∆урнал≥стика > ¬икористанн¤ статистичних даних в журнал≥стиц≥

¬икористанн¤ статистичних даних в журнал≥стиц≥

¬≥д доц≥льного та правильного використанн¤ статистичних даних ≥нод≥ залежить безпека й психолог≥чний стан читач≥в, гл¤дач≥в та слухач≥в. ѕроте журнал≥сти досить в≥льно використовують т≥ чи ≥нш≥ в≥домост≥.

„орнобильська катастрофа призвела до зростанн¤ наукових матер≥ал≥в у прес≥, коментар≥в учених на рад≥о та телебаченн≥, використанню наукових даних ус≥ма засобами масовоњ ≥нформац≥њ. Ќа жаль, матер≥али журнал≥ст≥в мають ≥нод≥ серйозн≥ помилки. "«абрудненн¤ плутон≥Їм дуже пл¤мисте, але середнЇ значенн¤ приблизно 4 кюр≥/кв. км", - пов≥домила про р≥вень забрудненн¤ в м≥ст≥  оростен≥ газета "‘акты" в матер≥ал≥ ≤.ќсипчука "–адиоактивность "неу¤звима"?" 26 листопада 1997, анал≥зуючи в матер≥ал≥ конфл≥ктну ситуац≥ю м≥ж фах≥вц¤ми та населенн¤м.

ѕ≥сл¤ виходу публ≥кац≥њ, за даними житомирського журнал≥ста ќ.≤гон≥на, черговий ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й терм≥ново над≥слав до цього населеного пункту групу швидкого реагуванн¤, ¤ка вињхала з метою оголосити надзвичайний стан. „ому так сталос¤?

ѕодивимос¤ п≥дручник "ќснови еколог≥њ": "—аме плутон≥Їве забрудненн¤ ірунту вважаЇтьс¤ найнебезпечн≥шим з ус≥х вид≥в рад≥онукл≥дного забрудненн¤ п≥сл¤ „орнобильськоњ катастрофи, а рад≥ус зони в≥дселенн¤ був обраний за попередн≥ми даними про в≥дстань поширенн¤ плутон≥ю в≥д решток реактора. јктивн≥сть 35 тис. Ѕк пилового осаду на поверхн≥ леген≥в п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть виникненн¤ раку до 5 % (одна особа з кожних 20 обов"¤зково захвор≥Ї на рак леген≥в). Ќескладн≥ п≥драхунки показують, що дл¤ створенн¤ 35 тис. Ѕк необх≥дно мати в леген¤х приблизно 250 крупинок чистого плутон≥ю з рад≥усом 1 мкм кожна".

≤снуЇ дв≥ системи вим≥рювань, система —≤ й загальноприйн¤та. ∆урнал≥сти не повинн≥ зм≥шувати њх при п≥дготовц≥ статт≥. «астар≥лу одиниц. активност≥ "кюр≥" введено на початку ’’ ст. ћ≥жнародна система —≤ використовуЇ ≥ншу одиницю активност≥ - "беккерель (Ѕк)". 1 кюр≥ дор≥внюЇ 37 млрд Ѕк. «гадан≥ 4 кюр≥ в матер≥ал≥ газети "‘акты" в≥дпов≥дно в чотири рази б≥льш≥. јле й без ц≥Їњ пропорц≥њ вони б були надзвичайно небезпечними дл¤ людини. „и не допущено тут помилки? ѓњ можна було б виправити, ¤кби цей матер≥ал показали (або хоча б прочитали по телефону) тим, хто надавав цю ≥нформац≥ю. јле з вини журнал≥ста чи редакц≥њ цифра могла зм≥нитис¤ ≥ на це зовс≥м не звернули уваги.

 ореспондент газети зак≥нчуЇ матер≥ал таким висновком: "—т≥на непорозум≥нн¤ м≥ж фах≥вц¤ми та мешканц¤ми забруднених територ≥й - серйозна проблема, про що св≥дчить ≥ цей конфл≥кт. ѕоки таке положенн¤ буде збер≥гатис¤, чорнобильський стрес залишатиметьс¤ одним ≥з важлив≥ших фактор≥в негативного впливу на здоров"¤ людей". ѕрикро, що саме журнал≥ст своњм непрофес≥йним ставленн¤м до роботи з науковими даними ≥ додаЇ цього стресу вже й так постраждалим та серйозно хворим люд¤м.

јле й правильно подана журнал≥стом ≥нформац≥¤ не завжди дос¤гаЇ своЇњ мети, адже аудитор≥¤ сприймаЇ лише прокоментовану статистику. Ќадзвичайно обережно треба ставитис¤ до обс¤г≥в њњ використанн¤ в матер≥ал≥. ÷≥лком зрозум≥лим Ї бажанн¤ вченого довести, що вс≥ отриман≥ результати Ї насл≥дком такоњ-то к≥лькост≥ досл≥д≥в, таких-то сп≥вв≥дношень тощо. „и все це потр≥бно читачев≥? ѕр≥оритетн≥ дан≥ можна викласти у вигл¤д≥ невеличкоњ таблиц≥ чи д≥аграми, хоча ≥ вони на стор≥нках преси - р≥дк≥сть. “екстов≥ статистичн≥ дан≥ можуть бути представлен≥ дек≥лькома засобами.

