≈коном≥чн≥ теми > Ѕезроб≥тт¤ трудових ресурс≥в в ”крањн≥

Ѕезроб≥тт¤ трудових ресурс≥в в ”крањн≥

—утн≥сть та причини безроб≥тт¤

«а даними ќќЌ сьогодн≥ в св≥т≥ кожний трет≥й працездатний не маЇ роботи взагал≥ або маЇ випадковий чи сезонний зароб≥ток ( 750 млн. чол. ). “ому безроб≥тт¤ Ї центральною соц≥альною проблемою сучасного сусп≥льства.

ўоб по¤снити причину безроб≥тт¤, необх≥дно передус≥м проанал≥зувати насл≥дки нагромадженн¤ кап≥талу. ¬они, ¤к в≥домо, однозначно позитивн≥ дл¤ п≥дприЇмц≥в тому, що передбачаЇтьс¤ в майбутньому отриманн¤ ще б≥льших прибутк≥в; неоднозначн≥ дл¤ труд¤щого населенн¤ тому, що нагромадженн¤ кап≥талу суттЇво впливаЇ на р≥вень його зайн¤тост≥.

Ќагромадженн¤ кап≥талу завжди супроводжуЇтьс¤ Ќ“ѕ. ј це означаЇ, що в м≥ру розвитку техн≥чного прогресу, в≥дносна потреба в робоч≥й сил≥ зменшуЇтьс¤. ¬ умовах Ќ“ѕ додатковий кап≥тал, утворений в процес≥ нагромадженн¤, прит¤гуЇ все менше ≥ менше роб≥тник≥в пор≥вн¤но з≥ своЇю величиною. « ≥ншого боку, старий кап≥тал, ¤кий пер≥одично в≥дтворюЇтьс¤ в нов≥й техн≥чн≥й будов≥, в≥дштовхуЇ все б≥льше ≥ б≥льше роб≥тник≥в, що ран≥ше були ним зайн¤т≥. ÷е неминуче веде до виникненн¤ надлишку робочоњ сили, пор≥вн¤но з кап≥талом, що застосовуЇтьс¤. ÷ей надлишок ≥ утворюЇ, так звану, промислову резервну арм≥ю прац≥, тобто безроб≥тт¤.

”творенн¤ й зростанн¤ промисловоњ резервноњ арм≥њ прац≥ Ї специф≥чним законом народонаселенн¤ ринковоњ економ≥ки, основаноњ на приватн≥й власност≥ на засоби виробництва. —уть його пол¤гаЇ в тому, що роб≥тники, створюючи додаткову варт≥сть, створюють тим самим джерело нагромадженн¤ кап≥талу.

јнгл≥йський економ≥ст “.ћальтус у своњй прац≥ Уƒосв≥д про закон народонаселенн¤Ф доводить, що людство на планет≥ розмножуЇтьс¤ в геометричн≥й, а виробництво засоб≥в ≥снуванн¤ зростаЇ в арифметичн≥й прогрес≥њ. “ому, з часом, певна частина людей залишаЇтьс¤ без засоб≥в ≥снуванн¤, тобто стаЇ абсолютно надлишковою, що передбачаЇ необх≥дн≥сть регулюванн¤ њх к≥лькост≥.

Ќасправд≥ ж УнадлишокФ працездатного населенн¤ Ї в≥дносним, тобто, воно Ї надлишком лише по в≥дношенню до потреб самозростанн¤ кап≥талу. “ам, де сусп≥льне виробництво п≥дпор¤дковане не потребам кап≥талу, а працюЇ на благо людей, там не ≥снуЇ УнадлишкуФ робочоњ сили ≥ зникаЇ таке соц≥альне ¤вище.

—утн≥сть безроб≥тт¤ пол¤гаЇ в тому, що це не випадкове, а законом≥рне ¤вище, породжене процесом нагромадженн¤ кап≥талу в умовах ринковоњ економ≥ки, основаноњ на приватн≥й власност≥ на засоби виробництва. –инкова економ≥ка за таких умов неминуче породжуЇ безроб≥тт¤, одночасно останнЇ Ї неодм≥нною умовою њњ нормального функц≥онуванн¤.

