≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний ринок
”раховуючи те, що ”крањна маЇ могутн≥й ≥ндустр≥альний ≥ науко≠во-техн≥чний потенц≥ал, п≥дготовлен≥ кадри, недоц≥льно обирати мо≠дель ринковоњ економ≥ки, в ¤к≥й переважаЇ др≥бна приватна власн≥сть ≥ економ≥ка регулюЇтьс¤ виключно ринковими законами. ÷ей шл¤х був би не прогресом, а регресом ≥ в≥в би до час≥в ј. —м≥та та в≥дпо≠в≥дних метод≥в економ≥чного житт¤, де все вир≥шувало в≥льне ц≥но≠утворенн¤. ћодним Ї так званий л≥берал≥зований п≥дх≥д, сутн≥сть ¤кого по≠л¤гаЇ в тому, що ¤кщо не заважати економ≥ц≥ розвиватис¤ сам≥й по соб≥ за притаманними њй принципами, то ”крањна скоро вв≥йде до св≥тового ринку. ѕоширене гасло Ђповну свободу перем≥щенню кап≥тал≥в, товар≥в, людейї Ч не т≥льки попул≥стське, а й некоректне. ’то може сьо≠годн≥ назвати таку крањну, де це гасло було вт≥лене в житт¤? ожна крањна, вступаючи в економ≥чн≥ в≥дносини з ≥ншими крањнами, праг≠не ¤комога повн≥ше реал≥зувати своњ ≥нтереси. —аме тому вона вво≠дить квоти, л≥ценз≥њ, митн≥ бар'Їри щодо ≥ноземних товаровиробник≥в. ¬≥дпов≥дна пол≥тика провадитьс¤ щодо м≥грац≥њ робочоњ сили. јдже кожному зрозум≥ло, ¤кщо дешева робоча сила рине в крањну без будь-¤ких обмежень, то це, з одного боку, зменшить куп≥вельну спро≠можн≥сть нац≥онального ринку крањни, оск≥льки знизитьс¤ плато≠спроможн≥сть зайн¤тих у галуз¤х, куди ув≥ллЇтьс¤ ц¤ робоча сила, а з ≥ншого Ч призведе до соц≥альних загострень у крањн≥, через те що зменшитьс¤ зароб≥тна плата, частина прац≥вник≥в взагал≥ перейде до розр¤ду безроб≥тних. ƒопускаючи ≥ноземний кап≥тал в економ≥ку, треба також регулю≠вати ц≥ процеси, адже вони можуть призвести до втрат у певних га≠луз¤х виробництва, подальшого спотворенн¤ економ≥ки, ¤ка пере≠творитьс¤ на технолог≥чний придаток розвинених крањн, де в≥дбува≠ютьс¤ еколог≥чно шк≥длив≥ або безперспективн≥ процеси. ƒосв≥д перех≥дного пер≥оду постсоц≥ал≥стичних крањн, у тому числ≥ ”крањни, св≥дчить: шл¤х до ринку в Ђстих≥йному режим≥ї, са≠мопливом Ч не т≥льки не ефективний, а й призводить до надзвичайно великих втрат у вс≥х сферах житт¤, в≥дкидаЇ сусп≥льство назад на дес¤тки рок≥в. ќр≥Їнтиром при переход≥ до ринковоњ економ≥ки дл¤ ”крањни ма≠ють бути сучасн≥ розвинен≥ крањни, дл¤ ¤ких характерна зм≥шана еко≠ном≥ка, що грунтуЇтьс¤ на р≥зних формах власност≥. ƒом≥нуючою при цьому Ї корпоративна власн≥сть, взаЇмод≥¤ конкуренц≥њ та регулю≠ванн¤ з боку держави, високий соц≥альний захист населенн¤, соц≥аль≠на ор≥Їнтац≥¤ економ≥чного розвитку. —л≥д також ураховувати, що ринок не можна побудувати, скаж≥мо, за шведським, американським або ще ¤кимось зразком. ¬≥н Ї нев≥д'Їм≠ним елементом економ≥ки. –инков≥ в≥дносини у япон≥њ, ≤тал≥њ, Ѕра≠зил≥њ, јлжир≥ р≥зн≥. ’арактерними рисами сучасного розвиненого ринку Ї висока орган≥зован≥сть, ≥нтелектуальне кадрове забезпечен≠н¤ його ≥нституц≥й, науково обгрунтован≥ правов≥ засади. ѕобудова такого ринку зайн¤ла значний час ≥ при цьому в≥дбува≠лас¤ на добре розвинених товарно-грошових в≥дносинах. —учасн≥ розвинен≥ крањни на це витратили весь повоЇнний пер≥од (3Ч4 дес¤≠тил≥тт¤); ѕ≥вденна оре¤, “айвань, √онконг, —≥нгапур Ч приблизно два дес¤тил≥тт¤. ѕри цьому ринок Ђмаленьких аз≥атських дракон≥вї, ¤к називають останн≥ чотири крањни, хоч ≥ Ї розвиненим, в≥др≥зн¤Їть≠с¤ в≥д ринку Ївропейських крањн ≥ американського. ¬≥н, ¤к вважають спец≥ал≥сти, не Ї моделлю в≥дкритоњ ринковоњ економ≥ки. ”крањна маЇ будувати таку модель ринковоњ економ≥ки, ¤ка най≠б≥льше в≥дпов≥даЇ особливост¤м њњ розвитку, структур≥ економ≥ки, гео≠граф≥чному положенню, ментал≥тету народу. ƒл¤ ”крањни найприйн¤тн≥шою Ї модель соц≥альне ор≥Їнто≠ваного ринку, ¤кий у к≥нцевому п≥дсумку п≥дпор¤дковуватиме д≥¤льн≥сть своњх функц≥ональних структур задоволенню матер≥≠альних ≥ духовних потреб людини. “ака стратег≥¤ маЇ грунтуватис¤ на ч≥тко визначених пр≥оритетах економ≥чного розвитку, ¤к≥ спри¤ли б дос¤гненню зазначених ц≥лей. ¬ажливо обрати правильний шл¤х переходу до ринку. ≈волюц≥йний шл¤х грунтуЇтьс¤ на поетапному ≥ поступово≠му введенн≥ ринкових в≥дносин впродовж тривалого пер≥оду (10-15 рок≥в). ѕрискорений шл¤х, або Ђшокова терап≥¤ї, на перший погл¤д, вигл¤даЇ ¤к простий, тому що до ринку можна перейти за короткий терм≥н (були пропозиц≥њ за 400-500 дн≥в, 2-3 роки). ѕриваблюЇ в≥н тим, що мета дос¤гаЇтьс¤ швидко. ¬икористовувавс¤ нав≥ть такий образ. ’в≥ст коту можна в≥друбати частинами, а можна зразу. ” першому випадку тварина страждаЇ кожного разу, а у другому Ч лише раз, а ефект той самий. —утн≥сть такого п≥дходу пол¤гаЇ в тому, що на основну масу товар≥в та послуг в≥дразу ввод¤ть в≥льн≥ ц≥ни. «рос≠танн¤ њх обмежуЇтьс¤ проведенн¤м граничне жорсткоњ ф≥нансовоњ та кредитноњ пол≥тики. ¬она Ї ключовим елементом цього вар≥анту. ћаксимально скорочуЇтьс¤ державний сектор. —оц≥альна п≥дтримка населенн¤ встановлюЇтьс¤ на м≥н≥мальному р≥вн≥. ѕрихильник≥в Ђшоковоњ терап≥њї у наш≥й крањн≥ було вдосталь, ¤к ≥ пророк≥в та радник≥в р≥зних зах≥дних шк≥л, у тому числ≥ чиказь≠коњ (монетаристськоњ школи), на ¤ку покладалос¤ найб≥льше над≥й. ѕроте вс≥ вони, по-перше, не бачать в≥дм≥нностей не т≥льки м≥ж ”к≠рањною ≥ –ос≥Їю, а й ”крањною ≥ „ил≥, м≥ж сел¤нином, сформованим колективним веденн¤м господарства, ≥ фермером, ¤кий працюЇ у рин≠ковому середовищ≥. ѕо-друге, вс≥ вони без вин¤тку п≥клуютьс¤ не про ≥нтереси ”крањни, а про своњ власн≥ ≥нтереси, ≥нтереси своњх ком≠пан≥й, крањн. ѕо-третЇ, монетаризм у його класичному розум≥нн≥ зво≠дитьс¤ до в≥льного ринку, де р≥вновага у сусп≥льств≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок грошовоњ пол≥тики, в≥льного ц≥ноутворенн¤. ¬ наших умо≠вах багатор≥вневого монопол≥зму (власност≥, технолог≥њ, управл≥нн¤) це