≈коном≥чн≥ теми > «м≥ст ≥ контроль консалтингу. ќсновн≥ види ≥ завданн¤ консалтингу

«м≥ст ≥ контроль консалтингу. ќсновн≥ види ≥ завданн¤ консалтингу

 онсалтинг Ц це профес≥йна допомога з боку фах≥вц≥в з управл≥нн¤ господарством кер≥вникам ≥ управл≥нському персоналу р≥зних орган≥зац≥й (кл≥Їнту) в анал≥з≥ ≥ р≥шенн≥ проблем њхнього функц≥онуванн¤ ≥ розвитку, зд≥йснювана у форм≥ рад, рекомендац≥й ≥ сп≥льно вироблюваних ≥з кл≥Їнтом р≥шень.

¬ласне кажучи п≥д консалтингом розум≥Їтьс¤ те, що в наш≥й крањн≥ ран≥ше називалос¤ "апровадженн¤м науки у виробництво". ќднак консалтинг Ц пон¤тт¤ ринковоњ економ≥ки, ≥ пот≥м в≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д науково-впроваджувальноњ д≥¤льност≥ в колишньому —–—– т≥Їю ж м≥рою, у ¤кий ринкова економ≥ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д планово-централ≥зованоњ.

 онсалтинг зд≥йснюЇтьс¤ на комерц≥йних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентноњ боротьби. ÷е висуваЇ висок≥ вимоги до ¤кост≥ й ефективност≥ таких послуг ≥ викликаЇ њхню ор≥Їнтован≥сть на ≥нтереси кл≥Їнта.

” крањнах з ринковою економ≥кою запрошенн¤ профес≥онал≥в Ї престижним св≥дченн¤м того, що ф≥рма волод≥Ї достатньою д≥ловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком ≥нтелектуальний кап≥тал в област≥ менеджменту. ¬≥дсутн≥сть фах≥вц≥в-консультант≥в при розробц≥ в≥дпов≥дального р≥шенн¤ розгл¤даЇтьс¤ так само, ¤к в≥дсутн≥сть арх≥тектора при розробц≥ проекту будинку, л≥кар¤ при л≥куванн≥ хворого чи дизайнера при розробц≥ новоњ модел≥ автомоб≥л¤.

‘ах≥вц≥, ¤к≥ надають профес≥йну допомогу, називаютьс¤ консультантами. –озр≥зн¤ють зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х консультант≥в.

«овн≥шн≥ Ч це незалежн≥ консультац≥йн≥ ф≥рми чи ≥ндив≥дуальн≥ консультанти, ¤к≥ надають послуги кл≥Їнтам на основ≥ в≥дпов≥дного договору.

¬нутр≥шн≥ Ч це фах≥вц≥ з економ≥ки ≥ управл≥нн¤, зайн¤т≥ в штат≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ орган≥зац≥њ (вони складають анал≥тичну, "штабну" п≥дсистему орган≥зац≥њ).—п≥вв≥дношенн¤ зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього консультуванн¤ показано на схем≥ 1.

—хема 1. «д≥йсненн¤ консультуванн¤

ƒал≥ в робот≥ терм≥ном "консультант" будемо називати будь-¤ку консультац≥йну структуру незалежно в≥д того, чи Ї вона консалтинговою ф≥рмою чи ≥ндив≥дуальним консультантом.  р≥м того, ¤кщо це не обговорено особливо, то мова буде йти переважно про зовн≥шн≥х консультант≥в.

ѕереваги консультант≥в по менеджменту перед менеджерами наступн≥:

1) незалежн≥сть, неупереджен≥сть погл¤д≥в;

2) б≥льш широкий кругоз≥р, волод≥нн¤ великою ≥нформац≥Їю у вс≥л¤ких област¤х менеджменту ≥ господарюванн¤ (у силу меншоњ завантаженост≥ проблемами поточного управл≥нн¤);

3) ор≥Їнтац≥¤ на широке вивченн¤ ≥ перенос досв≥ду ≥нших орган≥зац≥й (в основному це стосуЇтьс¤ зовн≥шн≥х консультант≥в).

