Ѕанк≥вська справа > –озрахунков≥ документи в банк≥вських установах

«арахуванн¤ кошт≥в бенеф≥ц≥ару за непокритим гарантованим акредитивом зд≥йснюЇтьс¤ виконуючим банком п≥сл¤ перев≥рки отриманого реЇстру документ≥в за акредитивом та ≥нших документ≥в, що передбачен≥ умовами акредитива, списанн¤м кошт≥в з кореспондентського рахунку банку-ем≥тента.

«акритт¤ акредитива

Ѕанки мають зд≥йснювати контроль за строком д≥њ акредитив≥в. ”с≥ претенз≥њ до бенеф≥ц≥ар≥в, кр≥м тих, що виникли з вини банку, розгл¤даютьс¤ сторонами без участ≥ банку. —трок д≥њ акредитива в банку-ем≥тент≥ встановлюЇтьс¤ покупцем у межах 15 дн≥в з дн¤ в≥дкритт¤, не враховуючи нормативний терм≥н проходженн¤ документ≥в спецзв'¤зком м≥ж банками.  ер≥вник установи банку-ем≥тента маЇ право за поданн¤м за¤вника акредитива у раз≥ необх≥дност≥ продовжувати строк д≥њ акредитива на 10 дн≥в, ¤кщо це викликано зм≥ною умов поставки та в≥двантаженн¤ продукц≥њ. Ѕанк-ем≥тент в свою чергу пов≥домл¤Ї про це виконуючий банк, а останн≥й - бенеф≥ц≥ара. ƒата, зазначена в акредитив≥, Ї останн≥м днем дл¤ оплати виконуючим банком документ≥в за акредитивом.

ѕро закритт¤ непокритого акредитива у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м строку його д≥њ виконуючий банк надсилаЇ пов≥домленн¤ банку-ем≥тенту електронною поштою або ≥ншими л≥н≥¤ми зв'¤зку та списуЇ суму акредитива з позабалансового рахунку N 9802.

јкредитив, депонований у банку-ем≥тент≥, закриваЇтьс¤ банком-ем≥тентом п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, вказаного в акредитив≥, з додаванн¤м нормативного терм≥ну проходженн¤ документ≥в спецзв'¤зком в≥д виконуючого банку до банку-ем≥тента, з отриманн¤м п≥дтвердженн¤ в≥д виконуючого банку про невиконанн¤ акредитива.

¬ к≥нц≥ операц≥йного дн¤ банк-ем≥тент перераховуЇ кошти з анал≥тичного рахунку "–озрахунки акредитивами" на рахунок за¤вника акредитива ≥ надсилаЇ пов≥домленн¤ виконуючому банку дл¤ списанн¤ з позабалансового рахунку N 9802.

јкредитив може закриватис¤ за ≥н≥ц≥ативою за¤вника або банку-ем≥тента при в≥дзивному акредитив≥ чи в зв'¤зку з роз≥рванн¤м договору м≥ж за¤вником акредитива ≥ бенеф≥ц≥аром. ” цьому раз≥ акредитив, депонований у банку бенеф≥ц≥ара, ≥ непокритий акредитив закриваютьс¤ у банку бенеф≥ц≥ара на п≥дстав≥ пов≥домленн¤, отриманого в≥д банку-ем≥тента на загальних п≥дставах.

ѕќ–яƒќ  «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя –ќ«–ј’”Ќ ≤¬ ¬≈ —≈Ћяћ»

¬ексель ¤к визначена форма грошового забов'¤занн¤ широко застосовуЇтьс¤ в господарському оборот≥ ”крањни. …ого застосуванн¤ в ¤кост≥ засобу об≥гу ≥ розрахунку у ц≥й сфер≥ пов'¤зане з тим, що частина об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кредиту.

” багатьох крањнах св≥ту об≥г вексел¤ регламентуЇтьс¤ Їдиним законом, ¤кий був прийн¤тий ∆еневською вексельною конвенц≥Їю у 1930 роц≥. „ерез с≥м рок≥в ≥ в колишньому –ад¤нськлму —оюз≥ було впор¤дковано вексельне законодавство.

