≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка ≥ сусп≥льний розвиток

≈коном≥ка ≥ сусп≥льний розвиток

Ѕагато всев≥домих ≥сторик≥в, ф≥лософ≥в, економ≥ст≥в, письменник≥в, людей ≥нших профес≥й, вважали пол≥тичну економ≥ку одн≥Їю з пров≥дних наук. ќкрем≥ проблеми економ≥чноњ теро≥њ (наприклад, варт≥сть, ц≥на, грош≥, пдатки та ≥нш≥) досл≥джувались ще у прац¤х мислител≥в —тародавньоњ √рец≥њ Ц ѕлатона, јр≥стотел¤. —аме слово Уеконом≥каФ походить в≥д грецького слова УoiconomiaФ ≥ складаЇтьс¤ ≥з сл≥в УoicosФ Ц д≥м, домашнЇ господарство, ≥ УnomosФ- закон, що означаЇ Ууправл≥нн¤ господарствомФ. ¬она нерозривно повТ¤зана з виробництвом матер≥альних благ. ¬≥домий економ≥ст ѕ. —амуельсон стверджуЇ, що предметом економ≥ки Ї:

1) наука, що вивчаЇ, ¤к люди зд≥йснюють орган≥зац≥ю виробництва ≥ споживанн¤;

2) наука про д≥њ, що включають обм≥нн≥ операц≥њ м≥ж людьми;

3) наука, що вивчаЇ, ¤к люди робл¤ть виб≥р, щоб використати р≥дк≥сн≥ ресурси дл¤ виробництва р≥зних товар≥в та њх розпод≥лу;

наука, що вивчаЇ людей, у њхньому д≥ловому житт≥;

наука, що вивчаЇ багатство;

наука, що вивчаЇ, ¤к можна вдосконалити сусп≥льство.

ќбТЇктом економ≥чного досл≥дженн¤, ¤к ми вже знаЇмо, Ї економ≥ка.

≈коном≥ка Ц це особлива сфера житт¤ сусп≥льства, що охоплюЇ виробництво товар≥в та послуг, обм≥н ними, та розпод≥л створених у сусп≥льств≥ благ та њх споживанн¤. ¬иробництво в економ≥чному розум≥нн≥ Ц це спос≥б поЇднанн¤ виробничих ресурс≥в: земл≥, прац≥, кап≥талу, та њх узгодженого (кап≥талу) ц≥леспр¤мованого використанн¤, а також поЇднанн¤ р≥зних сфер, галузей, вид≥в виробництва, що грунтуЇтьс¤ на сусп≥льному под≥л≥ прац≥.

ќбм≥н Ц це в≥дносини, завд¤ки ¤ким товари та послуги рухаютьс¤ в≥д виробник≥в до споживач≥в, ≥ цей рух обслуговують грош≥, ц≥ни, торг≥вл¤.

–озпод≥л- це формуванн¤ доход≥в п≥дприЇмц≥в ≥ роб≥тник≥в, службовц≥в ≥ фермер≥в, окремих родин та держави.

—поживанн¤ Ц це використанн¤ доход≥в ≥ реал≥зац≥¤ корисностей речей.

« розвитком цив≥л≥зац≥њ людство д≥йшло висновку, що найважлив≥шим завданн¤м будь-¤кого сусп≥льства Ї найповн≥ще задоволенн¤ потреб людини. ≈коном≥чна наука вивчаЇ ≥ досл≥джуЇ, ¤к необх≥дно орган≥зовувати виробництво, обм≥н та розпод≥л створених товар≥в ≥ послуг.

≈коном≥ка Ц складна система, що пост≥йно розвиваЇтьс¤, зм≥нюЇтьс¤. ¬≥дпов≥дно зм≥нюютьс¤ ≥ субТЇкти економ≥чних в≥дносин. —убТЇктами сучасноњ економ≥ки Ї п≥дприЇмець-≥нженер, роб≥тник, ¤кий працюЇ за контрактом, фермер, п≥дприЇмець-банк≥р, власники ц≥нних папер≥в, вкладник≥в кошт≥в у банки, п≥дприЇмство ¤к юридична особа ≥ держава в особ≥ ÷ентрального банку, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, центральних ≥ м≥сцевих орган≥в влади. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж субТЇктами економ≥чних в≥дносин пер≥оде —ередньов≥чч¤ та сучасними очевидна й ≥стотна.

