≈коном≥чн≥ теми > ƒоговори «≈ƒ. ѕравове регулюванн¤ окремих вид≥в зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в

ƒоговори «≈ƒ. ѕравове регулюванн¤ окремих вид≥в зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в

—еред договор≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вид≥л¤ють наступн≥ види:

ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу. —еред р≥зноман≥тних комерц≥йних угод догов≥р куп≥вл≥-продажу - один ≥з найб≥льш поширених. «а договором куп≥вл≥-продажу продавець зобов'¤зуЇтьс¤ передати товар покупцю у власн≥сть, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити оговорену ц≥ну.

¬ торг≥вл≥, ≥ особливо в м≥жнародн≥й, дуже часто покупець товару знаходитьс¤ далеко. ¬ цьому випадку пор¤док передач≥ товару покупцю стаЇ важливим.

√оловн≥ в≥дм≥нност≥ "внутр≥шньодержавноњ" куп≥вл≥-продажу в≥д м≥жнародноњ куп≥вл≥-продажу:

- внутр≥шн¤ куп≥вл¤-продаж, ¤к правило, регулюЇтьс¤ одн≥Їю державою, в той час ¤к м≥жнародна куп≥вл¤-продаж регулюЇтьс¤ двома (або б≥льше) державами;

- при м≥жнародн≥й куп≥вл≥-продажу варт≥сть товару розраховуЇтьс¤ двома (або б≥льше) сторонами;

- при м≥жнародн≥й куп≥вл≥-продажу варто враховувати, ¤к≥ м≥ждержавн≥ угоди можуть впливати на права й обов'¤зки стор≥н.

¬ р≥зних крањнах ≥снуЇ р≥зне законодавство з питань, що можуть виникнути при укладанн≥ ≥ виконанн≥ договору м≥жнародноњ куп≥вл≥-продажу. “ак≥ розб≥жност≥ т≥льки шкод¤ть м≥жнародн≥й торг≥вл≥ - вони створюють зайв≥ ускладненн¤. “орговц≥ завжди зац≥кавлен≥ заздалег≥дь знати, ¤к саме будуть розгл¤дати њхн≥ д≥њ у випадку виникненн¤ спору.

¬чен≥, юристи, пол≥тики, менеджери давно прагнуть подолати ц≥ труднощ≥ ≥ спростити процес торг≥вл≥. –обота ц¤ велас¤ ¤к на приватному, так ≥ на м≥ждержавному р≥вн≥.

Ќа приватному р≥вн≥ головна роль належить ћ≥жнародн≥й торговельн≥й палат≥ (ѕариж). ўе в середин≥ двадц¤того стол≥тт¤ ћ≥жнародною торговельною палатою були розроблен≥ ”н≥ф≥кован≥ торгов≥ терм≥ни ("≤нкотермс").

"≤нкотермс". "≤нкотермс" - це типов≥ умови договору куп≥вл≥-продажу. ѕравила "≤нкотермс" застосовуютьс¤ у вс≥х випадках, коли сторони зробили посиланн¤ на них у договор≥.

"≤нкотермс" можуть використовуватис¤ при укладанн≥ договор≥в куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ вимагають в≥д продавц¤ транспортуванн¤ товару будь-¤ким видом транспорту, а також дл¤ договор≥в, де покупець одержуЇ товар на склад≥ продавц¤.

” тлумаченн≥ й застосуванн≥ комерц≥йного договору можуть виникати труднощ≥, ¤к у силу неоднозначност≥ тих або ≥нших його положень, так ≥ в силу того, що де¤к≥ питанн¤ в ньому просто не передбачен≥.

"≤нкотермс" м≥стить дек≥лька вар≥ант≥в вир≥шенн¤ таких типових питань, що викликають труднощ≥ при тлумаченн≥ ≥ застосуванн≥ договору:

- коли переходить право власност≥ на товар;

- коли переходить ризик випадковоњ загибел≥ товару;

- хто зобов'¤заний застрахувати товар ≥ заплатити за страховку;

- хто зобов'¤заний орган≥зувати транспортуванн¤ товару ≥ заплатити за транспортуванн¤;

- хто зобов'¤заний сплатити мита, податки, збори.

ƒоговори страхуванн¤. Ќа практиц≥ використовуютьс¤ типов≥ договори страхуванн¤ майна. Ќайб≥льш в≥домою типовою формою Ї форма "—трахуванн¤ будинку ≥ майна" ("Building and Property Insurance Form", або, скорочено, ¬–≤).

