≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чне зростанн¤

1. ”крањна, пор≥вн¤но з ≥ншими пострад¤нськими крањнами, зро≠била перш≥ незалежн≥ кроки чи не за найнеспри¤тлив≥ших умов: дв≥ св≥тов≥ в≥йни, роки голодомор≥в забрали житт¤ понад 20 м≥льйон≥в украњнц≥в.

¬агомою причиною нин≥шнього стану економ≥ки ”крањни стало багатор≥чне вт≥ленн¤ в житт¤ догми про випереджувальне зростанн¤ виробництва засоб≥в виробництва пор≥вн¤но з виробництвом пред≠мет≥в споживанн¤. ¬насл≥док такоњ пол≥тики ”крањна успадкувала ' в≥д —–—– украй нерац≥ональну структуру промисловост≥, три чверт≥ виробництва ¤коњ становила продукц≥¤ важкоњ промисловост≥ ≥ лише чверть Ч продукц≥¤, призначена дл¤ задоволенн¤ потреб спожи≠вач≥в.

ўе одн≥Їю причиною безпрецедентного спаду виробництва в ”крањн≥ Ї незавершен≥сть виробничого циклу в нац≥ональн≥й еко≠ном≥ц≥. —туп≥нь њњ ≥нтегрованост≥ в колишн≥й рад¤нський госпо≠дарський комплекс був набагато вищий, н≥ж економ≥к держав ÷ент≠ральноњ й —х≥дноњ ™вропи в економ≥чний прост≥р –≈¬. Ќа момент здобутт¤ незалежност≥ в ”крањн≥ виробл¤лос¤ 15Ч20% к≥нцевоњ про≠дукц≥њ промисловост≥, а в –ос≥њ Ч понад 70%. “ому розрив старих господарських зв'¤зк≥в болюче в≥дбивс¤ на в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥: численн≥ чинники в≥дтворенн¤ залишилис¤ за межами крањни. ” господарськ≥й структур≥ переважають галуз≥, що мають потребу в державних дотац≥¤х ≥ тому важко п≥ддаютьс¤ перебудов≥.

ќдн≥Їю з суттЇвих причин пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва в ”к≠рањн≥ Ї успадкований в≥д ≥мпер≥њ чималий в≥йськово-промисловий комплекс, ¤кий поки що не вдаЇтьс¤ перепроф≥лювати на вироб≠ництво цив≥льноњ продукц≥њ.

Ќа стан≥ украњнськоњ економ≥ки вкрай негативно позначаЇтьс¤ катастроф≥чна еколог≥чна ситуац≥¤. ¬насл≥док авар≥њ на „орнобиль≠ськ≥й ј≈— рад≥онукл≥дного забрудненн¤ зазнали понад 12 млн. гектар≥в земель. ÷е забрудненн¤ доповнюЇтьс¤ промисловим, зокрема, в ƒонбас≥ та ѕридн≥пров'њ останнЇ у 20Ч30 раз≥в перевищуЇ допустим≥ норми.

2. ѕад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва зумовлене також чинниками, що почали д≥¤ти вже в роки незалежност≥. …детьс¤ передовс≥м про суб'Їктивн≥ прорахунки. ѕри цьому важливо зазначити, що сам курс на демонтаж командно-адм≥н≥стративноњ системи й розбудову сучас≠ноњ, заснованоњ на ринкових засадах в≥дкритоњ нац≥ональноњ еко≠ном≥ки у стратег≥чному план≥ Ї правильним. —пр¤мований на утвер≠дженн¤ державност≥ ”крањни, створенн¤ економ≥чних передумов реальноњ демократизац≥њ сусп≥льства, вих≥д на вищий ступ≥нь техн≥ко-економ≥чного розвитку, забезпеченн¤ ¤к≥сно нових параметр≥в житт¤ народу, цей курс не маЇ альтернативи. “ому причини неадек≠ватност≥ економ≥чноњ пол≥тики конкретним умовам украњнського сьогоденн¤ лежать передовс≥м у площин≥ визначенн¤ шл¤х≥в та кон≠кретних механ≥зм≥в зд≥йсненн¤ зазначеного курсу.

” процес≥ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни недостат≠ньо враховувалас¤ ц≥ла низка властивих њй специф≥чних передумов, до ¤ких передовс≥м належать:

в≥дсутн≥сть на нас здобутт¤ незалежност≥ ц≥л≥сноњ системи дер≠жавних ≥нституц≥й, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ широкого комплексу заход≥в ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки;

особливост≥ функц≥ональноњ структури економ≥ки: висока концен≠трац≥¤ базових галузей виробництва та галузей ¬ѕ , що прот¤гом тривалого часу були зор≥Їнтован≥ на обслуговуванн¤ потреб не лише економ≥ки –ад¤нського —оюзу загалом, а й економ≥ки крањн –≈¬, ≥ за самою своЇю природою не могли швидко вв≥йти в режим ринково≠го самовр¤дуванн¤;

п≥дпор¤дкован≥сть б≥льшост≥ великих п≥дприЇмств загальносоюзним м≥н≥стерствам ≥ в≥домствам та ф≥нансуванн¤ њх з Їдиного центру.

