≈коном≥чна теор≥¤ > “оварне та натуральне виробництво

“оварне та натуральне виробництво

Ќј“”–јЋ№Ќ≈ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ќ

ѕрот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ людство знало дв≥ форми сус≠п≥льного виробництва Ч натуральну ≥ товарну. ѕерша панувала в перв≥сному сусп≥льств≥, при рабовласництв≥ та феодал≥зм≥. ƒруга, за≠родившись ще у пер≥од розкладу перв≥сного ладу, ≥снуЇ й сьогодн≥ ≥ Ї визначальною формою виробництва в ус≥х розвинених крањнах.

“ип господарюванн¤, за ¤кого продукти прац≥ призначаютьс¤ дл¤ задоволенн¤ власних потреб виробництва, дл¤ спожи≠ванн¤ всередин≥ господарства, де вони вироблен≥, називають натуральним.

“ак≥ в≥дносини були ≥сторично першим типом економ≥чноњ орга≠н≥зац≥њ виробництва ≥ у чистому вигл¤д≥ ≥снували лише у перв≥сн≥й общин≥, коли люди ще не знали сусп≥льного под≥лу прац≥, не обм≥ню≠вались м≥ж собою виробленою продукц≥Їю. Ќатуральне господар≠ство панувало у патр≥архальн≥й сел¤нськ≥й общин≥, у феодальному пом≥ст≥. ¬ироблен≥ продукти прац≥ у вигл¤д≥ конкретного блага Ч њж≥, од¤гу, взутт¤, житла, знар¤дь прац≥, що становл¤ть певну спо≠живну варт≥сть, Ї природною формою багатства.

” натуральному господарств≥ економ≥ка будувалас¤, виход¤чи з внутр≥шньогосподарських потреб, дл¤ забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ замкненоњ економ≥чноњ ланки. Ѕезперечно, це не виключаЇ того, що певн≥ продукти прац≥ ≥нколи обм≥нювалис¤ на ≥нш≥ з ¤кимись окре≠мими суб'Їктами чи общинами. ѕроте цей обм≥н був випадковим або таким, ¤кий не маЇ серйозного впливу на виробничу сферу ≥ спожи≠ванн¤. ќтже, в умовах натуральноњ форми орган≥зац≥њ суб'Їктами, ¤к≥ визначають, що виробл¤ти, дл¤ кого виробл¤ти ≥ ¤к орган≥зувати ви≠робництво, Ї власники-прац≥вники.

Ќатуральна форма виробництва маЇ так≥ основн≥ риси.

1. «амкнен≥сть означаЇ, що дл¤ ц≥Їњ системи господарюванн¤ пан≥в≠ними економ≥чними в≥дносинами Ї т≥, що д≥ють всередин≥ певноњ сп≥льност≥. ќстанн¤ ¤к суб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥ не вступаЇ в економ≥чн≥ в≥дносини ≥ншими суб'Їктами, оск≥льки њњ завданн¤м Ї самозабезпеченн¤. —усп≥льство при цьому складаЇтьс¤ з маси в≥док≠ремлених господарств (с≥мей, общин, пом≥сть, господарських рег≥он≥в).

 ожне господарство спираЇтьс¤ на власн≥ виробнич≥ ресурси ≥ забезпечуЇ себе ус≥м необх≥дним. ” такому господарств≥ виконують≠с¤ ус≥ роботи Ч в≥д добуванн¤ сировини до виготовленн¤ готовоњ продукц≥њ та њњ споживанн¤.

якщо тенденц≥¤ до натурал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ крањни, то це призводить до автарк≥њ Ч пол≥тики господарського в≥докремлен≠н¤, самозабезпеченн¤ крањни, њњ ≥зольованост≥ в≥д св≥тового ринку, що не даЇ можливост≥ реал≥зувати переваги м≥жнародного под≥лу прац≥, зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. “ака пол≥тика Ї реакц≥йною, оск≥ль≠ки в к≥нцевому п≥дсумку упов≥льнюЇ розвиток економ≥ки, знижуЇ р≥вень житт¤ населенн¤.

