≈коном≥чн≥ теми >  редит у ринков≥й економ≥ц≥

 редит у ринков≥й економ≥ц≥

ѕлан

1. Ќеобх≥дн≥сть кредиту

2. —уть кредиту

3. “еор≥њ кредиту

4. ‘орми та види кредиту

5. ѕроцент за кредит

6. ‘ункц≥њ та роль кредиту

Ћ≥тература

1. Ќеобх≥дн≥сть кредиту

 редит виникаЇ безпосередньо з потреб виробництва, вна≠сл≥док розвитку процес≥в обм≥ну товарами.

 онкретною економ≥чною основою, на ¤к≥й з'¤вл¤ютьс¤ ≥ розвиваютьс¤ кредитн≥ в≥дносини, виступаЇ кругооборот кап≥≠талу  ругооборот кап≥талу безперервний, але при цьому не виключаютьс¤ коливанн¤, приливи ≥ в≥дпливи грошових кош≠т≥в, коливанн¤ потреб у ресурсах ≥ джерелах њх покритт¤.

Ќа баз≥ нер≥вном≥рност≥ кругообороту й обороту кап≥талу виникають в≥дносини, ¤к≥ усувають нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж часом виробництва ≤ часом об≥гу, вир≥шують в≥дносне протир≥чч¤ м≥ж тимчасовим накопиченн¤м кошт≥в та необх≥дн≥стю њх ви≠користанн¤ в народному господарств≥. “аким в≥дношенн¤м ≥ Ї кредит, ¤кий став нев≥д'Їмним атрибутом товарного вироб≠ництва.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки кредит набуваЇ загального характеру. Ќеобх≥дн≥сть кредиту т≥сно пов'¤зана з особливос≠т¤ми кругообороту ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в. ўе б≥льшою м≥≠рою кредит необх≥дний дл¤ становленн¤ нових п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу, впровадженн¤ новоњ техн≥ки та технолог≥й.

«авд¤ки кредиту.

Х зменшуЇтьс¤ час на задоволенн¤ господарських та особистих потреб;

Х в≥н виступаЇ ¤к опора сучасноњ економ≥ки, нев≥д'Їмний елемент економ≥чного розвитку;

Х кредитори мають можлив≥сть отримати додатков≥ грошов≥ кошти при передач≥ певноњ суми в≥льних ресурс≥в позичальнику.

ќтже, необх≥дн≥сть кредиту викликана ≥снуванн¤м товар≠но-грошових в≥дносин. …ого передумовою Ї на¤вн≥сть в≥льних кошт≥в у суб'Їкт≥в економ≥чних в≥дносин та на¤вн≥сть поточ≠них або майбутн≥х доход≥в у позичальник≥в.  онкретн≥ причи≠ни, що зумовлюють необх≥дн≥сть кредиту, - коливанн¤ потреби в об≥гових коштах суб'Їкт≥в ринку, а також виник≠ненн¤ потреби у створенн≥ та в≥дтворенн≥ основного кап≥талу.

2. —уть кредиту

 редит - це економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами ринку з приводу перерозпод≥лу вартост≥ на засадах поверненост≥, строковост≥ ≥ платност≥.

–уш≥йним мотивом такого перерозпод≥лу Ї отриманн¤ до≠даткового доходу кожним ≥з суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин.

Ќаданн¤ кредиту не Ї самоц≥ллю, а законом≥рно поЇднано з його поверненн¤м. ѕовернен≥сть кредиту - це його осно≠ва.

—уть кредиту пол¤гаЇ в тому, що це рух вартост≥ на заса≠дах поверненост≥ в ≥нтересах реал≥зац≥њ сусп≥льних потреб.

«в'¤зок кредиту з ≥ншими економ≥чними категор≥¤ми

’арактерн≥ ознаки кредиту в ринков≥й економ≥ц≥:

Х позичальниками, ¤к правило, виступають суб'Їкти господарю≠ванн¤, а кредиторами - банк≥вськ≥ установи;

Х грош≥, надан≥ в позику, використовуютьс¤ позичальником ¤к кап≥≠тал (на виробнич≥ потреби);

Х джерелом позикового процента Ї прибуток на позичен≥ кошти;

Х кредит використовуЇтьс¤ ¤к механ≥зм перерозпод≥лу кап≥тал≥в у сусп≥льному виробництв≥ та дл¤ вир≥внюванн¤ норми прибутку.