якщо розгл¤дати економ≥ку п≥д кутом зору руху товар≥в ≥ доход≥в, то субТЇктами економ≥чних в≥дносин Ї домашн≥ господарства, п≥дприЇмства-виробники, що постачають на ринок товари та послуги, держава, ¤ка вилучаЇ частину доход≥в домашн≥х господарств ≥ витрачаЇ кошти на придбанн¤ певних товар≥в та послуг.

якщо розгл¤дати економ≥ку п≥д кутом зору куп≥вл≥-продажу, то субТЇктами економ≥чних в≥дносин Ї продавець, ¤кий пропонуЇ продукц≥ю ≥ покупець, ¤кий формуЇ на нењ попит.

якщо розгл¤дати економ≥ку п≥д кутом зору орган≥зац≥њ ринкових в≥дносин, то њх субТЇктами Ї банки, страхов≥ компан≥њ, товарн≥ та фондов≥ б≥рж≥, п≥дприЇмства роздр≥бноњ та оптовоњ торг≥вл≥.

ќтже, чим складн≥шим стаЇ економ≥чне житт¤ сусп≥льства, тим б≥льше буде р≥зних д≥йових ос≥б економ≥ки. —учасна економ≥чна теор≥¤ виконуЇ так≥ основн≥ функц≥њ:

ѕрактична Ц що пол¤гаЇ у тому, щоб всеб≥чно обгрунтувати необх≥дн≥сть ≥ шл¤х вдосконаленн¤ прогресивних форм власностей, ¤к≥ найб≥льше в≥дпов≥дають ≥нтересам людини.

ѕ≥знавальна Ц пол¤гаЇ у тому, щоб розкрити суть економ≥чних закон≥в ≥ категор≥й та форм њх про¤ву, притаманн≥ њм внутр≥шн≥ суперечност≥, механ≥зм њх д≥њ.

ѕокликана виробл¤ти новий тип економ≥чного мисленн¤, а тим самим формувати сучасний св≥тогл¤д людини.

¬ажливим завданн¤м економ≥чноњ теор≥њ Ї вивченн¤ досв≥ду св≥тового розвитку, запозиченн¤ на ц≥й основ≥ найб≥льш прогресивних економ≥чних форм розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ.

≈коном≥ка складаЇтьс¤ з окремих галузей ≥ њх комплекс≥в, ¤к≥ обТЇднан≥ в певну економ≥чну систему.

≈коном≥чна система Ц це сукупн≥сть вс≥х виход≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей у процес≥ њх взаЇмод≥њ, спр¤мованих на виробництво, обм≥н, розпод≥л та споживанн¤ товар≥в та послуг, а також на регулюванн¤ такоњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до мети сусп≥льства. ќсновними елементами економ≥чноњ системи Ї:

продуктивн≥ сили;

техн≥чно-економ≥чн≥ в≥дносини;

виробнич≥ в≥дносини або в≥дносини власност≥.

Ќайскладн≥шою Ї виробнич≥ в≥дносини, або в≥дносини власност≥ в економ≥чному розум≥нн≥ цього пон¤тт¤. ќкремими елементами виробничих в≥дносин Ї в≥дносини м≥ж людьми у сфер≥ безпосереднього виробництва, в обм≥н≥, розпод≥л≥ та споживанн≥. —таб≥льн≥сть ≥ орган≥зован≥сть сучасноњ економ≥чноњ системи насамперед залежить в≥д на¤вност≥ у н≥й р≥зних форм власност≥. —п≥вв≥дношенн¤ приватноњ та колективноњ форми власност≥ Ц не однакове у р≥зних галуз¤х та сферах економ≥ки. “ак у с≥льському господарств≥ та сфер≥ послуг переважаючими можуть бути приватн≥ форми власност≥; у базових, промислових кап≥талом≥стких галуз¤х - колективн≥ форми.

¬иробництво також маЇ певну структуру. « цього погл¤ду його можна под≥лити на матер≥альне та нематер≥альне.

ћатер≥альне виробництво охоплюЇ т≥ п≥дприЇмства ≥ галуз≥, що виробл¤ють матер≥альн≥ блага (промислов≥сть, с≥льське господарство, буд≥вництво), а також т≥, що виробл¤ють матер≥альн≥ послуги (транспорт, торг≥вл¤, комунально господарство, побутове обслуговуванн¤, ремонт ≥ пошитт¤ од¤гу та ≥н.)

