≈коном≥чн≥ теми > ¬арт≥сть втрачених можливостей

¬арт≥сть втрачених можливостей

¬се в економ≥ц≥ випливаЇ з цього центрального факту: оск≥льки ресурси обмежен≥, то потр≥бно досл≥дити, ¤к сусп≥льство вибираЇ дл¤ виробництва наб≥р товар≥в ≥ послуг, ¤к р≥зн≥ товари виробл¤ютьс¤, на них встановлюютьс¤ ц≥ни ≥ хто маЇ споживати товари, що виробл¤ютьс¤.

” повс¤кденному житт≥ пост≥йно доводитьс¤ вибирати, вир≥шувати, ¤к використати обмежен≥ час ≥ доходи. ѕ≥ти в к≥но, чи прочитати книгу? ¬читис¤ дал≥, зак≥нчивши ун≥верситет, чи одразу йти працювати? ¬ кожному з цих випадк≥в виб≥р у св≥тл≥ обмежених ресурс≥в вимагаЇ в≥д нас в≥дмови в≥д чогось, фактично, втрати можливост≥ зробити щось ≥нше. ÷¤ втрачена альтернатива називаЇтьс¤ варт≥стю втрачених можливостей, або альтернативною варт≥стю.

Ќаведемо ще один приклад. Ќа певн≥й д≥л¤нц≥ земл≥ можна збудувати автосто¤нку, автозаправну станц≥ю, л≥тнЇ кафе або магазин. ћи вир≥шили будувати автосто¤нку. ўо ж буде ц≥ною нашого вибору? јльтернативною варт≥стю в≥дведенн¤ ц≥Їњ земл≥ п≥д автосто¤нку ви¤вл¤ютьс¤ збитки, пов'¤зан≥ з в≥дмовою лише в≥д найбажан≥шоњ серед решти альтернатив. ÷е неможлив≥сть побудувати на цьому самому м≥сц≥ чи то автозаправну стац≥ю, чи то кафе, чи то магазин, але не три об'Їкти водночас.

“аким чином, терм≥н "ц≥на вибору" (або альтернативна варт≥сть) стосуЇтьс¤ найбажан≥шоњ серед необраних альтернатив. ўо саме серед даних нереал≥зованих можливостей було найнеобх≥дн≥шим, визначаЇтьс¤ додатковими досл≥дженн¤ми. јле право називатис¤ такою ц≥ною мають лише т≥ блага, ¤к≥ за бажан≥стю пос≥дають друге м≥сце п≥сл¤ обраного вар≥анту.

јльтернативна варт≥сть - це варт≥сть (ц≥нн≥сть) найб≥льш пр≥оритетного серед благ, одержанн¤ ¤ких стаЇ неможливим за обраного способу використанн¤ обмежених ресурс≥в.

ќтже, варт≥сть втрачених можливостей виникаЇ тому, що виб≥р чогось одного в св≥тл≥ обмежених ресурс≥в означаЇ в≥дмову в≥д чогось ≥ншого. ¬арт≥стю втрачених можливостей Ї ц≥нн≥сть товару чи послуги, в≥д ¤ких в≥дмовились.

ќск≥льки ресурси обмежен≥, то перед будь-¤ким сусп≥льством, чи Ї воно повн≥стю колектив≥зованою комун≥стичною державою, племенем жител≥в остров≥в ѕ≥вденних мор≥в, кап≥тал≥стичною ≥ндустр≥альною нац≥Їю, с≥мейством роб≥нзон≥в чи складаЇтьс¤ з одного т≥льки –об≥нзона  рузо, виникають три основн≥ взаЇмопов'¤зан≥ економ≥чн≥ проблеми:

* ўо повинно виробл¤тис¤, тобто ск≥льки ≥ ¤ких продукт≥в сл≥д виробити, тобто визначити к≥льк≥сть продукт≥в, ¤к≥ необх≥дно та можливо за конкретних умов виготовити?
* як ц≥ товари потр≥бно виробити, тобто за допомогою ¤ких матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в, з використанн¤м ¤коњ технолог≥њ вони мають бути виготовлен≥?
* ƒл¤ кого призначаютьс¤ продукти та послуги, тобто ¤к вони розпод≥л¤ютьс¤ ≥ кому, врешт≥-решт, п≥дуть на споживанн¤?

¬ир≥шувати так≥ проблеми потр≥бно (¤к показуЇ св≥товий досв≥д) лише на основ≥ розвитку та рац≥онального використанн¤ продуктивних сил ≥ ресурс≥в.