«а ц≥Їю типовою формою страхуЇтьс¤ будинок, споруди, машини й устаткуванн¤, особисте майно, що використовуЇтьс¤ в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. ¬ договор≥ на основ≥ форми ¬–≤ можна також розширити коло об'Їкт≥в страхуванн¤ ≥ включити в нього:

- майно, придбане п≥сл¤ укладанн¤ договору;

- майно, що знаходитьс¤ в межах помешкань, придбаних п≥сл¤ укладанн¤ договору;

- майно, що знаходитьс¤ поза межами помешкань, використовуваних у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥;

- майно, що знаходитьс¤ поза будинком, наприклад огорожа, знаки, антени.

—уму в≥дшкодуванн¤ можна встановити таким чином:

- вс≥ об'Їкти, включен≥ в догов≥р (догов≥р часто оформл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ страхового пол≥са), страхуютьс¤ на визначену суму;

- окрем≥ об'Їкти, включен≥ в догов≥р, страхуютьс¤ на визначену суму;

- ризики, що страхуютьс¤ за договором, перераховуютьс¤ в договор≥. ћожна також передбачити в договор≥, що страхуванню п≥дл¤гають "ус≥ ризики", ≥ пот≥м передбачити вин¤тки;

- можна передбачити, що сума в≥дшкодуванн¤ дор≥внюЇ вартост≥ зам≥ни товару (або ≥ншого об'Їкта) чи ¤коњсь частини ц≥Їњ вартост≥. ћожна також передбачити, що сума в≥дшкодуванн¤ дор≥внюЇ визначеному в≥дсотку реальноњ вартост≥ товару (з урахуванн¤м амортизац≥њ);

- щодо майна, варт≥сть ¤кого зм≥нюЇтьс¤, можна передбачити, що страхувальник повинен регул¤рно (¤к правило, щом≥с¤ц¤) пов≥домл¤ти страховику про варт≥сть об'Їкта. —трахувальник сплачуЇ прем≥њ, виход¤чи ≥з зазначеноњ вартост≥.

—трахуванн¤ непр¤мих збитк≥в. ” зазначених вище прикладах договор≥в про страхуванн¤ майна мова йде про збиток, що Ї пр¤мим результатом страхових под≥й.

“им часом ≥снують й ≥нш≥ договори страхуванн¤, за ¤кими страхуЇтьс¤ збиток, що Ї непр¤мим результатом певних под≥й.

Ќайб≥льш в≥домий приклад такого типу страхуванн¤ - це страхуванн¤ прибутку в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

—траховик зобов'¤зуЇтьс¤ в≥дшкодувати страхувальнику втрату прибутку або ф≥ксованих платеж≥в в результат≥ понесеного страхувальником збитку. Ќаприклад, в результат≥ пожеж≥ магазин був закритий прот¤гом м≥с¤ц¤, коли працювали т≥льки дек≥лька його в≥дд≥л≥в. якби не було пожеж≥, було б отримано б≥льше прибутку.  р≥м того, власник магазину повинен продовжувати виплачувати зароб≥тну плату, податки ≥ варт≥сть утриманн¤ помешкань й устаткуванн¤.

ƒо найб≥льш типових договор≥в так званого непр¤мого страхуванн¤ належать:

1) догов≥р про страхуванн¤ втрат прибутку в результат≥ знищенн¤ п≥дприЇмства постачальника або головного споживача, що призвело

або до зниженн¤ замовлень, або недопоставки ≥, в к≥нцевому результат≥, до закритт¤ страхувальника;

2) догов≥р про страхуванн¤ зайвих витрат, за ¤ким страховик в≥дшкодовуЇ страхувальнику суму, що той змушений сплачувати без будь-¤коњ корист≥ дл¤ себе, наприклад орендна плата за прим≥щенн¤ п≥сл¤ пожеж≥;

3) догов≥р про страхуванн¤ втрати орендних платеж≥в. «а цим договором страхувальник, що передав помешканн¤ в оренду ≥ншим особам, одержуЇ в≥д страховика в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д втрати можливост≥ ст¤гувати орендну плату в результат≥ знищенн¤ прим≥щень.

ƒогов≥р схову. ” де¤ких випадках виникаЇ потреба у збер≥ганн≥ товару, дл¤ ¤кого немаЇ м≥сц¤ в торговому заклад≥ покупц¤. ≤снують п≥дприЇмства (товарн≥ склади), що спец≥ально займаютьс¤ збер≥ганн¤м товар≥в. ≤нод≥ товар беретьс¤ на збер≥ганн¤ й ≥ншими п≥дприЇмствами. ”году з передач≥ товару на схов часто називають договором схову.

