≈коном≥чн≥ теми > ≤нституц≥йний анал≥з економ≥чного проекту

ƒосить привабливий шл¤х вивченн¤ зовн≥шн≥х фактор≥в пол¤гаЇ у складанн≥ шаховоњ таблиц≥ сп≥вв≥дношень м≥ж ступенем м≥нливост≥ по горизонтал≥ ≥ ступенем складност≥ по вертикал≥, ¤к це показано на схем≥. ƒал≥ необх≥дно под≥лити њх по в≥с¤х ≥ одержимо чотири квадрати, ¤к≥ в≥дображають ус≥ чотири можлив≥ комб≥нац≥њ з двох вим≥р≥в.ќц≥нка У1Ф означаЇ, що проект маЇ найвищу приваблив≥сть з погл¤ду ≥нституц≥йного анал≥зу за зовн≥шн≥ми факторами, У2Ф Ц можуть виникнуим труднощ≥, У3Ф Ц труднощ≥в не багато, але все може зм≥нитис¤, У4Ф Ц приваблив≥сть проекту м≥н≥мальна.

¬нутр≥шнЇ середовище проекту

јнал≥з внутр≥шнього середовища проекту грунтуЇтьс¤ на основних принципах правильноњ орган≥зац≥њ, за допомогою ¤ких можна зробити висновок про здатн≥сть орган≥зац≥њ реал≥зувати проект. якщо цих принцип≥в дотримано, здатн≥сть визнаЇтьс¤ досить високою.

” рамках виконанн¤ проекту сп≥льна робота окремих сп≥вроб≥тник≥в, ¤к≥ усв≥домлюють небх≥дн≥сть обФЇднанн¤ зусиль, буде найб≥льш ефективною лише при ч≥ткому розум≥нн≥ кожним з них своЇњ рол≥ в колективних зусилл¤х.—творен≥ ≥ п≥дтриманн¤ системи ролей Ї адм≥н≥стративною функц≥Їю орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥. ÷е передбачаЇ ц≥л≥, ¤к≥ надаютьс¤ до перев≥рки, ч≥тке визначенн¤ основних обовФ¤зк≥в чи сфер д≥¤льност≥, певну свободу д≥й або повноважень з тим, щоб ≥ндив≥д, ¤кий виступаЇ в дан≥й рол≥, знав, що особисто в≥н може зробити дл¤ одержанн¤ бажаних результат≥в.

ќрган≥зац≥йна д≥¤льн≥сть Ц це процес згрупуванн¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥, небх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей, п≥дпор¤дковуванн¤ кожноњ групи керуючому (менеджеру), над≥леному необх≥дними дл¤ кер≥вництва даною групою повноваженн¤ми, та забезпеченн¤ вертикальноњ ≥ горизонтальноњ координац≥њ в структур≥ п≥дприЇмства. ќрган≥зац≥йна структура повинна забезпечити:

розпод≥л обовФ¤зк≥в, щоб кожен знав, хто ≥ що робить ≥ за одержанн¤ ¤ких результат≥в в≥дпов≥даЇ;

усуненн¤ перешкод дл¤ норомальноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ виникають через неч≥тке визначенн¤ кола обовФ¤зк≥в;

створенн¤ комун≥кац≥йноњ мереж≥ дл¤ забезпеченн¤ процесу прийн¤тт¤ р≥шень,¤к≥ в≥дпов≥дають ц≥л¤м п≥дприЇмства

”згодженн¤ ц≥лей проекту та ц≥лей орган≥зац≥њ

÷≥л≥ орган≥зац≥њ заснован≥ на таких принципах.

ѕринцип Їдност≥ мети. —труктура орган≥зац≥њ Ї ефективною,¤кщо вона допомагаЇ кожному внести св≥й вклад у дос¤гненн¤ ц≥лей п≥дприЇмства.

«астосуванн¤ принципу Їдност≥ мети передбачаЇ на¤вн≥сть ч≥тко сформульованих ц≥лей п≥дприЇмства.якцо метою Ї одержанн¤ прибутку прот¤гом певного пер≥оду часу,то орган≥зац≥йна структура, ¤ка спри¤Ї дос¤гненню цього,в≥дпов≥даЇ принципу Їдност≥ ц≥лей.’оч би ¤кими були основн≥ чи пох≥дн≥ ц≥л≥, структура орган≥зац≥њ та њњ д≥¤льн≥сть повинн≥ оц≥нюватис¤ за њх ефективн≥стю в дос¤гненн≥ цих ц≥лей.

ѕринцип ефективност≥. ќрган≥зац≥¤ Ї ефективною ¤кщо њњ побудовано таким чином, щоб спри¤ти дос¤гненню ц≥лей п≥дприЇмства з м≥н≥мальними небажаними насл≥дками або витратами.

ѕринцип ефективност≥ включаЇ в себе показники ф≥нансових ≥ матер≥альних витрат,а також так≥ пон¤тт¤, ¤к ≥ндив≥дуальне ≥ групове задоволенн¤. ≈фективна орган≥зац≥йна структура дл¤ сп≥вроб≥тника Ц це така структура ¤ка не допускаЇ втрат чи помилок ≥ забезпечуЇ задоволенн¤ в≥д роботи, маЇ ч≥тк≥ л≥н≥њ п≥дпор¤дкованост≥ й розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥, даЇ змогу брати участь у вир≥шенн≥ проблем, додаЇ впевненост≥ в майбутньому, надаЇ певного статусу й можливост≥ дл¤ службового росту, забезпечуЇ престижний р≥вень зароб≥тноњ плати.

