≈коном≥чна теор≥¤ > –озвиток ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥

ƒопускаючи ≥ноземний кап≥тал в економ≥ку, треба також регулю≠вати ц≥ процеси, адже вони можуть призвести до втрат у певних га≠луз¤х виробництва, подальшого спотворенн¤ економ≥ки, ¤ка пере≠творитьс¤ на технолог≥чний придаток розвинених крањн, де в≥дбува≠ютьс¤ еколог≥чно шк≥длив≥ або безперспективн≥ процеси.

ƒосв≥д перех≥дного пер≥оду постсоц≥ал≥стичних крањн, у тому числ≥ ”крањни, св≥дчить: шл¤х до ринку в Ђстих≥йному режим≥ї, са≠мопливом Ч не т≥льки не ефективний, а й призводить до надзвичайно великих втрат у вс≥х сферах житт¤, в≥дкидаЇ сусп≥льство назад на дес¤тки рок≥в.

ќр≥Їнтиром при переход≥ до ринковоњ економ≥ки дл¤ ”крањни ма≠ють бути сучасн≥ розвинен≥ крањни, дл¤ ¤ких характерна зм≥шана еко≠ном≥ка, що грунтуЇтьс¤ на р≥зних формах власност≥. ƒом≥нуючою при цьому Ї корпоративна власн≥сть, взаЇмод≥¤ конкуренц≥њ та регулю≠ванн¤ з боку держави, високий соц≥альний захист населенн¤, соц≥аль≠на ор≥Їнтац≥¤ економ≥чного розвитку.

—л≥д також ураховувати, що ринок не можна побудувати, скаж≥мо, за шведським, американським або ще ¤кимось зразком. ¬≥н Ї нев≥д'Їм≠ним елементом економ≥ки. –инков≥ в≥дносини у япон≥њ, ≤тал≥њ, Ѕра≠зил≥њ, јлжир≥ р≥зн≥. ’арактерними рисами сучасного розвиненого ринку Ї висока орган≥зован≥сть, ≥нтелектуальне кадрове забезпечен≠н¤ його ≥нституц≥й, науково обгрунтован≥ правов≥ засади.

ѕобудова такого ринку зайн¤ла значний час ≥ при цьому в≥дбува≠лас¤ на добре розвинених товарно-грошових в≥дносинах. —учасн≥ розвинен≥ крањни на це витратили весь повоЇнний пер≥од (3Ч4 дес¤≠тил≥тт¤); ѕ≥вденна  оре¤, “айвань, √онконг, —≥нгапур Ч приблизно два дес¤тил≥тт¤. ѕри цьому ринок Ђмаленьких аз≥атських дракон≥вї, ¤к називають останн≥ чотири крањни, хоч ≥ Ї розвиненим, в≥др≥зн¤Їть≠с¤ в≥д ринку Ївропейських крањн ≥ американського. ¬≥н, ¤к вважають спец≥ал≥сти, не Ї моделлю в≥дкритоњ ринковоњ економ≥ки.

”крањна маЇ будувати таку модель ринковоњ економ≥ки, ¤ка най≠б≥льше в≥дпов≥даЇ особливост¤м њњ розвитку, структур≥ економ≥ки, гео≠граф≥чному положенню, ментал≥тету народу.

ƒл¤ ”крањни найприйн¤тн≥шою Ї модель соц≥альне ор≥Їнто≠ваного ринку, ¤кий у к≥нцевому п≥дсумку п≥дпор¤дковуватиме д≥¤льн≥сть своњх функц≥ональних структур задоволенню матер≥≠альних ≥ духовних потреб людини.

“ака стратег≥¤ маЇ грунтуватис¤ на ч≥тко визначених пр≥оритетах економ≥чного розвитку, ¤к≥ спри¤ли б дос¤гненню зазначених ц≥лей.

¬ажливо обрати правильний шл¤х переходу до ринку.

≈волюц≥йний шл¤х грунтуЇтьс¤ на поетапному ≥ поступово≠му введенн≥ ринкових в≥дносин впродовж тривалого пер≥оду (10-15 рок≥в).

ѕрискорений шл¤х, або Ђшокова терап≥¤ї, на перший погл¤д, вигл¤даЇ ¤к простий, тому що до ринку можна перейти за короткий терм≥н (були пропозиц≥њ за 400-500 дн≥в, 2-3 роки). ѕриваблюЇ в≥н тим, що мета дос¤гаЇтьс¤ швидко. ¬икористовувавс¤ нав≥ть такий образ. ’в≥ст коту можна в≥друбати частинами, а можна зразу. ” першому випадку тварина страждаЇ кожного разу, а у другому Ч лише раз, а ефект той самий. —утн≥сть такого п≥дходу пол¤гаЇ в тому, що на основну масу товар≥в та послуг в≥дразу ввод¤ть в≥льн≥ ц≥ни. «рос≠танн¤ њх обмежуЇтьс¤ проведенн¤м граничне жорсткоњ ф≥нансовоњ та кредитноњ пол≥тики. ¬она Ї ключовим елементом цього вар≥анту. ћаксимально скорочуЇтьс¤ державний сектор. —оц≥альна п≥дтримка населенн¤ встановлюЇтьс¤ на м≥н≥мальному р≥вн≥.

