≈коном≥чн≥ теми > “≥ньов≥ кап≥тали. ƒжерела ≥ механ≥зми нагромадженн¤, шл¤хи поверненн¤, легал≥зац≥њ ≥ використанн¤

“≥ньов≥ кап≥тали. ƒжерела ≥ механ≥зми нагромадженн¤, шл¤хи поверненн¤, легал≥зац≥њ ≥ використанн¤

Ќасамперед зауважу, що кап≥тал Ї не що ≥нше, ¤к система в≥дносин власност≥. ƒо нац≥онального кап≥талу треба включати весь кап≥тал, ¤кий: по-перше, маЇ походженн¤м нац≥ональну економ≥ку (оф≥ц≥йну ≥ "т≥ньову") та њњ ж обслуговуЇ; по-друге, маЇ походженн¤м нац≥ональну економ≥ку, але обслуговуЇ ≥ноземн≥ економ≥ки; по-третЇ, Ї результатом використанн¤ нац≥ональних кап≥тал≥в в ≥ноземн≥й економ≥ц≥.

ј тепер ¤ хот≥в би привернути увагу учасник≥в "круглого столу" до дуже вагомого, а за сучасних умов, майже Їдиного суттЇвого джерела в≥дтворенн¤ нац≥онального кап≥талу, а саме - "т≥ньового" кап≥талу. „ому це так? ’ай св≥дчать цифри. ѕо-перше, у держбюджет≥ 1998 року на кап≥тальн≥ вкладенн¤ в економ≥ку ≥ соц≥альну сферу було вид≥лено 1,7 млрд гривень, в бюджет≥ 1999 року за тими ж напр¤мами - 2,2 млрд гривень. ѕо-друге, за 11 м≥с¤ц≥в 1998 року комерц≥йн≥ банки видали кредит≥в народному господарству на суму 8,9 млрд гривень, з ¤ких довгострокових, тобто тих, що використовуютьс¤ ¤к кап≥тальн≥ вкладенн¤ - 17,5 %. ѕо-третЇ, державний зовн≥шн≥й борг на к≥нець 1998 року склав 11,84 млрд долар≥в ≥ зб≥льшивс¤ прот¤гом минулого року на 1,84 млрд долар≥в. «аборгован≥сть за ≥ноземними позиками п≥д гарант≥њ  абм≥ну - 1,1 млрд долар≥в. якщо додати до цього внутр≥шн≥й борг ≥ перевести зовн≥шн≥й у гривн≥, то загальна сума державного боргу складатиме близько 55 млрд гривень, тобто наближаЇтьс¤ до критичноњ меж≥ 60 % ¬¬ѕ. ¬четверте, у 1998 роц≥ зареЇстровано пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й - 727,1 млн долар≥в. ј всього кап≥тал нерезидент≥в в ”крањн≥ складаЇ 2,6 млрд долар≥в. ѕо-п'¤те, обс¤ги кап≥тальних вкладень у 1998 роц≥ хоча вперше ≥ зросли на 4,8 % ≥ становили 13,5 млрд гривень, (у тому числ≥ на об'Їктах виробничого призначенн¤ 7,9 млрд гривень (68 %), з загальноњ суми кап≥таловкладень на частку власних ресурс≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й припадаЇ 71,4 %), цього занадто мало одночасно дл¤ п≥дтриманн¤ основних фонд≥в п≥дприЇмств у належному стан≥, оновленн¤ виробництва, його розвитку ≥ дл¤ потреб реструктуризац≥њ економ≥ки. ѕо-шосте, п≥дприЇмства не мають об≥гових кошт≥в: загальн≥ кредиторська ≥ деб≥торська заборгованост≥ перевищують р≥чний обс¤г ¬¬ѕ. ѕо-сьоме, фондовий ринок, ¤кий маЇ забезпечувати залученн¤ кап≥тал≥в до перебудови економ≥ки та њњ оновленн¤, не спрацьовуЇ: у минулому роц≥ обс¤ги торг≥в на фондовому ринку складали лише 176 млн гривень, у тому числ≥ 39 млн гривень - на вторинному. ¬одночас за розрахунками ћ≥неконом≥ки дл¤ структурноњ перебудови економ≥ки потр≥бно не менш ¤к 40 млрд гривень.