Ќематер≥альне виробництво охоплюЇ галуз≥, в ¤ких створюЇтьс¤ нематер≥альн≥ блага ( духовн≥ та ≥нш≥ ц≥нност≥), а також надають нематер≥альн≥ послуги ( охорона здоровТ¤, осв≥та, тощо). ¬ ≥ндустр≥ально розвинутих крањнах на сферу нематер≥ального виробництва припадаЇ б≥льше половини зайн¤тих. —труктура виробництва може розгл¤датис¤ ≥ з позиц≥њ його под≥лу на первинне, вторинне та третинне. “ака класиф≥кац≥¤ св≥дчить про те, що одн≥ види виробничоњ д≥¤льност≥ Ї пох≥дними в≥д ≥нших.

ѕервинне виробництво грунтуЇтьс¤ на безпосередньому привласненн≥ того, що даЇ людин≥ природа. ƒо первинного виробництва належить с≥льське господарство, г≥рничо-добувна промислов≥сть, л≥сництво, риб≥льство.

¬торинне виробництво грунтуЇтьс¤ на первинному ≥ Ї пох≥дним в≥д нього. ¬оно охоплюЇ вс≥ галуз≥ обробноњ промисловост≥, що створюють засоби виробництва та продукти споживанн¤, а також буд≥вництво.

“ретинне виробництво, що Ї пох≥дним в≥д первинного та вторинного, це створенн¤ р≥зноман≥тних послуг. ќстанн≥ под≥л¤ютьс¤ на так≥, що обслуговують виробництво, та на особист≥.

—укупн≥сть галузей, що обслуговують виробництво, становл¤ть виробничу ≥нфраструктуру. ÷е Ц транспорт, звТ¤зок, торг≥вл¤, ф≥нансово-кредитна сфера, та ≥н. √алуз≥, ¤к≥ надають особист≥ послуги людин≥, задов≥льн¤ють њњ соц≥альн≥ ≥ духовн≥ потреби, становл¤ть соц≥альну ≥нфраструктуру.

¬≥д житт¤ до смерт≥ людина нерозривно повТ¤зана з економ≥кою. ≤ вона створюЇ певну к≥льк≥сть благ працюючим. “обто вона задов≥льн¤Ї своњ потреби. ѕотреба Ц це необх≥дн≥сть у певних речах, бажанн¤ волод≥ти ними.  ожна людина хоче мати своЇ житло, певного од¤гу. ѕотреби бувають матер≥альн≥, ¤к≥ задов≥льн¤ютьс¤ певними речами, що мають матер≥вальне вт≥ленн¤, ≥ нематер≥альне, ¤к≥ задов≥льн¤ютьс¤ послугами осв≥ти, культури, мистецтва.

«датн≥сть товару або послуги задов≥льн¤ти потребу називаЇтьс¤ споживчим благом. «асобом задоволенн¤ потреб Ї розвитов виробництва. ћетою виробництва у широкому розум≥нн≥ (¤к сум≥сност≥ окремих виробництв) Ї створенн¤ ус≥Їњ р≥зноман≥тност≥ товар≥в ≥ послуг, що задов≥льн¤ють потреби. ѕотреби людей безмежн≥. «адов≥льн¤ючи своњ потреби, людина керуЇтьс¤ субТЇктивними оц≥нками споживчих благ. Ћюдина у своЇму вибор≥ товар≥в ≥ послуг керуЇтьс¤ сумою на¤вних грошей; ц≥нами ≥ власними вподобанн¤ми.

ќтже, задов≥льн¤ючи своњ потреби, людина стикаЇтьс¤ з економ≥кою, а вона в свою чергу нерозривно повТ¤зана з житт¤м людства.

¬икористана л≥тература:

1.–од≥онова . ѕ≥дручник дл¤ 11 класу. Уќсновиеконом≥киФ.  ињв. У«од≥ак-≈коФ. Ц1995 р. —. 6-8, 12-15, 21-22.

2.—. ћочерний Уќснови економ≥чноњ теор≥њФ.-  ињв,- 1997 р.-—. 12-17, 25-28.

ѕ≥дготовув студент  ≤ѕ“ курсу

1

Ќазва: ≈коном≥ка ≥ сусп≥льний розвиток
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1198 прочитано)