Ѕанк≥вська справа > ќсновн≥ ном≥нали грошового об≥гу ”крањни X-XX стол≥ть

ќсновн≥ ном≥нали грошового об≥гу ”крањни X-XX стол≥ть

” звТ¤зку з введенн¤м украњнськоњ нац≥ональноњ валюти походженн¤ окремих грошових одиниць ц≥кавить не т≥льки спец≥ал≥ст≥в, а й широк≥ верстви населенн¤.

якщо назва широко в≥домоњ ваговоњ, грошово-ваговоњ та грошово-л≥чильноњ одиниц≥  ињвськоњ –ус≥ та наступних державних утворень, до складу ¤ких входили украњнськ≥ земл≥, гривни(гривн≥), з самого початку вважалас¤ найб≥льш вдалою дл¤ б≥льшого, основного ном≥налу нац≥ональноњ грошовоњ системи, то назви можливих розм≥нних ном≥нал≥в викликали дискус≥њ. јдже на певних хронолог≥чних етапах багатов≥ковоњ ≥стор≥њ ”крањни в окремих њњ рег≥онах вживалис¤ р≥зн≥ гривн≥: вагов≥, грошово-вагов≥ ≥ грошово-л≥чильн≥ та в≥дпов≥дн≥ до них своњ розм≥нн≥ ном≥нали.

√рошов≥ системи  ињвськоњ –ус≥, ¤к ≥ ≥нших крањн, до складу ¤ких входили украњнськ≥ земл≥, визначалис¤ загальноЇвропейськими процесами, але з урахуванн¤м характерних особливостей та традиц≥й л≥чби. √рошов≥ системи окремих крањн формувалис¤ в генетичн≥й Їдност≥ вагових ≥ л≥чильних одиниць. ¬агов≥-походили в≥д традиц≥йноњ основноњ максимальноњ одиниц≥, ¤к гривн¤ чи фунт. Ћ≥чильн≥ ж, здеб≥льшого, спиралис¤ на конкретн≥ засоби об≥гу визначеноњ групи та в≥дтворювали њњ багатократн≥сть. ќск≥льки основним монетним металом у середньов≥чч≥ було ср≥бло, зг≥дно ср≥бноњ гривн≥-ваги визначалас¤ ≥ стопа (к≥льк≥сть монет з одиниц≥ металу) монет. ѕереб≥г складних пол≥тичних под≥й, економ≥чн≥ фактори, в≥дсутн≥сть власних копалень ср≥бла обумовлювали широке використанн¤ ≥ноземних монет та елемент≥в р≥зноњ грошовоњ л≥чби в грошовому об≥гу ”крањни.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ √–ќЎќ¬≤ Ќќћ≤ЌјЋ»  »ѓ¬—№ ќѓ –”—≤

ѕисемн≥ джерела  ињвськоњ –ус≥ називають пТ¤ть елемент≥в давньоруськоњ грошовоњ системи: гривню, куну, ногату, резану, веверицю (векшу). јнал≥з грошових сп≥вв≥дношень у звод≥ основних закон≥в давньоњ –ус≥ - Ф–уськ≥й ѕравд≥У - дозволив досл≥дникам реконструювати систему грошовоњ л≥чби в ’≤ стол≥тт≥: гривна =20 ногатам=25 кунам=50 резанам. ѕ≥зн≥ше, у ’≤≤-’≤≤≤ стол≥тт¤х, у звТ¤зку з≥ зм≥нами об≥гових монет це сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нюЇтьс¤.