“ому сл≥дуЇ висновок: оф≥ц≥йних кап≥тал≥в в ”крањн≥ занадто мало дл¤ структурноњ перебудови ≥ технолог≥чного оновленн¤ економ≥ки, а також њњ кредитного забезпеченн¤. «алишаЇтьс¤ т≥льки над≥¤ на поверненн¤ "т≥ньових" кап≥тал≥в до оф≥ц≥йноњ нац≥ональноњ економ≥ки: по-перше, з-за кордону; по-друге, зсередини крањни.

«а суттю "т≥ньов≥" кап≥тали обслуговують в основному "т≥ньову" економ≥ку. ” "т≥ньовому" сектор≥ ”крањни, за експертними оц≥нками, обертаЇтьс¤ 8-12 млрд долар≥в, що в гривневому екв≥валент≥ перевищуЇ той обс¤г грошей, що обслуговуЇ оф≥ц≥йну економ≥ку.  р≥м того, за кордоном знаходитьс¤ ще 20 млрд долар≥в в≥тчизн¤них "т≥ньових" кап≥тал≥в. ” "т≥н≥" долар виконуЇ, кр≥м функц≥њ об≥гу, ще й функц≥ю накопиченн¤ (тезаврац≥њ), ¤к ≥ ≥нш≥ стаб≥льн≥ валюти. «а експертними оц≥нками, щор≥чно нелегальний вив≥з в≥тчизн¤ного кап≥талу становить 3-5 млрд долар≥в, ≥ це незважаючи на те, що дох≥дн≥сть вивезених за кордон кап≥тал≥в невисока - 1 %.

’арактерними рисами "т≥ньових" кап≥тал≥в Ї: переважне використанн¤ в њхньому об≥гу гот≥вки, у тому числ≥ - долар≥в; значно вища моб≥льн≥сть "т≥ньових" кап≥тал≥в пор≥вн¤но з оф≥ц≥йними; висока дох≥дн≥сть, ¤ка утворюЇтьс¤ при використанн≥ "т≥ньових" кап≥тал≥в; слугуванн¤ збагаченню певного кола людей за рахунок обкраданн¤ всього сусп≥льства. ќстаннЇ можливе за рахунок: привласненн¤ ресурс≥в ≥ використанн¤ засоб≥в виробництва, виробничих прим≥щень; завищенн¤ ц≥н легально виробленоњ продукц≥њ шл¤хом зам≥щенн¤ затрат "т≥ньовоњ" д≥¤льност≥; одержанн¤ п≥льг, дотац≥й без урахуванн¤ доход≥в в≥д "т≥ньовоњ" економ≥чноњ д≥¤льност≥ або незаконного користуванн¤ цими п≥льгами при њњ зд≥йсненн≥; ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в; орган≥зац≥њ незареЇстрованого п≥дприЇмництва; зд≥йсненн¤ незаконних операц≥й на ф≥нансовому ринку тощо.

¬≥дпов≥дно до того, ¤к "т≥ньова" економ≥ка под≥л¤Їтьс¤ на 2 групи (та, що дозволена законом, але зд≥йснюЇтьс¤ з порушенн¤м чинного законодавства або користуючись прогалинами в ньому, ≥ заборонена законом), "т≥ньов≥" кап≥тали також бувають некрим≥нального ≥ крим≥нального характеру.

 лючов≥ сфери економ≥ки, де виникають ≥ обертаютьс¤ "т≥ньов≥" кап≥тали: приватизац≥¤ власност≥; економ≥чна (господарська) д≥¤льн≥сть; податкова система; човникова ≥ вулична торг≥вл¤; дов≥рче управл≥нн¤ майном; страхова сфера; ≥нтелектуальна сфера (п≥ратство); митна сфера; внутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ торг≥вл¤; бюджетна сфера; ≥нвестиц≥йна сфера; банк≥вська сфера; грошовий об≥г; податкова сфера (приховуванн¤ доход≥в в≥д оподаткуванн¤); паливно-енергетична галузь.