—уб'Їкти та об'Їкти кредиту суб'Їкти:

Х кредитор - сторона, що передаЇ варт≥сть у грошов≥й форм≥ чи натуральн≥й форм≥ ≥ншому суб'Їкту ринку на засадах поверненост≥, строковост≥ ≥ платност≥;

Х позичальник - сторона, що одержуЇ позику.

ќб'Їктом кредитних в≥дносин в умовах ринковоњ економ≥ки переважно виступають грош≥, ¤к загальний ресурс, за ¤кий можна придбати вс≥ ≥нш≥ види ресурс≥в.

3. “еор≥њ кредиту

Ќатурал≥стична теор≥¤

«асновники натурал≥стичноњ теор≥њ кредиту стали англ≥йськ≥ економ≥сти ј. —м≥т (1723-1790 рр.) ≥ ƒ. –≥кардо (1772-1823 рр.).

ќсновн≥ постулати натурал≥стичноњ теор≥њ кредиту:

Х об'Їктом кредиту Ї натуральн≥, тобто не грошов≥, матер≥альн≥ ц≥н≠ност≥;

Х кредит - це рух натуральних благ ≥ тому ц≥ блага Ї лише спосо≠бом перерозпод≥лу ≥снуючих у даному сусп≥льств≥ ц≥нностей;

Х позиковий кап≥тал ототожнюЇтьс¤ з реальним кап≥талом;

Х кредит виконуЇ пасивну роль, а банки - це скромн≥ посередники.

ѕредставники натурал≥стичноњ теор≥њ трактували кредит ¤к зас≥б перерозпод≥лу матер≥альних ц≥нностей у натуральн≥й форм≥, не визнаючи рол≥ банк≥в у створенн≥ кредиту, участ≥ кредиту в спри¤нн≥ розширеного кап≥тал≥стичного в≥дтворенн¤ ≥, разом з тим, загостренн≥ протир≥ч в≥дтворенн¤.

ќдночасно представники натурал≥стичноњ теор≥њ обгрунту≠вали р¤д суттЇвих положень щодо кредиту, а саме:

Х кредит не створюЇ реального кап≥талу;

Х кредит залежить в≥д виробництва (не переб≥льшуючи його рол≥);

Х кредит залежить в≥д позикового в≥дсотка, в≥д коливань ≥ динам≥ки прибутку.

 ап≥талотворча теор≥¤

ќсновн≥ концепц≥њ ц≥Їњ теор≥њ були сформульован≥ англ≥йсь≠ким економ≥стом ƒж. Ћо (1671-1729 рр.).

«г≥дно з його погл¤дами, кредит займаЇ становище, що не≠залежне в≥д процесу в≥дтворенн¤ ≥ йому належить вир≥шальна роль у розвитку економ≥ки.

 редит може створювати багатство ≥ кап≥тал, а банки Ї творц¤ми кап≥талу, а не простими посередниками. ѕроте ≥дењ ƒж. Ћо не витримали випробуванн¤ практикою (див. ≥сторичну дов≥дку в к≥нц≥ розд≥лу).

” м≥ру розвитку кредитноњ системи кап≥талу ≥дењ ƒж. Ћо в XX стол≥тт≥ розвинули зах≥дн≥ економ≥сти …. Ўумпетер, ј. √ан, ¤к≥ вважали, що кредит може бути безмежним, а тому безмежн≥ кап≥тал ≥ депозити, ¤к≥ в≥н створюЇ. Ќа њх думку, ≥нфл¤ц≥йний кредит Ї руш≥йною силою в≥дтворенн¤ та еконо≠м≥чного зростанн¤.

ѕомилков≥сть погл¤д≥в цих учених пол¤гала у виправданн≥ кредитноњ експанс≥њ та ≥нфл¤ц≥њ.  риза 1929-1933 рок≥в розв≥н≠чала кап≥талотворчу теор≥ю кредиту. ѕроте "рац≥ональн≥ зер≠на" теор≥њ були використан≥ ƒж.  ейнсом ≥ його посл≥дов≠никами. «окрема, були обгрунтован≥ принципи кредитного ре≠гулюванн¤ економ≥ки через зниженн¤ норми позикового в≥д≠сотка ≥ в≥дпов≥дне розширенн¤ ≥нвестиц≥й, що призводить у к≥нцевому п≥дсумку до зб≥льшенн¤ виробничого ≥ споживчого попиту, а в≥дтак - до зменшенн¤ безроб≥тт¤.

