≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ проблеми в умовах ринкових економ≥чних в≥дносин ≥ рег≥ональн≥ проблеми в перспективах

«а даними ћ≥нстату ”крањни, в минулому роц≥ галуз≥, що безпечуть јѕ  засобами виробництва, скоротили обс¤г њх випуску на 23,7% (у тому числ≥ тракторне ≥ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤ - на 38,7% п≥дприЇмства по виготовленню технолог≥чного обладнанн¤ дл¤ торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤ - на 35,5%, х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства по виробництву м≥неральних добрив ≥ засоб≥в захисту рослин -на 11,1%). ќдночасно продовжуЇ скорочуватис¤ ≥ промислова переробка с≥льськогосподарськоњ сировини: в легк≥й промисловост≥ -на 35,4% ≥ в харчов≥й - на 13,8% (в тому числ≥ в м"¤сопереробц≥ - на 35,6%). ћ"¤сний ринок ”крањни наповнюЇтьс¤ ≥мпортом р≥зноман≥тних м"¤сопродукт≥в.

Ќе можна обминути увагою ≥ стан украњнського ринку щодо багатьох товар≥в широкого побутового призначенн¤. ѕ≥д тиском ≥мпорту наша крањна втрачаЇ розвиток власного виробництва сучасноњ телерад≥оапаратури, холодильник≥в, пилосос≥в ≥ багатьох ≥нших вид≥в побутовоњ техн≥ки. я не кажу вже про легков≥ автомоб≥л≥, мотоцикли, моторолери, ¤к≥ за своњми ¤к≥сними параметрами завжди в≥дставали в≥д заруб≥жних. —ьогодн≥й в≥тчизн¤ний випуск цих товар≥в (≥ нав≥ть велисопед≥в) зводитьс¤ нан≥вець. “е саме стосуЇтьс¤ конче потр≥бних люд¤м сантехн≥чного обладнанн¤, керам≥чних вироб≥в, шпалер, р≥згих вид≥в покритт≥в та ≥нших товар≥в дл¤ впор¤дкуванн¤ житла. як сл≥д не налагоджено нав≥ть випуск кухонного посуду.

Ќаша крањна, що маЇ досить великий промисловий потенц≥ал стаЇ залежною в≥д ≥мпорту багатьох товар≥в,¤к≥ забезпечують життЇздатн≥сть людини. ÷≥ товари можуть ≥ повинн≥ дешевше ≥ краще виробл¤тис¤ в≥тчизн¤ними товаровиробниками. “им часом за даними ћ≥нстату ”крањни, обс¤г виробництва товар≥в народного споживанн¤ ≥ в 1995р. скоротивс¤ на 19,1%. «ростанн¤ обс¤г≥в ≥ питомоњ ваги у внутр≥шньому товарооборот≥ ≥мпорту од¤гу, б≥лизни, взутт¤, продукт≥в харчуванн¤, л≥к≥в, техн≥чних засоб≥в, технолог≥й, ≥нформац≥йно-обчислюваних систем, р≥зноман≥тних побутових товар≥в тощо Ї наочним св≥дченн¤м глибокоњ економ≥чноњ кризи у вир≥шальних галуз¤х нац≥онального товаровиробництва. ≤ таке ¤вище аж н≥¤к не можна вважати нормальним. ƒавно в≥домо крањни з переваженн¤м експорту сировини ≥ матер≥ал≥в та ≥мпорту готових вироб≥в належать до категор≥њ залежних ≥ слаборозвинутих.

ƒержавна економ≥чна пол≥тика ринкового реформуванн¤ не може ≥гнорувати цей в≥рог≥дний факт. ѕерш за все, вона маЇ бути зор≥Їнтована на розвиток високотехнолог≥чних виробництв конкурентноспроможних товар≥в на власн≥й територ≥њ, а не на забезпеченн¤ соц≥альних ≥ технолог≥чних потреб за рахунок дорожчого ≥ руйн≥вного дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки ≥мпорту готових товар≥в ≥ послуг. ¬исокоорган≥зован≥ виробничо-торговельн≥ системи сучасного р≥вн¤ обход¤тьс¤ значно дешеввше ≥ Ї виг≥дн≥шим дл¤ держави та споживач≥в.

Ѕезумовно ”крањна маЇ реальн≥ можливост≥ щодо вибору перспективних вар≥ант≥в ефективного розвитку р≥зних под≥бних систем, здатних виробл¤ти високо¤к≥сн≥ товари не т≥льки п≥д задоволенн¤ масового ринкового попиту населенн¤, але й п≥д ≥ндив≥дуальн≥ та сер≥йн≥ замовленн¤ у сферах судно-, л≥тако- ≥ ракетобудуванн¤, електротехн≥чноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в, виготовленн¤ коштовностей тощою . “реба лише активно д≥¤ти в цьому напр¤м≥ ¤к п≥дприЇмницьким, так ≥ ур¤довим структурам ≥ не чекати, коли за них це зробить невидима рука.