ўоб привести продуктивн≥ сили сусп≥льства в д≥ю, необх≥дно в≥дшукати оптимальн≥ сп≥вв≥дношенн¤ (пропорц≥њ) м≥ж ус≥ма речовими елементами виробництва та чисельн≥стю роб≥тник≥в. Ќаприклад, ¤кщо в≥домо, ск≥льки треба виробити товар≥в, то й сл≥д знати, ¤ка потр≥бна к≥льк≥сть предмет≥в прац≥ (сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в), засоб≥в прац≥ (верстат≥в, машин, обладнанн¤) та трудових ресурс≥в (робочоњ сили), а також ¤ку використовувати технолог≥ю.

≈коном≥чний виб≥р - виб≥р найкращого серед аль≠тернативних вар≥ант≥в, ¤кий дозвол¤Ї дос¤гти максимального задоволенн¤ потреб за м≥н≥мум витрат.

ўоб отримати максимальну к≥льк≥сть товар≥в та послуг, виготовлених ≥з обмежених ресурс≥в, товаровиробнику необх≥дно не т≥льки забезпечити використанн¤ вс≥х придатних дл¤ цього ресурс≥в, а ≥ застосувати њх таким чином, щоб кожен з них вносив ¤комога б≥льший вклад у загальний обс¤г вироб≠леноњ продукц≥њ.

ѕроблему економ≥чного вибору в≥дображаЇ межа ви≠робничих можливостей.

¬ажлив≥ припущенн¤:

Ј на¤вн≥ фактори виробництва пост≥йн≥ ¤к к≥льк≥сно, так ≥ ¤к≥сно,

Ј технолог≥¤ виробництва не зм≥нюЇтьс¤ (const).

 рива виробничих можливостей.

 ожна точка на крив≥й виробничих можливостей (ј, ¬, —, D) характеризуЇ максимальний обс¤г виробниц≠тва двох товар≥в одночасно, що св≥дчить про ефек≠тивн≥сть використанн¤ на¤вних ресурс≥в.

≈фективн≥сть характеризуЇ зв'¤зок м≥ж обс¤гом вироблених економ≥чних благ ≥ к≥льк≥стю ресурс≥в, що застосовуютьс¤ в процес≥ виробництва.

Ј Ѕ≥льша к≥льк≥сть благ, отримана в≥д даного обс¤гу затрат означаЇ п≥двищенн¤ ефективност≥.

Ј ћенший обс¤г благ в≥д даноњ к≥лькост≥ затрат Ч зниженн¤ ефективност≥.

ð «б≥льшенн¤ виробництва товару X неодм≥нно вимагаЇ зменшенн¤ виробництва товару Y: мають м≥сце альтернативн≥ витрати.

јльтернативн≥ витрати - визначають ц≥нн≥сть найкращого вар≥анту, в≥д ¤кого в≥дмовилис¤ в про≠цес≥ економ≥чного вибору. ¬они характеризуютьс¤ ц≥нн≥стю втрачених можливостей: витрати на виробництво будь-¤кого блага, що виражен≥ через ≥нше, ¤ким жертвують.

ð  рива маЇ вигнуту форму: кожна додаткова к≥льк≥сть то≠вару ’ потребуЇ все б≥льшого скороченн¤ виробництва то≠вару Y.

ð “очка F знаходитьс¤ нижче кривоњ ABCD: вона ¤вл¤Ї со≠бою неефективне використанн¤ ресурс≥в.

ð “очка ћ знаходитьс¤ поза межами ресурсних можливос≠тей: ≥люструЇ обмежен≥сть ресурс≥в граф≥чно.

ћежа виробничих можливостей ≥люструЇ так≥ фундаментальн≥ положенн¤:

1. р≥дк≥сн≥сть ресурс≥в означаЇ, що вс≥ комб≥нац≥њ випуску товар≥в, розм≥щених ззовн≥ кривоњ виробничих можливостей, незд≥йсненн≥;

2. необх≥дн≥сть вибору з-пом≥ж дос¤жних комб≥нац≥й товар≥в;

3. ≥снуванн¤ витрат втрачених можливостей Ч на це вказуЇ спадний характер кривоњ виробничих можливостей;

4. опукл≥сть кривоњ виробничих можливостей св≥дчить про ≥снуванн¤ проблеми зростанн¤ альтернативних витрат.

1

Ќазва: ¬арт≥сть втрачених можливостей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1384 прочитано)