Ѕанк≥вська справа > ѕенс≥йн≥ вклади та њх сучасна специф≥ка

ѕенс≥йн≥ вклади та њх сучасна специф≥ка

¬осени 2001 року банк≥ри вдарили депозитними акц≥¤ми по кл≥Їнтському Ђбездор≥жжюї. ѕропозиц≥њ довол≥ р≥зн≥, хоча Ї певн≥ особливост≥: банки активн≥ше почали працювати з пенс≥онерами, розв≥юючи м≥ф про б≥дн≥сть останн≥х. ¬одночас ≥ молодим нат¤кають, що за допомогою своњх батьк≥в ≥ вони можуть отримати в банку б≥льший, н≥ж звичайно, в≥дсоток.

ѕенс≥онери зараз можуть розм≥стити кошти п≥д 25Ч30% р≥чних. ѕ≥двищенн¤ в≥дсоткових ставок ≥ зб≥льшенн¤ пропозиц≥й ф≥зичним та юридичним особам по¤снюЇтьс¤ лише одним Ч певним пожвавленн¤м на кредитному ринку. «араз банки активно позичають кошти п≥дприЇмствам с≥льського господарства, переробноњ, легкоњ, машинобуд≥вноњ промисловостей.

÷≥кавий факт: близько 60Ц80% вклад≥в ф≥зичних ос≥б у в≥тчизн¤них банк≥вських установах становл¤ть вклади населенн¤, здеб≥льшого Ч ос≥б пенс≥йного в≥ку. —ередн≥й депозит украњнського пенс≥онера у столиц≥ становить близько 2,5 тис. грн, у рег≥он≥ Ч 1,2Ц1,5 тис. грн. “ака статистика може привернути увагу будь-¤кого банк≥ра. ƒо цього ще додаЇтьс¤ характеристика: пенс≥онер вважаЇтьс¤ найвиг≥дн≥шим кл≥Їнтом через те, що в≥н найдовше тримаЇ кошти в банках. якщо молодша частина населенн¤ зазвичай укладаЇ депозитн≥ угоди терм≥ном на триЦш≥сть м≥с¤ц≥в, то люди похилого в≥ку Ч на р≥к (п≥сл¤ цього угоди ще переукладаютьс¤ на наступний р≥к). « цього виходили банки, ¤к≥ останн≥м часом почали пропонувати нов≥ види депозит≥в Ч пенс≥йн≥ вклади. ƒо реч≥, дехто з банк≥рiв нав≥ть встиг п≥дбити перш≥ п≥дсумки.

” жовтн≥ призи вкладникам-пенс≥онерам вручав банк Ђ‘≥нанси та кредитї. Ѕуло роз≥грано 23 ц≥нних призи, серед ¤ких телев≥зори, об≥гр≥вач≥ тощо. “од≥ кер≥вник б≥знесу ≤ндив≥дуального кл≥Їнта банку Ђ‘≥нанси та кредитї ≤гор —метан≥н пов≥домив, що розиграш≥ приз≥в в≥дбуватимутьс¤ щоквартально. «а активн≥стю називають так≥ рег≥они: найб≥льше пенс≥йних вклад≥в в≥дкривали жител≥  ињвськоњ, ѕолтавськоњ та ƒонецькоњ областей. «агалом банку вдалос¤ залучити на пенс≥йн≥ рахунки близько 9,5 млн грн.

Ќе об≥йшли ц≥Їњ теми ≥ в рег≥онах. « 6 листопада ѕриватбанк вв≥в спец≥альний депозитний вклад дл¤ пенс≥онер≥в, ¤к≥ отримують пенс≥ю у в≥дд≥ленн¤х ѕриватбанку. ¬≥дсотки (25% р≥чних) вкладникам виплачуватимуть щом≥с¤чно, терм≥н депозиту Ч один р≥к.

«б≥льшенн¤ уваги до пенс≥онер≥в банк≥ри по¤снюють по-р≥зному. Ђѕенс≥онер Ч це найстаб≥льн≥ший кл≥Їнт, люди похилого в≥ку зазвичай не забирають своњх кошт≥в ≥з банку, ф≥нансовим установам залишаЇтьс¤ лише привертати увагу до себе зб≥льшеними в≥дсотками, прим≥ром, ми сплачуЇмо пенс≥онерам 30% р≥чнихї, Ч розпов≥в начальник управл≥нн¤ активно-пасивних операц≥й банку Ђ‘орумї ћикола “итаренко. Ђѕенс≥йний вклад Ч це певний бонус дл¤ пенс≥онера. ” майбутньому Ч це величезний ≥нвестиц≥йний потенц≥ал дл¤ банкуї, Ч доповнив його прес-секретар ѕриватбанку ќлег —ерга.

