≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка Ѕол≥в≥њ

≈коном≥ка Ѕол≥в≥њ

–еспубл≥ка Ѕол≥в≥¤ це оточена сушею крањна у ѕ≥вденн≥й јмериц≥ площею 1,098,581 квадратних к≥лометр≥в. Ѕол≥в≥¤ прост¤гнулас¤ на 1,503 к≥лометри з п≥вдн¤ на п≥вн≥ч та на 1,265 к≥лометр≥в з≥ сходу на зах≥д , Ѕол≥в≥¤ граничить на п≥вноч≥ та сход≥ з Ѕразил≥Їю , на п≥вденному сход≥ з ѕарагваЇм , на п≥вдн≥ з јргентиною , на п≥вденному заход≥ з „≥л≥ та ѕеру .

Ѕол≥в≥¤ добре забезпечена природними ресурсами, але висок≥ витрати виробництва, нестаток ≥нвестиц≥й, неадекватний внутр≥шн≥й транспорт, ≥ м≥сцеположенн¤, що не забезпечуЇ вих≥д до мор¤ обмежували та продовжують обмежувати розвиток. —ередн≥й прибуток бол≥в≥йц¤ низький ≥ Ѕол≥в≥¤ залишаЇтьс¤ одн≥Їю з найб≥дн≥ших крањн ѕ≥вденноњ јмерики.

–еволюц≥йна програма 1952-53 включала негайну аграрну реформу, що була заснована на pозпад≥ великих маЇтк≥в, та нац≥ол≥зац≥њ шахт. ÷е призвело до зменьшенн¤ у с≥льськогосподарському виробництв≥ , стр≥мкому пад≥нню у здобич≥ корисних копалин та зб≥льшенню зароб≥тноњ платн≥. ¬ пер≥од пол≥тичних негаразд≥в , ур¤д намагавс¤ задов≥льнити нов≥ роб≥тнич≥ союзи , в≥дстрочкою необх≥дних скорочень к≥лькост≥ прац≥вник≥в на шахтах та докладав ≥нших зусиль по стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки . “аким чином незважючи на запоздал≥ пол≥тичн≥ та соц≥альн≥ реформи , що було реализовано п≥д час революц≥њ, курс зростанн¤ нац≥ональноњ економ≥ки залишивс¤ надзвичайно низьким.

≈коном≥ка в≥дчула страшних коливань ≥ досить недавно через пад≥нн¤ ц≥н на олово , поганих врожањв та виплати борг≥в ћ≥жнародному Ѕанку , все це призвело до страшноњ ≥нфл¤ц≥њ . ’оча Ѕол≥в≥¤ отримувала дуже велику ≥ноземну допомогу, техн≥чну п≥дтримку та позики ћ≥жнародного Ѕанку прот¤гом р¤ду рок≥в, величезн≥ проблеми , що не мають швидких або легких вир≥шень продовжують cто¤ти перед ур¤дом.

ћ≥неральн≥ запаси Ѕол≥в≥њ це сам≥ ц≥нн≥ ресурси.  рањна Ї головним виробником олова ; окр≥м цього у нењ Ї запаси цинка, сурьми, вольфраму, ср≥бла, свинц¤ та м≥д≥ , а також невелика к≥льк≥сть золота. ’оча олово дом≥нуЇ над виробництвом метал≥в, Ѕол≥в≥¤ - дуже ц≥нний постачальник, пор≥вн¤но з —х≥дно-ѕ≥вденною јз≥Їю та через це особливо вразлива до св≥тового попиту на олово. ƒержавна корпо -

рац≥¤ по здобич≥ копалин, Comibol, проголосило про важк≥ втрати та пад≥нн¤ виробництва у 1980х коли, через залишки олова , що накопичилис¤ у св≥т≥ було закрито дв≥ третини шахт та зв≥льненн¤ зв≥тти великоњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в .

ѕочаток розробки нафтових ресурс≥в Ѕол≥в≥њ датуЇтьс¤ 1920м роком, коли —тандартна Ќафтова  омпан≥¤ Ќью ƒжерси придбала концес≥ю на досл≥дженн¤ та експлуатац≥ю зони у п≥дн≥жж¤ јнд у п≥вденно-сх≥дн≥й Ѕол≥в≥њ. –¤д маленьких родовищ нафти був ви¤влений тут, але ц¤ компан≥¤ була нац≥онал≥зована у 1937 роц≥ та на њњ баз≥ утворилас¤ YPFB (Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos).

” cередин≥ 1950х рок≥в компан≥њ —Ўј знову в≥дновили розробку нафти у Ѕол≥в≥њ, та у 1956 Ѕол≥в≥йська

 омпан≥¤ видобутку нафти Ц в≥дд≥ленн¤ американськоњ корпорац≥њ почала дес¤тир≥чч¤ усп≥шноњ розробки нафти та

природного газу в район≥ —анта  руз . ¬ 1966 роц≥ почали

експортувати нафту у п≥вденну  ал≥форн≥ю , через трубопров≥д YPFB з Ѕол≥в≥њ у “ихоокеанский порт јр≥ка („≥л≥), а також п≥двищувати обс¤г продажу на внутр≥шньому ринку та в јргентин≥. ќднак пол≥тична невизначен≥сть розладнала цю промислов≥сть, та в 1969 Ѕол≥в≥¤ знов нац≥онал≥зувала компан≥ю по видобутку нафти.

