≈коном≥чн≥ теми > ќснови стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ

ќснови стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ

«м≥ст ≥ завданн¤ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ,

систем ¤кост≥, послуг

—тандартизац≥¤ продукц≥њ

ѕ≥д стандартизац≥Їю розум≥ють визначенн¤ ≥ застосуванн¤ Їдиних правил з метою упор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ у певн≥й галуз≥. —тосовно продукц≥њ стандартизац≥¤ охоплюЇ:

установленн¤ вимог до ¤кост≥ готовоњ продукц≥њ, а також сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ комплектуючих вироб≥в;

розвиток ун≥ф≥кац≥њ ≥ агрегатуванн¤ продукц≥њ ¤к важливоњ умови спец≥ал≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ виробництва;

визначенн¤ норм, вимог ≥ метод≥в у галуз≥ проектуванн¤ та виготовленн¤ продукц≥њ з метою забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ ≥ недопущенн¤ невиправданоњ р≥зноман≥тност≥ вид≥в ≥ типорозм≥р≥в вироб≥в однакового функц≥онального призначенн¤;

формуванн¤ Їдиноњ системи показник≥в ¤кост≥ продукц≥њ, метод≥в њњ випробуванн¤ та контролю; забезпеченн¤ сп≥льност≥ терм≥н≥в вим≥рювань ≥ позначень;

створенн¤ Їдиних систем класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤ продукц≥њ, нос≥њв ≥нформац≥њ, форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ виробництва;

—тандартизац≥¤ продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за певними принципами, основними з ¤ких Ї:

урахуванн¤ р≥вн¤ розвитку науки ≥ техн≥ки, еколог≥чних вимог, економ≥чноњ доц≥льност≥ та ефективност≥ виробництва дл¤ виготовлювача, корист≥ та безпеки дл¤ споживач≥в ≥ держави в ц≥лому;

гармон≥зац≥¤ з м≥жнародними, рег≥ональними, а у необх≥дних випадках Ц з нац≥ональними стандартами ≥нших крањн;

взаЇмозв'¤зок ≥ узгоджен≥сть нормативних документ≥в ус≥х р≥вн≥в; придатн≥сть останн≥х дл¤ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ;

участь у розробц≥ нормативних документ≥в ус≥х зац≥кавлених стор≥н-розробник≥в, виготовлювач≥в, споживач≥в, орган≥в державноњ виконавчоњ влади;

в≥дкрит≥сть ≥нформац≥њ щодо д≥ючих стандарт≥в та програм роб≥т по стандартизац≥њ з урахуванн¤м чинного законодавства.

–езультати стандартизац≥њ знаход¤ть в≥дображенн¤ у спец≥альн≥й нормативно-техн≥чн≥й документац≥њ. ќсновними њњ видами Ї стандарти ≥ техн≥чн≥ умови Ц документи, що м≥ст¤ть обовТ¤зков≥ дл¤ продуцент≥в норми ¤кост≥ виробу ≥ засоби њх дос¤гненн¤ (наб≥р показник≥в ¤кост≥, р≥вень кожного з них, методи ≥ засоби вим≥рюванн¤, випробувань, маркировки, упаковки, транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ). «астосовувана на п≥дприЇмствах нормативно-техн≥чна документац≥¤ охоплюЇ певн≥ категор≥њ стандарт≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем жорстокост≥ вимог до вироб≥в ≥ сукупн≥стю обТЇкт≥в стандартизац≥њ (рис.1).

Ќайб≥льш жорстк≥ вимоги щодо ¤кост≥ м≥ст¤тьс¤ у м≥жнародних стандартах, ¤к≥ розроблюютьс¤ ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю стандартизац≥њ Ц ≤—ќ ≥ використовуютьс¤ дл¤ сертиф≥кац≥њ вироб≥в, що експортуютьс¤ у ≥нш≥ крањни ≥ реал≥зуютьс¤ на св≥товому ринку. Ќин≥ ≥снують м≥жнародн≥ стандарти ≤—ќ сер≥њ 9000.

ƒержавн≥ стандарти ”крањни установлюютьс¤ на: 1) вироби загальномашинобуд≥вного застосуванн¤ (п≥дшипники, ≥нструменти, детал≥ кр≥пленн¤ тощо); 2) продукц≥ю м≥жгалузевого призначенн¤; 3) продукц≥ю дл¤ населенн¤ ≥ народного господарства; 4) орган≥зац≥йно-методчн≥ та загальнотехн≥чн≥ обТЇкти (науково-техн≥чна терм≥нолог≥¤, класиф≥кац≥¤ та кодуванн¤ техн≥ко-економ≥чноњ та соц≥альноњ ≥нформац≥њ, орган≥зац≥¤ роб≥т по стандартизац≥њ ≥ метролог≥њ, дов≥дков≥ дан≥ щодо властивостей матер≥ал≥в ≥ речовин); 5) елементи народногосподарських обТЇкт≥в державного значенн¤ (транспорт, звТ¤зок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банк≥всько-ф≥нансова система тощо); 6) методи випробувань. ¬они м≥ст¤ть обовТ¤зков≥ вимоги, котр≥ забезпечують безпеку продукц≥њ дл¤ житт¤, здоровТ¤ та майна громад¤н, њњ сум≥сн≥сть ≥ взаЇмозам≥нн≥сть, охорону.

