≈коном≥чн≥ теми > ќсновн≥ знижки до ц≥ни

ќсновн≥ знижки до ц≥ни

—кладовою частиною системи ц≥ноутворенн¤ Ї широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних ц≥н. «нижки застосовують ф≥рми Ц виробники продукц≥њ та роздр≥бна торг≥вл¤. «нижки Ц це своЇр≥дна в≥дпов≥дь на д≥њ конкурент≥в, коли вони починають знижувати ц≥ни. «нижки використовуютьс¤ дл¤ залученн¤ нових споживач≥в та скороченн¤ великих запас≥в.

¬с≥м п≥дприЇмц¤м, хто вбол≥ваЇ за розширенн¤ масштаб≥в своЇњ справи, сл≥д привернути особливоњ уваги систем≥ знижок. ƒл¤ цього Ї ц≥лий р¤д причин.

«нижка сама собою створюЇ у покупц¤ переконанн¤ ≥ впевнен≥сть про те, що ф≥рма Ц продавець ( в≥дпов≥дно пр¤мий виробник ) йде саме йому на зустр≥ч, що, звичайно, п≥дкреслюЇ значенн¤ покупц¤-споживача у власних переконанн¤х.

” покупц¤ складаЇтьс¤ враженн¤, що ф≥рма - продавець Ї безумовно сол≥дною та стаб≥льною орган≥зац≥Їю, оск≥льки вона може соб≥ дозволити певне зниженн¤ ц≥н. —правжню ж користь з вс≥х цих заход≥в отримуЇ перш за все ф≥рма Ц продавець через те, що вона прискорюЇ товарорух та зб≥льшуЇ обТЇм продажу.

“аким чином розр≥зн¤ють сл≥дуюч≥ види знижок:

«а оплату товару гот≥вкою ( загальна чи проста знижка ). “ака форма платежу покращуЇ ф≥нансове положенн¤ виробника з точки зору гот≥вкових грошей, оск≥льки зазвичай в практиц≥ ринкових в≥дносин строки оплати рахунк≥в за в≥дгружену продукц≥ю коливаютьс¤ в≥д 30 до 90 дн≥в. ¬ залежност≥ в≥д суми угоди так≥ знижки можуть складати в≥д 3 до 6 %.

 ≥льк≥сна Ц зниженн¤ ц≥ни за куп≥влю великих парт≥й товару. ѕродаж ≥ транспортуванн¤ продукц≥њ такими парт≥¤ми знижують збутов≥ витрати виробника. …ому так≥ знижки виг≥дн≥, так ¤к одночасно знижуЇтьс¤ ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ по м≥р≥ зб≥льшенн¤ обТЇму парт≥њ, що виробл¤Їтьс¤.

ƒилерська надаЇтьс¤ дилерам чи посередникам за послуги, повТ¤зан≥ з просуванн¤м продукц≥њ до к≥нцевого споживача. —л≥д в≥дм≥тити, що такий вид знижок також досить важливий дл¤ виробника, оск≥льки просуванн¤ товар≥в таким чином перекладаЇтьс¤ на плеч≥ посередник≥в.

—пец≥альна ( персон≥ф≥кована ) надаЇтьс¤ так званим У обранц¤м Ф. ÷е певна категор≥¤ покупц≥в, ¤кими безпосередньо зац≥кавлен≥ продавц≥. Ќа мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зац≥кавлен≥сть у пробних та ел≥тних видах товар≥в.

—езонна надаЇтьс¤ покупцев≥ за куп≥влю несезонного товару або в пер≥од сезонного розпродажу. —л≥д нагадати також, що величина таких знижок доходить до 50- 80 %.

- Ѕонусна надаЇтьс¤ пост≥йним покупц¤м, ¤кщо вони за певний пер≥од купл¤ють попередньо обумовлену к≥льк≥сть товару. ¬она може складати 7 Ц 8 % вартост≥ обороту. “ак, наприклад, представництво швейцарськоњ ф≥рми У“≥солФ в ”крањн≥, ¤ке маЇ досить широку с≥тку спец≥ал≥зованих ≥ в≥домих магазин≥в проводить акц≥ю з наданн¤ бонусноњ знижки при предТ¤вленн≥ товарних чек≥в своњх магазин≥в на суму понад 100 грн., за ¤кими покупки зд≥йснювалис¤ в дес¤тиденний терм≥н. ќднак, сл≥д в≥дм≥тити, що даний вид знижок може дозволити соб≥ лише продавець ел≥тних товар≥в.