’оча Ѕол≥в≥¤ знову стала заохочувати ≥ноземн≥ нафтов≥ компан≥њ у 1972 роц≥ виробництво продовжувало падати через нестаток ≥нвестиц≥й та невдач≥ у спробах повернути втрачену дов≥ру . ѕ≥двищенн¤ внутр≥шнього споживанн¤ примусило ≥мпортувати частину нафти в к≥нц≥ 20ого стор≥чч¤ ≥ призвело до новоњ хвил≥ об'Їднанн¤ Ѕол≥в≥њ з ≥ноземними нафтовими компан≥¤ми.

¬иробництво природного газу було стало б≥льш усп≥шним , ≥ з пад≥нн¤м св≥тового попиту на олово в к≥нц≥ 80х та у 90х роках, природний газ став найб≥льш важливим по значенню експортним товаром Ѕол≥в≥њ, ¤кий заробл¤в дл¤ Ѕол≥в≥њ до середини 1980х рок≥в б≥льше половини вс≥х оф≥ц≥йних прибутк≥в. √оловним споживачем природного газу Ї јргент≥на . –одовища газу з великими запасами сконцентрован≥ у район≥—анта  руз. Ѕол≥в≥¤ багата й ≥ншими натуральними ресурсами, в тому числ≥й г≥дроелектричним потенц≥алом , що експлуатуЇтьс¤ м≥н≥мально.

ѕриблизно половина населенн¤ , що працюЇ зад≥Їно у

с≥льському господарств≥ (включаючи невелику к≥льк≥сть мисливц≥в , л≥сник≥в та рибалок ), але на фермерство припадаЇ т≥льки 27 в≥дсотк≥в в≥д всього валового продукту. ’оча сел¤нський ринок вир≥с у п≥вн≥чних м≥стах та в крупних транспортних центрах на јльт≥плано та навколо  очабамби , окр≥м того фермерство залишаЇтьс¤ широко розповсюдженним в јндах.

 артопл¤ та oca (також њст≥вний овощ )Ї основними культурами на п≥вн≥чному јльт≥плано , де споживають њх , ¤к правило , в сушеному вигл¤д≥ ). ƒв≥ важлив≥ зернов≥ культури, що визр≥вають на висот≥ јнд, обидв≥ досить високо поживн≥, це quinoa та canahu.

як т¤глова сила на с≥льсько-господарських д≥л¤нках у јндах використовуютьс¤ лами та альпаки ¤к≥ спок≥йно п≥дн≥маютьс¤ в гори, де виконують р≥зноман≥тн≥ с≥льськогосподарськ≥ функц≥њ , хоча використанн¤ лами , ¤к вТючноњ тварини зменьшивс¤ з зростанн¤м автомоб≥льного вантажного транспорту.

¬ ёнгас вин¤тков≥ за ¤к≥стю кава, какао, цитрусов≥, банани , авокадо , ананаси , манго , папайа , дин≥, ч≥л≥йськ≥перц≥ , солодка картопл¤ (¤мс) та ман≥оки .

–≥зноман≥тн≥сть с≥льськогосподарських культур , що можно було б вирощувати на продаж обмежуЇтьс¤,поганими шл¤хами , ≥зольован≥стю та б≥дним ринком. “≥льки кока маЇ великий м≥жнародний ринок.

¬ теплому, спри¤тливому кл≥мат≥ ¬аллеса ростуть кукурудза, пшениц¤, ¤чм≥нь, алфальфа , виноград , персики та р≥зн≥ овоч≥, пасутс¤ в≥вц≥ ≥ молочна худоба; цей район ≥нод≥ називають "садом Ѕол≥в≥њ" це родючий рег≥он , район з систематичним зрошенн¤м ≥ пост≥йно зростаючими врожа¤ми.

Ќа —ход≥, навколо —анта  руз росте цукровий тросник, рис, бавовна, пасетьс¤ рогата худоба , ¤ка Ї важливим видом продукц≥њ , ¤ку споживаЇ , ¤к правило внутр≥шн≥й ринок. “ут також збереглис¤ велик≥ ранчо. ÷≥нн≥ троп≥чн≥ дерева ростуть в л≥сах „ако та в

п≥вн≥чних дощових л≥сах, але велика в≥дстань до ринку та

конкуренц≥¤ ,постачальник≥в що користуютьс¤ б≥льш доступними м≥сцевост¤ми поза Ѕол≥вњ обмежують експлуатац≥ю та тим самим р¤тують л≥с в≥д варварського знищенн¤ та втрати р≥зномањтт¤ .

