Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > ‘ормуванн¤ роздр≥бноњ ц≥ни на ѕћћ


(¬изначенн¤ соб≥вартост≥ реал≥зован≥њ товар≥в

ѕон¤тт¤ та види торгових знижок та ѕравильно сформована ц≥на - це основа дл¤ нац≥нок прискореноњ реал≥зац≥њ товар≥в, п≥двищенн¤ обс¤г≥в товарооб≥гу ≥ в≥дпов≥дно отриманн¤ прибутку п≥дприЇмства, однак т≥льки правильна пол≥тика застосуванн¤ ц≥н даЇ можлив≥сть прискореноњ реал≥зац≥њ товар≥в ≥ отримати прибуток. ƒл¤ цього необх≥дно правильно керувати ц≥нами з урахуванн¤м попиту ≥ пропозиц≥й на споживчому ринку товар≥в. ќдним з таких важел≥в коригуванн¤ ц≥н виступаЇ система торгових знижок ≥ нац≥нок.

“оргов≥ знижки

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ при реал≥зац≥њ товар≥в п≥дприЇмствами роздр≥бноњ торг≥вл≥ покупц¤м надаютьс¤ р≥зн≥ знижки. ” наданн≥ (отриманн≥) знижок зац≥кавлен≥ ¤к продавц≥, оск≥льки зниженн¤ роздр≥бних ц≥н спри¤Ї зб≥льшенню потоку покупц≥в ≥, в≥дпов≥дно, обс¤гу зд≥йсненого продажу, так ≥ покупц≥, ¤к≥ прагнуть придбати товар дешевше. ¬ результат≥ прискорюЇтьс¤ товарооб≥г, знижуютьс¤ витрати, пов'¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю, збер≥ганн¤м ≥ збутом товар≥в. ÷≥ чинники спри¤ють зб≥льшенню прибутку, отриманого в≥д реал≥зац≥њ, ≥ п≥двищенню л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства.

«нижка - це така умова операц≥њ куп≥вл≥-продажу, при ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ вартост≥ продажу товару. –озм≥р знижки залежить в≥д виду угоди, обс¤гу продаж≥в ≥ встановлюЇтьс¤, ¤к правило, у в≥дсотках до ц≥ни товару, або до вартост≥ покупки. Ќайб≥льш поширеними Ї так≥ знижки:

Х знижки за к≥льк≥сть товару, що купуЇтьс¤ - надаЇтьс¤ покупцю, ¤кий закупив обумовлену положенн¤м про знижки парт≥ю товару;

Х знижки за придбанн¤ товару понад обумовленоњ суми - надаЇтьс¤ покупцю у випадку, ¤кщо сума куп≥вл≥ њњ перевищуЇ обумовлену суму;

Х передсв¤тков≥ знижки - надаютьс¤ покупц¤м у випадку закуп≥вл≥ товар≥в у передсв¤тков≥ та св¤тков≥ дн≥;

Х сезонн≥ знижки - надаютьс¤ покупц¤м при сезонному розпродажу товар≥в, а також у випадку сезонних закуп≥вель товар≥в покупц¤ми;

Х спец≥альн≥ знижки - надаютьс¤ покупц¤м, у ¤ких продавець найб≥льш зац≥кавлений;

Х конф≥денц≥йн≥ знижки - надаютьс¤ на п≥дстав≥ усноњ домовленост≥ м≥ж сторонами;

Х бонусн≥ знижки Ч надаютьс¤ пост≥йним покупц¤м, ¤кщо вони за певний пер≥од часу закуповують застережену к≥льк≥сть товар≥в;

Х знижки-сконто - надаютьс¤ покупцю у випадку оплати вартост≥ товару до настанн¤ строку платежу.

¬ ус≥х випадках суб'Їкт господарюванн¤ на п≥дприЇмств≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, прийн¤вши р≥шенн¤ про наданн¤ торгових знижок, ≥нформуЇ про це покупц≥в через засоби масовоњ ≥нформац≥њ шл¤хом розм≥щенн¤ оголошень на рекламних щитах або ≥нших рекламних нос≥¤х, у в≥тринах магазин≥в, а також на видних ≥ доступних дл¤ огл¤ду м≥сц¤х безпосередньо в торговельних прим≥щенн¤х п≥дприЇмства, через рекламу по рад≥о, телебаченню, в газетах ≥ в журналах.