ќсновою новоњ рег≥ональноњ парадигми Ї визнанн¤ ц≥л≥сност≥ ≥ р≥вноправност≥ ус≥х складових Їдиноњ рег≥ональноњ системи Ч природно-ресурсноњ, економ≥чноњ, соц≥альноњ, ≥нформац≥йноњ. —у≠часна концепц≥¤ розм≥щенн¤ продуктивних сил ор≥ЇнтуЇтьс¤ на дос¤гненн¤ њх сталого розвитку ≥ передбачаЇ: подоланн¤ ≥сную≠чих диспропорц≥й у територ≥альн≥й структур≥ нац≥ональноњ еко≠ном≥ки; максимальне використанн¤ переваг територ≥ального по≠д≥лу прац≥, особливостей природно-ресурсного та науково-вироб≠ничого потенц≥алу рег≥он≥в; удосконаленн¤ спец≥ал≥зац≥њ рег≥он≥в з урахуванн¤м загальнодержавних ≥нтерес≥в; актив≥зац≥ю госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥ у рег≥онах на ринкових засадах в умовах р≥з≠них форм власност≥; забезпеченн¤ умов дл¤ прискореного розвит≠ку галузей, що випускають конкурентоспроможну продукц≥ю, та залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у рег≥они, де ≥снують дл¤ цього найб≥льш спри¤тлив≥ передумови; створенн¤ нормальних умов дл¤ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ та л≥кв≥дац≥ю зон надзвичайних еколог≥чних ситуац≥й в окремих рег≥онах.

ќсновн≥ концептуальн≥ положенн¤ щодо розм≥щенн¤ продук≠тивних сил реал≥зуютьс¤ в таких розробках прикладного характе≠ру, ¤к схеми-прогнози та державн≥ програми розвитку й розм≥≠щенн¤ продуктивних сил ”крањни, економ≥чних район≥в ≥ облас≠тей на перспективу. ¬они необх≥дн≥ дл¤ обгрунтуванн¤ економ≥ч≠но доц≥льних напр¤м≥в розвитку продуктивних сил певних тери≠тор≥й та розробки ц≥леспр¤мованих заход≥в державноњ рег≥ональ≠ноњ економ≥чноњ пол≥тики, ¤к≥ б дали змогу забезпечити ефек≠тивне регулюванн¤ процес≥в рег≥онального розвитку, узгодженн¤ д≥й центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади у зд≥йсненн≥ структурноњ перебудови економ≥ки крањни та посл≥довному впро≠вадженн≥ ринкових в≥дносин.

ƒо особливостей розм≥щенн¤ ≥ розвитку продуктивних сил за умов ринковоњ економ≥ки можна в≥днести так≥:

Х орган≥чне поЇднанн¤ державних, рег≥ональних ≥ м≥сцевих ≥нте≠рес≥в п≥д час розм≥щенн¤ нових об'Їкт≥в при м≥н≥мальному залучен≠н≥ зовн≥шн≥х ресурс≥в та максимальному використанн≥ м≥сцевих;

Х формуванн¤ та ≥нтенсивний розвиток об'Їкт≥в ринковоњ ≥н≠фраструктури та ≥нформац≥йних систем з метою створенн¤ збалан≠сованих рег≥ональних ринк≥в виробництва ≥ збуту конкуренто≠спроможноњ продукц≥њ та послуг, на ¤ких спец≥ал≥зуютьс¤ рег≥они;

Х пр≥оритетний розвиток науком≥стких виробництв з швид≠кою окупн≥стю витрат, ресурсозбереженн¤м ≥ значним нагрома≠дженн¤м дл¤ актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та структурноњ реорган≥зац≥њ економ≥ки;

Х ор≥Їнтац≥¤ на прогресивну структуру рег≥ональноњ економ≥≠ки з високою питомою вагою галузей, що працюють на задово≠ленн¤ потреб споживчого сектора економ≥ки;

Х розвинут≥сть недержавного сектора економ≥ки, зокрема п≥д≠приЇмницьких структур.

