≈коном≥чн≥ теми > „инники економ≥чного зростанн¤

„инники економ≥чного зростанн¤

≈коном≥чний р≥ст Ц це зб≥льшенн¤ потенц≥йного ¬¬ѕ, або випуску крањни.

« цим т≥сно повФ¤зане пон¤тт¤ темп≥в росту випуску на душу населенн¤. ƒаний показник визначаЇ темпи п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ в крањн≥.

≈коном≥сти зазвичай вим≥рюють темпи зростанн¤ випуску крањни або випуску на душу населенн¤ за 10-р≥чн≥ або 20-р≥чн≥ пер≥оди, що дозвол¤Ї абстрагуватис¤ в≥д тимчасових п≥дйом≥в та спад≥в, повФ¤заних з бумом чи рецес≥Їю, ≥ даЇ б≥льш ч≥тку картину довгостроковоњ тенденц≥њ. “аблиц¤ (1) показуЇ, наск≥льки великий розрив у темпах зростанн¤ середньодушового випуску спостер≥гаЇтьс¤ в р≥зних крањнах.

“абл. 1 “емпи зростанн¤ в р≥зних крањнах.

якщо виключити япон≥ю, то темпи економ≥чного зростанн¤ б≥льшост≥ розвинених крањн зосереджен≥ у в≥дносно вузькому д≥апазон≥. ўодо крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, то тут розрив м≥ж крањнами з найб≥льш високими темпами зростанн¤ та крањнами з найб≥льш низькими набагато значн≥ший. (ќц≥нки отриман≥ за допомогою валютних курс≥в, скоректованих на р≥зниц≥ в куп≥вельн≥й спроможност≥). ƒжерело: World Bank, World Development Report, 1993 (World Bank? Washington, 1993).

Ќеобх≥дно зрозум≥ти, ¤ким чином визначаЇтьс¤ економ≥чне зростанн¤ ≥ в чому пол¤гаЇ його значенн¤.

“еор≥¤ економ≥чного зростанн¤. ѕрипускаЇтьс¤, що при ф≥ксованому обФЇм≥ ресурс≥в економ≥ка здатна забезпечити певний р≥вень ¬Ќѕ в умовах повноњ зайн¤тост≥. ќсновна проблема теор≥њ економ≥чного зростанн¤ пол¤гаЇ у вир≥шенн≥ того, ¤ким чином можна зб≥льшити обФЇм виробничих потужностей або ¬Ќѕ в умовах повноњ зайн¤тост≥.

¬ираховуванн¤ ¬Ќѕ. ≈коном≥чне зростанн¤ вим≥рюЇтьс¤ р≥чними темпами росту в %. Ќаприклад, ¤кщо реальний ¬Ќѕ складав 200 млрд. дол. ” минулому роц≥ та 210 млрд. дол. в цьому, можна розрахувати темпи зростанн¤, в≥дн≥маючи в≥д величини реального ¬Ќѕ цього року величину минулор≥чного реального ¬Ќѕ та сп≥вв≥днести р≥зницю з величиною реального ¬Ќѕ за минулий р≥к. ” даному випадку темпи зростанн¤ становл¤ть (210 млрд. дол. Ц 200 млрд. дол..)/200 млрд. дол. = 5%.

‘ј “ќ–» ≈ ќЌќћ≤„Ќќ√ќ «–ќ—“јЌЌя.

≈коном≥чний р≥ст будь-¤коњ крањни визначаЇтьс¤ ш≥стьома основними факторами, чотири з ¤ких пов"¤зан≥ з ф≥зичною здатн≥стю економ≥ки до зростанн¤. ÷е наступн≥ фактори:

к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть природних ресурс≥в;

к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть трудових ресурс≥в;

об"Їм загального кап≥талу;

технолог≥¤.

¬с≥ ц≥ фактори об"Їднуютьс¤ п≥д назвою фактор≥в пропозиц≥њ. —аме вони робл¤ть зростанн¤ ф≥зично можливим.