ѕриклад 1. ¬икиди у пов≥тр¤ одн≥Їњ з отруйних речовин вбивають 1,4 людини з 1000 прот¤гом всього житт¤. ” р≥зних зв≥тах та пов≥домленн¤х можлив≥ так≥ вар≥анти:
"–изик прот¤гом житт¤ становить 0,0014."
"–изик прот¤гом житт¤ складаЇ 0,14 в≥дсотка."
"–изик прот¤гом житт¤ 1:710."
"” м≥ст≥ з 100 000 населенн¤ оч≥куЇтьс¤ 140 загиблих."

ѕриклад 2. ћожлив≥сть захвор≥ти на рак у зв"¤зку з викидами д≥оксину п≥д час спаленн¤ см≥тт¤ становить на одну людину за р≥к:
0,000001; 10-6; 0,0001 %; 1:1000000.

“ак≥ дан≥ варто зам≥нити описом словами та вдалими пор≥вн¤нн¤ми. «окрема, сп≥вв≥дношенн¤ 1:1000000 в≥дпов≥даЇ 1 м≥л≥граму до 1 к≥лограма, 1 хвилин≥ до 2 рок≥в, 1 сантиметру до 10 к≥лометр≥в, 1 коп≥йц≥ до 10000 гривень.

∆урнал≥сти ≥нод≥ забувають, що њх матер≥али розрахован≥ на аудитор≥ю з р≥зною фаховою п≥дготовкою та осв≥тою.  оли мова матер≥ал≥в науковоњ тематики стане зрозум≥лою широкому загалу, засоби масовоњ ≥нформац≥њ в≥д цього т≥льки виграють.

ѕроанал≥зуйте, наск≥льки вдалим Ї використанн¤ статистичних даних у наведених матер≥алах.

«абрудненн¤ довк≥лл¤ громад¤ни
бо¤тьс¤ не менше н≥ж в≥йн ≥ хвороб

«а даними опитуванн¤ (1200 респондент≥в), проведеного ф≥рмою "—оц≥с √еллап", виснаженн¤ природних ресурс≥в нар≥вн≥ з економ≥чними негараздами й хворобами входить до першоњ тр≥йки небезпек, що найб≥льше загрожують майбутн≥м покол≥нн¤м. Ѕайдужих майже не залишилос¤: т≥льки 5% громад¤н вважають, що еколог≥чн≥ проблеми поки що не сто¤ть наст≥льки гостро, щоб њхнЇ р≥шенн¤ вимагало негайних заход≥в. —тавленн¤ до довк≥лл¤ ¤к ц≥нност≥ стаЇ нев≥д"Їмною частиною св≥домост≥ людей: забрудненн¤ довк≥лл¤ й завданн¤ йому шкоди торкаютьс¤ у повс¤кденному житт≥ 77 % опитаних. Ќезважаючи на нин≥шню економ≥чну ситуац≥ю, всього 8 % не готов≥ поступитис¤ бажанн¤м мати вищ≥ прибутки, ¤кщо њхнЇ дос¤гненн¤ завдаЇ шкоди довк≥ллю. ѕравда, й поступатис¤-то основн≥й мас≥ населенн¤ н≥би н≥чим, але все-таки...

” ход≥ опитуванн¤ 76 % за¤вили, що кер≥вництво крањни н≥чого не робить дл¤ охорони довк≥лл¤. ѕриблизно ст≥льки ж (75 %) упевнен≥, що й сам≥ п≥дприЇмства не прид≥л¤ють цьому питанню належноњ уваги. «акритт¤ еколог≥чно шк≥дливих п≥дприЇмств приведе до скороченн¤ робочих м≥сць. јле за ситуац≥њ, коли люд¤м не плат¤ть грошей ≥ плюс до цього ще й отруюЇтьс¤ середовище проживанн¤, 35% респондент≥в вважають, що так≥ п≥дприЇмства потр≥бно саме закривати.

„ерез 12 рок≥в п≥сл¤ „орнобил¤ багато хто розум≥Ї, що справа не в самих атомних електростанц≥¤х, а в кадрах, ¤к≥ њх обслуговують ≥ керують ними, та ф≥нансових витратах на реконструкц≥ю й безпеку станц≥й. ѕроте третина учасник≥в опитуванн¤ (34 %) напол¤гаЇ на закритт≥ атомних електростанц≥й.

