≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ основи соц≥альноњ пол≥тики

≈коном≥чн≥ основи соц≥альноњ пол≥тики

ѕроголошенн¤ пол≥тичноњ незалежност≥ надало потужний поштовх розвитку украњнськоњ держави, оновленню та перебудов≥ њњ економ≥ки. «апочатковано ринков≥ засади господарюванн¤, зм≥нилас¤ структура форм власност≥, обраний курс на ≥нтеграц≥ю в Ївропейський економ≥чний прост≥р, виникли можливост≥ дл¤ розвитку приватноњ ≥н≥ц≥ативи.

–азом з тим, з'¤вилос¤ й нове соц≥альне ¤вище - безроб≥тт¤, в≥дродились пон¤тт¤ зубож≥нн¤ населенн¤ та б≥дност≥. «агальна к≥льк≥сть безроб≥тних становила у березн≥ 2001 р. 2,8 млн громад¤н1.

”крањна в≥дчуваЇ ознаки демограф≥чного занепаду: з 1991 р. по 2001 р. к≥льк≥сть населенн¤ зменшилась на 3 млн чолов≥к. Ќа 1 липн¤ 2001 р. населенн¤ ”крањни становило 49,1 млн чолов≥к2. ¬ 2000 р. померло 758,1 тис. чолов≥к, що перевищилоо к≥льк≥сть народжених на 373 тис. чолов≥к.  ≥льк≥сть пенс≥онер≥в на початок 2001 р. становила 14,5 млн чолов≥к (29,5 % в≥д загальноњ чисельност≥ населенн¤)3, в т. ч. за ≥нвал≥дн≥стю - 2,0 млн чолов≥к, всього чисельн≥сть ≥нвал≥д≥в складала 2,5 млн чолов≥к4.

” структур≥ виробництва ≥ розпод≥лу валового сусп≥льного продукту та валового внутр≥шнього продукту оплата прац≥ найманих прац≥вник≥в у 2000 р. пор≥вн¤но з 1990 р. зменшилась в≥дпов≥дно на 6,2 ≥ 8,2 %, у т. ч. зароб≥тна плата, в≥дпов≥дно,- на 10,5 ≥ 19 %. ѕитома вага зароб≥тноњ плати в структур≥ ¬—ѕ в 2000 р. становила 10,5, а в 1990 р. - 21 %5. ¬ галузевому розр≥з≥ найнижчу зароб≥тну плату отримують прац≥вники сфери охорони здоров'¤, культури та осв≥ти. ќплата прац≥ в цих сферах складаЇ близько 50 % р≥вн¤ прожиткового м≥н≥муму, прийн¤того ¬ерховною –адою на 2001 р. у розм≥р≥ 311,3 грн. на душу населенн¤. „исло малозабезпечених громад¤н ”крањни, ¤к≥ потребують допомоги, становить 2,8 млн чол.; нижче меж≥ малозабезпеченост≥ знаход¤тьс¤ понад 11,5 млн чол., що складаЇ 23,5 % мешканц≥в крањни6.

Ќайб≥льшу групу зайн¤тих в ”крањн≥ становл¤ть люди, що працюють на дек≥лькох роботах - 57 %. ÷е св≥дчить про те, що р≥вень зарплат не дозвол¤Ї люд¤м отримувати достатн≥ доходи, що й змушуЇ њх шукати додаткову роботу.

ћайже 40 % людей, ¤к≥ працюють в оф≥ц≥йному сектор≥, в≥дчували на соб≥, що таке заборгован≥сть ≥з виплати зарплат та вимушен≥ неоплачуван≥ в≥дпустки. ѕри цьому, чим довший пер≥од заборгованост≥ ≥з виплати зарплат, тим б≥льша мотивац≥¤ до диверсиф≥кац≥њ джерел доходу. ≈ксперти д≥йшли висновку про те, що близько 68 % сукупних доход≥в домогосподарств залишаютьс¤ прихованими.

«алишковий принцип ф≥нансуванн¤ соц≥альноњ галуз≥, закладений ще за рад¤нських час≥в, не лише звужуЇ можливост≥ функц≥онуванн¤ нематер≥альноњ сфери економ≥ки, а й призводить до соц≥ально-економ≥чних втрат всього сусп≥льства у вигл¤д≥ поступовоњ деградац≥њ науково-техн≥чноњ ел≥ти, втрати моральних ор≥Їнтир≥в значними прошарками населенн¤.

”сп≥шно вир≥шити задачу подоланн¤ економ≥чного спаду ≥ забезпечити економ≥чний, науково-техн≥чний ≥ соц≥альний розвиток можливо, т≥льки ¤кщо в ход≥ економ≥чноњ ≥ соц≥ально-пол≥тичноњ реформи буде створений ефективний механ≥зм, що в≥дпов≥даЇ сьогодн≥шн≥м реал≥¤м та здобуткам економ≥чно розвинених крањн. ћехан≥зм управл≥нн¤ складовими ринковоњ економ≥ки повинний максимально використати прагненн¤ економ≥чно активноњ частини населенн¤ до ефективноњ та творчоњ прац≥ в умовах конкурентного середовища.

≤гноруванн¤ мотивац≥йних механ≥зм≥в зам≥сть њхньоњ адаптац≥њ до нових умов господарюванн¤ призводить до неефективност≥ д≥ючого економ≥чного механ≥зму, що й п≥дтверджуЇтьс¤ досв≥дом економ≥чноњ реформи в ”крањн≥, ¤ка прот¤гом майже дев'¤ти рок≥в супроводжувалась стагнац≥Їю виробництва та економ≥чною нестаб≥льн≥стю. ¬≥тчизн¤на економ≥чна думка повинна була розробити модель переходу в≥д соц≥ал≥стичного способу господарюванн¤ до ринкового, п≥сл¤ чого створити на ринков≥й баз≥ умови дл¤ максим≥зац≥њ конкурентоспроможност≥ крањни. ѕроте, феноменальне пад≥нн¤ економ≥ки (¬¬ѕ у 1999 р. становив 40,8 % в≥д р≥вн¤ 1990 р.7) даЇ п≥дстави стверджувати, що ефективноњ стратег≥њ економ≥чноњ перебудови обрано не було.