ƒосл≥дники й дос≥ не д≥йшли згоди з приводу того, ¤к≥ конкретн≥ засоби об≥гу в≥дпов≥дають вс≥м кунам, ногатам, резанам, векшам. “ак, одн≥ досл≥дники повТ¤зують ц≥ елементи грошовоњ л≥чби з конкретними нум≥зматичними памТ¤тками, ≥ноземними та власними монетами з грошового об≥гу давньоњ –ус≥. “ак, куну ототожнюють з основними ср≥бними монетами грошового об≥гу: арабським дирхемом, в≥зант≥йським м≥л≥ар≥с≥Їм, давньоруським ср≥бл¤ником та зах≥дноЇвропейським денар≥Їм. Ќогату найчаст≥ше вивод¤ть в≥д арабського УнагдФ-дзв≥нка, повноц≥нна, в≥дб≥рна монета ≥ повТ¤зують з окремою групою ¤к≥сних повноц≥нних арабських дирхем≥в. –езану поЇднують з обр≥зками кун, фрагментами арабських дирхем≥в, ¤к≥ часто знаход¤ть у давньоруських скарбах.

≤нш≥ досл≥дники, анал≥зуючи писемн≥ джерела, бачать у розм≥нних ном≥налах л≥чбу хутра куниць ≥ б≥лок (куна, вевериц¤). « ф≥нським УногатьФ (нохат), що означало шк≥ра, хутро, повТ¤зують ≥ ногату.

” багатьох рег≥онах св≥ту хутро було одн≥Їю з найрозповсюджен≥ших форм товаро-грошей. Ѕудучи одним ≥з основних елемент≥в товарообм≥ну, м≥рою вартост≥ ще в домонетному об≥гу, хутро, поруч з монетами, залишилос¤ товаро - грошима ≥ в п≥зн≥ш≥ часи. ”стален≥ назви ТТрозм≥нних одиницьТТ≠-товаро-грошей надовго залишилис¤ в памТ¤т≥ й перейшли на металев≥ грош≥. ¬≥домо дек≥лька р≥зновид≥в податк≥в п≥д назвою СТкуниц¤ТТ, що, певно, ф≥ксуЇ ще одну функц≥ю товаро-грошей-платежу. Ќаприклад, у јнгл≥њ з њњ розвинутим монетним карбуванн¤м в ’≤ стол≥тт≥ м. „естер сплачувало р≥чний податок хутром куниц≥. ј у  иЇв≥ в 1499 роц≥ за право торг≥вл≥ харчовими продуктами треба було заплатити податок-куницю, що в монет≥ дор≥внювало 12 грошам: СТтот маЇт дати осьмнику(ур¤днику воЇводи у торгових ≥ торгово-судових справах) куницу дванац¤ть грошейТТ.

≤cнyЇ припущенн¤ про звТ¤зок терм≥ну ТТкунаТТ з римською монетою. ѕричому в≥дзначаЇтьс¤, що сам терм≥н був в≥домий не т≥льки словТ¤нам, але й ≥ншим народам, де перебували в об≥гу римськ≥ денар≥њ.

ѕод≥бне ¤вище ф≥ксуЇтьс¤ ≥ дл¤ терм≥ну СТскотТТ. ” давнього населенн¤ ≤тал≥њ грош≥ позначалис¤ словом СТpecun≥aТТ (лат. худоба). ” давньофризьк≥й мов≥ слово ТТsketТТ означало ≥ худобу, ≥ грош≥. « цим же словом повТ¤зуЇтьс¤ ≥ назва ранньосередньов≥чноњ англосаксонськоњ монети СТskeattТТ ≥ н≥мецьке СТshatzТТ -скарб, давньоскандинавськоњ СТskattrТТ - казна, грош≥.

” давн≥й –ус≥ слово СТскотТТ також означало грош≥, а слово СТскотниц¤ТТ - казну. ƒосл≥дники припускають, що вс≥ ц≥ терм≥ни поход¤ть в≥д давнього ≥ндоЇвропейського терм≥ну, ¤кий був узагальнюючим дл¤ позначенн¤ р≥зних вид≥в майна ≥ багатства, а в п≥зн≥ших сх≥дно-словТ¤нських мовах-збер≥гс¤ лише дл¤ домашньоњ худоби. јбо ж повТ¤зують безпосередньо з≥ скотарством та його продуктами, ¤к м≥рою багатства та вартост≥.

