≈коном≥чн≥ теми > ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в ”крањн≥

÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в ”крањн≥

√оловна причина, що обумовила кризовий стан в јѕ  ”крањни, Ч це тривала в≥дсутн≥сть екв≥валентност≥ обм≥ну м≥ж продукц≥Їю с≥льського господарства та товарами ≥ послугами що надаютьс¤ йому. ¬она зумовила величезну заборгован≥сть с≥льськогосподарських товаровиробник≥в, хрон≥чну збитков≥сть с≥льськогосподарського виробництва, економ≥чну базу бартеризац≥њ, ускладненн¤ кредитноњ системи та товарно-грошових в≥дносин.

јналог≥чна кризова ситуац≥¤ в јѕ  була в —Ўј в тридц¤т≥ роки нин≥шнього стол≥тт¤. ” звТ¤зку з цим у 1933 р. в —Ўј був введений закон про регулюванн¤ с≥льського господарства, ¤ким концепц≥¤ паритету ц≥н ≥ доход≥в була визначена ¤к нар≥жний кам≥нь с≥льськогосподарськоњ пол≥тики.  онцепц≥¤ паритету була представлена в реальному та ном≥нальному вираз≥. —утн≥сть реального паритету вдало висловив колишн≥й президент —Ўј ƒж. –узвельт: "якщо в 1912 р. фермер м≥г в≥двезти в м≥сто бушель зерна, продати його ≥ купити соб≥ сорочку, то ≥ сьогодн≥ в≥н повинен бути в змоз≥ в≥двезти в м≥сто бушель зерна ≥ купити сорочку". “обто президент крањни проголосив, що реальний паритет в тридц¤т≥ роки повинен бути таким, ¤к у 1912 р., ¤кий на той час вважавс¤ найкращим роком в с≥льському господарств≥ крањни.

Ќаш≥ розрахунки показують, що за реал≥зовану продукц≥ю в 1998 р. проти 1990 р. украњнський с≥льськогосподарський товаровиробник, користуючись пор≥вн¤нн¤м ƒж. –узвельта, може купити лише рукави в≥д сорочки. Ќаприклад, щоб купити комбайн "ƒќЌ-≤5ќќ" у 1998 р. (девТ¤ть м≥с¤ц≥в) проти 1990 р. потр≥бно продати: пшениц≥ ≤≤≤ класу Ч в 14,7 рази, молока Ч в 16,2, великоњ рогатоњ худоби Ч в 21,2, свиней Ч в Ч 13,4 рази б≥льше; за 1 т бензину ј-7б в≥дпов≥дно: пшениц≥ ≤≤≤ класу Ч в 4,6 рази, молока Ч в 4,4, великоњ рогатоњ худоби Ч в 6,3, свиней Ч в 4 рази б≥льше; за 1 т ам≥ачноњ сел≥три в≥дпов≥дно: пшениц≥ ≤≤≤ класу Ч в 7,6 рази, молока Ч в 8,7, великоњ рогатоњ худоби Ч в 11,2, свиней Ч в 7,1 рази б≥льше.

ѕ≥д ном≥нальним паритетом розум≥ють сп≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в зм≥ни ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю до ≥ндекс≥в зм≥ни ц≥н на продукц≥ю, що споживаЇтьс¤ с≥льським господарством. ќтже, виход¤чи ≥з сутност≥ реального паритету, ном≥нальний паритет передбачав у вказаних сп≥вв≥дношенн¤х одиницю.

јнал≥з показав, що у —Ўј в 1988 р. пор≥вн¤но з 1912 р. ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю зросли в 6 раз≥в, а ц≥ни на товари ≥ послуги, що надавались йому, Ч майже в 12 раз≥в. “обто ном≥нальний показник паритету в —Ўј становив 0,54.

¬ ”крањн≥ в листопад≥ 1998 р. до 1990 р. ≥ндекс ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю склав 0,72, а на засоби виробництва ≥ послуги, що надавалис¤ с≥льському господарству Ч 3,52. “обто у нас ном≥нальний показник паритету становив лише 0,20.

ѕротивники обТЇктивноњ необх≥дност≥ дотриманн¤ ном≥нального паритету в јѕ  ”крањни посилаютьс¤ на те, що нав≥ть в —Ўј з 70-х рок≥в в≥н був порушений. ѕри цьому не беретьс¤ до уваги саме головне, що в —Ўј у с≥льське господарство за роки дотриманн¤ ном≥нального паритету був закладений такий виробничий потенц≥ал, ¤кий забезпечив темпи росту продуктивност≥ прац≥ у два рази б≥льш≥, н≥ж в ≥нших галуз¤х народного господарства. ÷е ≥ компенсувало американським фермерам недостаючий до одиниц≥ ном≥нальний показник паритету.