зумовлювало руйнац≥ю економ≥ки, дестаб≥л≥зац≥ю сусп≥льства. «асади ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ мають вводитис¤ прискоре≠но, але без Ђшокуї. ѕоелементний, еволюц≥йно-радикальний шл¤х поЇднуЇ посту≠пов≥сть, поетапн≥сть ≥ державне регулюванн¤ ц≥н на найважлив≥ш≥ товари, з одного боку, ≥ прибутк≥в Ч з ≥ншого. –аптово перейти до ринку не вдастьс¤, тому що в ”крањн≥, по сут≥, немаЇ розвиненоњ ≥нфра≠структури, без ¤коњ не може ≥снувати сучасний ринок. ≈коном≥ка по≠требуЇ радикальноњ структурноњ перебудови. Ѕез цього неможливо наповнити внутр≥шн≥й ринок споживчими товарами, пос≥сти ч≥льне м≥сце на м≥жнародному ринку. ƒл¤ того щоб дос¤гти цього, потр≥бн≥ величезн≥ кап≥тальн≥ ресурси. —под≥ванн¤ на допомогу ззовн≥ Ч не≠реальн≥, њх треба шукати всередин≥ крањни, в њњ сучасн≥й економ≥ц≥. √острим Ї деф≥цит на квал≥ф≥кован≥ п≥дприЇмницьк≥ кадри дл¤ робо≠ти у банках, на б≥ржах тощо. —аме тому дл¤ побудови ефективноњ ринковоњ економ≥ки ”крањна маЇ демонтувати стару господарську си≠стему ≥ поступово вводити ринков≥ елементи. ¬ир≥шенн¤ цього складного завданн¤ потребуЇ, з одного боку, при≠скореного переходу до ринку, а з ≥ншого Ч виходу економ≥ки з кризи. “акими Ї реальн≥ обставини, з ¤кими не можна не рахуватис¤, обира≠ючи стратег≥ю переходу до соц≥альне ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки. √оловним чинником створенн¤ модел≥ ринку, про ¤ку йдетьс¤, маЇ бути посл≥довна д≥¤льн≥сть держави щодо створенн¤ необх≥дних ≥нституц≥й ринку. –егулююча роль держави маЇ зд≥йснюватис¤ методами, ¤к≥ адек≠ватн≥ ринковим формам господарюванн¤. ƒл¤ цього сл≥д розробити ц≥льов≥ програми розвитку визначальних сфер господарства; забез≠печити п≥дтримку пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чного розвитку, вид≥ленн¤ дл¤ цих ц≥лей кредит≥в, зменшенн¤ податк≥в; стимулюванн¤ розвитку виробництва, а не посередницькоњ д≥¤льност≥, р≥зних со≠ц≥альних форм господарства; створити спри¤тлив≥ умови дл¤ залу≠ченн¤ в крањну приватного ≥ноземного кап≥талу, передус≥м у форм≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й до виробничоњ сфери, галузей, що виробл¤ють товари споживанн¤. ƒержава маЇ регулювати випуск нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, зд≥йснювати контрольовану ем≥с≥ю, забезпечувати взаЇмод≥ю нац≥о≠нального ринку з м≥жнародним. –егулююча роль держави маЇ пол¤гати у забезпеченн≥ р≥вноваги в сусп≥льств≥. ≤ чим б≥льш≥ в≥дхиленн¤ в≥д р≥вноваги, тим сильн≥ши≠ми повинн≥ бути регул¤тори. –езультати економ≥чних перетворень, зд≥йснюваних на таких за≠садах, будуть детерм≥нованими, незворотними, прискореними ≥, що особливо важливо, дос¤гнут≥ в умовах соц≥альноњ злагоди. ¬олинськ≥ –еферати ¬с≥ права збережено Referats@360.com.ua www.referaty.com.ua
Ќазва: ≈коном≥чний ринок ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3613 прочитано) |