“ипи, форми та р≥вень безроб≥тт¤

Ѕезроб≥тними, зг≥дно з «аконом ”крањни Фѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф, вважаютьс¤ працездатн≥ громад¤ни, ¤к≥ з незалежних в≥д них причин не мають зароб≥тку через в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дноњ роботи, зареЇстрован≥ в державн≥й служб≥ зайн¤тост≥, д≥йсно шукають роботу та здатн≥ приступити до прац≥.

–озр≥зн¤ють два основних типи безроб≥тт¤:

а) природне;

б) вимушене.

1.ѕриродне безроб≥тт¤ набуваЇ форми добров≥льного, фрикц≥йного, ≥нституц≥онального:

а) добров≥льне безроб≥тт¤ виникаЇ внасл≥док того, що де¤к≥ прац≥вники не хочуть працювати за пропоновану њм зарплату, але приступили б до роботи, ¤кби плата була вищою;

б) фрикц≥йне безроб≥тт¤ пов'¤зане з пост≥йним рухом населенн¤ з одного рег≥ону в ≥нший, ≥з зм≥ною профес≥й. ƒл¤ нього характерним Ї стан пошуку або оч≥куванн¤ роботи в найближчому майбутньому;

в) ≥нституц≥ональне безроб≥тт¤ породжуЇтьс¤ самою будовою ринку робочоњ сили, факторами, ¤к≥ впливають на попит ≥ пропозиц≥ю робочоњ сили.

2. ¬имушене безроб≥тт¤ Ц це безроб≥тт¤, коли людина в працездатному в≥ц≥ не працюЇ з незалежних в≥д нењ причин, вона може ≥ хоче працювати, маЇ достатню квал≥ф≥кац≥ю, шукаЇ роботу але не може знайти њњ, бо немаЇ в≥льних робочих м≥сць. —еред форм вимушеного безроб≥тт¤ найб≥льш поширеними Ї:

а) плинне безроб≥тт¤ Ц це частина промисловоњ резервноњ арм≥њ прац≥, ¤ка то позбуваЇтьс¤ роботи, то знову знаходить њњ;

б) приховане безроб≥тт¤ Ц це вит≥сненн¤ др≥бного виробництва великим ≥ розоренн¤ маси др≥бних сел¤нських виробник≥в;

в) заст≥йне безроб≥тт¤ Ц це ¤вище, коли частина працездатного населенн¤ живе випадковими зароб≥тками;

г) сезонне безроб≥тт¤ виникаЇ внасл≥док сезонност≥ прац≥ в де¤ких галуз¤х ( туризм, с≥льське господарство, буд≥вництво );

д) технолог≥чне безроб≥тт¤ повТ¤зане з л≥кв≥дац≥Їю робочих м≥сць внасл≥док модерн≥зац≥њ, застосуванн¤ нових технолог≥й;

Ї) конверс≥йне безроб≥тт¤ виникаЇ в звТ¤зку ≥з скороченн¤м галузей в≥йськово-промислового комплексу.

Ѕезроб≥тт¤ характеризуЇтьс¤ двома основними показниками:

а) р≥внем безроб≥тт¤;

б) тривал≥стю безроб≥тт¤.

–≥вень безроб≥тт¤ Ц це в≥дношенн¤ к≥лькост≥ оф≥ц≥йно зареЇстрованих повн≥стю безроб≥тних до к≥лькост≥ працездатного населенн¤.

–б = ( б :  n) х 100 , де

–б Ц р≥вень безроб≥тт¤;

 б Ц к≥льк≥сть безроб≥тних;

 п Ц к≥льк≥сть працездатного населенн¤.

Ќедол≥ком цього показника, з одного боку, Ї те, що часткова зайн¤т≥сть, а також не включенн¤ до нього тих, хто втратив над≥ю на отриманн¤ роботи, знижуЇ фактичний р≥вень. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ сучасноњ ”крањни, де майже кожен другий роб≥тник працюЇ не повний робочий день, знаходитьс¤ у вимушен≥й в≥дпустц≥, але оф≥ц≥йно не зареЇстрований у служб≥ зайн¤тост≥ ¤к безроб≥тний. « ≥ншого боку, приховуванн¤ ≥нформац≥њ про зайн¤т≥сть у т≥ньов≥й економ≥ц≥ завищуЇ показник р≥вн¤ безроб≥тт¤.