” "—тратег≥њ економ≥чного та соц≥ального розвитку на 2000-2004 рр.", визначен≥й в посланн≥ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади, обгрунтована складна за своњм зм≥стом модель державноњ економ≥чноњ пол≥тики, ¤ка передбачаЇ орган≥чне поЇднанн¤ високих темп≥в зростанн¤ та низькоњ ≥нфл¤ц≥њ8.

ќновленн¤ економ≥ки фах≥вц≥ ц≥лком слушно пов'¤зують з процесом роздержавленн¤ економ≥ки ≥ приватизац≥њ виробничих об'Їкт≥в. Ўл¤хом переходу виробництва до приватних ос≥б, груп людей та колектив≥в маЇ дос¤гатис¤ отриманн¤ зац≥кавленого в≥дпов≥дального господар¤, ¤кий буде виводити свою власну справу до ефективноњ прибутковоњ д≥¤льност≥.

ѕри цьому держава не повинна надто швидко втрачати направл¤ючу й координуючу роль у п≥дйом≥ економ≥ки держави. Ќизька ефективн≥сть в≥тчизн¤ноњ промисловост≥ обумовлюЇ низьк≥ доходи бюджету, безроб≥тт¤, низьку зароб≥тну плату в багатьох галуз¤х економ≥ки, зокрема в соц≥ально-культурн≥й сфер≥. –озрив д≥алектичноњ Їдност≥ ≥ взаЇмод≥њ м≥ж р≥внем розвитку сусп≥льного виробництва ≥ станом соц≥альноњ сфери (насамперед, незадов≥льний р≥вень ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм) порушив основу життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. ќтже, проблеми соц≥альноњ сфери у значн≥й м≥р≥ Ї про¤вом недостатнього розвитку галузей матер≥ального виробництва. Ѕез вир≥шенн¤ ц≥Їњ глобальноњ перешкоди реал≥зовувати соц≥альн≥ програми на р≥вн≥ потреб сьогоденн¤ неможливо.

—татистичн≥ дан≥ останн≥х двох рок≥в висв≥тлюють позитивн≥ тенденц≥њ стаб≥л≥зац≥њ макроеконом≥чних пропорц≥й. ” 2001 р. темпи зростанн¤ грошових доход≥в населенн¤ випереджали темпи зростанн¤ споживчих ц≥н, що обумовило њх зб≥льшенн¤ у реальному вим≥р≥. Ќарахована у червн≥ 2001 р. зароб≥тна плата п≥двищилась у реальному вим≥р≥ пор≥вн¤но з червнем 2000 р. на 23 %. ћ≥н≥мальн≥й розм≥р пенс≥й за в≥ком у ≤ п≥вр≥чч≥ 2001 р. зб≥льшивс¤ на 5 %9.

«ростанн¤ зароб≥тноњ плати спри¤тиме розширенню платоспроможного попиту на макрор≥вн≥. –озширенн¤ куп≥вельноњ здатност≥ населенн¤ стимулюватиме подальший розвиток економ≥ки ”крањни. ¬ипередженн¤ зростанн¤ ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати (на в≥дм≥ну в≥д ≥нших витрат виробництва) над зростанн¤м ц≥н спри¤тиме б≥льш≥й ст≥йкост≥ ринку.

ƒл¤ скороченн¤ неоф≥ц≥йного сектора економ≥ки, ¤к вказують експерти (UEPLAC), можуть бути реал≥зован≥ так≥ заходи, ¤к спри¤нн¤ зайн¤тост≥ в рег≥онах; розробка б≥льшоњ к≥лькост≥ осв≥тн≥х програм ≥ вид≥ленн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ кошт≥в на ц≥л≥ державноњ осв≥ти, посиленн¤ дов≥ри до центральних та м≥сцевих орган≥в влади ≥ забезпеченн¤ виконанн¤ податкового законодавства при зниженн≥ податкового тиску. ƒосл≥дники наголошують на тому, що реал≥зац≥¤ кожного з рекомендованих заход≥в повинна поЇднуватись з розвитком п≥дприЇмництва в ”крањн≥. Ћише за таких умов ≥н≥ц≥атива держави щодо спри¤нн¤ оф≥ц≥йн≥й зайн¤тост≥ буде п≥дтримана зростанн¤м к≥лькост≥ новоутворених робочих м≥сць у р≥зних галуз¤х економ≥ки10.

 урс на п≥двищенн¤ добробуту населенн¤ та незм≥нн≥сть державноњ л≥н≥њ на глибок≥ ринков≥ реформи в≥дображен≥ у "—тратег≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни на 2001-2004 рр.", але проголошен≥ гасла потребують серйозноњ роботи дл¤ њхнього вир≥шенн¤. ¬ основних показниках соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни, що навод¤тьс¤ оф≥ц≥йною статистикою, немаЇ узагальнюючих показник≥в, що б характеризували зростанн¤ добробуту населенн¤. “ому поки що п≥дстав дл¤ висновк≥в про те, ¤ким чином дос¤гненн¤ економ≥ки ”крањни впливають на зростанн¤ добробуту людей, немаЇ.

1

Ќазва: ≈коном≥чн≥ основи соц≥альноњ пол≥тики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (638 прочитано)