¬екселем визначаЇтьс¤ ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ н≥чим не обумовлене зобов'¤занн¤ векселедавц¤ (простий вексель) або ≥ншого вказаного у вексел≥ платника (переказний вексель) виплатити з настанн¤м зазначеного у вексел≥ строку в≥дпов≥дну суму володарю вексел¤ (векселедержателю). “аким чином, вексель Ї безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'¤занн¤ або наказ сплатити в≥дпов≥дну суму грошей. ќсновн≥ учасники вексельних правов≥дносин Ц векселедавець, векселедержатель та платник. ” залежност≥ в≥д того, хто Ї платником за векселем Ц сам векселедержатель чи трет¤ особа Ц розп≥знають два види вексел≥в: простий ≥ переказний. ѕереказний вексель ≥накше називаЇтьс¤ УтратаФ. ¬ексельне забов'¤занн¤ утворюЇтьс¤ односторонн≥м волеви¤вленн¤м з боку векселедавц¤. ќсоблив≥сть вексел¤ ¤к ц≥нного папера пол¤гаЇ в тому, що в≥н Ї суворо формальним документом. « одного боку, щодо нього д≥Ї правило: чого немаЇ у вексел≥, того не ≥снуЇ, з ≥ншого Ц дефект форми вексел¤ спричин¤Ї його нед≥йсн≥сть без попереднього визнанн¤ данного фокту з боку суду. ÷¤ особлив≥сть одержала також назву вексельноњ суворост≥. “а нед≥йсн≥сть вексел¤ Ї в≥дносною: недол≥ки форми вексел¤ забирають в≥д нього т≥льки Увексельну силуФ, але не можуть перешкодити розгл¤ду такого вексел¤ ¤к д≥лового документа ≥ншоњ д≥ловоњ природи (наприклад, борговоњ записки).

¬ексел≥, ¤к ≥ чеки, - нев≥дЇмн≥ елементи грошового об≥гу. Ѕез них не можливо ефективно зд≥йснювати м≥жгосподарськи розрахунки ≥ вийти з плат≥жноњ кризи. ќднак функц≥онуванн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥ пов'¤зане з певними труднощами. ѕричини тут р≥зн≥: брак традиц≥йних навичок у зд≥йснен≥ розхрахунк≥в вексел¤ми; ненасичен≥сть ринку в≥дпов≥дною товарною масою; неплатоспроможн≥сть та недисципл≥нован≥сть багатьох господарських орган≥зац≥й.

«вичайно, поки комерц≥йн≥ банки активно не працюють ≥з вексел¤ми, адаптувати вексель до умов чинноњ системи розрахунк≥в буде важко. Ќин≥ операц≥њ з вексел¤ми поетапно впроваджуютьс¤ у практику д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ƒ≥¤льн≥сть банку зд≥йснюЇтьс¤ за двома основним напр¤мками:

проведенн¤ класичних банк≥вських операц≥й з вексел¤ми, тобто обл≥к, ≥нкасуванн¤, наданн¤ авалю, наданн¤ кредит≥в п≥д заставу вексел≥в, продаж вексел≥в, що належать банку;

оформленн¤ вексел¤ми взаЇмозаборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ќсновн≥ характеристики вексел≥в.

¬ексель - ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобов'¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤ (векселедержателю).

¬ипускаютьс¤ так≥ види вексел≥в: простий, переказний.

ѕростий вексель м≥стить так≥ рекв≥зити:

а) найменуванн¤ Ц УвексельФ;

б) просту ≥ н≥чим не обумовлену об≥ц¤нку сплатити визначену суму;

в) зазначенн¤ строку платежу;

г) зазначенн¤ м≥сц¤, в ¤кому повинен зд≥йснюватись плат≥ж;

д) найменуванн¤ того, кому або за наказом кого плат≥ж повинен бути зд≥йснений;

е) дату ≥ м≥сце складанн¤ вексел¤;

Ї) п≥дпис того, хто видаЇ документ (векселедавц¤).

ѕереказний вексель повинен м≥стити кр≥м рекв≥зит≥в, передбачених у п≥дпунктах УаФ, Ув Ц ЇФ, також:

просту ≥ н≥чим не обумовлену пропозиц≥ю сплатити певну суму;

найменуванн¤ того, хто повинен платити (платника).

ƒокумент, у ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий з рекв≥зит≥в, в≥дпов≥дно дл¤ простого ≥ переказного вексел≥в, не маЇ сили простого або переказного вексел¤, за вин¤тком таких випадк≥в:

а) вексель, строк платежу по ¤кому не вказано, розгл¤даЇтьс¤ ¤к такий, що п≥дл¤гаЇ оплат≥ по пред'¤вленн≥;

б) при в≥дсутност≥ особливого зазначенн¤ м≥сце, позначене поруч з найменуванн¤м платника (м≥сце складанн¤ документа Ц дл¤ простого вексел¤), вважаЇтьс¤ м≥сцем платежу ≥ одночасно м≥сцем проживанн¤ платника (векселедавц¤ Ц дл¤ простого вексел¤);

в) вексель, в ¤кому не вказано м≥сце його складанн¤, визнаЇтьс¤ п≥дписаним у м≥сц≥, позначеному поруч з найменуванн¤м векселедавц¤.

