≈коном≥чна теор≥¤ > ’еджуванн¤ продажу, куп≥вл≥ та вигоди хеджуванн¤

’еджуванн¤ продажу, куп≥вл≥ та вигоди хеджуванн¤

’еджуванн¤ продажу.

’еджуванн¤ куп≥вл≥.

¬игоди хеджуванн¤.

1. ’еджуванн¤ продажу Ц це використанн¤ короткоњ позиц≥њ на фТючерсному ринку тим, хто маЇ довгу позиц≥ю на на¤вному ринку.

÷ей вид хеджуванн¤ використовуЇтьс¤ дл¤ захисту продажу ц≥ни товару ≥ використовують його продавц≥ реальних товар≥в дл¤ страхуванн¤ в≥д пад≥нн¤ ц≥н на цей товар.

2. ÷¤ операц≥¤ представл¤Ї собою куп≥влю фТючерсного контракту будь-ким, хто маЇ певну позиц≥ю на на¤вному ринку. –езультатом довгого хеджу Ї ф≥ксац≥¤ ц≥ни закупки товару.

÷ей вид хеджуванн¤ часто використовують посередницьк≥ ф≥рми, ¤к≥ мають замовленн¤ на куп≥влю товару в майбутньому та компан≥њ переробними. ѕри цьому закупки на фТючерсному ринку зд≥йснюЇтьс¤ ¤к тимчасова зам≥на закупки реального товару. ¬ п≥дсумку довге хеджуванн¤ захищаЇ в≥д п≥двищенн¤ ц≥н.

3. ’еджуванн¤ з допомогою фТючерсних контракт≥в маЇ р¤д переваг:

проходить зниженн¤ ц≥нового ризику торг≥вл≥ товарами або ф≥нансовими ≥нструментами.

хедж не перес≥каЇтьс¤ ≥з звичайними операц≥¤ми ≥ дозвол¤Ї забезпечити пост≥йний захист ц≥ни без необх≥дност≥ зм≥нювати пол≥тику запас≥в чи вт¤гуватис¤ в гнучку систему форвардних в≥дносин.

хеджувнан¤ забезпечуЇ велику гнучк≥сть в плануванн≥, оск≥льки фТючерсн≥ контракти ≥снують дл¤ багатьох м≥с¤ц≥в постачанн¤ в майбутньому, п≥дприЇмство може планувати на перед.

хедж полегшуЇ ф≥нансов≥ операц≥њ.

¤кщо хедж розпочато, то не обовТ¤зково л≥кв≥дувати його при реальн≥й угод≥: можна вести операц≥њ Дв середин≥Ф ходжа, тобто в≥дкуповувати частину контракту ран≥ше терм≥ну ≥ знову продавати, ¤кщо ц≥ни п≥шли вверх. ’оча ц≥ операц≥њ вже нос¤ть спекул¤тивний характер.

—тратег≥њ хеджуванн¤

ќсновн≥ стратег≥њ хеджувнан¤.

јрб≥тражне хеджуванн¤.

ƒовгострокове хеджуванн¤.

ѕерехресне хеджуванн¤.

ѕри хеджувнан≥ необх≥дно прийн¤ти до уваги два фундаментальних критер≥њ:

ц≥нову перспективу,

економ≥чну доц≥льн≥сть хеджуванн¤.

¬итрати на хеджуванн¤ не повинн≥ перевищувати суми, що хедер запланував на оплату страхуванн¤ в≥д ц≥нових втрат.

–≥шенн¤ про те, зд≥йснювати хеджуванн¤ чи н≥, повинне бути засноване на пор≥вн¤льному анал≥з≥ величини ринку ≥ розм≥ру кап≥талу економ≥чноњ одиниц≥ (наприклад, ф≥рми), що п≥ддаЇтьс¤ цьому ризику.

” де¤ких випадках метою хеджуванн¤, кр≥м страхуванн¤ ц≥нових ризик≥в, можуть виступати ф≥нансуванн¤ витрат на збереженн¤ товару ≥ виб≥р оптимального моменту продажу на¤вного товару. “ака операц≥¤ отримала назву арб≥тражного хеджуванн¤. ¬оно засновано на одержанн≥ прибутку при спри¤тлив≥й зм≥н≥ сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н реального товару ≥ б≥ржових котирувань.

“е, що передбачаЇ хеджуанн¤, - пол¤гаЇ в куп≥вл≥-продажу фТючерсного контракту до зд≥йсненн¤ угоди з реальним товаром.

ќстанн≥м часом одержали поширенн¤ так≥ операц≥њ, ¤к довгострокове хеджуванн¤, тобто операц≥њ, що покривають пер≥од на 2-3 роки вперед.

ƒовгострокове хеджуанн¤ пол¤гаЇ у в≥дкритт≥ потр≥бноњ к≥лькост≥ позиц≥й на в≥дносно близький терм≥н, що згодом пересуваютьс¤ дал≥, тобто перв≥сн≥ позиц≥њ закриваютьс¤ ≥ в≥дкриваютьс¤ нов≥ на наступн≥ к≥лька м≥с¤ц≥в.