ѕосл≥довниками  ейнса виступали представники неокейн-с≥анськоњ школи грошово-кредитного регулюванн¤ (ѕ. —емюел-сон, Ћ. Ћернет, ƒж. √елбрейт). ¬ основу њх погл¤д≥в покладено ≥дею  ейнса про необх≥дн≥сть активного втручанн¤ держави в господарськ≥ процеси, у тому числ≥ ≥ за допомогою кредиту.

 ап≥талотворча теор≥¤ отримуЇ дальший розвиток у теор≥њ монетаризму (ћ. ‘р≥дмен, ј. Ѕерне, ќ. ‘айт), зг≥дно з ¤кою основними ≥нструментами регулюванн¤ економ≥ки Ї зм≥ни грошовоњ маси ≥ процентних ставок, що даЇ змогу застосову≠вати кредитну рестрикц≥ю чи експанс≥ю.

4. ‘орми та види кредиту

” товарн≥й форм≥ кредиту виникають кредитн≥ в≥дноси≠ни м≥ж продавц¤ми ≥ покупц¤ми, коли останн≥ одержують то≠вари чи послуги з в≥дтерм≥нуванн¤м платежу - комерц≥йний кредит, продаж товар≥в ≥ наданн¤ послуг населенню в кредит тощо.

” грошов≥й форм≥ зд≥йснюЇтьс¤ рух переважноњ частини позикового фонду крањни, тому й переважна б≥льш≥сть позик надаЇтьс¤ ≥ погашаЇтьс¤ грошима.

«а суб'Їктами кредитних в≥дносин вид≥л¤ють так≥ види кредиту:

≤снуЇ к≥лька р≥зних класиф≥кац≥й банк≥вських кредит≥в.

ѕров≥дним видом кредиту в ринков≥й економ≥ц≥ Ї банк≥вський кредит. —истема банк≥вського кредитуванн¤ базуЇтьс¤ на використанн≥ р¤ду базових принцип≥в кредитуванн¤.

ѕринципи кредитуванн¤ - це визначальн≥ правила по≠вед≥нки банку ≥ позичальника в процес≥ зд≥йсненн¤ кредитних операц≥й.

ќсновн≥ принципи банк≥вського кредитуванн¤:

Х ц≥льовий характер кредитуванн¤ передбачаЇ вкладенн¤ запо≠зичених кошт≥в у конкретн≥ господарськ≥ процеси;

Х повернен≥сть кредиту передбачаЇ наданн¤ позики у тимчасове користуванн¤ ≥ повне поверненн¤ позичальником вартост≥ основ≠ного боргу;

Х строков≥сть кредиту вимагаЇ поверненн¤ позики в строки, пе≠редбачен≥ кредитною угодою;

Х платн≥сть кредиту пол¤гаЇ в тому, що за користуванн¤ позикою кл≥Їнт сплачуЇ банку додаткову суму у вигл¤д≥ процент≥в,

Х забезпечен≥сть кредиту пол¤гаЇ у в≥дпов≥дност≥ м≥ж варт≥стю майна, що Ї заставою позики, ≥ заборгован≥стю за позикою.

5. ѕроцент за кредит

ѕроцент за кредит або позиковий процент (в≥д латин≠ського "рго сеп≥гит" - на сотню) - це плата, ¤ку отримуЇ кредитор в≥д позичальника за користуванн¤ позичени≠ми коштами.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки суть процента розгл¤даЇтьс¤ ¤к ц≥на кап≥талу, вз¤того в кредит. ƒжерелом сплати позико≠вого процента Ї прибуток, що його отримуЇ позичальник.

ѕоказником, що к≥льк≥сно характеризуЇ плату за кредит, Ї норма процента або процентна ставка.

—ередньор≥чна сума кап≥талу, наданого в позику

ѕроблема збереженн¤ позикового кап≥талу стаЇ особливо актуальною в пер≥од ≥нфл¤ц≥њ, оск≥льки на момент поверненн¤ кредиту його реальна варт≥сть значно нижча в≥д тоњ, що була на момент наданн¤.

1	2

Ќазва:  редит у ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2290 прочитано)