≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка прац≥

≈коном≥ка прац≥

Ѕудь-¤ка трудова д≥¤льн≥сть незалежно в≥д фаху прац≥вника та його галузевоњ належност≥ передбачаЇ на¤в≠н≥сть щонайменше п'¤ти основних складових частин. ƒо них в≥днос¤ть: а) предмет прац≥, тобто те, на що спр¤мована прац¤; б) засоби прац≥ - машини, механ≥зми, ≥нструменти, пристосуванн¤, тобто знар¤дд¤ прац≥, а також буд≥вл≥ та споруди, в ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ трудовий процес; в) спос≥б д≥њ на предмет прац≥, або технолог≥¤ д≥¤льност≥; г) орган≥зац≥ю прац≥, тобто упор¤дкуванн¤ процесу прац≥ в простор≥ ≥ час≥; д) саму працю, ¤к доц≥льну д≥¤льн≥сть прац≥вника, ¤кий за допомогою засоб≥в прац≥, технолог≥њ ≥ певноњ орган≥зац≥њ впливаЇ на предмет прац≥ з метою присто≠суванн¤ його до своњх потреб.

«алежно в≥д вибору тих чи ≥нших предмет≥в прац≥, засоб≥в прац≥ та технолог≥њ будуть зм≥нюватись к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ показники виробництва, р≥вень дос¤гненн¤ поставленоњ мети. ÷е саме в≥дноситьс¤ до орган≥зац≥њ прац≥: по-р≥зному орган≥зована прац¤ призведе до р≥зних еколог≥чних ≥ соц≥≠альних результат≥в. “аким чином, орган≥зац≥¤ прац≥, ¤к система взаЇмод≥њ прац≥вник≥в один з одним, ≥з засобами виробництва в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, Ї важливим пост≥йно д≥ючим чинником дос¤гненн¤ високих к≥нцевих результат≥в.

¬ажливу роль дл¤ розвитку Ќќѕ в крањн≥ в≥д≥грала ¬сесо≠юзна нарада з орган≥зац≥њ прац≥ (червень 1967 р.). ѕ≥дсумком наради стали "–екомендац≥њ з орган≥зац≥њ прац≥", де було сформульовано визначенн¤, ¤ку орган≥зац≥ю сл≥д вважати науковою, ¤к≥ елементи становл¤ть зм≥ст орган≥зац≥њ прац≥, окреслено основн≥ завданн¤, ¤к≥ повинна вир≥шувати Ќќѕ. —еред основних напр¤мк≥в науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ названо так≥:

- розробка рац≥ональних форм под≥лу та кооперац≥њ прац≥;

- пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ та обслуговуванн¤ робочих м≥сць;

- вивченн¤ ≥ поширенн¤ передових прийом≥в та метод≥в прац≥;

- п≥дготовка та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в;

- удосконаленн¤ метод≥в матер≥ального ≥ морального стимулюванн¤ прац≥;

- розширенн¤ сфери нормуванн¤ прац≥;

- пол≥пшенн¤ умов прац≥, впровадженн¤ ф≥з≥олог≥чне обгрунтованих режим≥в прац≥ та в≥дпочинку;

- посиленн¤ роботи з вихованн¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в у дус≥ св≥домого ставленн¤ до прац≥, суворого дотриманн¤ державноњ ≥ трудовоњ дисципл≥ни.

” рекомендац≥¤х було особливо п≥дкреслено, що лише при проведенн≥ роботи одночасно з ус≥х напр¤мк≥в Ќќѕ можна найповн≥ше використовувати дос¤гненн¤ науки ≥ передового досв≥ду, привести в д≥ю резерви зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, отримати найб≥льшу економ≥ю.

«гадана вище ¬сесоюзна нарада також визначила три групи завдань Ќќѕ. ”с≥ вони т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою, серед них немаЇ головних ≥ другор¤дних.

≈коном≥чн≥ завданн¤ спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥ за рахунок пол≥пшенн¤ викорис≠танн¤ живоњ прац≥ та речовинних елемент≥в виробництва (засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥). ≈коном≥чна спр¤мован≥сть удос≠коналенн¤ орган≥зац≥њ прац≥ маЇ велике значенн¤, особливо в ринкових умовах, та цього недостатньо. Ќауковий п≥дх≥д до орган≥зац≥њ прац≥ вимагаЇ в≥д нењ психоф≥з≥олог≥чноњ спр¤мованост≥.

ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ завданн¤ пол¤гають у забезпеченн≥ найспри¤тлив≥ших умов дл¤ нормального функц≥онуванн¤ й в≥дтворенн¤ робочоњ сили, дл¤ збереженн¤ здоров'¤ ≥ праце≠здатност≥ труд¤щих за рахунок зниженн¤ ф≥зичноњ важкост≥ та нервово-псих≥чного напруженн¤ прац≥, поЇднанн¤ ф≥зичноњ прац≥ з розумовою, створенн¤ рац≥ональних режим≥в прац≥ та в≥дпочинку.