ѕерехресне хеджуванн¤ припускаЇ ¤к ≥нструмент страхуванн¤ використовувати контракт на товар чи ф≥нансовий ≥нструмент, що по своњх параметрах не ц≥лком зб≥гаЇтьс¤ з хеджуванн¤м. Ќа практиц≥ при хеджуванн≥ р≥дко вдаЇтьс¤ отримати фТючерсн≥ контракти на т≥ ж чи ≥нш≥ товари або ≥нструменти.

—пекул¤тивн≥ операц≥њ на фТючерсних ринках

‘ункц≥њ спекул¤нт≥в на фТючерсних ринках.

“ехн≥ка спекул¤тивних операц≥й.

¬иди спекул¤нт≥в на фТючерсних ринках.

—пекул¤нтами називаютьс¤ учасники фТючерсних операц≥й, що не мають зац≥кавленост≥ у в≥дпов≥дному на¤вному ринку, але ведуть торг≥влю фТючерсами в над≥њ д≥стати прибуток у результат≥ правильного прогнозу ц≥н.

ќсновн≥ функц≥њ, що прийн¤ли на себе спекул¤нти:

ѕрийн¤тт¤ ризику.

—пекул¤нти в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ учасник≥в, що в≥тають ризик, без них не було би сторони, ¤кий хедери могли б передати св≥й ризик, а ц≥ ризики не можуть зникнути.

Ѕез спекул¤нт≥в хедерам було б дуже важко, а може бути ≥ неможливо, погодити ц≥ну, тому що продавц≥ (власники коротких позиц≥й) вимагають найвищу ц≥ну, тому що продавц≥ (власники коротких позиц≥й) вимагають найвищу ц≥ну, у той час ¤к покупц≥ (власники довгих позиц≥й) хочуть заплатити можливу найменшу ц≥ну. ¬регулювати ц≥ взаЇмн≥ вимоги досить складно.

ѕ≥двищенн¤ л≥кв≥дност≥ ринку. —пекул¤нти виступають також важливим джерелом л≥кв≥дност≥ ринку. ѕост≥йний приплив наказ≥в спекул¤нт≥в у торговий зал у комб≥нац≥њ з потоком наказ≥в хедер≥в дозвол¤Ї значно скоротити час на по¤ву зустр≥чних наказ≥в на куп≥влю ≥ продаж у пор≥вн¤нн≥ з тим, ¤к це було б при на¤вност≥ одних хеджер≥в.

¬иди спекул¤нт≥в на фТючерсних ринках.

Ќа фТючерсних ринках спекул¤нти представлен≥ двома основними видами: гравц≥ на зниженн¤ та гравц≥ на п≥двищенн¤.

√ра на зниженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом продажу спекул¤нтами фТючерсних контракт≥в з ц≥лю њхн≥й наступного в≥дкупу по б≥льш низьк≥й ц≥н≥. —пекул¤нти, ¤к≥ займаютьс¤ цими операц≥¤ми, називаютьс¤ Дведмед¤миФ.

√ра на п≥двищенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом куп≥вл≥ фТючерсних контракт≥в з метою њхнього наступного продажу по б≥льш висок≥й ц≥н≥. —пекул¤нти цього типу називаютьс¤ ДбикамиФ.

—пекул¤нти, що мають обс¤г операц≥й менш≥ певного визначеного р≥вн¤, називають др≥бними.

–озр≥зн¤ють спекул¤нт≥в ≥ по методах веденн¤ операц≥й, по стратег≥њ ≥ тактиц≥ торг≥вл≥. «а цим критер≥Їм вид≥л¤ютьс¤:

позиц≥йн≥ спекул¤нти (position traders) Ц можуть бути ¤к профес≥оналами, так ≥ непрофес≥оналами. «вичайно утримують свою позиц≥ю прот¤гом р¤ду дн≥в чи тижн≥в, нав≥ть м≥с¤ц≥в.

одноденн≥ спекул¤нти (day traders) Ц утримують позиц≥ю прот¤гом одного дн¤ торг≥в, оч≥куючи ≥стотного руху ц≥н прот¤гом дн¤ ≥ дуже р≥дко перенос¤ть позиц≥ю наступного дн¤.

скалпери (scalpers) Ц ведуть торг≥влю в зал≥ вин¤тково у своњх ≥нтересах. ѕод≥бну тактику також використовують в основному профес≥йн≥ трейдери (Дм≥сцев≥Ф), що Ї присутн≥ми у зал≥ ≥ торгують за св≥й рахунок.

спредери (spreaders) Ц використовують р≥зницю ц≥н на р≥зн≥, але взаЇмозалежн≥ фТючерсн≥ контракти. ѕрибуток спредера може виникати при використанн≥ визначеного сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на контракти по одному товар≥ з р≥зними терм≥нами або по р≥зних товарах з одним терм≥ном.

ќперац≥њ спреду, њх основи та особливост≥

ќперац≥њ спреду, њх основа та особливост≥.

ќсобливост≥ наказ≥в в операц≥¤х спреду.