ƒогов≥р схову, ¤к правило, м≥стить так≥ положенн¤:

- одна сторона (збер≥гач) приймаЇ в≥д ≥ншоњ сторони (дов≥рител¤) на схов певне майно, ¤к правило, на певний строк;

- дов≥ритель (або ≥нша особа, що д≥Ї в≥д його ≥мен≥) маЇ право в будь-¤кий час вимагати майно, здане на збер≥ганн¤;

- збер≥гач зобов'¤заний видати майно за першою вимогою дов≥рител¤ або особи, що д≥Ї в≥д його ≥мен≥ (наприклад за дорученн¤м), незалежно в≥д терм≥ну збер≥ганн¤;

- збер≥гач зобов'¤заний вжити вс≥х заход≥в, необх≥дних дл¤ збереженн¤ прийн¤того майна;

- збер≥гач зобов'¤заний безперешкодно допускати представник≥в дов≥рител¤ до прим≥щенн¤, де збер≥гаЇтьс¤ майно, з метою перев≥рки комплектност≥;

- дов≥ритель зобов'¤заний п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ договору одержати здане на збереженн¤ майно самост≥йно або видати дорученн¤ на одержанн¤ майна трет≥й особ≥.

” торг≥вл≥ велике значенн¤ мають св≥доцтва про прийом товар≥в на збер≥ганн¤. «а такими св≥доцтвами (вони ще називаютьс¤ складськими варантами) товар, що знаходитьс¤ на склад≥, може бути закладено або продано.

ѕравове регулюванн¤ окремих вид≥в зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в. ¬ р≥зних крањнах ≥снуЇ р≥зне законодавство з питань, що можуть виникнути при укладанн≥ ≥ виконанн≥ договору м≥жнародноњ куп≥вл≥-продажу. “ак≥ розб≥жност≥ т≥льки шкод¤ть м≥жнародн≥й торг≥вл≥ - вони створюють зайв≥ ускладненн¤. “орговц≥ завжди зац≥кавлен≥ заздалег≥дь знати, ¤к саме будуть розгл¤дати њхн≥ д≥њ у випадку виникненн¤ спору.

¬чен≥, юристи, пол≥тики, менеджери давно прагнуть подолати ц≥ труднощ≥ ≥ спростити процес торг≥вл≥. –обота ц¤ велас¤ ¤к на приватному, так ≥ на м≥ждержавному р≥вн≥.

Ќа приватному р≥вн≥ головна роль належить ћ≥жнародн≥й торговельн≥й палат≥ (ѕариж). ўе в середин≥ двадц¤того стол≥тт¤ ћ≥жнародною торговельною палатою були розроблен≥ ”н≥ф≥кован≥ торгов≥ терм≥ни ("≤нкотермс").

"≤нкотермс". "≤нкотермс" - це типов≥ умови договору куп≥вл≥-продажу. ѕравила "≤нкотермс" застосовуютьс¤ у вс≥х випадках, коли сторони зробили посиланн¤ на них у договор≥.

"≤нкотермс" можуть використовуватис¤ при укладанн≥ договор≥в куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ вимагають в≥д продавц¤ транспортуванн¤ товару будь-¤ким видом транспорту, а також дл¤ договор≥в, де покупець одержуЇ товар на склад≥ продавц¤.

” тлумаченн≥ й застосуванн≥ комерц≥йного договору можуть виникати труднощ≥, ¤к у силу неоднозначност≥ тих або ≥нших його положень, так ≥ в силу того, що де¤к≥ питанн¤ в ньому просто не передбачен≥.

"≤нкотермс" м≥стить дек≥лька вар≥ант≥в вир≥шенн¤ таких типових питань, що викликають труднощ≥ при тлумаченн≥ ≥ застосуванн≥ договору:

- коли переходить право власност≥ на товар;

- коли переходить ризик випадковоњ загибел≥ товару;

- хто зобов'¤заний застрахувати товар ≥ заплатити за страховку;

- хто зобов'¤заний орган≥зувати транспортуванн¤ товару ≥ заплатити за транспортуванн¤;

1	2

Ќазва: ƒоговори «≈ƒ. ѕравове регулюванн¤ окремих вид≥в зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3589 прочитано)