—оц≥альн≥ завданн¤ передбачають створенн¤ умов дл¤ пост≥йного зростанн¤ культурно-техн≥чного р≥вн¤ прац≥в≠ник≥в, всеб≥чного п≥двищенн¤ ступен¤ зм≥стовност≥ та привабливост≥ прац≥.

2.2. ѕод≥л ≥ кооперац≥¤ прац≥

—усп≥льний под≥л прац≥ - це процес, що пост≥йно розвиваЇтьс¤ ≥ поглиблюЇтьс¤. ƒоведено, що поглибленн¤ ≥ всеб≥чний розвиток сусп≥льного под≥лу прац≥ Ї загальним економ≥чним законом функц≥онуванн¤ продуктивних сил сусп≥льства.

ѕод≥л прац≥ - це процес в≥докремленн¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥, спец≥ал≥зац≥¤ прац≥вник≥в на виконанн≥ певного кола функц≥й, за ¤коњ окрем≥ прац≥вники виконують р≥зн≥ роботи або операц≥њ, що доповнюють одна одну. “еоретичн≥ основи под≥лу та кооперац≥њ прац≥ розробили  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс. ≤снуЇ загальний под≥л прац≥ - в≥докремленн¤ вид≥в ƒ≥¤льност≥ у межах всього сусп≥льства (в≥докремленн¤ про≠мисловост≥, с≥льського господарства, транспорту тощо); частковий под≥л - в≥докремленн¤ вид≥в д≥¤льност≥ всередин≥ ƒаноњ галуз≥ (автомоб≥ле- та верстатобудуванн¤ у машинобудуванн≥, тваринництво ≥ рослинництво в с≥льському госпо≠дарств≥); одиничний под≥л - в≥докремленн¤ вид≥в роб≥т усередин≥ п≥дприЇмства (под≥л на цехи, виробнич≥ д≥льниц≥, бригади, розпод≥л роб≥т м≥ж окремими виконавц¤ми).

≈коном≥ка та орган≥зац≥¤ прац≥ на п≥дприЇмств≥ вивчаЇ лише одиничний под≥л, в ¤кому вид≥л¤ють три форми: функц≥ональний, технолог≥чний ≥ квал≥ф≥кац≥йний под≥л прац≥.

‘ункц≥ональний под≥л прац≥ передбачаЇ под≥л персоналу п≥дприЇмства на функц≥онально однор≥дн≥ групи в≥дпов≥дно до тих функц≥й, ¤к≥ вони виконують. ”с≥ прац≥вники п≥дприЇмства под≥л¤ютьс¤ на так≥ функц≥ональн≥ групи:

- роб≥тники, ¤ких у свою чергу можна под≥лити на основ≠них, тобто зайн¤тих безпосередн≥м виготовленн¤м основноњ продукц≥њ п≥дприЇмства та допом≥жних, котр≥ безпосередньо не вироб≠л¤ють продукц≥њ, але забезпечують нормальне функц≥о≠нуванн¤ основного виробництва;

- ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники (≤“ѕ) та службовц≥, ¤ким в≥дводитьс¤ роль загального управл≥нн¤ ≥ техн≥чного кер≥в≠ництва;

- молодший обслуговуючий персонал (ћќѕ), учн≥ та охорона. ƒо молодшого обслуговуючого персоналу в≥дно≠с¤ть прибиральниць, дв≥рник≥в, гардеробник≥в та ≥н. ” функ≠ц≥ональн≥й груп≥ "охорона" вид≥л¤ють сторожову, воЇн≥≠зовану, пожежну охорону та ≥н.

‘ункц≥ональний под≥л дозвол¤Ї вид≥лити окрем≥ групи п≥вник≥в за профес≥¤ми та спец≥альност¤ми.

“ехнолог≥чний под≥л прац≥ передбачаЇ диференц≥ац≥ю прац≥в≠ник≥в ≥ роб≥т за ознакою њх технолог≥чноњ однор≥дност≥ - спочатку по стад≥¤х (загот≥вельне виробництво), обробне, збиральне у машинобудуванн≥) або перед≥лах (доменне, мартен≥вське, прокатне виробництво у металург≥њ) з утворенн¤м в≥дпов≥дних цех≥в, а пот≥м - по фазах (куванн¤, штампуванн¤, розм≥чуванн¤, зварюванн¤, р≥занн¤ в обробн≥й стад≥њ машинобудуванн¤) з утво≠ренн¤м спец≥ал≥зованих д≥льниць, поточних л≥н≥й тощо. ‘ази у свою чергу складаютьс¤ з виробничих операц≥й.

