Ѕанк≥вська справа > ќрган≥зац≥¤ зовн≥шнього валютного ринку

–озгл¤немо механ≥зм девальвац≥њ гривн≥. ѕрипустимо, що Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ девальвац≥ю гривн≥ щодо долару —Ўј. ўоби зд≥йснити продаж гривень, ЌЅ” встановить зв`¤зок з д≥лером, ¤кий спец≥ал≥зуЇтьс¤ на торг≥вл≥ ≥ноземною валютою, пропонуючи угоду з придбанн¤ долар≥в. Ќа ц≥ долари ЌЅ” придбаваЇ деном≥нован≥ в долари активи, що принос¤ть прибуток у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в. ÷≥ активи ЌЅ” додаЇ до тих дек≥лькох м≥ль¤рд≥в долар≥в актив≥в, деном≥нованих в ≥ноземних валютах, ¤к≥ ЌЅ” маЇ на своЇму плат≥жному баланс≥.

ЌЅ” розплачуЇтьс¤ за придбан≥ ≥ноземн≥ дев≥зи, виражен≥ в доларах, за допомогою телеграфного переказу в банк д≥лера. “аким чином, ЌЅ” обм≥нюЇ грошов≥ зобов`¤занн¤, виражен≥ в гривн¤х, на активи, деном≥нован≥ в доларах. ” плат≥жному баланс≥ ”крањни по зовн≥шньоторгових операц≥¤х такий зах≥д буде подано ¤к зростанн¤ резервних актив≥в ур¤ду ”крањни.

“епер розгл¤немо ревальвац≥ю гривн≥. ¬ раз≥ реальвац≥њ ЌЅ” активно скуповуЇ долари на «¬–. ѕроцес ревальвац≥њ асиметричний процесов≥ девальвац≥њ з тою лише в≥дм≥нн≥стю, що при девальвац≥њ гривн≥ ЌЅ” може забезпечити його необмежену пропозиц≥ю, поза¤к саме ЌЅ” зд≥йснюЇ ем≥с≥ю гривень, а в раз≥ ревальвац≥њ гривн≥ в≥дпов≥дний продаж ≥ноземноњ валюти маЇ спиратис¤ на ¤кесь њњ джерело. ƒе ж його шукати ?

ѕередовс≥м, можна знизити р≥вень актив≥в, розм≥щених в ≥ноземних дев≥зах. якщо ЌЅ” компенсуЇ ≥ррегул¤рний продаж в≥дпов≥дним закуповуванн¤м њњ в ≥нших випадках, ц≥лком можливо створити з ц≥Їю метою достатн≥й резервний запас ≥ноземноњ валюти.

якщо резерви ≥ноземноњ валюти вичерпуютьс¤, ЌЅ” може звернутис¤ до ≥нших джерел. ќдне з них Ц так званий УсвопФ Ц угода з ¤кимось ≥ноземним центральним ем≥с≥йним банком. «а своЇю суттю УсвопФ-угода Ц це взаЇмний м≥ждержавний короткотерм≥новий кредит, що передбачаЇ закупку ≥ноземноњ валюти на ринку касових операц≥й з наступним (де¤кому визначеному майбутньому) њњ зворотн≥м викупом на ринку терм≥нових угод.

≤нший спос≥б в≥дшуканн¤ потр≥бних кошт≥в пол¤гаЇ у продажу ц≥нних папер≥в, розм≥щених в ≥ноземн≥ валюти. јльтернативою цьому може служити продаж спец≥альних прав запозиченн¤ (—ѕ«) Ц особливого виду синтетичноњ м≥жнародноњ валюти, ¤ку випускаЇ ћ≥жнародний ¬алютний фонд з 1970 року. —ѕ« застосовуЇтьс¤ лише в операц≥¤х м≥ж нац≥ональними банками держав, що вход¤ть до ћ¬‘.

≤снуЇ спос≥б в≥дд≥лити одне в≥д одного заходи в межах внутр≥шньоњ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ механ≥зми валютноњ ≥нтервенц≥њ на «¬–. ÷ей метод, що маЇ назву Устерил≥зац≥¤Ф, пол¤гаЇ в поЇднанн¤ кожного продажу актив≥в, деном≥нованих в ≥ноземн≥й валют≥, на «¬– з р≥вною за величиною закупкою на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в всередин≥ крањни ≥, в≥дпов≥дно, поЇднанн¤ кожноњ закупки на «¬– з р≥вним за величиною продажем на ринку внутр≥шньому. ’оча стерил≥зац≥¤ дозвол¤Ї ≥золювати й виключити вплив операц≥й на «¬– в≥д грошово-кредитних заход≥в внутр≥шнього характеру, њњ вплив на стан обм≥нних валютних курс≥в разом з валютною ≥нтервенц≥Їю не дуже велике Ц принаймн≥, менше, н≥ж то забезпечуЇ валюна ≥нтервенц≥¤ сама по соб≥.

