≈коном≥чна теор≥¤ > “рудов≥ в≥дносини, сутн≥сть ≥ структура

“рудов≥ в≥дносини, сутн≥сть ≥ структура

ѕеред економ≥чною теор≥Їю стоњть завданн¤ великоњ науковоњ варт≥сност≥: досл≥дити кор≥нн≥ проблеми трудових в≥дносин у перех≥дному пер≥од≥. —л≥д звернути увагу на те, що традиц≥йно рад¤нська ≥ в≥тчизн¤на економ≥чна теор≥¤ не прид≥л¤ла трудовим в≥дносинам належноњ уваги, передус≥м тому, що базою економ≥чних в≥дносин вважалось власн≥сть на засоби виробництва, ¤ка н≥бито уособлюЇ в соб≥ всю систему економ≥чних в≥дносин сусп≥льства. У¬ласн≥сть на засоби виробництва, визначаЇ не т≥льки характер економ≥чних взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж людьми в процес≥ виробництва, але й форми розпод≥лу виробленого продукту, його обм≥ну ≥ споживанн¤. —укупн≥сть цих в≥дносин ≥ створюЇ систему виробничих в≥дносин даного сусп≥льстваФ [1, 45].

 .ћаркс писав, що виробництво маЇ сусп≥льну форму ≥ Ї УприсвоЇнн¤м ≥ндив≥дуумом предмет≥в природи в межах певноњ сусп≥льноњ форми ≥ через нењФ [4, 713]. Ѕагато економ≥ст≥в загальний терм≥н УприсвоЇнн¤Ф ототожнювали з б≥льш конкретним - Увласн≥стьФ, абсолютизуючи таким чином роль власност≥ на засоби виробництва в систем≥ економ≥чних в≥дносин. “ому й не дивно, що в рад¤нських п≥дручниках з пол≥тичноњ економ≥њ трудовим в≥дносинам, за незначним вин¤тком, не присв¤чувалась окрема тема. ÷е ж стосуЇтьс¤ ≥ в≥тчизн¤них теоретичних роб≥т та п≥дручник≥в з економ≥чноњ теор≥њ пострад¤нськоњ ”крањни.

ўо ж стосуЇтьс¤ наукових роб≥т пол≥теконом≥чного спр¤муванн¤, то серед них були ≥ Ї так≥, в ¤ких в≥дводитьс¤ велика роль в економ≥чних в≥дносинах саме трудовим в≥дносинам. ÷е роботи в≥домих в≥тчизн¤них економ≥ст≥в Ц теоретик≥в: ¬. .¬рублевського, Ѕу¤н ≤.¬.,  арл≥на ћ.≤., “омчук ѕ.≤. та ≥н.

” методолог≥чному аспект≥ ми под≥л¤Їмо точку зору щодо двох великих складових економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ у б≥льш вузькому смисл≥ Ї майновими в≥дносинами, а в б≥льш широкому смисл≥, кр≥м майнових, включають також Убезпосередн≥ в≥дносини виробник≥в в процес≥ виробництваФ [3, 532].

¬елике п≥знавальне значенн¤ маЇ розгл¤д ¤к сут≥, так ≥ структури трудових в≥дносин. “рудов≥ в≥дносини складаютьс¤ з таких п≥дсистем: соц≥ально-економ≥чноњ, технолог≥чноњ ≥ надбудовноњ (правов≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ аспекти трудових в≥дносин). ” звТ¤зку з цим при анал≥з≥ трудових в≥дносин треба обовТ¤зково розр≥зн¤ти дв≥ сторони ≥ давати њм характеристику, Упо-перше, з матер≥ально-речовоњ сторони (процес прац≥ ¤к такий), ≥, по-друге, з соц≥ально-економ≥чноњ сторони (сусп≥льна форма процесу прац≥) [4, 14]. ѕершу сторону прац≥ досл≥джують природнич≥ науки, другу Ц економ≥чна теор≥¤Ф [5, 314].