Ќегативний вплив отриманн¤, об≥гу ≥ нагромадженн¤ "т≥ньових" кап≥тал≥в, ¤кий Ї реальною загрозою економ≥чн≥й безпец≥, пол¤гаЇ в: експорт≥ кап≥тал≥в в ≥нш≥ крањни ≥ втрат≥ нац≥ональних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в; по¤в≥ економ≥чноњ бази дл¤ впливу на державних посадових ос≥б, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, пол≥тичн≥ под≥њ, народних депутат≥в; суттЇвому зниженн≥ обс¤г≥в внутр≥шн≥х кап≥таловкладень; "т≥ньовому" ≥нвестуванн≥, що поширюЇ "т≥ньову" економ≥ку; суттЇвому зниженн≥ бази оподаткуванн¤.

ћаЇ сенс назвати хоча б основн≥ внутр≥шн≥ джерела нагромадженн¤ "т≥ньових" кап≥тал≥в: перерозпод≥л державноњ власност≥ в ход≥ приватизац≥њ; ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в ≥ соц≥альних внеск≥в; корупц≥¤; ф≥нансово-економ≥чне шахрайство, в тому числ≥ ф≥нансов≥ спекул¤ц≥њ на валютних курсах; створенн¤ ф≥ктивних ф≥рм (одноразових, у вигл¤д≥ доч≥рн≥х п≥дприЇмств); конвертац≥¤ безгот≥вкових грошей в гот≥вку.

«розум≥ло, що амн≥ст≥¤ "т≥ньових" кап≥тал≥в маЇ в≥дноситис¤ лише до т≥Їњ частини, ¤ка маЇ некрим≥нальний характер: кап≥тали "т≥ньових" господарник≥в; спекул¤тивн≥ кап≥тали; нац≥ональн≥ кап≥тали за межами ”крањни за умови њхнього подальшого ≥нвестуванн¤ в економ≥ку крањни; кап≥тали офшорних зон. ¬одночас, не можна допустити "в≥дмиванн¤" (легал≥зац≥њ) крим≥нальних доход≥в.

Ўл¤хи поверненн¤ та ≥нвестуванн¤ "т≥ньових" кап≥тал≥в в економ≥ку ”крањни в основному в≥дом≥. ѕотр≥бна њхн¤ детальна проробка ≥ наступне зд≥йсненн¤. ƒл¤ цього необх≥дна ц≥льова державна програма подоланн¤ "т≥ньовоњ" економ≥ки (м≥н≥мум на 10 рок≥в), в ¤к≥й були б зад≥¤н≥ вс≥ г≥лки влади: законодавча, виконавча ≥ судова. —кладовими такоњ програми мають бути п≥дпрограма досл≥джень "т≥ньовоњ" економ≥чноњ д≥¤льност≥, розробка системи економ≥чних, правових, адм≥н≥стративних ≥ орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ в подальшому повинн≥ перейти до стад≥њ п≥дготовки пакету законопроект≥в ≥ њхнього розгл¤ду ¬ерховною –адою ”крањни. ¬ажливоњ складовою такоњ програми маЇ бути розробка механ≥зму легал≥зац≥њ "т≥ньових" кап≥тал≥в, њх використанн¤ у вигл¤д≥ ≥нвестиц≥йних ≥ кредитних ресурс≥в з наданн¤м в≥дпов≥дних державних гарант≥й њхньоњ недоторканост≥.

