≈коном≥чн≥ теми > √осподарство в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи

¬еличезноњ шкоди с≥льському господарству ”крањни з траг≥чними насл≥дками дл¤ населенн¤ завдали стал≥нськ≥ надзвичайн≥ методи проведенн¤ так званих соц≥ал≥стичних перетворень на сел≥. ќсобливо це ви¤вилос¤ в пер≥од зд≥йсненн¤ масовоњ колектив≥зац≥њ с≥льського господарства.

ѕриступивши до зд≥йсненн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни швидкими темпами, —тал≥н ≥ його оточенн¤ вир≥шили вз¤ти курс на колектив≥зац≥ю с≥льського господарства, щоб заходами позаеконом≥чного примусу змусити хл≥бороб≥в сплачувати ще ≥ своЇр≥дну данину на розвиток промисловост≥. ƒос¤гти цього можна було т≥льки за умови насильного об'Їднанн¤ сел¤н в колективн≥ господарства та встановленн¤ в с≥льському господарств≥ командно-бюрократичноњ системи управл≥нн¤, ¤к це було в промисловост≥.

–азом з тим кер≥вництво крањни усв≥домлювало, що процес колектив≥зац≥њ довгий ≥ нелегкий, особливо п≥сл¤ непу, коли сел¤ни в≥дчули певну свободу ≥ задоволенн¤ в≥д своЇњ прац≥ у власному господарств≥. ¬раховуючи це при складанн≥ першого п'¤тир≥чного плану передбачалос¤ до к≥нц¤ п'¤тир≥чки (1933 p.) залучити до колгосп≥в 18Ч20 % сел¤нських господарств. ¬ основу цього плану було покладено принципи непу ≥ кооперативного розвитку села.

ќднак криза хл≥бозагот≥вель наприк≥нц≥ 1927 p. (насправд≥ вона не в≥дбивала кризи с≥льськогосподарського виробництва) призвела до того, що —тал≥н ≥ його оточенн¤ п≥шли на скасуванн¤ непу ≥ розпочали широко застосовувати надзвичайн≥ заходи, тобто насильство над сел¤нством. ” с≥чн≥Члютому 1928 p., п≥сл¤ поњздок —тал≥на по —иб≥ру, було закрито ринки в≥льноњ торг≥вл≥ зерном, у сел¤нських дворах проводили обшуки, ¤к в часи продрозверстки, , власник≥в лишк≥в зерна прит¤гували до суду. ¬се це викликало незадоволенн¤ сел¤н.

” багатьох м≥сц¤х почалис¤ 625 демонстрац≥њ. «аф≥ксовано близько 150 масових сел¤нських виступ≥в, в тому числ≥ в ”крањн≥. ѕерех≥д в≥д пол≥тики всеб≥чного розвитку кооперац≥њ на сел≥ до "курсу на колектив≥зац≥ю" розпочавс¤ в ход≥ хл≥бозагот≥вель ≥ в безпосередньому зв'¤зку з ними.

 урс на колектив≥зац≥ю в≥дбивав позиц≥ю —тал≥на, в основ≥ ¤коњ, кр≥м економ≥чних план≥в Ч одержанн¤ кошт≥в дл¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, була зневага до настроњв сел¤н, ≥гноруванн¤ њхнього ставленн¤ до колгосп≥в ≥ небажанн¤ в≥дмовитись в≥д власного господарства. ћасова колектив≥зац≥¤ розпочалас¤ в 1929 p. ” постанов≥ ÷  ¬ ѕ(б) в≥д 5 с≥чн¤ 1930 p. було ч≥ткорозмежовано зернов≥ зони за строками завершенн¤ колектив≥зац≥њ. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ постанови колектив≥зац≥ю в ”крањн≥ планували завершити до к≥нц¤ 1932 p. ƒл¤ того щоб зламати оп≥р заможних сел¤н, з другоњ половини с≥чн¤ 1930 p. в ”крањн≥ проводилас¤ пол≥тика "л≥кв≥дац≥њ куркульства ¤к класу", в результат≥ ¤коњ без суду та сл≥дства сотн≥ тис¤ч сел¤нських с≥мей ≥ господарств було зруйновано.

«емл¤ ≥ засоби виробництва були експропр≥йован≥, голови родин репресован≥, а њхн≥ с≥м'њ виселен≥ з р≥дних м≥сць.