ўо ж представл¤Ї собою економ≥чна форма прац≥, тобто соц≥ально-економ≥чн≥ трудов≥ в≥дносини (дал≥ Ц трудов≥ в≥дносини)? „и Ї трудов≥ в≥дносини блоком економ≥чних в≥дносин, чи вони функц≥онують поза њх межами? ÷≥ питанн¤ ≥ дос≥ залишаютьс¤ дискус≥йними.

ƒо вчених, ¤к≥ заперечували соц≥ально-економ≥чну природу трудових в≥дносин, належить в≥домий украњнський економ≥ст ¬.ѕ. орн≥Їнко. ќск≥льки його точка зору щодо сут≥ трудових в≥дносин Ї достатньо ориг≥нальною, викладемо њњ основн≥ моменти. ¬.ѕ. орн≥Їнко вважав, що класиф≥кац≥¤ виробничих в≥дносин залежно в≥д ступен¤ њх звТ¤зку з продуктивними силами обумовлена двоњст≥стю останн≥х: продуктивн≥ сили прац≥ Ї водночас силами творенн¤, силами присвоЇнн¤ ≥ пануванн¤ людини. “ому виробництво за ус≥х умов представл¤Ї собою двосторон≥й процес: створенн¤ матер≥альних благ ≥ њх присвоЇнн¤. ѕрисвоЇнн¤, таким чином, розгл¤даЇтьс¤ не т≥льки в межах в≥дносин власност≥, але й поза ними, тобто в систем≥ власне виробничого процесу.

Ћюдина в сусп≥льному виробництв≥ може виконувати теж подв≥йну функц≥ю: прац≥вника ≥ власника. У«алежно в≥д двоњстост≥ продуктивних сил ≥ подв≥йноњ рол≥ людини розгл¤даютьс¤ два види виробничих в≥дносин: трудов≥ ≥ майнов≥Е ƒв≥ форми виробництва визначаютьс¤ двома видами виробничих в≥дносин: матер≥ально-речова форма Ц трудовими, соц≥ально-економ≥чна Ц майновимиФ [6, 25].

” взаЇмозвТ¤зку продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин трудов≥ в≥дносини виступають в≥дносинами першоњ залежност≥, безпосередньо в≥ддзеркалюють творчу сторону продуктивних сил. Ѕезпосередн≥сть звТ¤зку тут виражаЇтьс¤ у тому, що такого роду в≥дносини виражають продуктивн≥ сили прац≥ без опосередкованих ланок (продуктивн≥ сили Ц безпосередн≥ в≥дносини) ≥ створюють њх трудову, або орган≥зац≥йно-техн≥чну форму. “ак, розвиток продуктивних сил шл¤хом под≥лу прац≥ виражаЇтьс¤ в р≥зних формах кооперац≥њ: проста бригада, комплексна бригада, п≥дприЇмство, обТЇднанн¤, загальнонац≥ональна корпорац≥¤. Уяк в≥дносини м≥ж людьми, трудов≥ в≥дносини, - пише ¬.ѕ. орн≥Їнко, - створюють у цих випадках форму продуктивних сил. јле Ц це не в≥дносини власност≥, тобто не соц≥ально-економ≥чна форма. ÷е трудова (матер≥ально-речова) форма. ѕродуктивн≥ сили ≥ трудов≥ в≥дносини становл¤ть зм≥ст продуктивних сил прац≥. ѕерший звТ¤зок м≥ж ними ви¤вл¤Їтьс¤ в Їдност≥ субТЇкта. Ћюди ¤к продуктивна сила ≥ ¤к субТЇкт трудових в≥дносин Ц це одна д≥юча особа, що виступаЇ у двох сусп≥льних про¤вахЕ “ому трудов≥ в≥дносини виражають пофакторн≥ ≥ видов≥ звТ¤зки продуктивних силФ [6, 27-28].