јле вже в давньоруськ≥ часи терм≥н СТскотТТ, напевно, вважавс¤ архањчним. ƒавньоруськ≥ джерела в≥ддають перевагу терм≥ну СТкуниТТ- в узагальнюючому розум≥нн≥- грош≥. ј в б≥льш п≥зн≥х редакц≥¤х давн≥х текст≥в СТкуниТТ зам≥нюють окрем≥ випадки вживанн¤ терм≥ну СТскотТТ. ¬ давньоруських джерелах ф≥ксуЇтьс¤ ч≥тке словосполученн¤ СТгривн¤ кунТТ.

“аким чином, дл¤ давньоруських час≥в найб≥льш вживаною ≥ ст≥йкою назвою розм≥нних грошових одиниць була куна. јле дл¤ ’’ стол≥тт¤ цей терм≥н дл¤ грошовоњ одиниц≥ звучить архањчно, адже його етимолог≥¤ ховаЇтьс¤ ще в домонетному товарооб≥гу. ’оча прецедент цого використанн¤ в≥домий ≥ в ’’ стол≥тт≥. ѕ≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни ур¤дом ’орват≥њ було введено нову грошову одиницю - куну (1 куна = 100 бан≥кам ) в прокламативних ц≥л¤х. Ќа середньов≥чних хорватських монетах зображалас¤ куниц¤, а з хорватськоњ мови СТкунаТТ перекладаЇтьс¤ ¤к куниц¤.

”вагу привертають ≥ умовн≥ назви давньоруських монет - СТср≥бл¤ник≥вТТ ≥ ТТ златник≥вТТ, ¤к≥ почали використовуватис¤ нум≥зматами ’≤’ стол≥тт¤. Ќапевно, саме з назвою монетарного металу повТ¤зувалис¤ ц≥ монети в очах сучасник≥в, про що св≥дчать легенди на монетах: У... а се його сребро У, У... а се його злато У. јле в умовах карбуванн¤ кредитних монет з недорогоц≥нних метал≥в ц≥ назви лунали б некоректно.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ –ќ«ћ≤ЌЌ≤ Ќќћ≤ЌјЋ» X≤V- XV C“ќЋ≤“№

“атаро-монгольська навала X≤≤≤ стол≥тт¤ значною м≥рою зруйнувала пол≥тичний та економ≥чний потенц≥ал кн¤з≥вств —х≥дноњ ªвропи. √остра нестача розм≥рнноњ монети, ¤ка почала в≥дчуватис¤ ще з X≤≤ стол≥тт¤, значно посилилас¤ в X≤≤≤- X≤V стол≥тт¤х. ” У безмонетний пер≥одФ X≤≤- X≤V стол≥ть засобами розм≥рнного платежу та обм≥ну часто Ї р≥зноман≥тн≥ товаро-грош≥. √ривн≥ - зливки ср≥бла - обслуговують найб≥льщ≥ сфери грошових операц≥й, стають основним засобом виплати данини - Фтатарського виходуФ. Ќе випадково вже в друг≥й половин≥ X≤≤≤ стол≥тт¤ ще кочова монголо-татарська держава стала спроможною карбувати власн≥ монети-ср≥бн≥ дирхеми. ÷е, на думку досл≥дник≥в, стало можливим завд¤ки величезн≥й к≥лькост≥ ср≥бла-данини, ¤ке потрапл¤ло з р≥зних рег≥он≥в —х≥дноњ ªвропи у зливках.

¬ Убезмонетний пер≥одФ в≥дбуваютьс¤ зм≥ни гривень-злик≥в: вони зменшуютьс¤ у ваз≥, приймають дещо ≥нш≥ форми.

Ќа меж≥ ’≤≤≤-’≤V стол≥ть у —х≥дн≥й ªвроп≥ дл¤ злик≥в ср≥бла починаЇ застосовуватис¤ терм≥н УрубльФ. ≤снуЇ к≥лька верс≥й про походженн¤ цього терм≥ну. јле абсолютна б≥льш≥сть досл≤дник≥в повТ¤зуЇ його з д≥Їсловом УрубитьФ, з≥ зменшенн¤м, под≥лом гривн≥-зливка. “ривалий час ≥снувало паралельне вживанн¤ обох терм≥н≥в.