–ис.1 —укупн≥сть нормативно-техн≥чноњ документац≥њ дл¤ проектуванн¤ ≥ виготовленн¤ продукц≥њ.

√алузев≥ стандарти розробл¤ють на ту продукц≥ю, на ¤ку в≥дсутн≥ державн≥ стандарти ”крањни, або у випадку необх≥дност≥ установленн¤ вимог, що доповнюють чи перевищують останн≥ в державних стандартах, а стандарти науково-техн≥чних та ≥нженерних товариств Ц на випадок потреби розповсюдженн¤ результат≥в фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, одержаних в окремих галуз¤х знань чи сферах профес≥йних ≥нтерес≥в. ќстанн¤ категор≥¤ нормативних документ≥в може використовуватись на засадах добров≥льноњ згоди в≥дпов≥дних субТЇкт≥в д≥¤льност≥. “ехн≥чн≥ вимоги м≥ст¤ть вимоги, що регулюють в≥дносини м≥ж постачальником (розробником, виготовлювачем) ≥ споживачем (замовником) продукц≥њ. ¬они регламентують норми ≥ вимоги щодо ¤кост≥ тих вид≥в продукц≥њ, дл¤ ¤ких державн≥ або галузев≥ стандарти не розробл¤ютьс¤ та ¤к≥ виготовл¤ютьс¤ на замовленн¤ окремих п≥дприЇмств, а також нових вид≥в вироб≥в на пер≥од њх освоЇнн¤ виробництвом.

—тандарти п≥дприЇмств виокремлюють у самост≥йну категор≥ю умовно (без правовоњ основи). ¬они розробл¤ютьс¤ п≥дприЇмствами за власною ≥н≥ц≥ативою з метою конкретизац≥њ вимог до продукц≥њ ≥ самого виробництва, що м≥ст¤тьс¤ звичайно у ≥нших видах нормативно-техн≥чноњ документац≥њ. ќбТЇктами стандартизац≥њ на п≥дприЇмствах можуть бути окрем≥ детал≥, вузли, складальн≥ одиниц≥, оснащенн¤ ≥ ≥нструмент власного виготовленн¤, певн≥ норми у галуз≥ проектуванн¤ ≥ продуктуванн¤ вироб≥в, орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ виробництвом тощо. “ак≥ стандарти використовуютьс¤ дл¤ створенн¤ внутр≥шньоњ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю прац≥ ≥ продукц≥њ.

—тандарти ≥ техн≥чн≥ умови Ц це документи динам≥чного характеру. ¬они повинн≥ пер≥одично перегл¤датись ≥ уточнюватись з урахуванн¤м ≥нновац≥йних процес≥в ≥ нових вимог споживач≥в до вироблювальноњ або проектованоњ продукц≥њ. —учасн≥ напр¤мки удосконаленн¤ стандартизац≥њ звод¤тьс¤ до розробки державних ≥ м≥жнародних стандарт≥в не на кожний конкретний вир≥б, а групи однор≥дноњ продукц≥њ, а також включенн¤ до них обмеженоњ к≥лькост≥ показник≥в, що характеризують найб≥льш суттЇв≥ ¤к≥сн≥ характеристики. ÷е дасть можлив≥сть ≥стотно зменшити к≥льк≥сть одночасно функц≥онуючих стандарт≥в, спростити њх зм≥ст ≥ удешевити весь процес стандартизац≥њ.

—ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ

¬ умовах розвитку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств найважлив≥шим елементом виробничого менеджменту взагал≥ ≥ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю зокрема Ї сертиф≥кац≥¤ продукц≥њ.  ожний вид товар≥в, ¤кий те чи ≥нше п≥дприЇмство хоче виг≥дно продати на св≥товому ринку, повинен мати сертиф≥кат Ц документ, що засв≥дчуЇ високий р≥вень його ¤кост≥, в≥дпов≥дн≥сть вимогам м≥жнародних стандарт≥в ≤—ќ сер≥њ 9000. Ќабутий нашими п≥дприЇмствами досв≥д зовн≥шньоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ показуЇ, що так звана безсертиф≥катна продукц≥¤ оц≥нюЇтьс¤ на св≥товому ринку у 3-4 рази дешевше, тобто фактично реал≥зуЇтьс¤ за безц≥нь.

¬ ”крањн≥ прийн¤то розр≥зн¤ти обовТ¤зкову ≥ добров≥льну сертиф≥кац≥ю. ќбовТ¤зкова сертиф≥кац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ виключно в межах державноњ системи управл≥нн¤ господарюючими субТЇктами, охоплюЇ у вс≥х випадках перев≥рку ≥ випробуванн¤ продукц≥њ з метою визначенн¤ њњ характеристик (показник≥в) та подальший державний техн≥чний нагл¤д за сертиф≥кованими виробами. ƒобров≥льна сертиф≥кац≥¤ може проводитись на в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ вимогам, котр≥ не Ї обовТ¤зковими, за ≥н≥ц≥ативою самих субТЇкт≥в господарюванн¤ (тих або ≥нших вид≥в сусп≥льноњ д≥¤льност≥) на догов≥рних засадах.

