофрукти), утрати р≥дких товар≥в при транспортуванн≥, випар≥ (молоко в цистернах), важкоусуван≥ залишки (мед), надлишковий зм≥ст вологи (бавовна, вовна) ;

- надбавка за ≥ндив≥дуальн≥сть замовленн¤;

- надбавка за п≥двищену ¤к≥сть;

- надбавка за розстрочку платежу;

- надбавка за додатков≥ послуги;

- нац≥нки за упакуванн¤, тару.

¬ умовах розвитого ринку основним видом ц≥н Ї в≥льн≥ в≥д твердого регулюванн¤ ц≥ни, а ц≥ноутворенн¤ стаЇ ≥нструментом маркетингу. ¬иробленн¤ ц≥новоњ стратег≥њ в першу чергу залежать в≥д ц≥лей, пересл≥дуваних ф≥рмою на ринку. ÷е, ¤к правило, максим≥зац≥¤ чи прибутку частки на ринку, дос¤гненн¤ стаб≥льного положенн¤. ” процес≥ ц≥ноутворенн¤ враховуютьс¤ так≥ фактори, ¤к попит (закон попиту, ц≥нова еластичн≥сть попиту, психолог≥чне сприйн¤тт¤ ц≥ни), повн≥ ≥ граничн≥ витрати, ц≥ни ≥ можливост≥ конкурент≥в, вплив ≥нших учасник≥в каналу товароруу, законодавч≥ обмеженн¤ ц≥н, р≥зн≥ характеристики товару.

¬≥льна калькул¤ц≥¤ ц≥ни не означаЇ њњ повн≥й стих≥йност≥ ≥ неприборканост≥. ” б≥льшост≥ розвитих крањн св≥ту на р≥зних етапах економ≥чного розвитку проводилас¤ пол≥тика сполученн¤ регульованих ≥ в≥льних ц≥н. Ќаприклад, у Ќ≥меччин≥ ≥ —Ўј т≥льки в 70-х роках були скасован≥ вертикально ф≥ксован≥ (заснован≥ на твердих договорах м≥ж промислов≥стю ≥ торг≥влею) ц≥ни, пост≥йно знижуЇтьс¤ роль ц≥н, що рекомендуютьс¤, (торгов≥ ф≥рми можуть трохи зм≥нювати р≥вень ц≥н, пропонований виробником при постачанн¤х).

«ниженн¤ частки ф≥ксованих ц≥н супроводжуЇтьс¤ ростом ефективност≥ економ≥чного (податкового) регулюванн¤ ц≥н. ѕƒ¬ використовуЇтьс¤ б≥льш н≥ж у 40 крањнах св≥ту (у 17 членах ™≈—) ≥ вважаЇтьс¤ ефективною формою оподатковуванн¤ завд¤ки ун≥версальност≥, стимулюванню зростанн¤ доход≥в, а не витрат. ¬ ‘ранц≥њ, наприклад, з 1989 р. д≥ють три ставки ѕƒ¬:

5,5% - на товари ≥ послуги першоњ необх≥дност≥;

18,6% - на вс≥ товари ≥

28% - на предмети розкош≥, алкоголь, тютюн.

«а згодою в рамках ™— надал≥ залишатьс¤ т≥льки дв≥ ставки - нормальна ≥ знижена.  р≥м того, в≥д сплати ѕƒ¬ зв≥льн¤ютьс¤ др≥бн≥ п≥дприЇмства, де¤к≥ види благод≥йноњ д≥¤льност≥, п≥льги по ѕƒ¬ мають п≥дприЇмства, що випускають продукц≥ю соц≥ального характеру й ≥нвестують науку.

 р≥м економ≥чного регулюванн¤ ц≥н широко застосовуЇтьс¤ система адм≥н≥стративних (законодавчих) м≥р. ѕорушники п≥ддаютьс¤ судовому покаранню у вид≥ чи штрафу тюремного ув'¤зненн¤. Ќаприклад, у —Ўј законодавчо заборонен≥ ц≥нов≥ угоди м≥ж виробниками, оптовою ≥ роздр≥бною торг≥влею, контролюванн¤ виробниками й оптовиками роздр≥бних ц≥н на своњ товари. ¬ јвстр≥њ м≥н≥стр економ≥ки встановлюЇ або верхню межу ц≥н соц≥ально значимих товар≥в ≥ послуг, або Ђножиц≥ї ц≥н.  онтроль зд≥йснюють м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ ≥ Ђсоц≥альн≥ партнериї (профсп≥лки й ≥н.). ¬ ‘ранц≥њ широко застосовуютьс¤ зобов'¤занн¤ м≥ж ф≥нансовою адм≥н≥страц≥Їю ≥ конфедерац≥¤ми п≥дприЇмств, що визначають граничн≥ чи р≥вн≥ ≥ндекси ц≥н на де¤к≥ товари, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ ¤к умова росту ц≥н на нову продукц≥ю ≥ т.д. ƒл¤ посиленн¤ контролю держава субсид≥юЇ асоц≥ац≥њ споживач≥в.  онтроль посилюЇтьс¤ при загостренн≥ ≥нфл¤ц≥њ (наприклад, у 1980-1981 р., коли ≥нфл¤ц≥¤ дос¤гала 10 %).

1	2

Ќазва: –≥зновиди ринкових ц≥н
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1354 прочитано)