ѕромисловий сектор зр≥с починаючи з 1950х рок≥в, але залишаЇтьс¤ невеликим , незважючи на де¤к≥ переваги в≥д членства Ѕол≥в≥њ у јндськ≥й √руп≥ рег≥ональноњ торговельноњ орган≥зац≥њ. “им не меньше ≥сторично сформован≥ галуз≥ ¤к обробка м≥нерал≥в (включаючи очистку нафти)обробка с≥льськогосподарських продукт≥в продовжують дом≥нували у Ѕол≥в≥йськ≥й промисловост≥. ¬ 1970х роках в промисловост≥ було зан¤то б≥л¤ 10 в≥дсотк≥в робочого населенн¤ , але ц¤ пропорц≥¤ зменьшилас¤ у 1980х роках. Ѕол≥в≥йська здобича олова базуЇтьс¤ головним чином на видобутку з шахт, що часто знаход¤тьс¤ на велик≥й глибин≥ та побудован≥ в важких , в≥ддалених районах сх≥дних  ордильер , до того ж вони знаход¤тьс¤ на велик≥й висот≥. –уди з низьким вм≥стом олова т¤жко очищати. «араз заводи Ѕол≥в≥њ обробл¤ють руди в ¤ких вм≥ст олова меньше н≥ж 1 в≥дсоток. Ѕол≥в≥йськ≥ плавильщики зараз виробл¤ють та концентрують прост≥ м≥нерали , що м≥ст¤ть олово , але б≥льш складн≥ руди доводитьс¤ експортувати дл¤ виплавки у ≥нш≥ крањни .

’арчова промислов≥сть включаЇ в себе мукомольну промислов≥сть, молочне виробництво та переробку молока , очистку цукру , пивовар≥нн¤ та виготовленн¤ алкогольних напоњв. ≤нш≥ галуз≥ промисловост≥ це машинобудуванн¤, виробництво текстил¤, взутт¤, мебл≥в, скла, цегли, цементу, паперу, та широкого асортименту товар≥в народного споживанн¤ дл¤ внутр≥шнього ринку з невеликою куп≥вельною можлив≥стю споживач≥в. Ѕ≥л¤ двох третин Ѕол≥в≥йськоњ промисловост≥ знаходитьс¤ в Ћа ѕаз,або десь б≥л¤ нього; досить багато р≥зних виробництв знаходитьс¤ в район≥  очабамба .

≤снуЇ суттЇва конкуренц≥¤ з боку ≥мпортер≥в бразильських, аргент≥нських, та перуанских промислових товар≥в, а також в≥д контрабандних товар≥в - останн≥ Ї

головним чином товарами з сус≥дн≥х крањн ≥ —Ўј , що можуть продаватис¤ дешево бо уникають мита.

як ¤ вже казав Ѕол≥в≥¤ маЇ надлишков≥ джерела енерг≥њ , особливо гидроэлектричний потенц≥ал, але

споживанн¤ електроенерг≥њ на душу населенн¤ залишаЇтьс¤ низьким. Ќац≥ональна ≈лектрична  омпан≥¤ (Empresa Nacional de Electricidad)головним чином постачаЇ велик≥ м≥ста та шахти. √≥дроэлектростанц≥њ обслуговують Ћа ѕаз,  очабамбу, ќруро.

Santa Cruz, Sucre, Tarija, та Trinidad забезпечуютьс¤ тепловою енерг≥Їю , що Ї поб≥чним продуктом спалюванн¤ нафтопродукт≥в на “≈—. Ѕ≥льш ≥зольован≥ центри на сход≥ постачаютьс¤ електроенерг≥Їю за рахунок невеликих автономних генератор≥в.

“уризм ще не вносить дуже суттЇвий внесок в економ≥ку, але спри¤Ї зб≥льшенн¤ туристичного потенц≥алу та пол≥пшенн¤ готельних умов, особливо в Ћа ѕаз. ƒосить нещодавно Ѕол≥в≥ю було внесено до попул¤рного туру по п≥вденн≥й јмериц≥ , ¤кий привертаЇ досить богато турист≥в з —Ўј , ™вропи та япон≥њ . √оловний ≥нтерес , звичайно зосереджуЇтьс¤ навколо озера “≥т≥кака та його околиц¤х : розвалинах давн≥х буд≥вель ≥нков на остров≥ —олнц¤ , до≥нкськи розвалини в “≥ахуанако , рибальства в самому озер≥ , ≥нд≥анського житт¤ у јльт≥плано та в м≥ст≥ Ћа ѕаз.

ўе одна туристична траса прол¤гаЇ через корол≥вськ≥  ордильери , а зв≥тти вниз в ёнгас , в джунгл≥. ÷ей маршрут Ї дуже попул¤рним , бо пот¤гом дек≥лькох годин можно побачити хвилюючи крайовиди та в≥дчути климатичн≥ контрасти јнд .

1	2

Ќазва: ≈коном≥ка Ѕол≥в≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (919 прочитано)