ƒл¤ украњнського с≥льськогосподарського товаровиробника, ¤к зазначалос¤, показник ном≥нального паритету в 1990-1998 рр. становив 0,20 при надзвичайно великих темпах зниженн¤ продуктивност≥ прац≥. ќстаннЇ зумовлено тим, що кап≥таловкладенн¤ у виробничу сферу с≥льського господарства в 1997 р. проти 1990 р. скоротилос¤ в 14,7 рази. ” звТ¤зку з цим жива прац¤ почала вит≥сн¤ти уречевлену. “ак, у багатьох господарствах цукров≥ бур¤ки через дорожнечу техн≥чних засоб≥в збирали вручну.

ќтже, проводити аналог≥ю в недотриманн≥ ном≥нального паритету у —Ўј ≥ в наш≥й крањн≥ абсолютно нев≥рно. ÷е зумовлено ≥ тим, що с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства крањни з розвинутою ринковою економ≥кою вузькоспец≥ал≥зован≥, а наш≥ Ч багатогалузев≥ ≥ значна частина матер≥альних ресурс≥в (нас≥нн¤, корми тощо) виробл¤Їтьс¤ безпосередньо у господарствах ≥ здорожченн¤ њх через екоефект не враховуЇтьс¤ при традиц≥йному дотриманн≥ паритету ц≥н. Ѕез усуненн¤ надвеликого диспаритету у в≥тчизн¤ному јѕ  неможлив≥ нормальн≥ товарно-грошов≥ в≥дносини, адекватн≥ ринковим умовам ¤к≥ б спри¤ли ефективному функц≥онуванню товаровиробник≥в будь-¤ких форм господарюванн¤.

÷≥нова пол≥тика повинна зд≥йснюватис¤ на основ≥ в≥льного ц≥ноутворенн¤ у поЇднанн≥ з державним регулюванн¤м та посиленн¤м антимонопольного контролю за ц≥нами на матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси, енергонос≥њ ≥ послуги, що надаютьс¤ товаровиробникам за умов запровадженн¤ Їдиноњ методолог≥њ ц≥ноутворенн¤ на основ≥ концепц≥њ ц≥ни виробництва.

ќсновним механ≥змом системи державного ц≥нового регулюванн¤ повинна стати участь товаровиробник≥в у державних ц≥льових ≥ рег≥ональних програмах.

”досконаленн¤ ц≥новоњ пол≥тики повинно спр¤мовуватис¤:

на першому етап≥Ч на створенн¤, ¤к м≥н≥мум, умов простого в≥дтворенн¤ виробництва продукц≥њ в основних галуз¤х с≥льського господарства на основ≥ запровадженн¤ ц≥н п≥дтримки (заставних ц≥н) на квотовану в межах продовольчоњ безпеки крањни с≥льськогосподарську продукц≥ю;

на другому етап≥ Ч на стаб≥л≥зац≥ю ≥ створенн¤ економ≥чних передумов дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ на основ≥ дотриманн¤ ц≥нового паритету шл¤хом в≥льного ц≥ноутворенн¤ та, при необх≥дност≥, введенн¤ екв≥валентних ц≥н (ц≥н розширеного в≥дтворенн¤).

ƒержавними програмами щор≥чно визначатимутьс¤ види та обс¤ги (квоти) продукц≥њ, р≥вн≥ ц≥н п≥дтримки та екв≥валентних ц≥н. ¬изначен≥ обс¤ги необх≥дноњ продукц≥њ розпод≥л¤тимутьс¤ м≥ж товаровиробниками шл¤хом квотуванн¤ на конкурсн≥й основ≥. –ешта продукц≥њ реал≥зовуватиметьс¤ за ринковими ц≥нами.

÷≥ни п≥дтримки визначаютьс¤ на основ≥ нормативноњ галузевоњ соб≥вартост≥ та м≥н≥мального прибутку.

ƒл¤ забезпеченн¤ ц≥нового паритету запроваджуватимутьс¤ екв≥валентн≥ ц≥ни, що формуватимутьс¤ на основ≥ галузевих нормативних витрат ≥ середньоњ норми прибутку (в галуз¤х, ¤к≥ обслуговують агропромисловий комплекс) на авансований у виробництво кап≥тал. 3 ц≥Їю метою створюватиметьс¤ фонд державноњ п≥дтримки ц≥н ≥ доход≥в в агропромисловому комплекс≥ та передбачаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ кошти в державному ≥ м≥сцевих бюджетах дл¤ регулюванн¤ ц≥н п≥дтримки та екв≥валентних ц≥н ≥ доход≥в с≥льськогосподарських товаровиробник≥в.

ѕри на¤вност≥ прот¤гом року значних темп≥в ≥нфл¤ц≥њ необх≥дно зд≥йснювати щом≥с¤чну ≥ндексац≥ю ц≥н п≥дтримки та екв≥валентних ц≥н на р≥вень ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ сукупних витрат виробництва.