¬ економ≥чн≥й пол≥тиц≥ не враховувалас¤ необх≥дн≥сть таких за≠ход≥в:

використанн¤ на початковому етап≥ суто еволюц≥йного шл¤ху рин≠ковоњ трансформац≥њ за одночасного зд≥йсненн¤ широкого комплексу орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ б утверджували сильну виконавчу владу, та ефективних важел≥в державного регулюванн¤ економ≥чних про≠цес≥в;

створенн¤ ефективного механ≥зму входженн¤ с≥льського господар≠ства в систему ринкових в≥дносин ≥ на ц≥й основ≥ Ч докор≥нне ре≠формуванн¤ ц≥Їњ галуз≥;

посл≥довного зд≥йсненн¤ пол≥тики економ≥чноњ л≥берал≥зац≥њ, прива≠тизац≥њ та демонопол≥зац≥њ.

Ќепосл≥довн≥сть у проведенн≥ економ≥чних реформ призвела до того, що перех≥д в≥д адм≥н≥стративно-командноњ системи до ринко≠воњ супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м т≥ньовоњ економ≥ки. јдже т≥ньова економ≥ка найб≥льше процв≥таЇ там, де реформи проход¤ть мл¤во, а висок≥ податки практично внеможливлюють розвиток нових при≠ватних структур. Ќа¤вн≥сть г≥гантського т≥ньового сектора спотво≠рюЇ ус≥ нац≥ональн≥ рахунки, не даЇ змоги державним органам точно визначити потреби економ≥ки в р≥зних ресурсах, давати обгрунто≠ван≥ економ≥чн≥ прогнози. ¬одночас створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ корупц≥њ, хабарництва, крим≥нал≥зац≥њ економ≥ки.

«гадан≥ чинники викликали те, що нин≥ обс¤г нац≥онального ви≠робництва становить трохи б≥льше ¤к третину в≥д р≥вн¤ 1990 р. ўо≠правда, нарешт≥ вдалос¤ зупинити пад≥нн¤ виробництва.

ѕеребудова структурноњ пол≥тики передовс≥м грунтуватиметьс¤ на визнанн≥ пр≥оритетност≥ науком≥стких ≥ високотехнолог≥чних га≠лузей економ≥ки, ¤к≥ ще до к≥нц¤ не зруйновано ≥ ¤к≥ в змоз≥ зберег≠ти здатн≥сть ”крањни вв≥йти у св≥товий економ≥чний прост≥р з висо≠ким технолог≥чним потенц≥алом.

ќсоблива роль у в≥дновленн≥ економ≥чного зростанн¤ належить земельн≥й реформ≥, ¤ка покликана п≥дтримувати на сел≥ найефек≠тивн≥ш≥ форми власност≥ та господарюванн¤.

Ќин≥ особливо важливою умовою переходу до економ≥чного зро≠станн¤ Ї створенн¤ привабливого ≥нвестиц≥йного середовища дл¤ в≥т≠чизн¤них та ≥ноземних ≥нвестор≥в. ”крањна маЇ велик≥ можливост≥ дл¤ активноњ д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в Ч значний споживчий ринок, виг≥дне геопол≥тичне розташуванн¤, багат≥ природн≥ ресурси, квал≥ф≥ковану й водночас дешеву робочу силу, потужну наукову базу. ќднак макроеконом≥чне середовище дуже неспри¤тливе дл¤ ≥нвестиц≥й Ч ви≠сок≥ реальн≥ процентн≥ ставки, висок≥ податков≥ ставки, суперечли≠ве ≥ нев≥дпов≥дне сучасним реал≥¤м господарське законодавство, т≥н≥зац≥¤ економ≥ки та ≥н. ¬се це породжуЇ песим≥стичн≥ прогнози в ≥нвестор≥в. ¬одночас внутр≥шн≥ заощадженн¤ внасл≥док малих до≠ход≥в родин та небувало низького р≥вн¤ використанн¤ виробничих потужностей б≥льшост≥ п≥дприЇмств Ї недостатн≥ми дл¤ потр≥бних обс¤г≥в кап≥таловкладень. ƒо того ж Ї багато факт≥в "втеч≥ кап≥талу" за кордон.

” сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в головним завданн¤м Ї поступове входженн¤ ”крањни у св≥товий економ≥чний прост≥р. ƒл¤ цього сл≥д створити стаб≥льну ≥ спри¤тливу правову основу дл¤ залу≠ченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ поверненн¤ украњнського кап≥талу у тверд≥й валют≥ в ”крањну. ¬одночас необх≥дний захист молодого нац≥онального виробника в≥д конкуренц≥њ ≥ноземних ф≥рм.