”н≥версал≥зац≥¤ прац≥. ƒ≥¤льн≥сть господарюючого суб'Їкта при натуральн≥й форм≥ виробництва спр¤мована на задоволенн¤ власних потреб. ƒом≥нуючою при цьому Ї ручна прац¤ Ч кожний прац≥вник ус≥ основн≥ роботи виконуЇ за допомогою найпрост≥ших знар¤дь прац≥ (мотики, заступу, сокири тощо). ўоправда, всередин≥ натурального
господарства прац¤ под≥л¤Їтьс¤ м≥ж окремими людьми та њх групами.

ѕр¤м≥ економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж виробництвом ≥ споживан≠н¤м.

ѕод≥бн≥ зв'¤зки Ї способом руху вироблюваного продукту за
такою схемою: виробництво Ч розпод≥л Ч споживанн¤. ѕр¤м≥ на≠туральн≥ зв'¤зки призвод¤ть до безпосереднього використанн¤ ви- роблюваного продукту самими виробниками, що ≥ Ї визначальною, генетичною рисою натурального господарства.

÷¤ форма виробництва ≥снуЇ в умовах в≥дсутност≥ сусп≥льного под≥лу прац≥, низького розвитку продуктивних сил ≥ Ї не т≥льки при≠м≥тивною, а й малопродуктивною. ѕроте натуральне виробництво було переважною формою господарюванн¤ аж до кап≥тал≥стичноњ епохи. ” крањнах, що розвиваютьс¤, до середини XX ст. в натураль≠ному ≥ нап≥внатуральному виробництв≥ було зайн¤то понад 50 в≥д≠сотк≥в населенн¤. ≤ сьогодн≥ певною м≥рою елементи натурального господарства мають м≥сце в р≥зних крањнах, у тому числ≥ в наш≥й (на≠приклад, виробництво на садово-городн≥х д≥л¤нках).

“ќ¬ј–Ќ≈ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ќ

“оварне господарствоЧ це тип господарюванн¤, за ¤кого продукти прац≥ виробл¤ютьс¤ в≥докремленими господа≠рюючими суб'Їктами не дл¤ таЇних, а дл¤ сусп≥льних потреб, що визначаютьс¤ ринком

ѕри товарному виробництв≥ орган≥зац≥¤ економ≥ки повн≥стю за≠лежить в≥д ринку, ¤кий вир≥шуЇ, що виробл¤ти, ¤к виробл¤ти ≥ дл¤ кого виробл¤ти. ÷е означаЇ, що товарне виробництво Ї ринковим ви≠робництвом.

“оварн≥ в≥дносини формуютьс¤ на основ≥ об'Їктивних процес≥в розвитку виробництва, його матер≥ально-речових ≥ особистих чинник≥в.

”мовами виникненн¤ товарного виробництва Ї так≥:

сусп≥льний под≥л прац≥ та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва, ¤к≥ при≠звод¤ть до спец≥ал≥зац≥њ виробник≥в на виготовленн≥ окремих вид≥в продукц≥њ або на певн≥й виробнич≥й д≥¤льност≥. ÷е робить можли≠вим ≥ необх≥дним обм≥н м≥ж виробниками, що спец≥ал≥зуютьс¤ на певному виробництв≥;