ѕрихильник≥в Ђшоковоњ терап≥њї у наш≥й крањн≥ було вдосталь, ¤к ≥ пророк≥в та радник≥в р≥зних зах≥дних шк≥л, у тому числ≥ чиказь≠коњ (монетаристськоњ школи), на ¤ку покладалос¤ найб≥льше над≥й. ѕроте вс≥ вони, по-перше, не бачать в≥дм≥нностей не т≥льки м≥ж ”к≠рањною ≥ –ос≥Їю, а й ”крањною ≥ „ил≥, м≥ж сел¤нином, сформованим колективним веденн¤м господарства, ≥ фермером, ¤кий працюЇ у рин≠ковому середовищ≥. ѕо-друге, вс≥ вони без вин¤тку п≥клуютьс¤ не про ≥нтереси ”крањни, а про своњ власн≥ ≥нтереси, ≥нтереси своњх ком≠пан≥й, крањн. ѕо-третЇ, монетаризм у його класичному розум≥нн≥ зво≠дитьс¤ до в≥льного ринку, де р≥вновага у сусп≥льств≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок грошовоњ пол≥тики, в≥льного ц≥ноутворенн¤. ¬ наших умо≠вах багатор≥вневого монопол≥зму (власност≥, технолог≥њ, управл≥нн¤) це зумовлювало руйнац≥ю економ≥ки, дестаб≥л≥зац≥ю сусп≥льства.

«асади ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ мають вводитис¤ прискоре≠но, але без Ђшокуї.

ѕоелементний, еволюц≥йно-радикальний шл¤х поЇднуЇ посту≠пов≥сть, поетапн≥сть ≥ державне регулюванн¤ ц≥н на найважлив≥ш≥ товари, з одного боку, ≥ прибутк≥в Ч з ≥ншого. –аптово перейти до ринку не вдастьс¤, тому що в ”крањн≥, по сут≥, немаЇ розвиненоњ ≥нфра≠структури, без ¤коњ не може ≥снувати сучасний ринок. ≈коном≥ка по≠требуЇ радикальноњ структурноњ перебудови. Ѕез цього неможливо наповнити внутр≥шн≥й ринок споживчими товарами, пос≥сти ч≥льне м≥сце на м≥жнародному ринку. ƒл¤ того щоб дос¤гти цього, потр≥бн≥ величезн≥ кап≥тальн≥ ресурси. —под≥ванн¤ на допомогу ззовн≥ Ч не≠реальн≥, њх треба шукати всередин≥ крањни, в њњ сучасн≥й економ≥ц≥. √острим Ї деф≥цит на квал≥ф≥кован≥ п≥дприЇмницьк≥ кадри дл¤ робо≠ти у банках, на б≥ржах тощо. —аме тому дл¤ побудови ефективноњ ринковоњ економ≥ки ”крањна маЇ демонтувати стару господарську си≠стему ≥ поступово вводити ринков≥ елементи.

¬ир≥шенн¤ цього складного завданн¤ потребуЇ, з одного боку, при≠скореного переходу до ринку, а з ≥ншого Ч виходу економ≥ки з кризи. “акими Ї реальн≥ обставини, з ¤кими не можна не рахуватис¤, обира≠ючи стратег≥ю переходу до соц≥альне ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки.

√оловним чинником створенн¤ модел≥ ринку, про ¤ку йдетьс¤, маЇ бути посл≥довна д≥¤льн≥сть держави щодо створенн¤ необх≥дних ≥нституц≥й ринку.

–егулююча роль держави маЇ зд≥йснюватис¤ методами, ¤к≥ адек≠ватн≥ ринковим формам господарюванн¤. ƒл¤ цього сл≥д розробити ц≥льов≥ програми розвитку визначальних сфер господарства; забез≠печити п≥дтримку пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чного розвитку, вид≥ленн¤ дл¤ цих ц≥лей кредит≥в, зменшенн¤ податк≥в; стимулюванн¤ розвитку виробництва, а не посередницькоњ д≥¤льност≥, р≥зних со≠ц≥альних форм господарства; створити спри¤тлив≥ умови дл¤ залу≠ченн¤ в крањну приватного ≥ноземного кап≥талу, передус≥м у форм≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й до виробничоњ сфери, галузей, що виробл¤ють товари споживанн¤.

ƒержава маЇ регулювати випуск нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, зд≥йснювати контрольовану ем≥с≥ю, забезпечувати взаЇмод≥ю нац≥о≠нального ринку з м≥жнародним.

–егулююча роль держави маЇ пол¤гати у забезпеченн≥ р≥вноваги в сусп≥льств≥. ≤ чим б≥льш≥ в≥дхиленн¤ в≥д р≥вноваги, тим сильн≥ши≠ми повинн≥ бути регул¤тори.

–езультати економ≥чних перетворень, зд≥йснюваних на таких за≠садах, будуть детерм≥нованими, незворотними, прискореними ≥, що особливо важливо, дос¤гнут≥ в умовах соц≥альноњ злагоди.

—писок використаноњ л≥тератури:

≈коном≥чна теор≥¤. ѕ≥дручник. Ц  ., 2001.

—ловник-дов≥дник з економ≥ки. Ц ’арк≥в, 2002.

1	2

Ќазва: –озвиток ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2957 прочитано)