–егул¤тивну функц≥ю забезпеченн¤ ринковоњ р≥вноваги попиту ≥ пропозиц≥њ, а також стаб≥л≥зац≥њ продовольчих фонд≥в та споживчих ц≥н повинна виконувати товарно-кредитна корпорац≥¤ (“  ) ≥з необх≥дними запасами с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, продовольчих товар≥в ≥ кошт≥в.

ƒл¤ дотриманн¤ екв≥валентност≥ м≥жгалузевих в≥дносин м≥ж с≥льським господарством ≥ переробними галуз¤ми јѕ  сл≥д розширити мережу узгоджувальних ком≥с≥й по ц≥нах ≥ доходах у сировинних зонах ≥нтегрованих формувань. ƒо складу узгоджувальних ком≥с≥й по ц≥нах ≥ доходах включити представник≥в в≥д виробник≥в сировини, переробних п≥дприЇмств та торговельних орган≥зац≥й, профес≥йних сп≥лок, орган≥зац≥й по захисту прав споживач≥в та незалежних експерт≥в.

 ожний с≥льськогосподарський товаровиробник, виход¤чи з ц≥ни реал≥зац≥њ продукц≥њ, маЇ визначити дл¤ себе пор≥г продуктивност≥ беззбиткового виробництва. «а розрахунками, у сучасних умовах в середньому в ”крањн≥ беззбиткове виробництво молока в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах можна мати при надо¤х близько 7 тис. кг, великоњ рогатоњ худоби Ч при середньодобових приростах понад 1 кг, свиней Ч при приростах 450-500 г.

Ќин≥ в јѕ  крањни ≥снуЇ надзвичайно важлива проблема ≥нфраструктури ринку. ” нас повн≥стю зруйнована так звана адм≥н≥стративно-командна система реал≥зац≥њ продукц≥њ (¤ка передбачала визначенн¤ р≥вн¤ закуп≥вельних ц≥н, обс¤г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ через систему договор≥в контрактац≥њ, доставку продукц≥њ на загот≥вельн≥ пункти, авансуванн¤ тощо) без своЇчасноњ зам≥ни њњ бажаною ринковою системою.

÷≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю в даний час переважно визначаютьс¤, ¤к це передбачено ринковими умовами, зг≥дно з попитом ≥ пропозиц≥¤ми. «агальновизнано, що ≥ндикатором ц≥н маЇ стати б≥ржова торг≥вл¤. ¬ ”крањн≥ у 1998 р. зареЇстровано 223 б≥рж≥, що б≥льше н≥ж у ™вроп≥ та —Ўј. ѕроте обс¤ги б≥ржовоњ торг≥вл≥ у 1997 р. в загальних обс¤гах реал≥зац≥њ в≥дпов≥дноњ продукц≥њ с≥льськогосподарськими товаровиробниками ”крањни становили по зерну лише 1,3 %, сон¤шнику Ч 3,1 %, цукру Ч 5,6 %. «а цих умов в≥тчизн¤н≥ б≥рж≥ не Ї ≥ндикатором ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю. ” багатьох випадках вони нижче р≥вн¤ ц≥н позаб≥ржовоњ торг≥вл≥. ÷≥ незначн≥ обс¤ги реал≥зац≥њ продукц≥њ на умовах спот та форвард не репре-зентативн≥ генеральн≥й сукупност≥ товар≥в.

ѕотр≥бно ч≥тко визначитис¤, що ≥ндикатором ц≥н Ї б≥ржова торг≥вл¤ на умовах фТючерсу, ¤кого у нас на аграрному ринку ще немаЇ. «а умов фТючерсу к≥льк≥сть продукц≥њ за контрактами (торг≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ не реальним товаром) продаЇтьс¤ ≥ купуЇтьс¤ в дес¤тки, сотн≥ раз≥в б≥льше, н≥ж виробл¤Їтьс¤ в крањн≥ конкретного виду товару.  р≥м того, фТючерс передбачаЇ часткове перенесенн¤ ризику з товаровиробника на покупц¤ шл¤хом залученн¤ спекул¤тивного кап≥талу та зд≥йсненн¤ процесу хеджуванн¤.

” процес≥ створенн¤ новоњ ринковоњ ≥нфраструктури необх≥дно орган≥зовувати торгов≥ доми, продовольч≥ оптов≥ ринки; розробити в≥тчизн¤н≥ стандарти, гармон≥зован≥ ≥з св≥товими, налагодити систему сертиф≥кац≥њ продукц≥њ; анал≥тико-≥нформац≥йне забезпеченн¤ субТЇкт≥в ринку (орган≥зац≥¤ служби ц≥нового мон≥торингу, забезпеченн¤ прогнозно-анал≥тичною ≥нформац≥Їю). ¬≥дд≥ленн¤ ц≥ноутворенн¤ та ≥нфраструктури ринку тривалий час два рази на р≥к розробл¤Ї прогнози по 13 ринках агропродукц≥њ.

1	2

Ќазва: ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1393 прочитано)