“рет¤ форма - квал≥ф≥кац≥йний под≥л прац≥ - зд≥йснюЇтьс¤ у роб≥тник≥в виход¤чи з≥ складност≥ виконанн¤ ними трудових функц≥й, у ≤“ѕ ≥ службовц≥в - з≥ складност≥ та в≥дпов≥дальност≥ функц≥й ≥ роб≥т, ¤к≥ вони виконують. –≥вень квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в встановлюЇтьс¤ на основ≥ присвоЇнн¤ њм квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в.

ƒл¤ вир≥шенн¤ практичних питань под≥лу прац≥ викорис≠товують пон¤тт¤ "меж≥ под≥лу" ≥ "р≥вень под≥лу". ћела под≥лу - це нижн¤ ≥ верхн¤ межа, нижче та вище ¤ких, в≥дпо≠в≥дно, под≥л прац≥ Ї недопустимий. –≥вень под≥лу - це прийн¤та розрахункова або фактично дос¤гнута величина, ¤ка характеризуЇ стан под≥лу прац≥.

≤снують так≥ меж≥ рац≥онального под≥лу прац≥: техн≥чн≥, економ≥чн≥, психоф≥з≥олог≥чн≥ та соц≥альн≥.

ќдиницею под≥лу прац≥ Ї виробнича операц≥¤, ¤ка може бути ¤к простою, так ≥ складною. “ому нижньою межею по≠д≥лу прац≥ буде виробнича операц≥¤, що складаЇтьс¤ з одного трудового прийому, ¤к сукупност≥ трудових д≥й ≥ рух≥в роб≥тника. ¬ерхньою межею под≥лу прац≥ буде виготовленн¤ на одному робочому м≥сц≥ всього виробу в ц≥лому.

ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ меж≥ под≥лу прац≥ визначаютьс¤ величиною ф≥зичних ≥ нервово-псих≥чних навантажень на прац≥вника прот¤гом робочого дн¤. ƒл¤ ф≥зичних наванта≠жень нижн¤ межа становить витрати енерг≥њ у розм≥р≥ 2,5 - кал/хв., верхн¤ межа - 4,5 - 5 ккал/хв. ƒл¤ нервовопсих≥чних навантажень нижн¤ межа обмежуЇтьс¤ такими параметрами: число об'Їкт≥в спостереженн¤, що визначають р≥вень напруженн¤ уваги, повинно бути не б≥льше 5-ти; тривал≥сть зосередженого спостереженн¤ не повинна перевищувати 25% зм≥нного часу; темп роботи не може пере≠вищувати 360 рух≥в на годину. ƒл¤ верхньоњ меж≥ ц≥ параметри не повинн≥ перевищувати в≥дпов≥дно: 25-ти об'Їкт≥в спостереженн¤, 75% зм≥нного часу на зосереджене спостереженн¤ ≥ 1080 рух≥в на годину.

—оц≥альн≥ меж≥ под≥лу прац≥ визначаютьс¤ р≥внем монотонност≥ прац≥ та плинност≥ персоналу, ставленн¤м пра≠ц≥вник≥в до прац≥, станом м≥жособових стосунк≥в. ћоно≠тонн≥сть прац≥ регламентуЇтьс¤ тривал≥стю однор≥дних опе≠рац≥й, що повторюютьс¤ прот¤гом робочого дн¤. √раничним значенн¤м Ї тривал≥сть таких операц≥й не менше, н≥ж 30 сек, частота повторюваност≥ р≥знор≥дних елемент≥в операц≥њ по≠винна бути не менше в≥д п'¤ти за 30 сек.

якщо меж≥ под≥лу визначають меж≥ допустимих р≥шень ўодо орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва, то дл¤ конкретноњ ви≠робничоњ ситуац≥њ важливо знайти найкращий вар≥ант, тобто оптимальний р≥вень под≥лу прац≥, ¤кий розраховуЇтьс¤ на основ≥ використанн¤ економ≥чних психоф≥з≥олог≥чних ≥ соц≥альних критер≥њв.

ƒо економ≥чних критер≥њв под≥лу прац≥ в≥днос¤ть затрати –обочого часу ≥ матер≥альн≥ затрати на виконанн¤ роб≥т, р≥≠вень використанн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, тривал≥сть ви≠робничого циклу виготовленн¤ виробу, р≥вень продуктивност≥ прац≥, витрати виробництва, прибуток п≥дприЇмства ѕсихоф≥з≥олог≥чними критер≥¤ми под≥лу працюЇ показники працездатност≥ людини, ¤ка залежить в≥д сан≥тарно-г≥г≥Ї≠н≥чних умов прац≥, ступен¤ важкост≥ та напруженн¤ прац≥, поЇднанн¤ ф≥зичних навантажень з розумовими. —оц≥альним критер≥¤ми под≥лу прац≥ Ї стаб≥льн≥сть колективу, низька плинн≥сть персоналу, висока дисципл≥на прац≥, хороший стан м≥жособистих в≥дносин м≥ж прац≥вниками, задоволен≥сть зм≥стом ≥ умовами прац≥.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥ка прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (8004 прочитано)