” перспектив≥ в ƒонецькому ≥ ѕридн≥провському рег≥онах на≠будуть подальшого розвитку так≥ галуз≥ спец≥ал≥зац≥њ промисло≠вост≥: паливно-енергетична, чорна ≥ кольорова металург≥¤, х≥м≥ч≠на, автомоб≥льна, аерокосм≥чна промислов≥сть, важке машинобу≠дуванн¤. ” найближч≥й перспектив≥ зд≥йснюватиметьс¤ комплекс≠на реструктуризац≥¤ та техн≥чне переоснащенн¤ перспективних п≥дприЇмств вуг≥льноњ, металург≥йноњ, х≥м≥чноњ промисловост≥, машинобудуванн¤, енергетики, а також структурне реформуван≠н¤ всього виробничо-територ≥ального комплексу та збалансуван≠н¤ розвитку базових галузей з реальними потребами економ≥ки. «д≥йснюватимутьс¤ конверс≥¤ окремих оборонних п≥дприЇмств ≥з метою використанн¤ њх потужностей дл¤ випуску цив≥льноњ продукц≥њ, зокрема товар≥в народного споживанн¤; проводитиму≠тьс¤ заходи щодо забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥ населен≠н¤ шл¤хом диверсиф≥кац≥њ виробництв, орган≥зац≥њ громадських роб≥т, створенн¤ нових робочих м≥сць, особливо у шахтарських м≥стах ≥ селищах. ¬≥дбуватиметьс¤ нарощуванн¤ потужностей легкоњ та харчовоњ промисловост≥.

ѕор¤д з цим значна увага прид≥л¤тиметьс¤ пол≥пшенню еко≠лог≥чноњ ситуац≥њ шл¤хом впровадженн¤ у виробництво безв≥дхо≠дних ≥ малов≥дходних технолог≥й, перепроф≥люванн¤ окремих п≥д≠приЇмств, л≥кв≥дац≥њ терикон≥в, хвосто- ≥ шлакосховищ, в≥дст≥й≠ник≥в, рекультивац≥њ порушених земель.

” —х≥дному рег≥он≥ ”крањни структурна перебудова спр¤мову≠ватиметьс¤ на техн≥чне переоснащенн¤ та п≥двищенн¤ ефектив≠ност≥ роботи п≥дприЇмств таких галузей спец≥ал≥зац≥њ, ¤кими Ї тракторне ≥ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, автомоб≥ль≠на, електронна, електротехн≥чна, харчова промислов≥сть. «б≥ль≠шуватимутьс¤ обс¤ги власного видобутку газу, нафти та продукт≥в њх переробки.

” перспектив≥ зд≥йснюватиметьс¤ конверс≥¤ частини виробни≠чих потужностей п≥дприЇмств в≥йськово-промислового комплек≠су з њх спр¤муванн¤м на випуск цив≥льноњ продукц≥њ. ѕор¤д з цим вдосконалюватиметьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ с≥льськогосподарського ви≠робництва, п≥двищуватиметьс¤ його товарн≥сть та ефективн≥сть, набудуть подальшого розвитку переробн≥ галуз≥. –ег≥он б≥льш ефективно використовуватиме на¤вний науково-техн≥чний потен≠ц≥ал та переваги прикордонного розташуванн¤.

” ÷ентральному рег≥он≥ ”крањни структурн≥ зрушенн¤ в еко≠ном≥ц≥ спр¤мовуватимутьс¤ на посиленн¤ њњ соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ, забезпечуватиметьс¤ прискорений розвиток јѕ , сфери послуг, харчовоњ ≥ легкоњ промисловост≥, а також машинобуд≥вних галу≠зей Ч ав≥абудуванн¤, с≥льськогосподарського машинобудуванн¤, рад≥отехн≥ки ≥ електрон≥ки. «д≥йснюватиметьс¤ реконструкц≥¤ та техн≥чне переоснащенн¤ п≥дприЇмств х≥м≥чноњ промисловос≠т≥, розвиток науком≥стких виробництв на основ≥ науково-тех≠н≥чного ≥ кадрового потенц≥алу м.  иЇва. ѕередбачаютьс¤ за≠ходи щодо вир≥шенн¤ еколого-економ≥чних ≥ соц≥альних проб≠лем, пов'¤заних з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильсь≠к≥й ј≈—.

” ѕол≥сс≥ подальшого розвитку набудуть так≥ галуз≥ спец≥ал≥≠зац≥њ, ¤к с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, приладобуду≠ванн¤, видобуток ≥ переробка м≥нерал≥в, легка та харчова промис≠лов≥сть. ѕроводитиметьс¤ реструктуризац≥¤ јѕ  у напр¤м≥ п≥дви≠щенн¤ частки харчовоњ та переробноњ промисловост≥. ѕередба≠чаЇтьс¤ розвиток ≥нтенсивного землеробства ≥ тваринництва. —творюватимутьс¤ найспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ вирощуванн¤ суто пол≥ських культур (картопл≥, льону-довгунц¤, хмелю) та њх промисловоњ переробки, а також подальшого розвитку л≥со≠вого господарства, деревообробноњ промисловост≥, промисло≠вост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чн≥ проблеми в умовах ринкових економ≥чних в≥дносин ≥ рег≥ональн≥ проблеми в перспективах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3158 прочитано)