ћи не под≥л¤Їмо позиц≥ю ¬.ѕ. орн≥Їнка щодо сутност≥ трудових в≥дносин, вважаЇмо, що в≥н штучно обмежуЇ њх прост≥р ≥ бутт¤ системою продуктивних сил. —правд≥, одна п≥дсистема трудових в≥дносин Ц орган≥зац≥йно-технолог≥чна (роб≥тник ј передаЇ деталь роб≥тнику Ѕ) Ц Ї складовою продуктивних сил ≥ розгл¤даЇтьс¤ в контекст≥ так званого процесу прац≥, ¤кий складаЇтьс¤ з трьох елемент≥в: самоњ прац≥, засоб≥в прац≥, створених людиною (засоби прац≥ ≥ предмети прац≥) та земл≥ (природних ресурс≥в).

ѕерший елемент Ц сама прац¤ людини ¤к ц≥леспр¤мована ≥ доц≥льна њњ д≥¤льн≥сть, що спр¤мована на в≥докремленн¤ реч≥ в≥д природи, на пристосуванн¤ њњ до потреб людей. ƒ≥њ людини тод≥ стають працею, коли вони св≥домо спр¤мована на дос¤гненн¤ поставленоњ мети, коли њх результатом Ї корисний дл¤ людини матер≥альний продукт, послуга чи духовне благо.

ƒругий елемент прац≥ Ц земл¤ (з економ≥чноњ точки зору до нењ належать й ≥нш≥ природн≥ ресурси, ¤к≥ залучаютьс¤ до процесу прац≥), ¤ка споконв≥ку постачаЇ людин≥ њжу, готов≥ засоби до житт¤, ≥снуЇ без вс¤коњ участ≥ з боку людини ¤к загальний предмет ≥ зас≥б людськоњ прац≥.

“рет≥м елементом доц≥льноњ д≥¤льност≥ людини ¤к продуктивноњ сили Ї засоби виробництва Ц засоби прац≥ ≥ предмети прац≥, створен≥ людиною. ѕри цьому механ≥чн≥ засоби прац≥ (машини, верстати, прилади тощо) у своњй сукупност≥, за висловом  .ћаркса, становл¤ть к≥сткову ≥ мускульну силу виробництва, характеризують в≥дм≥нн≥ ознаки певноњ епохи сусп≥льного виробництва [7, 182].

“аким чином, продуктивн≥ сили складаютьс¤ ≥з субТЇктивних ≥ предметних елемент≥в.  р≥м того, до елемент≥в продуктивних сил економ≥сти включають ≥ техн≥ко-орган≥зац≥йн≥ (технолог≥чн≥) в≥дносини. У“ехнолог≥чн≥ в≥дносини, - пише ¬. .¬рублевський, - виникають м≥ж прац≥вниками в результат≥ посл≥довност≥ ≥ взаЇмозалежност≥ виробничих функц≥й, виконуваних ними в процес≥ прац≥, тобто в результат≥ функц≥онального под≥лу прац≥, уз¤того з≥ сторони виробничих фактор≥вФ [4, 17-18]. ÷¤ сторона трудових в≥дносин Ї складовою продуктивних сил ≥ характеризуЇ зм≥ст прац≥. «м≥ст прац≥ в≥дображаЇ р≥вень розвитку особистого моменту Ц робочоњ сили та речових елемент≥в продуктивних сил. ¬≥д р≥вн¤ розвитку засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили залежить склад ≥ структура трудових операц≥й, профес≥йний склад прац≥вник≥в, види прац≥ (проста ≥ складна, ручна ≥ механ≥зована, легка ≥ важка прац¤ ≥ т. ≥н.).