—таном на 10 березн¤ було розкуркулено 61 887 господарств, або 2,5 % загальноњ к≥лькост≥. ¬сього за роки суц≥льноњ колектив≥зац≥њ в ”крањн≥ було знищено близько 200 тис. сел¤нських господарств. ќтже, в ход≥ колектив≥зац≥њ було знищено найб≥льш працездатних ≥ заможних господар≥в, що негативно вплинуло на подальший розвиток с≥льського господарства. ќсобливо траг≥чною була дол¤ сел¤нських родин, ¤ких депортували на ѕ≥вн≥ч ≥ в —иб≥р. ¬ивозили њх в товарних вагонах, в лют≥ морози, скидали серед сн≥говоњ пустел≥, часто без засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤ (њж≥, од¤гу, взутт¤), внасл≥док чого багато людей, особливо д≥тей, загинули. ѕ≥сл¤ завершенн¤ колектив≥зац≥њ на сел≥ остаточно було знищено стимули до прац≥ та утверджено командну економ≥ку при повному п≥дпор¤дкуванн≥ колгосп≥в державн≥й влад≥.

«нову фактично в≥дновлювалас¤ продрозверстка, ¤к в роки 626 "воЇнного комун≥зму", з т≥Їю лише р≥зницею, що об'Їктом обов'¤зкових хл≥бопоставок був не окремий сел¤нин, а колгосп (держава могла вилучати з колгоспу весь хл≥б ≥ н≥хто не чинив н≥ найменшого опору). “ак, з урожаю 1930 p. ”крањна виконала обов'¤зков≥ хл≥бопоставки в розм≥р≥ 477 млн пуд≥в проти 310 млн пуд≥в у попередн≥й загот≥вельний сезон. ÷е був рекордний показник товарност≥ зерна, отже, колгоспники його майже не одержали. Ѕ≥льш напружено, н≥ж у 1931 p., виконувавс¤ план хл≥бозагот≥вель з урожаю 1932 p., незважаючи на репресивн≥ заходи, спр¤мован≥ не лише проти сел¤н-одноос≥бник≥в, а й проти окремих гол≥в колгосп≥в, с≥льських рад, уповноважених з район≥в.

” ход≥ колектив≥зац≥њ сел¤ни масово забивали (щоб не усусп≥льнили) власну велику рогату худобу, свиней, овець, к≥з, що також п≥дривало основи с≥льськогосподарського виробництва ≥ призводило до зменшенн¤ м'¤сопродукт≥в у крањн≥. Ќезадов≥льна орган≥зац≥¤ прац≥ в колгоспах, небажанн¤ сел¤н працювати в них, колектив≥зац≥¤ (знищенн¤ господарств заможних сел¤н) Ч все це п≥дривало основи с≥льськогосподарського виробництва. ѕри цьому зменшувавс¤ валовий зб≥р зерна, знижувалас¤ врожайн≥сть с≥льськогосподарських культур на колгоспних пол¤х (врожай зернових в окремих колгоспах в 1932 p. становив 3 ц/га). “ак, у 1931 p. валовий зб≥р зерна становив 98,1 % р≥вн¤ 1929 p., а у 1932 p. Ч в≥дпов≥дно лише 78,6 %, погол≥в'¤ коней у 1932 p. Ч 66,7 % р≥вн¤ 1928 p., великоњ рогатоњ худоби Ч в≥дпов≥дно 58,2 %, свиней Ч 37,7, овець ≥ к≥з Ч 20 %. –озрив торгових зв'¤зк≥в села ≥з своњми споживачами в результат≥ л≥кв≥дац≥њ мереж≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й с≥льськогосподарськоњ кооперац≥њ також негативно позначивс¤ на розвитку колгоспного виробництва в пер≥од його становленн¤: гальмувалис¤ переробка ≥ збут с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ¤ка так була потр≥бна м≥ському населенню ≥ давала прибуток сел¤нам.

¬еликоњ шкоди розвитку с≥льськогосподарського виробництва завдавала некомпетентн≥сть кер≥вник≥в колгосп≥в, 627 ¤ких обирали (призначали) на посади не за д≥ловими, а за ≥дейно-пол≥тичними ¤кост¤ми. ѕрац¤ в колгоспах грунтувалас¤ на прим≥тивних знар¤дд¤х та реманент≥, експропр≥йованих у сел¤н. ћожливост≥ державних машинно-тракторних станц≥й (ћ“—), ¤к≥ створювалис¤ досить швидкими темпами (в 1932-р. в ”крањн≥ д≥¤ло 592 ћ“—) були обмежен≥. ¬они могли обслуговувати близько половини колгосп≥в. ѕроте культура землеробства ≥ в тих колгоспах, ¤к≥ обслуговували ћ“—, залишалас¤ низькою.