« урахуванн¤м тих функц≥й, ¤к≥ виконуЇ учасник вексельного об≥гу, в≥н може виконувати р≥зн≥ написи, ¤к≥ встановлюють його правову в≥дпов≥дальн≥сть, а також предмет, зм≥ст та розм≥р ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥.

Ќаписи повинн≥ мати наступн≥ властивост≥:

визначен≥сть напису, ¤ка дозвол¤Ї точно встановити волю ≥ нам≥ри надписувача;

в≥дсутн≥сть причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в в напису на п≥дстав≥ видач≥ або передач≥ вексел¤, ≥ншими словами, напис ≥ в≥дпов≥дальн≥сть повинн≥ бути односторонн≥ми;

безумовн≥сть напису;

письмова форма на самому вексел≥.

ѕравила передач≥ вексел¤ ≥нш≥й особ≥. ¬иди ≥ндосаменту.

¬ плат≥жному об≥гу вексель виступаЇ в ¤кост≥ об≥гового ф≥нансового документу та ордерного ц≥нного паперу.÷е значить, що передача вексел¤ ≥нш≥й особ≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом простоњ передач≥ або за допомогою передаточного напису (≥ндосаменту). “акий напис робитьс¤ на зворотн≥й сторон≥ вексел¤ ≥ п≥дписуЇтьс¤ ≥ндоссантом, тобто особою зробившою передаточний напис. ≤ндосамент повинен бути безумовним, тому що вс≥ обмежувальн≥ умови, занесен≥ до нього, вважаютьс¤ не д≥йсними.

Ўл¤хом передаточного напису ≥ндосант передаЇ ≥нш≥й особ≥, користь ¤коњ зроблено напис, вс≥ права, вимоги та ризики по векселю.

ѕри складанн≥ вексел¤ перший покупець ≥ векселедержатель повинн≥ визначити форму цього документа, тобто вир≥шити, буде вексель об≥говим чи н≥. якщо вексель виданий ¤к об≥говий, в≥н залишаЇтьс¤ таким прот¤гом всього строку його д≥њ, ≥ жодна з стор≥н по векселю не маЇ права зм≥нити його форму. ƒл¤ того щоб зробити вексель необ≥говим, робитьс¤ вказ≥вка УЕплатити т≥льки (назва рем≥тенту)Ф, ≥ тод≥ вексель може бути переданий т≥льки за умови звичайноњ цесс≥њ. Ќасл≥дки такоњ передач≥ складаютьс¤ з того, що ≥ндосанти не несуть в≥дпов≥дальност≥ за плат≥ж та акцепт по векселю.

ѕри складанн≥ ≥ндосаменту особа, що робить надпис, теж може визначити форму цього надпису.якщо вексель передан ≥ндосантом з таким надписом, то в≥н залишаЇтьс¤ ордерним ц≥нним папером, тобто може бути в майбутньому передан, так ¤кщо б ц≥Їњ вказ≥вки не було. Ќасл≥дки такоњ подальшоњ передач≥ заключаютьс¤ в тому, що ≥ндосант, зробивший таку вказ≥вку, не несе в подальшому в≥дпов≥дальност≥ перед наступними ≥ндосантами, за вин¤тком особи, ¤к≥й в≥н передав вексель.

ƒозвол¤Їтьс¤ робити ≥ндосаменти наступних вид≥в:

Ѕланковий ≥ндосамент Ц передаточний напис (виконуЇтьс¤ т≥льки на зворотн≥й сторон≥ вексел¤), в ¤кому не вказано, наказу ¤коњ особи необх≥дно зробити плат≥ж. ¬она п≥дписуЇтьс¤ ≥ндосантом. “акий вексель прийн¤то рахувати виставленим на пред'¤вника, ≥ його можна передавати шл¤хом простого врученн¤ або шл¤хом передаточного надпису. ќднак коли за бланковим ≥ндосаментом сл≥дуЇ ≥нший ≥ндосамент, особа, ¤ка п≥дписала останньою, вважаЇтьс¤ т≥Їю, що придбала вексель, за бланковим ≥ндосаментом.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –озрахунков≥ документи в банк≥вських установах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6118 прочитано)