1. ”годи спреда ірунтуютьс¤ на гр≥ р≥зниц≥ котувань двох фТючерсних контракт≥в, що ≥ одержало назву спреда чи диференц≥ала. ќперац≥¤ починаЇтьс¤, коли це сп≥вв≥дношенн¤ будь-¤ким чином зм≥нюЇтьс¤.

“ехн≥ка операц≥њ дуже проста: на першому етап≥ спекул¤нт в≥дкриваЇ 2 позиц≥њ Ц довгу ≥ коротку.  оли сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н повертаЇтьс¤ до нормального, то обидв≥ угоди л≥кв≥дуютьс¤. —амим важним в цих операц≥¤х Ї виб≥р позиц≥њ по кожному контракту, тобто визначенн¤ того, ¤кий контракт купити, а ¤кий придбати. Ќеправильне вир≥шенн¤ цього питанн¤ може призвести до збитк≥в ≥ на довг≥й ≥ на коротк≥й позиц≥њ.

¬≥дпов≥дно позитивне завершенн¤ операц≥њ можливе ≥ при п≥двищуюч≥й ≥ при понижуюч≥й тенденц≥њ, при умов≥, що саме значенн¤ спреду дос¤гло оч≥куваноњ величини, бо ц≥ни 2-х контракт≥в завжди р≥зн≥. ≤ ¤кщо контракт б≥льш високою ц≥ною купуЇтьс¤ (а з б≥льш низькою Ц продаЇтьс¤), то це означаЇ що торговець оч≥куЇ розширенн¤ спреду м≥ж цими контрактами. якщо контракт з б≥льш високою ц≥ною продаЇтьс¤, то це означаЇ, що торговець оч≥куЇ звуженн¤ спреду м≥ж двома контрактами.

ќперац≥њ спреду вважаютьс¤ самим обережним вар≥антом спекул¤ц≥њ ц≥н, бо в њх основ≥ лежать ц≥ни 2-х контракт≥в, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ одночасно ≥ Ї взаЇмоповТ¤зан≥.

јле Ї ≥ ситуац≥њ, коли операц≥њ спреду дають збитки в≥дразу по 2-х позиц≥¤х угоди.

2. ”часник операц≥њ спреду може дати наказ двома способами:

в≥ддавши окрем≥ накази на куп≥влю ≥ продаж в≥дпов≥дних контракт≥в з визначенн¤м бажаного р≥вн¤ ц≥н,

вид≥ливши спец≥альний спредовий наказ з визначенн¤м величини спреду (диференц≥ала).

ѕрактично на вс≥х активних фТючерсних ринках ≥снуЇ спец≥альне м≥сце дл¤ заключенн¤ угод спреду, де така угода може бути заключна дуже скоро, ¤к ≥ наказ на одну позиц≥ю. ≤снують ≥ окрем≥ котуванн¤ дл¤ спреду.

—умуючи виг≥дн≥сть спредових наказ≥в, можна в≥дм≥тити:

–инок спред≥в Ї найкращим способом в≥дкритт¤ ≥ закритт¤ позиц≥й, ¤к≥ дозвол¤ють зд≥йснити операц≥њ при б≥льш спри¤тливому р≥вн≥ диференц≥ала,

 оли спред виконуЇтьс¤ окремо по кожн≥й позиц≥њ, одна ≥з них представл¤Ї собою куп≥влю чи продаж малол≥кв≥дноњ позиц≥њ при вибраному р≥вн≥ ц≥н,

ќкрем≥ накази т¤гнуть за собою ≥ б≥льш високий р≥вень ком≥с≥йних. Ѕ≥льш≥сть брокерських ф≥рм встановлюЇ ком≥с≥йн≥ дл¤ спред≥в на б≥льш високому р≥вн≥, н≥ж дл¤ простоњ куп≥вл≥ ≥ продажу, але нижч≥ н≥ж дл¤ подв≥йноњ угоди. –≥вень прибутку по операц≥¤х спреду значно менший, н≥ж можливий прибуток в операц≥¤х з довгою ≥ короткою позиц≥й.

“аким чином, спредов≥ ринги, ¤к≥ ≥снують на пров≥дних б≥ржах, забезпечують б≥льш високий р≥вень л≥кв≥дност≥ ≥ дозвол¤ють знизити операц≥йн≥ витрати, але так≥ спредов≥ ринги ≥снують лише дл¤ угод. ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на одн≥й б≥рж≥.

–≥шенн¤ про те, де буде заплачена угода чи на рингу дл¤ спред≥в, чи на рингу товар≥в приймаЇ брокер п≥сл¤ того, ¤к кл≥Їнт дав наказ на зд≥йсненн¤ спреду. јле коли в≥н зд≥йснюЇ угоди на двох ринках, в≥н дуже ризикуЇ, так ¤к за час потрачений на заключенн¤ одн≥Їњ угоди, може суттЇво зм≥нитис¤ ситуац≥¤ на ≥ншому рингу ≥ в≥н не зможе виконати умови рингу.

1	2

Ќазва: ’еджуванн¤ продажу, куп≥вл≥ та вигоди хеджуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1012 прочитано)