обмежен≥сть сукупних виробничих ресурс≥в ≥ матер≥альних благ, що споживаютьс¤ (њхн¤ в≥дносна р≥дк≥сть). ѕоль —амуельсон у своњй Ђ≈коном≥ц≥ї (Ћьв≥в, 1993) пише: Ђѕитанн¤: що, ¤к ≥ дл¤ кого виробл¤ти Ч не становили б проблеми, ¤кби ресурси не були обмежен≥. якби можна було виробл¤ти будь-¤кий товар у необме≠жен≥й к≥лькост≥, аби людськ≥ потреби були повн≥стю задоволен≥, не мав би великого значенн¤ той факт, що один товар вироблений у надто велик≥й к≥лькост≥. “од≥ не мало б значенн¤ ≥ нерац≥ональне поЇд≠нанн¤ прац≥ й матер≥ал≥в. ќск≥льки кожен м≥г би мати вс≥ блага у необх≥дн≥й к≥лькост≥, не мало б значенн¤ ≥ те, ¤к розпод≥л¤ютьс¤ то≠вари ≥ доходи м≥ж р≥зними ≥ндив≥думами ≥ с≥м'¤ми.

“од≥ не було б в≥дносно р≥дк≥сних економ≥чних благ ≥ не було б потреби у вивченн≥ економ≥чноњ теор≥њ, чи у тому, щоб Ђекономитиї. ¬с≥ товари були б безплатними, ¤к пов≥тр¤ї;

економ≥чна в≥докремлен≥сть виробник≥в, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ у власност≥ останн≥х на продукти прац≥, що стають товарами. ќб≠м≥н¤ти можна лише те, що Ї власн≥стю.  ожний товаровиробник, всту≠паючи у в≥дносини обм≥ну, пересл≥дуЇ своњ ≥нтересиЧне т≥льки одер≠жати нову споживну варт≥сть, а й щоб вт≥лена у н≥й прац¤ була не меншою, н≥ж його продукт. —аме це Ї стимулом дл¤ п≥двищенн¤ про≠дуктивност≥ прац≥ кожного товаровиробника. јдже останн≥ Ї нос≥¤≠ми р≥зноњ прац≥ Ч складноњ й простоњ, ф≥зичноњ й розумовоњ, одн≥ виробники працюють у спри¤тливих, а ≥нш≥ Ч у шк≥дливих умовах. „ерез ц≥ обставини продукти прац≥ людей мають р≥зну ц≥нн≥сть Ч високу ≥ низьку залежно в≥д того, результатом ¤коњ прац≥ вони Ї або наск≥льки вони Ї р≥дк≥сними. ƒл¤ того щоб поставити своЇ благопо≠лучч¤ в безпосередню залежн≥сть в≥д результат≥в прац≥, виробники ≥ намагаютьс¤ в≥докремитись у веденн≥ свого господарства. ¬се це ≥ створюЇ фундамент дл¤ товарноњ форми орган≥зац≥њ виробництва.

“оварне виробництво, що виникло ¤к протилежн≥сть натураль≠ному господарству ще 7Ч8 тис. рок≥в тому, збер≥гаЇтьс¤ ≥ Ї ефектив≠ним сьогодн≥, маЇ так≥ визначальн≥ риси.

ѕродукт прац≥ набуваЇ форми товару. ¬≥н маЇ бути в≥дносно р≥дк≥сним ≥ виробл¤тис¤ дл¤ обм≥ну, ¤кий стаЇ нев≥д'Їмною рисою економ≥чних в≥дносин. ÷е призводить до того, що товарна форма виробництва стаЇ в≥дкритою системою орган≥зац≥йно-економ≥ч≠них в≥дносин, ¤ка долаЇ обмежен≥сть потреб, що характерно дл¤ на≠турального господарства, ≥ спри¤Ї розвитку сусп≥льних потреб, ¤к≥ визначаютьс¤ ринком.

ќбм≥н товар≥в в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ екв≥валентност≥ виробни≠чих витрат (у товарах, що обм≥нюютьс¤, маЇ бути однакова к≥льк≥сть прац≥). «д≥йснюЇтьс¤ це через куп≥влю-продаж продукт≥в прац≥. —усп≥льство визнаЇ товар ¤к такий, що задовольн¤Ї його потребу на ринку п≥сл¤ того, ¤к його хтось купив. ≤накше кажучи, товарна фор≠ма зв'¤зк≥в Ї не пр¤мою ≥ безпосередньою, а опосередкована ринком форма зв'¤зк≥в. ÷е також одна з генетичних особливостей товарного виробництва. ¬она Ї руш≥йною силою розвитку продуктивних сил сус п≥льства, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, оск≥льки призводить до подальшого поглибленн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥, спец≥ал≥зац≥њ виробництва ≥ ¤к результат Ч зростанн¤ продуктивност≥ прац≥. ƒо визначальних рис товарного виробництва також належать:

а) використанн¤ грошей ¤к посередника обм≥ну;

б) на¤вн≥сть конкуренц≥њ;

в) в≥льне ц≥ноутворенн¤;

г) стих≥йн≥сть розвитку ¤к форма саморегулюванн¤ економ≥ки.
“оварна орган≥зац≥¤ виробництва ≥ адекватна њй форма зв'¤зк≥в

еволюц≥онують разом з розвитком продуктивних сил, сусп≥льним по≠д≥лом ≥ кооперац≥Їю прац≥.

ѕросте товарне виробництво грунтуЇтьс¤ в основному на прац≥ самого товаровиробника, ¤кому ≥ належить вироблений ним продукт. “аке виробництво Ї др≥бним, у ньому в≥дсутн≥й глибокий под≥л прац≥. “оваровиробник виконуЇ вс≥ операц≥њ при виготовленн≥ готового про≠дукту ≥ реал≥зуЇ його з метою задоволенн¤ своњх потреб.  уп≥вл¤-про-даж на так≥й стад≥њ розвитку товарного виробництва зд≥йснюЇтьс¤ через в≥льне ц≥ноутворенн¤ ≥ стих≥йний розвиток.

¬одночас у сусп≥льствах, ¤ким було притаманне просте товарне виробництво, ≥ виробництво, ≥ розпод≥л в основному зд≥йснювалис¤ за традиц≥¤ми, що склалис¤, ≥ за наказом господар¤ (пана).

«а цих умов Уробити грош≥Ф вважалос¤ непристойною справою, було гр≥хом. Ѕагатство у такому сусп≥льств≥ належало не тим, хто Ђробив грош≥ї, а тим, хто мав прив≥лењ, землю, тобто багатство було насл≥дком могутност≥. “ак, ёл≥й ÷езар став багатим лише тод≥, коли став правителем ≤спан≥њ.

 ап≥тал≥стичне товарне виробництво створюЇ ринкову систе≠му, дл¤ ¤коњ характерно те, що люди можуть не т≥льки в≥льно обирати соб≥ роботу, а ≥ њх мають обрати. ѕрац¤, земл¤, природн≥ ресурси, засо≠би виробництва стають товаром. “аке виробництво перетворюЇтьс¤ на високомехан≥зоване ≥з застосуванн¤м комплекс≥в машин, масове. √оловними тут Ї галуз≥ матер≥ального виробництва, що пост≥йно роз≠виваютьс¤. ≈тапи розвитку кап≥тал≥стичного товарного виробництва так≥: а) 1770-1840 рр.: текстильна промислов≥сть, текстильне машино≠будуванн¤, обробка зал≥за, буд≥вництво маг≥стральних канал≥в, вод¤≠ний двигун; б) 1840-1890 рр.: паровий двигун, буд≥вництво зал≥зниць, машино- ≥ пароплавобудуванн¤, верстато≥ндустр≥альна промисло≠в≥сть, чорна металург≥¤; в) 1890-1930-1940 рр.: електричне, електро≠техн≥чне та важке машинобудуванн¤, л≥н≥њ електропередач, корабле≠будуванн¤, основна х≥м≥¤, синтетичн≥ фарби; г) 1930-1940-1980 рр.: автомоб≥льна, л≥тако- ≥ тракторобуд≥вна промислов≥сть, моторизова≠на збро¤, виробництво товар≥в тривалого користуванн¤, синтетич≠них матер≥ал≥в, нафтох≥м≥чна промислов≥сть.

1	2

Ќазва: “оварне та натуральне виробництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1716 прочитано)