ѕропозиц≥¤ продавц¤ укласти угоду з продажу товар≥в на тих чи ≥нших умовах, що визначаютьс¤ суб'Їктом господарюванн¤, направлена вс≥м можливим покупц¤м, а угода укладаЇтьс¤ лише в тому випадку, ¤кщо покупець приймаЇ пропозиц≥ю. ѕисьмове п≥дтвердженн¤ зд≥йсненоњ угоди на п≥дприЇмствах роздр≥бноњ торг≥вл≥ оформл¤Їтьс¤ касовим, товарно-касовим або товарним чеком та ≥ншими документами, в ¤ких повинно бути зазначено найменуванн¤ закупленого товару, к≥льк≥сть, роздр≥бна ц≥на, сума торговоњ знижки, загальна варт≥сть покупки, ≥нш≥ в≥домост≥, ¤к≥ повинн≥ зазначатись в таких ≥ под≥бних до них документах в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства. ѕ≥дставою дл¤ наданн¤ торг≥вельних знижок, њх розм≥ру й орган≥зац≥њ торгового процесу, а також обгрунтуванн¤м дл¤ в≥дображенн¤ в обл≥ку роздр≥бних ц≥н у межах наданоњ торговоњ знижки Ї ѕоложенн¤ ≥ наказ суб'Їкта господарюванн¤. “ак≥ документи необх≥дн≥, щоб до п≥дприЇмства не було претенз≥й ¤к ≥з боку покупц≥в, так ≥ з боку контролюючих орган≥в, а також з метою запоб≥ганн¤ зловживань з боку матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.

« метою обл≥ку вс≥ знижки доц≥льно под≥лити на три групи:

Х знижки, що надаютьс¤ п≥сл¤ дати реал≥зац≥њ товару;

Х знижки, що надаютьс¤ в момент реал≥зац≥њ товару;

Х знижки, що надаютьс¤ до дати реал≥зац≥њ товару.

¬ зах≥дному обл≥ку використовують два методи обл≥ку торгових . знижок: чистий ≥ валовий. ѕри валовому метод≥ обл≥ку рахунок-фактура покупцю виписуЇтьс¤ на всю суму в≥дразу, до ¤коњ вход¤ть в≥дпускна варт≥сть товару ≥ в≥дсотки, що належать до сплати за в≥дстроченн¤ платежу, розрахован≥ на весь обумовлений договором терм≥н). “обто бухгалтер реЇструЇ в обл≥ку дох≥д з урахуванн¤м ус≥х можливих до отриманн¤ в≥дсотк≥в. ” раз≥ ¤кщо покупець розраховуЇтьс за товар ран≥ше вказаного терм≥ну, бухгалтер реЇструЇ "недоотриман≥" в≥дсотки на окремому контрдох≥дному рахунку, аналог≥чному нашому 704-му.

ѕри чистому метод≥ обл≥ку цей рахунок використовуЇтьс¤ ¤к дох≥дний, тобто при в≥дпуску товар≥в в кредит бухгалтер не реЇструЇ можлив≥ в≥дсотки ¤к нарахован≥ доходи. ¬они в≥дображаютьс¤ в обл≥ку вже при отриманн≥ оплати.

¬аловий метод обл≥ку знижок Ї дуже т¤жким маркетинговим прийомом. ѕокупцю набагато приЇмн≥ше усв≥домлювати, що в≥н отримуЇ знижку, а не платить в≥дсотки.

“оргов≥ нац≥нки

“оргов≥ нац≥нки оптовоњ ≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥ призначен≥ дл¤ покритт¤ витрат об≥гу ≥ одержанн¤ прибутку п≥дприЇмства.

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ д≥ючим законодавством обмежень на розм≥р нац≥нки ¤к в оптов≥й, так ≥ в роздр≥бн≥й торг≥вл≥, на вс≥ товари, незалежно в≥д њх класиф≥кац≥йноњ групи, а також незалежно в≥д форм власност≥ п≥дприЇмства немаЇ. –озм≥р нац≥нки ≥ в≥дпов≥дно продажну ц≥ну товару формуЇ кер≥вництво п≥дприЇмства в повн≥й залежност≥ в≥д попиту населенн¤ ≥ насищенн¤ ринку в≥дпов≥дним товаром, ¤кий в≥дпов≥даЇ вс≥м параметрам д≥ючих норм ,по ¤кост≥ ≥ естетичному оформленню упаковки, фасовц≥ ≥ терм≥ну збер≥ганн¤. ƒо ц≥ни товар≥в, ¤к≥ надход¤ть по ≥мпорту, включаЇтьс¤ також акцизний зб≥р, ѕƒ¬, а також мито ≥ митн≥ збори, але продажна ц≥на ¤к в оптов≥й, так ≥ в роздр≥бн≥й торг≥вл≥ формуЇтьс¤ в к≥нцевому результат≥ так, ¤к ≥ по в≥тчизн¤них товарах з проведенн¤ нац≥нки на кожний товар окремо в залежност≥ в≥д попиту населенн¤ ≥ можливост≥ прискореноњ реал≥зац≥њ.

‘ункц≥њ торговоњ нац≥нки роздр≥бного п≥дприЇмства ≥дентичн≥ функц≥¤м товарноњ надбавки оптового п≥дприЇмства. якщо до в≥льно в≥дпускноњ ц≥ни оптового п≥дприЇмства додати роздр≥бну торгову нац≥нку, то отримаЇмо в≥льну роздр≥бну ц≥ну. ѕ≥сл¤ додаванн¤ ѕƒ¬, це буде ц≥на продажу.