- «акрита робитьс¤ на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤ в замкнених формуванн¤х, наприклад, у внутр≥шньоф≥рмових поставках, внутр≥шн≥ торг≥вл≥ економ≥чних угрупувань, а також на товари, що поставл¤ютьс¤ за спец≥альним м≥жуправл≥нською домовлен≥стю

Ќепом≥тна Ц форма додаткових безкоштовних послуг продавц¤ покупцю. Ќаприклад, наданн¤ льготних кредит≥в. “ак≥ знижки стимулюють куп≥влю оптових парт≥й товар≥в.

«а кризових обставин значно п≥двищуЇтьс¤ роль ц≥нового чинника у ринков≥й повед≥нц≥ широких верств американського сусп≥льства. ÷е значною м≥рою посилюЇ тенденц≥ю до переважного зростанн¤ обороту УдешевихФ магазин≥в. —еред промтоварних, що пропонують вироби ≥з знижкою, вир≥зн¤ютьс¤ зали-салони, ¤к≥ працюють за методом посилковоњ торг≥вл≥. «авд¤ки ретельному добору постачальник≥в та обмеженому колу пропонуючих послуг вони торгують товарами за ц≥нами, зниженими на 20-60 в≥дсотк≥в пор≥вн¤но з традиц≥йними ун≥вермагами. —еред промтоварних магазин≥в зниженн¤ ц≥н пом≥тний комерц≥йний усп≥х припав на долю компан≥й У‘ем≥л≥ доларФ, ¤ка в середин≥ 80-х рок≥в зб≥льшила к≥льк≥сть своњх невеликих п≥дприЇмств до 1.3 тис.

“радиц≥йна загалом збутова њњ пол≥тика ірунтуЇтьс¤ на принцип≥ ц≥новоњ ≥ територ≥альноњ доступност≥ послуг, формуванн¤ асортименту за рахунок масових закуп≥вель найдешевших товар≥в ≥з прейскурант≥в промислових ф≥рм. ”сп≥хов≥ компан≥њ спри¤ла ч≥тка ор≥Їнтац≥¤ на покупц≥в з низькими доходами, к≥льк≥сть ¤ких в≥дчутно зросла внасл≥док посиленн¤ процес≥в соц≥альноњ диференц≥ац≥њ в американському сусп≥льств≥.

÷≥нова еластичн≥сть попиту вим≥рюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом еластичност≥ ( е), ¤кий показуЇ, ¤к в≥дносна зам≥на ц≥ни (D–) спричинюЇ в≥дносну зм≥ну величини попиту (D’)

де –-вих≥дна ц≥на; ’-попит, ¤кий в≥дпов≥даЇ ц≥н≥ –.

ќск≥льки залежн≥сть м≥ж ц≥ною та попитом (¤к правило зворотна,  ≈ завжди буде з≥ знаком м≥нус, ¤кий в розрахунках ≥гноруЇтьс¤. ƒо в≥дома беретьс¤ лише абсолютна величина  ≈. «наченн¤  ≈ може зм≥нюватис¤ в≥д нул¤ до неск≥нченност≥. якщо  ≈= 0, то попит не зм≥нюЇтьс¤ за будь-¤коњ зм≥ни ц≥ни ( абсолютно нееластичний попит). ƒо промислових товар≥в такоњ категор≥њ може бути в≥днесений, наприклад, ≥нсул≥н, ¤кий широко використовуЇтьс¤ в медицин≥. ќск≥льки даний товар не маЇ соб≥ зам≥нника ≥ Ї життЇво необх≥дним дл¤ хворих на д≥абет, то його ц≥на не маЇ значенн¤. якщо  ≈ ¥, то нав≥ть незначне зб≥льшенн¤ ц≥ни може призвести до зникненн¤ будь-¤кого попиту. ” загальному випадку за нееластичного попиту  ≈ завжди менший в≥д одиниц≥, за еластичногоЧб≥льший (мал.).

ц≥на ƒ1 ƒ3 ƒ4

Y1

Y2

 ≥льк≥сть проданих товар≥в (Q) Q1 Q2 Q1 Q2

ћал.

ƒ1- абсолютно нееластичний попит; ƒ2- абсолютно еластичний попит; ƒ3- в≥дносно нееластичний попит (  ≈ < 1); ƒ4- в≥дносно еластичний попит ( ≈ >1).