¬иб≥р бажаного критер≥ю ефективност≥ може спричинити певн≥ труднощ≥.“ак, один менеджер визначаЇ ефективн≥сть розм≥рами прибутку,другий- конкурентноспроможн≥стю ≥ престижем у д≥ловому св≥т≥, трет≥й Ц низькою плинн≥стю кадр≥в. ”т≥м, хоч би ¤кими критер≥¤ми вим≥рювалась ефективн≥сть, цей принцип лежить в основ≥ будь Ц ¤коњ орган≥зац≥йноњ структури.

ќц≥нка р≥вн¤ та д≥апазони управл≥нн¤

“им часом, ¤к основною причиною орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥ Ї прагненн¤ зробити сп≥впрацю людей ефективною,причина багатоступеневост≥ орган≥зац≥њ пол¤гаЇ в обмеженост≥ д≥апазону управл≥нн¤.Ќа¤вн≥сть орган≥зац≥йних р≥вн≥в викликана тим, що ≥снуЇ к≥льк≥сна межа числа сп≥вроб≥тник≥в, д≥¤льн≥сть котрих менеджер може належним чином контролювати. ожна орган≥зац≥¤ повинна визначити, ¤ку к≥льк≥сть п≥длеглих може мати кервник.

ѕринцип д≥апазону управл≥нн¤. ƒл¤ кожноњ управл≥нськоњ посади ≥снуЇ граничне число сп≥вроб≥тник≥в, ¤ким спроможна ефективно керувати одна людина.

‘ранцузький вчений √райкунас 1933р. ¬иразив принцип д≥апазону управл≥нн¤ у вигл¤д≥ математичноњ формули,¤ка виходить з того,що складн≥сть управл≥нн¤ зростаЇ в геометричн≥й прогрес≥њ ≥з зростанн¤м числа п≥длеглих.«а його теор≥Їю, ≥снуЇ три види посадових звФ¤зк≥в Уп≥длеглий Ц кер≥вникФ:

1). пр¤мий одиничний звФ¤зок;

2). пр¤мий груповий звФ¤зок;

3).перехресний звФ¤зок.

ѕр¤мий одиничний звФ¤зок пр¤мо ≥ особисто звФ¤зуЇ кер≥вника з його безпосередн≥ми п≥длеглими.“ак,¤кщо у ј Ї троЇ п≥длеглих Ц Ѕ,¬ ≥ √, то маЇмо три пр¤м≥ одиничн≥ звФ¤зки.

ѕр¤мий груповий посадовий звФ¤зок ≥снуЇ м≥ж кер≥вником ≥ кожною можливою комб≥нац≥Їю п≥длеглих. “ак, кер≥вник може працювати з одним з п≥длеглих у присутност≥ ≥ншого,з ус≥ма п≥длеглими в≥дразу ≥ т.д. якщо у ј троЇ п≥длеглих, то вс≥ посадов≥ звФ¤зки включають звФ¤зок Ѕ з ¬, Ѕ з √, ¬ з Ѕ, ¬ з √, ¬ з √, √ з Ѕ, Ѕ з ¬ ≥ √, ¬ з Ѕ ≥ √, √ з Ѕ ≥ ¬.

ѕерехресн≥ посадов≥ звФ¤зки виникають, коли п≥длегл≥ працюють одтн з одним. ƒл¤ Ѕ, ¬ ≥ √ ≥снуЇ ш≥сть перехресних звФ¤зк≥в: Ѕ-¬, Ѕ-√, ¬-√, ¬-Ѕ, √-Ѕ, √ Ц ¬.

Ќа основ≥ анал≥зу цих звФ¤к≥в √райкунас вив≥в свою формулу, ¤ка маЇ такий вигл¤д:

D = n{2 n-1 +(n-1)},

ƒе D Ц можлива к≥льк≥сть посадових звФ¤зк≥в, n Ц к≥льк≥сть п≥длеглих.

–езультати, одержан≥ за допомогою формули √райкунасу, м≥ст¤тьс¤ в таблиц≥.

ћожливе число посадових звФ¤зк≥в при р≥зн≥й к≥лькост≥ п≥длеглих

ѕри к≥лькост≥ посадових звФ¤зк≥в, що перевищуЇ 1000, група стаЇ некерованою. “ому к≥льк≥сть п≥длеглих у одного начальника не повинна перевищувати 7 .

—труктурний под≥л орган≥зац≥њ

ќбмежен≥сть числа п≥длеглих, ¤кими можна безпосередньо керувати, зумовлюЇ необх≥дн≥сть структурного под≥лу орган≥зац≥њ. «групуванн¤ вид≥в д≥¤льност≥ й прац≥вник≥в у структурн≥ п≥дрозд≥ли даЇ можлив≥сть необмеженого розширенн¤ орган≥зац≥њ. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли розр≥зн¤ютьс¤ залежно в≥д використовуваних дл¤ угрупуванн¤ вид≥в д≥¤льност≥ базових схем, основн≥ з котрих наведено нижче.

ѕ≥д функц≥Їю п≥дприЇмства розум≥Їтьс¤ те, чим воно займаЇтьс¤.ќсновними функц≥¤ми виробничого п≥дприЇмства, базову схему дл¤ ¤кого наведено нижче, Ї виробництво, збут ≥ ф≥нансуванн¤, торговельного Ц закуп≥вл¤, продаж ≥ ф≥нансуванн¤, транспортного Ц експлуатац≥¤, рух, ф≥нансуванн¤ ≥ т.д.

—хема ј. “ипове фукц≥ональне групуванн¤ вид≥в д≥¤льност≥

—хема Ѕ. “ипове орган≥зац≥йне групуванн¤ д≥¤льност≥ по продуктах

—хема ¬.“ипова структура орган≥зац≥йного групуванн¤ за територ≥альною ознакою

1	2	3	4

Ќазва: ≤нституц≥йний анал≥з економ≥чного проекту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1733 прочитано)