–озрахунок торгових знижок ≥ нац≥нок на реал≥зован≥ товари

ѕрот¤гом м≥с¤ц¤ по кредиту рахунку в≥д реал≥зац≥њ товар≥в" варт≥сть реал≥зованих товар≥в в≥дображаЇтьс¤ за продажними ц≥нами. ƒл¤ того, щоб визначити куп≥вельну (реальну) варт≥сть цих товар≥в ≥ ви¤вити валовий дох≥д в≥д њх реал≥зац≥њ в к≥нц≥ м≥с¤ц¤ повинна бути визначена ≥ списана сума торгових знижок ≥ нац≥нок, що в≥днос¤тьс¤ до цих товар≥в.

¬≥д правильност≥ обчисленн¤ реал≥зованих торгових знижок (нац≥нок) багато в чому залежить реальн≥сть ви¤вленого ф≥нансового результату: завищенн¤ реал≥зованих торгових знижок (нац≥нок) веде до необумовленого зб≥льшенн¤ прибутку, а заниженн¤ - до його зменшенн¤.

“оргова нац≥нка на товари маЇ обл≥ковуватись на рахунку 285 "“оргова нац≥нка".

—уму торгових знижок (нац≥нок) визначають, ¤к правило, виход¤чи з середнього в≥дсотку торгових знижок (нац≥нок) до вс≥Їњ маси реал≥зованих ≥ залишку нереал≥зованих товар≥в на п≥дстав≥ спец≥ального розрахунку:

Х до суми торгових знижок (нац≥нок) на залишок товар≥в на початок м≥с¤ц¤ (кредитове сальдо рахунку 285) додають суму кредитового обороту

по цьому рахунку (отриман≥ знижки, проведен≥ нац≥нки) ≥ вираховують суму обороту по дебету рахунку 285 (на ≥нш≥ списанн¤);

Х до вартост≥ реал≥зованих за м≥с¤ць товар≥в за продажними ц≥нами (оборот по кредиту рахунку 702) додають варт≥сть залишку товар≥в на к≥нець м≥с¤ц¤ (дебетове сальдо рахунку 282);

Х шл¤хом д≥ленн¤ отриманоњ суми торгових знижок ≥ нац≥нок (попереднЇ сальдо рахунку 285 "“оргова нац≥нка") на варт≥сть реал≥зованих ≥ залишок нереал≥зованих на к≥нець м≥с¤ц¤ товар≥в ≥ множенн¤ на 100 визначають середн≥й процент знижок (нац≥нок);

Х шл¤хом множенн¤ вартост≥ залишку нереал≥зованих на к≥нець м≥с¤ц¤ товар≥в на середн≥й процент знижок (нац≥нок) ≥ д≥ленн¤м на 100 визначають суму торгових знижок (нац≥нок), що в≥днос¤тьс¤ до цього залишку;

Х шл¤хом вирахуванн¤ з≥ вс≥Їњ суми торгових знижок (нац≥нок) суми знижок (нац≥нок), що в≥днос¤тьс¤ до залишку товар≥в, визначають суму знижок (нац≥нок), що в≥днос¤тьс¤ до товар≥в реал≥зованих (табл. 6.7).

“аблиц¤ 6.7. ѕриклад розрахунку розпод≥лу торгових нац≥нок (знижок) на залишок нереал≥зованих на к≥нець м≥с¤ц¤ товар≥в ≥ товари реал≥зован≥ за липень ц.р.

є з/п

ѕоказник

—ума, гри.

1

—ума торгових знижок (нац≥нок) на залишок товар≥в на початок зв≥тного м≥с¤ц¤ (кредитове сальдо рахунку 285)

1000

2

—ума отриманих знижок (проведених нац≥нок) за зв≥тний м≥с¤ць (оборот по кредиту рахунку 285)

11800

3

—ума знижок (нац≥нок) на ≥нш≥ списанн¤ товар≥в (оборот по дебету рахунку 285)

300

4

¬сього сума знижок (нац≥нок) до розпод≥лу (р. 1 + р. 2 - р. 3)

12500

5

¬арт≥сть реал≥зованих за зв≥тний м≥с¤ць товар≥в за продажними ц≥нами ^кредитовий оборот рахунку 702)

42000

6

«алишок нереал≥зованих Ќа к≥нець м≥с¤ц¤ товар≥в за продажними ц≥нами (дебетове сальдо рахунку 282)

8000

7

¬сього (р.5 + р.6)

50000

8

—ередн≥й процент знижок (нац≥нок) на товари (р.4 : р. 7 * 100)

2000

9

—ума знижок (нац≥нок) на залишок нереал≥зованих на к≥нець м≥с¤ц¤ товар≥в (р.6 * р.8 : 100): 8000 * 25 : 100 = 2000

2000

10

—ума знижок (нац≥нок) на товари реал≥зован≥ (п.4-п.9) ,

10500

Ќазва: ‘ормуванн¤ роздр≥бноњ ц≥ни на ѕћћ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3352 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 1.433 seconds
Хостинг от uCoz