 онсалтингов≥ послуги найчаст≥ше зд≥йснюютьс¤ у форм≥ консалтингових проект≥в, а не у форм≥ усних, одноразових порад. ¬они м≥ст¤ть у соб≥ наступн≥ основн≥ етапи:

1) д≥агностика (ви¤вленн¤ проблем);

2) розробка р≥шень;

3) впровадженн¤ р≥шень.

«д≥йсненн¤ такого проекту може займати в≥д дек≥лькох дн≥в до дек≥лькох м≥с¤ц≥в. ≤нод≥ контакти з кл≥Їнтами можуть бути ≥ багатор≥чними.

« погл¤ду метод≥в можна розр≥зн¤ти наступн≥ види консультуванн¤: експертне, процесне ≥ навчальне.

ѕри експертному консультуванн≥ консультант самост≥йно зд≥йснюЇ д≥агностику, розробку р≥шень ≥ рекомендац≥й з њх упровадженн¤. –оль кл≥Їнта зводитьс¤, в основному, до забезпеченн¤ консультанту доступу до ≥нформац≥њ й оц≥нки результат≥в. ѕри процесному консультуванн≥ консультанти на вс≥х етапах проекту активно взаЇмод≥ють ≥з кл≥Їнтом, спонукуючи його висловлювати своњ ≥дењ, розум≥нн¤, пропозиц≥њ, проводити за допомогою консультант≥в анал≥з проблем ≥ виробленн¤ р≥шень. ѕри цьому, роль консультант≥в пол¤гаЇ, в основному, в абсорбц≥њ (збор≥) цих зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х ≥дей, оц≥нц≥ р≥шень, отриманих у процес≥ сп≥льноњ з кл≥Їнтом роботи ≥ приведенн≥ њх у систему рекомендац≥й. ѕри навчальному консультуванн≥ консультант не т≥льки збираЇ ≥дењ, анал≥зуЇ р≥шенн¤, але ≥ п≥дготовл¤Ї ірунт дл¤ њхнього виникненн¤, надаючи кл≥Їнту в≥дпов≥дну теоретичну ≥ практичну ≥нформац≥ю у форм≥ лекц≥й, сем≥нар≥в, пос≥бник≥в ≥ т.д.

„им в≥др≥зн¤Їтьс¤ консультуванн¤ в≥д навчанн¤? ѕеревагою консультуванн¤ Ї його конкретно-≥ндив≥дуальний, "штучний" п≥дх≥д. ѕри цьому знанн¤, ¤кими волод≥ють консультанти, трансформуютьс¤ так, щоб вир≥шити конкретн≥ проблеми того чи ≥ншого п≥дприЇмства. ѕри навчанн≥ ж знанн¤ в област≥ менеджменту, економ≥ки, права ≥ т.д. передаютьс¤ менеджерам у загальн≥й форм≥ ≥ пот≥м уже застосовуютьс¤ ними на практиц≥. ѕозитивн≥ сторони того й ≥ншого способу передач≥ знань поЇднуютьс¤ в навчальному ≥ процесному консультуванн≥.) —п≥вв≥дношенн¤ р≥зних вид≥в консультуванн¤ ≥ навчанн¤ показан≥ на схем≥ 2.

—хема 2. —п≥вв≥дношенн¤ р≥зних вид≥в консультуванн¤ ≥ традиц≥йноњ форми передач≥ знань (навчанн¤)

«розум≥ло, у конкретних проектах чи на њхн≥х р≥зних стад≥¤х можуть застосовуватис¤ комб≥нац≥њ вс≥х трьох перерахованих вид≥в консультуванн¤ ≥ тод≥ воно стаЇ експертно-процесним, що процесно-навчаЇ, експертно-навчальним ≥ т.д.