«давалос¤ б, в ”крањн≥ немаЇ деф≥циту ≥нформац≥њ про стан довк≥лл¤. јле т≥льки 5 % в≥дпов≥ли, що мають знайомих, котр≥ добре ≥нформован≥ про еколог≥чну ситуац≥ю. ѕри цьому 48 % респондент≥в упевнен≥, що нав≥ть вчен≥ насправд≥ не знають, що в≥дбуваЇтьс¤ з природою.

"ƒень", 5 вересн¤ 1998 р.

ћихайло ј —јЌё 

"“арифно-штрафний" б≥знес загрожуЇ перетворити
вузлов≥ украњнськ≥ порти на "оминальн≥"

Ѕ≥льш ¤к утрич≥ скоротилис¤ за останн≥ ш≥сть рок≥в обс¤ги перевалок вантаж≥в у 19 чорноморських портах ”крањни. Ѕезпрецедентно висок≥ ставки за зд≥йсненн¤ контролю-обслуговуванн¤ суден примушують власник≥в ≥ фрахтувальник≥в зм≥нювати "караванн≥" шл¤хи поставок вантаж≥в з ™вропи до јз≥њ - в "об"њзд" наших порт≥в, найчаст≥ше - через Ѕалт≥ю. Ќав≥ть п≥вденноЇвропейськ≥ перев≥зники, зокрема грецьк≥ та болгарськ≥, прокладають маршрути до крањн —Ќƒ через –умун≥ю чи ”горщину. јби т≥льки не зустр≥чатис¤ з нашими сп≥вв≥тчизниками - у мундирах ≥нспектор≥в, ветеринар≥в, митник≥в. «анадто накладно: п≥сл¤ подоланн¤ "смуги перепон" у вигл¤д≥ оплати шл¤хового, карантинного, ветеринарного, сан≥тарного та еколог≥чного контролю, ≥нших "податк≥в", варт≥сть перевантаженн¤ одного контейнеру зростаЇ з $90 до $315.

«авмираЇ портове господарство - крањна зазнаЇ колосальних збитк≥в. “им часом, чиновництво кв≥тне, д≥ючи за принципом "урви ¤кнайб≥льше ≥ негайно". —тратег≥чна перспектива та економ≥чна доц≥льн≥сть, ¤сна р≥ч, - не враховуЇтьс¤. Ќемов у крапл≥ води в≥дбилас¤ ситуац≥¤ в скандальному ≥нцидент≥, ¤кий ставс¤ 2 березн¤ в ќдеському порту. —уть його пол¤гаЇ в тому, що одна з ≥нспекц≥й, у даному випадку еколог≥чна, спробувала встановити св≥товий рекорд санкц≥й до мальт≥йського судна "јф≥н≥ан фейт" варт≥стю близько $7,5 млн., запропонувавши йому сплатити б≥льш н≥ж $20 млн за авар≥йний викид у море 49 тон нафти. ≤накше кажучи - заплатити варт≥сть трьох танкер≥в, р≥внозначних штрафников≥.

¬ласники корабл≥в, тим часом, бачити своњ ≥мена в  низ≥ рекорд≥в √≥ннеса не схот≥ли. ” суд≥ њх позиц≥ю захисники аргументували просто положенн¤ми ћ≥жнародноњ конвенц≥њ про цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду в≥д забрудненн¤ оточуючого середовища, що передбачаЇ "стелю" за к≥лограм розлитих нафтопродукт≥в у $160. як висновок - танкер, усупереч протестам ≥нспекц≥њ, вийшов за меж≥ ”крањни, а судовий процес зат¤гнувс¤ майже на п≥вроку, все б≥льше в≥дл¤куючи в≥д украњнських гаваней ≥ноземних власник≥в корабл≥в.

Ќа чому ж, однак, базуЇтьс¤ "вперт≥сть" ≥нспекц≥њ? јдже таку велику суму еколог≥чноњ шкоди сл≥д чимось обірунтувати (нагадаЇмо, що фах≥вц≥, зокрема начальник ƒерж≥нспекц≥њ, прилюдно за¤вили: "шкоди н≥ морю, ан≥ м≥сту немаЇ"). ¬иходить, Ї таке обірунтуванн¤. ÷е - такси за еколог≥чну шкоду, ухвален≥  абм≥ном ”крањни, зг≥дно з ¤кими за кожен викинутий к≥лограм нафти ст¤гуЇтьс¤ сума запод≥¤них збитк≥в у розм≥р≥ $329.

«агальну суму визначають множенн¤м ц≥Їњ такси на масу викинутоњ нафти, причому не маЇ значенн¤, чи цю нафту з≥брали, чи вона залишилась у вод≥. Ќе враховуЇтьс¤ й м≥сце скиданн¤: акватор≥¤ порту, пл¤ж чи нерестилище ц≥нних риб. ¬итрати на прибиранн¤ теж не вход¤ть до ц≥Їњ суми - подаютьс¤ окремо.

1	2

Ќазва: ¬икористанн¤ статистичних даних в журнал≥стиц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1177 прочитано)