«рештою, зац≥кавлен≥сть спостер≥гаЇтьс¤ з обох бок≥в. ¬кладники несуть кошти до банк≥в: за даними Ќац≥онального банку, у жовтн≥ депозити ф≥зичних ос≥б зб≥льшилис¤ на 7,3% ≥ становили на 1 листопада 5,28 млрд грн. ј банк≥ри зб≥льшують в≥дсотков≥ ставки дл¤ кл≥Їнт≥в. ” жовтн≥ середн¤ в≥дсоткова ставка зб≥льшилас¤ до 12,8% р≥чних (у вересн≥ вона перебувала на р≥вн≥ 10,4% р≥чних). ”се через зб≥льшенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤. Ђƒуже бурхливо розвиваЇтьс¤ кредитний ринок, банкам не вистачаЇ ресурс≥в, от вони ≥ звертаютьс¤ до населенн¤, Ч розпов≥в ћикола “итаренко. Ч якщо на початку року наш кредитний портфель був на р≥вн≥ 160Ц170 млн грн, то зараз в≥н д≥йшов до р≥вн¤ 220Ц230 млн грнї.

¬iдзначили банк≥ри ще одну ц≥каву тенденц≥ю Ч останн≥м часом населенн¤ б≥льше почало дов≥р¤ти нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥. ¬кладники довол≥ активно зн≥мають грош≥ з валютних депозит≥в, ≥ в≥дкривають нов≥ рахунки Ч в гривн≥.

Ќе забували банки восени ≥ про ≥нш≥ акц≥њ. Ќапевно, найпоширен≥шими були юв≥лейн≥ програми. ƒовол≥ багато банк≥в засновувалис¤ в≥дразу п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни. “ож цього року в≥тчизн¤н≥ банки почали св¤ткувати юв≥лењ. —в¤тков≥ вклади почасти саме так ≥ називали, наприклад, у банку Ђјж≥ої запропонували дв≥ послуги: до 24 жовтн¤ приймали вклад Ђ—в¤тковийї п≥д 25% у гривн≥ та 10% в ≥ноземн≥й валют≥, пот≥м кл≥Їнти отримали змогу в≥дкрити депозит Ђёв≥лейнийї у нац≥ональн≥й валют≥ п≥д 22%, в ≥ноземн≥й Ч п≥д 13% р≥чних (м≥н≥мальна сума вкладу довол≥ прийн¤тна Ч 500 грн).

ѕривертали увагу кл≥Їнт≥в ≥ вс≥л¤кими призами. ÷≥каву пропозиц≥ю зробив ѕоштово-пенс≥йний банк. Ќа баз≥ вкладу Ђƒепозитнийї кл≥Їнти мають змогу в≥дкривати вклад Ђјваль-мультипризї: м≥н≥мальна сума вкладу 500 грн, в≥дсотков≥ ставки за вкладами на 12 м≥с¤ц≥в в≥д 500 до 5 000 грн Ч 23% р≥чних, в≥д 5 000 грн та вище Ч 24% р≥чних. ¬одночас кл≥Їнт може отримати ще й призову в≥дсоткову ставку Ч ще 3% до основноњ ставки.

ƒовол≥ активно банки восени пропонували ≥ Ївро-вклади: 12 валют, ¤к≥ 1 с≥чн¤ м≥н¤тимуть на Ївро, приймали банк Ђ‘≥нанси та кредитї, ”крекс≥мбанк, ”кр—иббанк, Ђ‘орумї та ≥нш≥. «азвичай за цими вкладами пропонували т≥ сам≥ в≥дсотки, що й за депозитами в н≥мецьк≥й марц≥. ƒо 2002 року валюти кошику Ївро безкоштовно обм≥нюватимуть на Ївро.

—еред акц≥й дл¤ юридичних ос≥б можна виокремити пропозиц≥ю банку Ђ‘орумї. ¬≥н запропонував Ђкоротк≥ї депозити, такий соб≥ аналог поповнюваного депозиту дл¤ ф≥зос≥б. √оловне нововведенн¤ Ђ‘орумуї Ч це можлив≥сть поповнювати депорахунок п≥дприЇмства. —початку кл≥Їнт укладаЇ з банком генеральну угоду терм≥ном на р≥к, а пот≥м уже до нењ п≥дписуютьс¤ додатков≥ угоди. «г≥дно з останн≥ми, субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ кладе кошти на рахунок ≥ обумовлюЇ в≥дсотки ≥ терм≥н вкладу. ѕричому дл¤ укладанн¤ додаткових угод зовс≥м не обовТ¤зково њхати до банку, це можна зробити ≥ факсом. «а допомогою факсу передаютьс¤ вс≥ документи, а кошти просто переказуютьс¤ з поточного рахунка кл≥Їнта на депозитний. ” банку пов≥домили, що на нову послугу в≥дразу зТ¤вивс¤ попит, i з 1 жовтн¤ (п≥сл¤ старту Ђкороткогої депозиту) генеральн≥ угоди вже було п≥дписано з 40 кл≥Їнтами.

ƒепозитн≥ ставки (% р≥чних) дл¤ юридичних ос≥б, USD (банки наведено виб≥рково)

1	2

Ќазва: ѕенс≥йн≥ вклади та њх сучасна специф≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (864 прочитано)