”досконаленн¤ засоб≥в прац≥, техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва, п≥двищенн¤ р≥вн¤ вм≥лост≥ та майстерност≥ прац≥вник≥в п≥днос¤ть зм≥ст прац≥, разом з тим ≥ р≥вень розвитку самого прац≥вника, збагачують сутн≥сть людини та њњ продуктивну силу. «багачена людина Ц ¤к роб≥тник, ≥нженер, вчений, менеджер, п≥дприЇмець Ц збагачуЇ свою зовн≥шню силу Ц засоби прац≥, а в њх систем≥ Ц знар¤дд¤ прац≥, що забезпечуЇ зростанн¤ продуктивност≥ сукупноњ прац≥ та обс¤г≥в сусп≥льного продукту дл¤ задоволенн¤ потреб людей.

ќрган≥зац≥йно-технолог≥чн≥ трудов≥ в≥дносини Ї зм≥стовною складовою трудових в≥дносин взагал≥. ¬они Ї базою соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, або, ¤к њх ще називають, Ц сусп≥льноњ форми прац≥. ” даному випадку мова йде про ту систему трудових в≥дносин, ¤ка Ї складовою економ≥чних в≥дносин, в тому числ≥ њњ соц≥ально-економ≥чноњ п≥дсистеми. “акий теоретичний п≥дх≥д до визначенн¤ прац≥ в систем≥ сусп≥льного виробництва в≥дображаЇ його троњсту природу: зм≥стову (¤к елементу продуктивних сил), сусп≥льну (¤к економ≥чну форму прац≥) ≥ соц≥ально-психолог≥чну (¤к на¤вн≥сть надбудовних елемент≥в у трудових в≥дносинах людей). ” нашому досл≥дженн≥ увага концентруЇтьс¤ на анал≥з≥ сусп≥льно-економ≥чних трудових в≥дносин, оск≥льки ставитьс¤ завданн¤ розкрити њх найважлив≥ш≥ складов≥.

“рудов≥ в≥дносини пол≥тична економ≥¤ розгл¤даЇ ¤к складне системне ¤вище. ” них м≥ст¤тьс¤ так≥ елементи: наймана прац¤, експлуатац≥¤ прац≥, приватний характер прац≥, в≥льна прац¤, колективна прац¤, асоц≥йована прац¤, абстрактна прац¤, сусп≥льна прац¤, загальна прац¤, сусп≥льна кооперац≥¤ прац≥, соц≥ал≥стична прац¤ тощо.

” систем≥ цих категор≥й трудових в≥дносин вагоме м≥сце займаЇ в≥дчуженн¤ прац≥.

ƒе¤к≥ пол≥текономи довод¤ть необх≥дн≥сть зам≥сть терм≥на Усоц≥ально-економ≥чн≥ трудов≥ в≥дносиниФ (або просто Утрудов≥ в≥дносиниФ) уживати терм≥н Усусп≥льна форма прац≥Ф (або Ухарактер прац≥Ф). “ак, про сусп≥льну форму прац≥, а не про трудов≥ в≥дносини, пишуть ј.ƒ.—мирнов, Ћ.ћ.ЅЇлов, ≤.ј.ягодк≥на, ѕ.¬.“омчук. Ќаприклад, ѕ.¬.“омчук вважаЇ, що сусп≥льна форма прац≥ Ц економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж людьми в безпосередньому виробництв≥ з приводу њх участ≥ в сусп≥льн≥й прац≥ [7, 47]. ” ц≥й фраз≥ м≥ст¤тьс¤ тавтолог≥чн≥ суперечност≥, ¤к≥ пол¤гають в тому, що Усусп≥льна форма прац≥Ф Ї економ≥чним в≥дношенн¤м м≥ж людьмиЕ Уу сусп≥льн≥й прац≥Ф. “акий спос≥б визначенн¤ сусп≥льноњ форми прац≥ Ї невдалим, йому бракуЇ ¤сност≥.

1	2

Ќазва: “рудов≥ в≥дносини, сутн≥сть ≥ структура
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1500 прочитано)