—уттЇвим чинником стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни маЇ стати актив≥зац≥¤ малого ≥ середнього б≥знесу. —в≥товий досв≥д показуЇ, що

саме мал≥ п≥дприЇмства можуть розв'¤зати так≥ завданн¤, ¤к структурна перебудова економ≥ки, насиченн¤ ринку найр≥зноман≥тн≥ший ми товарами ≥ послугами, створенн¤ додаткових робочих м≥сць. ћа≠лий б≥знес послаблюЇ монопол≥зм ≥ забезпечуЇ конкуренц≥ю. ќднак поки що в≥н ≥ще не став в ”крањн≥ реальною базою дл¤ становленн¤ ринковоњ економ≥ки.

–озвиток малого б≥знесу гальмують: недосконала державна по≠л≥тика щодо його п≥дтримуванн¤, висок≥ податки, обмеженн¤ на ок≠рем≥ види д≥¤льност≥, адм≥н≥стративн≥ бар'Їри, бюрократична т¤га≠нина в отриманн≥ л≥ценз≥й, ще не сформована позитивна громадська думка стосовно п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ тощо.

—оц≥альна пол≥тика маЇ спр¤мовуватис¤ на створенн¤ необх≥дних умов п≥двищенн¤ кожним труд≥вником свого добробуту, передовс≥м за рахунок особистого трудового внеску, д≥ловоњ активност≥. ƒл¤ цього потр≥бно скасувати штучн≥ обмеженн¤ фонду споживанн¤, проводи≠ти пол≥тику стимулюванн¤ трудовоњ та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ на цьому грунт≥ розшир¤ти платоспроможний попит.

–еформа зароб≥тноњ плати маЇ забезпечити перех≥д в≥д на¤вноњ ≤ модел≥, що зор≥Їнтована на низьку ц≥ну робочоњ сили ≥ високу частку безплатних соц≥альних послуг, до новоњ, ¤ка передбачаЇ високу ц≥ну робочоњ сили ≥ платне задоволенн¤ в≥дпов≥дних послуг високооплачуваними категор≥¤ми населенн¤.

–озвиток економ≥ки - основа реальних позитивних зрушень в соц≥альн≥й сфер≥

¬иконано дорученн¤ ѕрезидента ”крањни щодо п≥двищенн¤ та в≥дновленн¤, хоча й частково, диференц≥ац≥њ в умовах оплати прац≥ прац≥вникам бюджетноњ сфери.

ѕрот¤гом року пом≥тно покращивс¤ стан справ з виплатою зароб≥тноњ плати. ¬ ц≥лому заборгован≥сть скоротилас¤ майже на 2,2 млрд. грн., або на 44%. ¬ ц≥лому по ”крањн≥ в минулому роц≥ зароб≥тноњ плати виплачено на 11,7 млрд. грн. б≥льше, н≥ж в 2000 роц≥.

¬се це дозволило на 27% зб≥льшити надходженн¤ до ѕенс≥йного фонду, п≥двищити прот¤гом року середн≥й розм≥р пенс≥й на 43%. ѕри цьому реальний р≥вень трудових пенс≥й вир≥с на 26,4%. —таб≥л≥зуЇтьс¤ ситуац≥¤ на ринку прац≥, пожвавлюЇтьс¤ економ≥чна активн≥сть населенн¤, знижуЇтьс¤ р≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤, майже на третину зросло працевлаштуванн¤ незайн¤того населенн¤, зб≥льшилис¤ обс¤ги та ¤к≥сть громадських роб≥т, майже наполовину скоротилась к≥льк≥сть прац≥вник≥в, що були в неоплачуваних в≥дпустках з ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ, на 30% перевиконано завданн¤ ”р¤ду щодо працевлаштуванн¤ незайн¤того населенн¤.

ѕрограма подоланн¤ б≥дност≥.

ћинулий р≥к, без переб≥льшенн¤, можна назвати роком соц≥ального страхуванн¤. «а в≥дносно короткий, вдалос¤ суттЇво покращити ситуац≥ю з соц≥альним захистом працюючих. ¬перше вс≥ потерп≥л≥ на виробництв≥ в повному обс¤з≥ отримали належн≥ њм поточн≥ виплати за ушкоджене здоров'¤. ѕри цьому, на 118 млн. грн. скоротилась заборгован≥сть з цих виплат за минул≥ роки, вдв≥ч≥ скоротилас¤ заборгован≥сть з виплати по тимчасов≥й непрацездатност≥, зокрема, в с≥льському господарств≥. «роблено в≥дчутн≥ кроки ≥ в пенс≥йному реформуванн≥. ќбидва базов≥ закони з пенс≥йного страхуванн¤ прийн¤то в першому читанн≥. «авершуЇтьс¤ персон≥ф≥кац≥¤ обл≥ку внеск≥в до ѕенс≥йного фонду, передача йому функц≥й з призначенн¤ ≥ виплати пенс≥й, формуютьс¤ механ≥зми функц≥онуванн¤ майбутньоњ пенс≥йноњ системи.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чне зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5546 прочитано)