ѕроте зростанн¤ також залежить в≥д фактор≥в попиту. ƒл¤ того, щоб реал≥зувати зростаючий економ≥чний потенц≥ал економ≥ка крањни повинна забезпечити повне використанн¤ об"Їма ресурс≥в, ¤кий розширюЇтьс¤. ƒл¤ цього потр≥бно п≥двищити р≥вень сукупних витрат.

ўе одними факторами впливу на економ≥чне зростанн¤ Ї фактори розпод≥ленн¤. ƒл¤ найб≥льш ефективноњ реал≥зац≥њ зростаючого економ≥чного потенц≥алу повинно бути забезпечене не т≥льки повне залученн¤ ресурс≥в в економ≥чний об≥г, але й найб≥льш ефективна њх утил≥зац≥¤. «датн≥сть дл¤ нарощуванн¤ виробництва недостатн¤ дл¤ розширенн¤ загального випуску продукц≥њ; необх≥дне також реальне застосуванн¤ зростаючого об"Їму ресурс≥в ≥ њх розпод≥ленн¤ таким чином, щоб отримати максимальну к≥льк≥сть корисноњ продукц≥њ.

—л≥д в≥дм≥тити, що фактори пропозиц≥њ ≥ попиту, ¤к≥ впливають на економ≥чне зростанн¤, взаЇмопов"¤зан≥. Ќаприклад, безроб≥тт¤ зазвичай упов≥льнюЇ темпи накопиченн¤ кап≥талу, а також зростанн¤ розход≥в на досл≥дженн¤. ≤ навпаки, низьк≥ темпи впровадженн¤ нововведень та кап≥таловкладень можуть стати основною причиною безроб≥тт¤.

«агальне у¤вленн¤ про взаЇмод≥ю вс≥х цих фактор≥в може дати крива виробничих можливостей, ¤ка в найкращий спос≥б в≥дображаЇ максимальну к≥льк≥сть вар≥ант≥в р≥зноман≥тноњ продукц≥њ, ¤ка може бути вироблена при дан≥й к≥лькост≥ та ¤кост≥ природних, трудових ресурс≥в та основного кап≥талу на основ≥ даного технолог≥чного потенц≥алу. ѕосиленн¤ позитивного впливу будь-¤кого з фактор≥в пропозиц≥њ спричин¤Ї зм≥щенн¤ кривоњ виробничих можливостей вправо.

јле можлив≥сть економ≥ки повн≥стю реал≥зувати св≥й виробничий потенц≥ал обмежуЇтьс¤ факторами попиту ≥ пропозиц≥њ. “обто крива реальноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ буде знаходитис¤ всередин≥ площ≥, обмеженоњ кривою виробничих можливостей. ÷е означаЇ, що прир≥ст виробничого потенц≥алу реал≥зуЇтьс¤ т≥льки ¤кщо;

сукупн≥ розходи зб≥льшуютьс¤ в ступен≥, достатньому дл¤ п≥дтриманн¤ повноњ зайн¤тост≥;

додатков≥ ресурси ефективно використовуютьс¤, з тим щоб забезпечити максимально можливе зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ.

«б≥льшенн¤ реального продукту ≥ доходу може зд≥йснюватись двома основними способами:

Ўл¤хом залученн¤ б≥льшого обФЇму ресурс≥в;

Ўл¤хом б≥льш виробничого њх використанн¤.

–озгл¤немо р≥ст трудовитрат:

–еальний ¬Ќѕ в будь-¤кий час визначаЇтьс¤ ¤к трудовитрати (в людино-годинах), помножен≥ на виробн≥сть труда (реальна годинна виробка на одного зайн¤того).

¬Ќѕ = к≥льк≥сть в≥дпрацьованих людино-годин x виробн≥сть труда.

ћал. 2. ‘актори, що визначають динам≥ку реального продукту.