ѕрот¤гом ’≤V-’V стол≥ть украњнськ≥ земл≥ входили до к≥лькох державних утворень з≥ своњми сформованими ≥ такими, що формуютьс¤, монетно-грошовими системами.

¬ результат≥ походу корол¤  азим≥ра ≤≤≤ у 1349 роц≥ √алицька –усь ув≥йшла до складу ѕольщ≥, але ¤к окреме автономне утворенн¤ з правом карбуванн¤ власноњ монети. √алицьк≥ ср≥бн≥ монети, карбован≥ з початку 50-х рок≥в X≤V стол≥тт¤ ≥ до 1414-1415 рок≥в, досл≥дники повТ¤зують з≥ згадуваними в тогочасних писемних джерелах Узагальновживаними грошамиФ(Уgross≥ usual≥Ф), Угрошами руськоњ л≥чби(Уgross≥ numer≥ Ruthel≥al≥sФ), Умонетами, що курсують у –уськ≥й земл≥У (Уmoneta ≥n terra Russ≥eФ).

ќск≥льки за метролог≥чними показниками галицьк≥ ср≥бн≥ монети в≥дпов≥дають нап≥вгрошев≥, а не грошев≥, в ≥стор≥ограф≥њ вони називаютьс¤ квартниками, або нап≥вгрошами. ќстаточно не зТ¤совано, в≥д ¤коњ метричноњ одиниц≥ карбувалис¤ галицьк≥ нап≥вгрош≥, але б≥льш≥сть досл≥дник≥в повТ¤зуЇ њх карбуванн¤ з крак≥вською гривньою (лат. маркою). Ќe виключено також, що галицьк≥ монети карбувалис¤ зг≥дно з≥ своЇю л≥чильною галицько-руською гривнею, ¤ка через економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ фактори не знайшла свого продовженн¤ в наступних грошово-монетних системах. √алицьк≥ документи другоњ половини X≤V стол≥тт¤ називають Угривн≥ руськоњ л≥чбиФ (Уmarca Ruthen≥al≥s pagamentФ), Фгривн≥ льв≥вськоњ л≥чбиФ ( Фmarca lemburgens≥s pagamentФ), Упольськ≥ гривн≥Ф (marca polon≥cal≥sФ).

 рак≥вська гривн¤ д≥лилас¤ на 4 л≥чильн≥ в¤рдунка(1 в¤рдунок дор≥внював 12грошам) ≥ 24 л≥чильних шкойца (шкойц дор≥внював 2 грошам). јле прот¤гом значного часу ѕольща карбувала лише 2 основн≥ ном≥нали - квартники-нап≥вгрош≥ (ФquartenessФ дор≥внював 1/4 шкойц¤, дор≥внював 1/2 гроша) та денар≥њ (1/8 гроша). « денар≥Ївим ном≥налом пов'¤зуютьс¤ ≥ м≥дн≥, кредитн≥ галицьк≥ монети X≤V стол≥тт¤, хоча њх назва не заф≥ксована у джерелах (або не вид≥лена).

«а вин¤тком дуже обмеженноњ ем≥с≥њ за  азим≥ра ≤≤≤ (1333-1370 роки), до 1526 року у ѕольщ≥ не карбувалис¤ монети ном≥налом у гр≥ш - основноњ монетно-грошовоњ одиниц≥ Їввропейских крањн X≤≤≤ - XV стол≥ть. Ќатом≥сть у ѕольщ≥, ¤к ≥ на ≥нших земл¤х ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи широкого расповсюжденн¤ набув чесько-празький гр≥ш, карбований зг≥дно з празькою гривнею. ” ѕольщ≥ на л≥чильну гривню йшло 48 грош≥в, у „ех≥њ - 60.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ ном≥нали грошового об≥гу ”крањни X-XX стол≥ть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1335 прочитано)