Ѕезроб≥тт¤ в ”крањн≥

Ќовим ¤вищем у соц≥альному житт≥ ”крањни Ї вив≥льненн¤ прац≥вник≥в (тобто њх скороченн¤ з ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ п≥д≠приЇмств та орган≥зац≥й) з р≥зних галузей народного господарства ≥ по¤ва безроб≥тних. «а останн≥ роки щор≥чно вив≥льн¤лос¤ з р≥з≠них галузей народного господарства близько 200-273 тис. чоло≠в≥к. ѕричому майже половина з них працювали у р≥зних галуз¤х промисловост≥. « ≥нших галузей економ≥ки значне вив≥льненн¤ в≥д≠буваЇтьс¤ на транспорт≥ ≥ зв'¤зку, у торг≥вл≥ ≥ громадському харчу≠ванн≥, буд≥вництв≥, науц≥ ≥ науковому обслуговуванн≥ та в осв≥т≥.

ќдночасно з вив≥льненн¤м прац≥вник≥в маЇ м≥сце ≥ певний р≥≠вень попиту на робочу силу. «а останн≥ роки цей попит не пере≠вищував 36 тис. чолов≥к. ћайже третина цього попиту припадаЇ на галуз≥ промисловост≥. Ќин≥ р≥вень зайн¤тост≥ трудових ресур≠с≥в ”крањни дос¤гаЇ 72%, або майже 23 млн. чолов≥к. Ќижче цьо≠го середнього р≥вн¤ зайн¤т≥сть трудових ресурс≥в в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, «акарпатськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ќдеськ≥й та „ерн≥вецьк≥й област¤х. Ќайвищий р≥вень зайн¤тост≥ трудових ресурс≥в характерний дл¤  ињвськоњ, —умськоњ, ѕолтав≠ськоњ,  ≥ровоградськоњ та „ерн≥г≥вськоњ областей. ѕевна частина працездатного населенн¤ ”крањни оф≥ц≥йно зареЇстрована ¤к безро≠б≥тн≥. Ќин≥ в ”крањн≥ зареЇстровано близько 1 млн. безроб≥тних.

–≥вень безроб≥тт¤ Ї досить диференц≥йованим по окремих ре≠г≥онах ”крањни. Ќин≥ найвищий р≥вень зареЇстрованого безроб≥т≠т¤ характерний дл¤ зах≥дних областей республ≥ки Ч ¬олинськоњ, ∆итомирськоњ, «акарпатськоњ, ≤вано-‘ранк≥вськоњ, Ћьв≥вськоњ та “ерноп≥льськоњ. Ќайнижч≥ показники р≥вн¤ безроб≥тт¤ склалис¤ в ќдеськ≥й област≥, м.  иЇв≥ та —евастопол≥.

¬раховуючи демограф≥чну ситуац≥ю, ¤ка склалас¤ в р≥зних ре≠г≥онах ”крањни, можна передбачити, що при нин≥шньому р≥вн≥ створенн¤ нових робочих м≥сць у зах≥дних област¤х ≥ природно≠му прирост≥ населенн¤ р≥вень безроб≥тт¤ в майбутньому набуде в цьому рег≥он≥ ще б≥льшоњ гостроти.

¬провадженн¤ ринкових механ≥зм≥в господарюванн¤ вимагаЇ в≥д держави, рег≥ональних орган≥в управл≥нн¤ завчасноњ розробки та реал≥зац≥њ соц≥альних гарант≥й у сфер≥ зайн¤тост≥ населенн¤ працездатного в≥ку. “им б≥льше, що значна частина населенн¤ зараз перебуваЇ в умовах вимушеноњ неповноњ зайн¤тост≥. Ћише чисельн≥сть працюючих в режим≥ неповного робочого тижн¤ (дн¤) перевищуЇ 2 млн. чолов≥к.

¬провадженн¤ ринкових реформ повинно мати ч≥тке узгод≠женн¤ з розробкою загальнодержавними та м≥сцевими органами влади запоб≥жних заход≥в щодо зайн¤тост≥ населенн¤.

1

Ќазва: Ѕезроб≥тт¤ трудових ресурс≥в в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3923 прочитано)