к≥льк≥сть зайн¤тих “рудовитрати

середн¤ к≥льк≥сть (в≥дпрацьован≥

в≥дпрацьованих годин. години).

–еальний обФЇм

“ехн≥чний прогрес виробництва

ќбФЇм кап≥таловкла- ¬иробн≥сть

ƒень труда (середн¤

3. ќсв≥та та профп≥дго- годинна виробка)

товка

4. ≈фективн≥сть розм≥-

щен¤ ресурс≥в

≤нш≥ фактори.

–еальний ¬Ќѕ можна представити ¤к результат множенн¤ трудовитрат на виробн≥сть труда.

¬еличина трудовитрат залежить в≥д к≥лькост≥ зайн¤тих та в≥д тривалост≥ середнього робочого тижн¤. ” свою чергу, к≥льк≥сть зайн¤тих залежить в≥д к≥лькост≥ населенн¤ в працездатному в≥ц≥ та р≥вн¤ залученост≥ робочоњ сили у виробництво, тобто в≥д дол≥ працездатного населенн¤, ¤ке реально зайн¤те виробництвом.

¬иробн≥сть труда зб≥льшуЇтьс¤ з (1) покращенн¤м здоровФ¤, профес≥йноњ п≥дготовки, осв≥ти та п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥; (2) з ростом забезпеченост≥ машинами та обладнанн¤м, а також природними ресурсами; (3) при кращ≥й орган≥зац≥њ та управл≥нн¤м виробництвом; (4) при перем≥щенн≥ робочоњ сили з менш в б≥льш ефективн≥ галуз≥.

Ћюдськ≥ ресурси. ќдним з найб≥льш важливих елемент≥в економ≥чного зростанн¤ вважаЇтьс¤ ¤к≥сть робочоњ сили Ц навички, знанн¤ та дисципл≥нован≥сть роб≥тник≥в. ћатер≥альн≥ блага можна експлуатувати при на¤вност≥ квал≥ф≥кованих та добре п≥дготовлених роб≥тник≥в. ѕ≥двищенн¤ грамотност≥, покращенн¤ здоровФ¤ та дисципл≥ни, а з нещодавна ≥ вм≥нн¤ працювати з компФютером значно зб≥льшуЇ виробн≥сть труда.

ѕриродн≥ ресурси. ƒругим важливим фактором виробництва Ї природн≥ ресурси Ц п≥хотн≥ земл≥, нафта та газ, л≥си, вода та корисн≥ копалини.

¬ сучасному св≥т≥ волод≥нн¤ природними ресурсами не визначаЇ усп≥ху крањни (япон≥¤, зосередившись на тих секторах, виробництво в ¤ких залежить скор≥ше в≥д труда ≥ кап≥талу, н≥ж в≥д дар≥в природи, дос¤гла процв≥танн¤).

 ап≥тал. √арн≥ трудов≥ ресурси п≥дтриман≥ кап≥талом д≥ють набагато ефективн≥ше.

 рањни з високими темпами росту, ¤к правило, робл¤ть значн≥ ≥нвестиц≥њ в нов≥ кап≥тальн≥ блага Ц крањни, ¤к≥ найб≥льш швидко зростають, ≥нвестують в≥д 10 до 20% свого доходу.

Ѕагато ≥нвестиц≥й робитьс¤ т≥льки державою ≥ створюють умови дл¤ усп≥шного розвитку приватного сектора. “ак≥ ≥нвестиц≥њ називаютьс¤ сусп≥льним накладним кап≥талом ≥ представл¤ють собою крупномасштабн≥ проекти , ¤к≥ розчищають шл¤х дл¤ виробництва ≥ торг≥вл≥ (буд≥вництво дор≥г, ≥ригац≥йних систем, г≥дроспоруд та заходи в област≥ охорони здоровФ¤).

1	2

Ќазва: „инники економ≥чного зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1672 прочитано)