√осподарююч≥ субТЇкти (виготовлювач≥, постачальники, виконавц≥ та продавц≥ продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ обовТ¤зков≥й сертиф≥кац≥њ) повинн≥:

у встановлених терм≥н≥ ≥ пор¤дку проводити сертиф≥кац≥ю в≥дпов≥дних обТЇкт≥в;

забезпечувати виготовленн¤ продукц≥њ в≥дпов≥дно до вимог того нормативного документа, на узгоджен≥сть до ¤кого вона сертиф≥кована;

припин¤ти реал≥зац≥ю сертиф≥кованоњ продукц≥њ, ¤кщо ви¤влена њњ нев≥дпов≥дн≥сть вимогам певного нормативного документу або зак≥нчивс¤ терм≥н д≥њ сертиф≥кату.

ќрган≥зац≥йною основою сертиф≥кац≥њ продукованих п≥дприЇмствами вироб≥в слугуЇ створювана мережа державних випробувальних центр≥в (ƒ¬÷) по найважлив≥ших видах продукц≥њ виробничо-техн≥чного ≥ культурно- побутового призначенн¤.

”продовж останн≥х рок≥в почали формуватис¤ м≥жнародн≥ системи сертиф≥кац≥њ.  оординац≥Їю заход≥в по створенню таких систем займаЇтьс¤ спец≥альний ком≥тет по сертиф≥кац≥њ Ц —≈–“» ќ, що д≥Ї у склад≥ ≤—ќ. ÷им ком≥тетом розроблен≥:

правила ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ;

критер≥њ акредитац≥њ випробувальних центр≥в (лаборатор≥й);

умови вступу до м≥жнародноњ системи сертиф≥кац≥њ (на¤вн≥сть нормативно-техн≥чноњ документац≥њ, що м≥стить вимоги до сертиф≥кованоњ продукц≥њ; високий р≥вень метролог≥чного забезпеченн¤ виробництва; функц≥онуванн¤ спец≥альноњ системи нагл¤ду за д≥¤льн≥стю випробувальних центр≥в ≥ ¤к≥стю продукц≥њ).

” р¤д≥ крањн уже функц≥онують акредитован≥ у —≈–“» ќ ≤—ќ ≥ визнан≥ св≥товим сп≥втовариством випробувальн≥ центри, що видають сертиф≥кати на певн≥ види продукц≥њ. «окрема у —Ўј д≥Ї центр по випробуванню трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин, у ‘ранц≥њ Ц автомоб≥л≥в, „ех≥њ ≥ —ловаччин≥ Ц електроустаткуванн¤ та медичноњ техн≥ки.

Ќа початку 1993 року ”крањна стала членом ≤—ќ та ћ≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ Ц ≤≈—. ÷е даЇ њй право нар≥вн≥ з 90 ≥ншими крањнами св≥ту брати участь у д≥¤льност≥ б≥льш н≥ж 1000 м≥жнародних робочих орган≥в техн≥чних ком≥тет≥в по стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ та використовувати понад 12000 м≥жнародних стандарт≥в.

ƒл¤ набутт¤ максимально можливого зиску та ≥м≥джу над≥йного партнера на зовн≥шньому ринку п≥дприЇмствам бажано створювати ≥ сертиф≥кувати також власн≥ системи ¤кост≥. «г≥дно з м≥жнародним стандартом ≤—ќ 8402 Уяк≥сть. —ловникФ система ¤кост≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть орган≥зац≥йноњ структури, в≥дпов≥дальност≥, процедур, процес≥в ≥ ресурс≥в, що забезпечуЇ зд≥йсненн¤ загального керуванн¤ ¤к≥стю. ¬≥дпов≥дний р≥вень такоњ системи п≥дтримуЇтьс¤ сертиф≥катом, ¤кий видаЇтьс¤ п≥дприЇмству на певний строк Ц один р≥к, два роки тощо. ѕравом видач≥ сертиф≥кату на систему ¤кост≥ може волод≥ти нац≥ональний орган по сертиф≥кац≥њ; у необх≥дних випадках йому надаЇтьс¤ можлив≥сть делегувати таку функц≥ю акредитован≥й дл¤ ц≥Їњ мети орган≥зац≥њ. ƒл¤ оц≥нки системи ¤кост≥ та отриманн¤ сертиф≥кату на нењ дозвол¤Їтьс¤ залучати будь-¤ку закордонну ф≥рму, що займаЇтьс¤ сертиф≥кац≥Їю. ¬агом≥сть сертиф≥кату ≥ р≥вень дов≥ри до нього залежить в≥д ≥м≥джу орган≥зац≥њ, ¤ка видаЇ такий документ.

1	2

Ќазва: ќснови стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2583 прочитано)