≈коном≥сти розб≥гаютьс¤ в погл¤дах щодо впливу стерил≥зованоњ ≥нтервенц≥њ на економ≥чну систему в довгострокових часових ≥нтервалах Ц чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив под≥бних заход≥в, чи в≥д њх зд≥йсненн¤ не сл≥д оч≥кувати жодних насл≥дк≥в ? ¬ одному вони сол≥дарн≥ : стерил≥зац≥¤ ¤к економ≥чний ≥нструмент, що забезпечуЇ виключенн¤ взаЇмовпливу операц≥й на «¬– ≥ к≥лькост≥ грошей, що перебувають в об≥гу на внутр≥шньому ринку, - це тонка ≥ досить не проста справа.

≤снують ≥ ≥нш≥ засоби впливу на обм≥нний валютний курс. ”р¤д може запроваджувати спец≥альн≥ митн≥ тарифи, р≥зноман≥тн≥ квоти на ≥мпортн≥ товари та ≥нш≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи, спр¤мован≥ на обмеженгн¤ ≥мпорту, що зменшуЇ пропозиц≥ю гривень по поточних рахунках зовн≥шньоторгових операц≥й ≥ спри¤Ї зростанню вартост≥ гривн≥. “акож ур¤д може субсидувати експорт з≥ своЇњ крањни, розраховуючи в такий спос≥б зб≥льшити попит на нац≥ональну грошову одиницю по поточних рахунках зовн≥шньоторгових операц≥й.

ўе одним способом впливу на обм≥нний валютний курс може бути запровадженн¤ валютних обмежень, тобто ур¤дових заход≥в, що обмежують або жорстко регламентують права громад¤н обм≥нювати валюту своЇњ крањни на ≥ноземну. ћетою системи валютних обмежень Ї скороченн¤ зовн≥шнього обороту кап≥талу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху кап≥тальних кошт≥в.

¬алютн≥ обмеженн¤, ¤к≥ взагал≥ заборон¤ють доступ громад¤н ¤коњсь крањни на «¬– без спец≥ального дозволу ур¤ду, означають перех≥д в ≥ншу ¤к≥сть Ц в цьому раз≥ прийн¤то вважати, що валюта такоњ крањни неконвертована. “акими заходами правл¤ч≥ кола узурпують монопол≥ю участ≥ в операц≥¤х на «¬–. ѕочасти вони продають ≥ноземну валюту за штучно заниженим курсом дл¤ ф≥нансуванн¤ бажаних дл¤ цих ур¤дових орган≥в проект≥в, тод≥ ¤к дл¤ ≥нших ц≥лей так≥ операц≥њ провод¤тьс¤, виход¤чи ≥з штучно завищених обм≥нних курс≥в валют.

¬с≥ ц≥ засоби ≥ методи Ц протекц≥он≥стськ≥ заходи, експортн≥ субсид≥њ, валютн≥ обмеженн¤ ≥ неконвертован≥сть валюти накладають величезн≥ додатков≥ витрати. ¬они руйнують економ≥ку, привнос¤чи дисбаланс у в≥дносн≥ ц≥ни на р≥зноман≥тн≥ товари ≥ послуги, а також позбавл¤ючи ц≥ економ≥чн≥ системи переваг в≥льноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

 онтрольн≥ завданн¤

«авданн¤ 1

¬ибрати виг≥дн≥ший вар≥ант депозитного вкладу п≥дприЇмства Ђјльфаї в комерц≥йний банк ЂЅетаї (табл. 1), ¤кщо банку пропонуЇ два способи нарахуванн¤ процент≥в: перший Ц нарахуванн¤ процент≥в поквартально, другий Ц щом≥с¤чно. —тавки проценту диференц≥йован≥ в залежност≥ в≥д способу. Ќарощуванн¤ процент≥в буде враховувати ≥нфл¤ц≥ю шл¤хом ≥ндексац≥њ ставки проценту. ѕ≥дприЇмство хоче покласти на депозит де¤ку суму грошей терм≥ном на один квартал (кв≥тень-червень поточного року). ¬изначити також ефективну ставку операц≥й по кожному способу та куп≥вельну спроможн≥сть накопичених грошових кошт≥в.

“аблиц¤ 1.

1	2	3	4

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ зовн≥шнього валютного ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1679 прочитано)