ќтже, "усп≥хи", дос¤гнут≥ стал≥нськими надзвичайними методами проведенн¤ суц≥льноњ колектив≥зац≥њ на сел≥, давали своњ злов≥сн≥ плоди.  омандно-бюрократична система управл≥нн¤ с≥льським господарством, що утвердилас¤ на початку 30-х рок≥в, фактично стала гальмом його розвитку, призвела до кризи с≥льськогосподарського виробництва, насл≥дки ¤коњ ”крањна в≥дчуваЇ ≥ сьогодн≥. Ќайжахлив≥шим насл≥дком "перетворень" на сел≥ був голод 1932Ч1933 pp. —ел¤ни, ¤к за час≥в кр≥посного права, були прикр≥плен≥ до м≥сць свого проживанн¤ паспортною системою, запровадженою в 1932 р. Ѕез дозволу влади вони не мали права залишати колгоспи. Ќасправд≥ сел¤н перетворили на людей "другого сорту", зал¤каних репресивними заходами. ”с≥ зусилл¤ парт≥йних, державних, господарських орган≥в були спр¤мован≥ на п≥дтриманн¤ нереальних, форсованих темп≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.

ƒл¤ закуп≥вл≥ за кордоном промислового устаткуванн¤ потр≥бна була валюта. ќтримати њњ можна було т≥льки експортуючи сировину, зокрема зерно (м≥ж ≥ншим, ц≥ни на хл≥б на м≥жнародному ринку р≥зко знизились). ѕроте кер≥вництво —–—– не бажало знижувати темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ≈кспорт зерна, незважаючи на зниженн¤ ц≥н, зростав. “ак, ¤кщо у 1930 р. зб≥р зерна в крањн≥ становив 835 млн ц, з ¤ких 48,4 млн було експортовано, то у 1931 р. зерна заготовлено набагато менше Ч 695 млн ц, а на зовн≥шн≥й ринок вивезено 51,8 млн ц. ” багатьох кол628 госпах було забрано все зерно разом з нас≥ннЇвим фондом. ” багатьох районах ”крањни сел¤ни голодували.

ќкрем≥ колгоспи нав≥ть розпались. ќднак до масового голоду в 1931 р. ще не д≥йшло. Ќавесн≥ 1932 р. сел¤ни, дуже ослаблен≥ нап≥вголодною зимою, не зум≥ли усп≥шно провести весн¤ну с≥вбу. ”рожай зернових був невисоким, але не набагато нижчим, н≥ж середн≥ врожањ багатьох попередн≥х рок≥в, а тому голоду не повинно було б бути. Ѕ≥да прийшла п≥сл¤ того, коли ”крањна не змогла в 1932 р. виконати план хл≥бозагот≥вель. ¬ ”крањну було послано надзвичайну ком≥с≥ю на чол≥ з ћолотовим. «а допомогою репрес≥й з колгосп≥в ≥ господарств сел¤н-одноос≥бник≥в, ¤к≥ ще залишалис¤, було вивезено все зерно, в тому числ≥ те, ¤ке призначалос¤ дл¤ нас≥ннЇвого, страхового ≥ фуражного фонд≥в. ѕ≥сл¤ таких адм≥н≥стративних д≥й, коли з колгоспних ≥ сел¤нських комор вимели все до зернини, взимку 1932Ч 1933 р. в селах ”крањни розпочавс¤ масовий голод. ∆орсток≥сть, з ¤кою проводили зернозагот≥влю в 1932 p., прирекла на голодну смерть м≥льйони украњнських сел¤н. « цього можна зробити один незаперечний висновок: голод 1932Ч1933 pp. Ч це найстрашн≥ший злочин —тал≥на проти украњнського народу. ”крањнському сел¤нинов≥ помстилис¤ за його небажанн¤ добров≥льно вступити до колгосп≥в, за в≥дмову без вагань п≥дтримувати утоп≥чну ≥дею "побудови соц≥ал≥зму в крањн≥".  олектив≥зац≥¤ призвела до в≥дчуженн¤ сел¤нина в≥д земл≥, до запуст≥нн¤ украњнських с≥л, њх соц≥ального ≥ духовного занепаду. ¬она знищила в сел¤нина за≥нтересован≥сть до прац≥ ≥, що найстрашн≥ше, спри¤ла розоренню сел¤нства кор≥нноњ основи украњнськоњ нац≥њ.

1	2

Ќазва: √осподарство в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1614 прочитано)