“≤Ќ№ќ¬ј ≈ ќЌќћ≤ ј, «ј–ѕЋј“Ќя, Ѕёƒ∆≈“ ≤ ÷≤Ќј

Ѕез взаЇмного анал≥зу цих пон¤ть сутн≥сть њх зрозум≥ти неможливо. «розум≥ло, що т≥ньова економ≥ка Ч це виробництво Ђв т≥н≥ї, ¤ке не висв≥тлюЇтьс¤ в оф≥ц≥йних зв≥тах про роботу п≥дприЇмства. ўоправда, в т≥ньових зв≥тах воно в≥дображаЇтьс¤, бо все повТ¤зано з гр≥шми, а грош≥, ¤к ус≥ знаЇмо, любл¤ть рахунок. Ђ” т≥н≥ї перебувають ≥ зароб≥ток окремих прац≥вник≥в, ≥ фонд оплати прац≥ по п≥дприЇмству загалом, а зв≥дси, ¤к результат, Ч Ђу т≥н≥ї обс¤ги виробництва ≥ виручка в≥д реал≥зац≥њ виробленоњ продукц≥њ, а також прибуток. «арплатн¤ видаЇтьс¤ в конвертах без в≥дображенн¤ в оф≥ц≥йних в≥домост¤х. ќф≥ц≥йна ж виплачуЇтьс¤ в м≥н≥мальних розм≥рах.

Ќа що це впливаЇ? ÷е забезпечуЇ зниженн¤ витрат на виробництво продукц≥њ. ѕор≥вн¤ймо: 37 та 10-20 в≥дсотк≥в в≥д 118 гривень ≥ ц≥ ж величини Ч в≥д 400-500 гривень. ј ¤кщо ще п≥драхувати податок на додану варт≥сть... якщо показувати реальну зарплатню, то ц≥ни на товари необх≥дно буде п≥двищити ¤к м≥н≥мум на 30-40 в≥дсотк≥в або й б≥льше. ќтже, саме т≥ньова економ≥ка дозвол¤Ї люд¤м низькооплачуваних категор≥й, зокрема пенс≥онерам, за своњ зарплати ≥ пенс≥њ купувати хл≥б, а ≥нколи й молоко.

¬одночас т≥ньова економ≥ка стримуЇ формуванн¤ бюджету, не дозвол¤Ї п≥двищити пенс≥њ. “ому сл≥д зрозум≥ти, що п≥двищенн¤ пенс≥њ за тепер≥шн≥х умов можливе лише за рахунок ем≥с≥њ грошей, тобто п≥двищенн¤ ц≥н на товари першоњ необх≥дност≥: хл≥ба, мТ¤са, молока, ол≥њ.  оли максимальна пенс≥¤ простого народу становила 49 гривень, к≥лограм мТ¤са коштував 4-5 гривень, л≥тр молока Ч 30 коп≥йок, хл≥бина Ч 50-60 коп., л≥тр ол≥њ Ч 1 грн. 80 коп.  оли максимальна пенс≥¤ зросла до 117 гривень, ц≥на к≥лограма мТ¤са зб≥льшилас¤ до 15-20 грн., л≥тра молока Ч до гривн≥, хл≥бини Ч до 1 грн. 20 коп., ол≥њ Ч до 5 грн. “о чи рад≥ти з того, що п≥двищилас¤ пенс≥¤? ¬т≥м, Ї й так≥ пенс≥онери, ¤ким можна рад≥ти. –ок≥в 3-4 тому на сес≥њ ¬– прозвучало, що де¤ким категор≥¤м виплачуЇтьс¤ пенс≥¤ розм≥ром до двох тис¤ч гривень, а тепер ось почули ≥ншу цифру Ч близько шести тис¤ч. ƒл¤ таких пенс≥онер≥в, звичайно, зростанн¤ ц≥н у три рази Ч не смертельний бат≥г, а лише своЇр≥дний поштовх у просуванн≥ до державного корита. “ому й зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть державних службовц≥в, р≥зного р≥вн¤ депутат≥в тощо.

1	2

Ќазва: “≥ньов≥ кап≥тали. ƒжерела ≥ механ≥зми нагромадженн¤, шл¤хи поверненн¤, легал≥зац≥њ ≥ використанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1643 прочитано)