«ниженн¤ еластичност≥ попиту можливо оч≥кувати, ¤кщо:

в≥дсутн≥ конкуренти або њх зовс≥м обмаль;

покупц≥ не зам≥тили, що ц≥на зб≥льшилас¤;

покупц≥ ≥нертн≥ в зм≥нах своњх купуючих звичок ≥ в пошуку б≥льш дешевих товар≥в;

покупц≥ вважають, що висок≥ ц≥ниЧнасл≥док ¤к≥сних покращень товару, результат ≥нфл¤ц≥њ ≥ т.д.

ѕопит вважаЇтьс¤ еластичним у тих випадках, коли невелик≥ зм≥ни в ц≥нах призвод¤ть до пом≥тного зростанн¤ к≥льк≥сного обс¤гу продажу. «агальний прибуток зб≥льшуЇтьс¤, ¤кщо ц≥ни знижуютьс¤.

≤гноруючи вТ¤л≥сть Ївропейського ринку, компан≥¤ Yorkshire ChemicalsЧвиробник х≥м≥чних препарат≥в Ч розпочала виробл¤ти б≥льше продукц≥њ, але за меншою ц≥ною. ≤нвестиц≥њ в додатков≥ виробнич≥ потужност≥ дозволили втримати прибуток на поточному р≥вн≥ п≥сл¤ зниженн¤ ц≥н на 5% завд¤ки збуту на 8%.

якщо ж зниженн¤ ц≥ни, що призводить до де¤кого зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ продаж, разом з тим не призводить до зб≥льшенн¤ обороту чи нав≥ть зменшуЇ його, то такий попит в б≥льшост≥ випадках називають застигшим чи нееластичним. Ќееластичн≥сть попиту спостер≥гаЇтьс¤ за таких обставин: 1) товар маЇ достатн≥й ступ≥нь новизни, в≥дсутн≥ ≥дентичн≥ товари; 2) товар прийшовс¤ до смаку в певн≥й категор≥њ покупц≥в, знайшов св≥й сегмент; 3) зм≥на ц≥н не така вже пом≥тна дл¤ споживача; 4) п≥двищенн¤ ц≥ни виправдовуЇтьс¤ зм≥ною на краще ¤к≥сних характеристик продукту; 5) зм≥ни в ц≥н≥ можуть обумовлюватис¤ зм≥нами в економ≥ц≥ (≥нфл¤ц≥йними процесами, наприклад); 6) надзвичайними обставинами.

ƒл¤ товар≥в з високою ц≥новою еластичн≥стю прийн¤тн≥шими Ї методи ц≥новоњ конкуренц≥њ. ƒл¤ тих же товар≥в, у ¤ких низька ц≥нова еластичн≥сть, доц≥льно використовувати методи нец≥новоњ конкуренц≥њ. ѕри ц≥нов≥й конкуренц≥њ продавц≥ впливають на попит головним чином через зм≥ни в ц≥н≥. ÷е дуже гнучкий ≥нструмент маркетингу. ¬одночас такий метод може призвести до так званих Уц≥нових в≥йнФ, п≥д час ¤ких конкуруюч≥ ф≥рми прагнуть встановити ц≥ни ¤кнайменш≥ дл¤ споживач≥в. ”насл≥док цього прибуток знижуЇтьс¤ до м≥н≥муму, хтось з конкурент≥в, не витримуючи боротьби, полишаЇ ринок, стаЇ банкрутом. «ахисну позиц≥ю тут може зайн¤ти ур¤д, ¤кий в≥дпов≥дним чином регулюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть.

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»

Ѕойчак ≤. ћ., ’ар≥в Ќ.—., ’опчан ћ.≤. ≈коном≥ка п≥дприЇмств. - Ћ.: —полом, 1999.

Ѕороздин ё.¬. ÷енообразование и потребительска¤ стоимость продукции. - ћ. : Ёк

¬арга ¬.”. ƒеньги и цены. ћирова¤ экономика и международные отношени¤. - є 12- 1992.

¬асильева Ќ.—.,  озлова Ћ. ». ‘ормирование цены в рыночных услови¤х. - ћ.: Ѕизнес, 1995.

 алита Ќ.—.,—пицына “.ё.,  ожуховский  .Ћ., ÷ена и ценообразование . —осто¤ние, проблемы, перспективы  .: ¬ыща школа, 1988.

 орниенко ¬.“. ÷ена и народное потребление. - ћ.: «нание,1963.

1

Ќазва: ќсновн≥ знижки до ц≥ни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (552 прочитано)