” промислово розвинутих крањнах переважно зд≥йснюЇтьс¤ процесне ≥ експертно-процесне консультуванн¤, тод≥ ¤к в ”крањн≥ та –ос≥њ поки що найб≥льше поширенн¤ одержало експертне й експертно-навчальне консультуванн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤, у першу чергу, неп≥дготовлен≥стю самих украњнських кл≥Їнт≥в до творчоњ роботи з консультантами, бажанн¤м кер≥вник≥в одержати готов≥ р≥шенн¤.

“аке положенн¤ часто приводить до негативних насл≥дк≥в ≥ незадоволеност≥ в≥д п≥дсумк≥в консультац≥йних проект≥в, тому що, по-перше, кл≥Їнт може взагал≥ не сприймати готових р≥шень, ¤кщо вони не вироблен≥ разом з ним; по-друге, де¤ка ≥стотна ≥нформац≥¤ не може бути отримана консультантом поза режимом активного д≥алогу з кл≥Їнтом. ” –ос≥њ ≥снуЇ багато об'Їкт≥в консультуванн¤, що можуть бути розд≥лен≥ принаймн≥ на наступн≥ групи:

Ч за формою власност≥: державн≥, приватн≥, акц≥онерн≥ ≥ зм≥шан≥ п≥дприЇмства;

Ч по розм≥рах: мал≥, середн≥ ≥ велик≥ п≥дприЇмства;

Ч по територ≥альн≥й ознац≥: центральн≥ (федеральн≥) ≥ рег≥ональн≥ адм≥н≥стративн≥ утворенн¤.

¬≥дпов≥дно кл≥Їнтами консультант≥в Ї чи власники менеджери приватних п≥дприЇмств, кер≥вники державних чи п≥дприЇмств в≥дпов≥дних в≥домств, центральн≥ ≥ м≥сцев≥ органи влади, а також кер≥вники таких територ≥альних утворень ¤к технопарки, екопол≥си, технопол≥си, в≥льн≥ економ≥чн≥ зони ≥ т.д. ƒосв≥д роботи рос≥йськоњ јсоц≥ац≥њ консультант≥в по економ≥ц≥ ≥ керуванню показуЇ, що в –ос≥њ за консалтинговими послугами звертаютьс¤ насамперед наступн≥ види орган≥зац≥й:

1) ћолод≥, швидко зростаюч≥ частки п≥дприЇмства ≥ банки.

2) ѕрогресивно набудован≥ м≥сцев≥ органи влади.

3) ƒержавн≥ ≥ колишн≥ державн≥ п≥дприЇмства, що знаход¤тьс¤ в кризов≥й ситуац≥њ.

ѕерш≥ дв≥ групи керуютьс¤ при цьому золотим правилом менеджменту, сформульованим “омасом ѕ≥терсом: "–еформувати потр≥бно те, що працюЇ добре, тому що тут сили можуть бути моб≥л≥зован≥ негайно чи, принаймн≥, швидше, н≥ж в ≥нших сферах". ўо стосуЇтьс¤ третьоњ групи, те ≥ дл¤ нењ не усе загублено: у консалтинз≥ ≥снують спец≥альн≥ методи подоланн¤ кризових ситуац≥й. «окрема, поруч рос≥йських консультант≥в усп≥шно зд≥йснюЇтьс¤ розробка програм реформуванн¤ й оздоровленн¤ п≥дприЇмств, що знаход¤тьс¤ в "зон≥ ближнього банкрутства".

—учасний наб≥р консалтингових послуг склавс¤ в 1950-60-≥ роки, що на «аход≥ називають "золотим стол≥тт¤м консалтингу", що зв'¤зано з п≥сл¤воЇнним прискореним розвитком ≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю економ≥ки, що викликали посиленн¤ потреб у консультац≥йних послугах. ” ™вропейському дов≥днику-покажчику консультант≥в по менеджмент≥ в даний час вид≥лено 84 виду консалтингових послуг, поЇднуваних у 8 груп (див. схему 3). —хема 3.

1	2

Ќазва: «м≥ст ≥ контроль консалтингу. ќсновн≥ види ≥ завданн¤ консалтингу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1922 прочитано)