≈коном≥чн≥ теми > ‘≥нансов≥ регул¤тори ринковоњ економ≥ки

‘≥нансов≥ регул¤тори ринковоњ економ≥ки

–≈√”Ћя“ќ– - —керовуючий певний процес, д≥¤льн≥сть, упор¤дковуючий, той, що налагоджуЇ системн≥сть, пор¤док.

–≈√”Ћя“ќ–» ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ (‘≤ЌјЌ—ќ¬≤) - економ≥чн≥ важел≥, що впливають через механ≥зм ≥нтерес≥в на учасник≥в економ≥чних процес≥в, суб'Їкт≥в господарюванн¤ (ц≥ни, податки, норми, банк≥вськ≥ проценти, санкц≥њ тощо).

ѕ≥д регул¤торами ринковоњ економ≥ки треба розум≥ти способи впливу держави через законодавч≥ ≥ виконавч≥ органи на сфе≠ру п≥дприЇмництва, ≥нфраструктуру ринку, некомерц≥йний сектор економ≥ки з метою створенн¤ або забезпеченн¤ умов њхньоњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики. —хема класиф≥кац≥њ цих метод≥в показана на рис. 1.

—истема управл≥нн¤ виробничими галуз¤ми на початку перех≥д≠ного пер≥оду ірунтуЇтьс¤ на адм≥н≥стративних методах кер≥вництва ≥з поступовим використанн¤м принцип≥в територ≥ально-галузевого ≥ функц≥онально-галузевого управл≥нн¤, ¤к≥ повн≥стю дають змогу узгодити державн≥, галузев≥ ≥ рег≥ональн≥ ≥нтереси з ≥нтересами тру≠дових колектив≥в, що потребуЇ використанн¤ економ≥чних метод≥в. ¬они охоплюють ф≥скальну та грошово-кредитну пол≥тики ÷ентра≠льного банку. —амост≥йним комплексним методом державного регу≠люванн¤ економ≥ки Ї державне економ≥чне програмуванн¤, що охоп≠люЇ численн≥ ц≥л≥ та весь наб≥р ≥нструмент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки.

ѕевну теоретичну ц≥нн≥сть представл¤Ї дещо ≥нша класиф≥ка≠ц≥¤ метод≥в регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в основу ¤коњ покладено дев'¤ть критер≥њв: суб'Їкти впливу, час д≥њ, характер впли≠ву, масштаби втручанн¤, зм≥ст, спос≥б прийн¤тт¤, характер д≥њ, р≥вень впливу, об'Їкти впливу .

ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств з державною формою власност≥ регулю≠ють, в основному, адм≥н≥стративними методами впливу, а д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств з недержавною формою власност≥ в перех≥дний пер≥од -головно економ≥чними (через ф≥скальну пол≥тику та грошово-кре≠дитну пол≥тику ÷ентрального банку). ѕроте в другому випадку мож≠на використовувати й елементи адм≥н≥стративного управл≥нн¤.

«а допомогою економ≥чних метод≥в держава може впливати на сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на ф≥нансових ринках.

ƒо орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ в≥д≥грають важливу роль у систем≥ державного управл≥нн¤ ≥ регулюванн¤ економ≥ки, належать ≥ пропо≠нован≥  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни способи виведенн¤ економ≥ки з Ђт≥ньового сектораї, зокрема, так≥:

1. «м≥нити вимоги щодо л≥цензуванн¤ п≥дприЇмництва, визначити види д≥¤льност≥, л≥цензуванн¤ ¤ких треба скасувати.

2. «м≥нити процедуру реЇстрац≥њ п≥дприЇмств шл¤хом запрова≠дженн¤ Їдиноњ служби реЇстрац≥њ та Їдиного реЇстрац≥йного докумен≠та, обов'¤зкового дл¤ вс≥х адм≥н≥стративних орган≥в та установ. ѕе≠редбачити запровадженн¤ п'¤тиденного терм≥ну розгл¤ду за¤в на ре≠Їстрац≥ю.

¬изначити персональну в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б, ¤к≥ по≠рушують усталену процедуру реЇстрац≥њ.

3. ”точнити ≥ спростити процедуру митного оформленн¤ ≥ опера≠ц≥й зовн≥шньоњ торг≥вл≥, митного контролю з одночасним забезпечен≠н¤м њхньоњ прозорост≥. ”досконалити процедуру оскарженн¤ д≥й по≠садових ос≥б та механ≥зм њхньоњ персональноњ в≥дпов≥дальност≥ за зво≠л≥канн¤ та порушенн¤ митних правил.

4. ¬ир≥шити у визначеному пор¤дку питанн¤ щодо л≥берал≥зац≥њ та зн¤тт¤ необгрунтованих обмежень ф≥нансових операц≥й, зокрема:

скасуванн¤ картотеки (режиму безсп≥рного ст¤гненн¤ та безакцепт≠ного списанн¤ кошт≥в з банк≥вських рахунк≥в);

розширенн¤ сфери застосуванн¤ ф≥ксованих податк≥в;

переведенн¤ оподаткуванн¤ п≥дприЇмц≥в та фермер≥в на Їдиний ф≥ксований податок.

5. ѕерегл¤нути ≥ реформувати майнов≥ обмеженн¤, зокрема, щодо придбанн¤ й оренди виробничих прим≥щень, земл≥ та житла, викорис≠танн¤ њх у комерц≥йних ц≥л¤х. «абезпечити створенн¤ в ”крањн≥ Їди≠ного реЇстру рухомого ≥ нерухомого майна.

6. ѕерегл¤нути ≥ реформувати пор¤док веденн¤ державними орга≠нами перев≥рок та ≥нспекц≥й п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

7. –еал≥зувати заходи щодо л≥берал≥зац≥њ внутр≥шн≥х ринк≥в газу, електроенерг≥њ, зерна ≥ реструктуризац≥њ монопольних утворень у га≠луз≥ зал≥зничного транспорту та зв'¤зку.

ƒержрегулюванн¤ економ≥ки не означаЇ послабленн¤ державного ре≠гулюванн¤ економ≥ки на макрор≥вн≥. Ќавпаки, це дасть змогу приско≠рити проекти приватизац≥њ, легал≥зувати Ђт≥ньовуї економ≥ку ≥ таким чином посилити регулюванн¤ державне.

¬икористана л≥тература:

 равчук ќ. я. ѕлануванн¤ та регулюванн¤ розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льнос≠т≥. јвтор дис. на -здоб. наук. ступен¤ к. е. н. Ћьв≥в. 2000.

–ег≥ональна економ≥ка. 1998. є 4.

ћ≥н≥н Ћ., Ѕ≥лоус √. ѕро держрегулюванн¤ економ≥ки // ≈коном≥ка ”крањни. 1999. є 3.-C. 4-9.

1

Ќазва: ‘≥нансов≥ регул¤тори ринковоњ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (558 прочитано)