Ѕанк≥вська справа > –оль грошово-кредитноњ пол≥тики нбу в стаб≥л≥зац≥њ кредитного ринку

¬раховуючи труднощ≥ економ≥чноњ ситуац≥њ, в ¤к≥й опинилась ”крањна в к≥нц≥ 1998 року, ЌЅ” проводить грошово-кредитну пол≥тику, основним завданн¤м ¤коњ Ї стаб≥л≥зац≥¤ грошового ≥ кредитного ринк≥в та можлив≥сть використанн¤ њхнього стаб≥л≥зуючого впливу на реальний сектор економ≥ки. ѕерш за все це про¤вилос¤ в заходах боротьби з дестаб≥л≥зац≥Їю ц≥н на кредитн≥ ресурси, у зб≥льшенн≥ кредитоспроможност≥ комерц≥йних банк≥в при одночасному п≥двищенн≥ њхньоњ л≥кв≥дност≥. —истема банк≥вського нагл¤ду й контролю з боку ЌЅ” п≥двищила ефективн≥сть системи страхуванн¤ вклад≥в, що призвело до зб≥льшенн¤ њхн≥х обс¤г≥в. ¬≥дбулис¤ позитивн≥ зм≥ни ≥ в структур≥ пасив≥в та актив≥в комерц≥йних банк≥в, зросла частка залучених кошт≥в населенн¤ й п≥дприЇмц≥в та частка наданн¤ кредит≥в у виробничу сферу.

Ќац≥ональним банком ”крањни проводитьс¤ пол≥тика стаб≥л≥зац≥њ обл≥ковоњ ставки ≥ норми резерву, при цьому в≥дмова в≥д активного використанн¤ ринку державних ц≥нних папер≥в у грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥ значною м≥рою вплинула на стаб≥л≥зац≥ю грошово-кредитного ринку. як показала практика широкого застосуванн¤ ќ¬ƒѕ у регулюванн≥ грошово-кредитного ринку в 1997- 1998 рр., њхн¤ слабка забезпечен≥сть ≥ високий ступ≥нь залежност≥ в≥д показник≥в ф≥нансового стану держави, ¤кщо й можуть використовуватись ¤к фактори стаб≥л≥зац≥њ, то т≥льки на дуже короткий пер≥од, на довгострокових етапах використанн¤ њх давало негативн≥ насл≥дки. —ьогодн≥ зростаЇ посиленн¤ поЇднанн¤ монетарноњ

пол≥тики ЌЅ” з ф≥скальною пол≥тикою держави, що даЇ можлив≥сть врахувати реальний стан грошово-кредитного ≥ ф≥нансового сектор≥в з метою виробленн¤ сп≥льноњ програми економ≥чного зростанн¤.

ќсновна мета грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” в 1999 роц≥ була пов'¤зана з необх≥дн≥стю подоланн¤ кризових ¤вищ у грошово-кредитн≥й сфер≥, забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, внутр≥шн≥х ц≥н та стаб≥льност≥ грошово-кредитного ринку. ѕр≥оритетними сферами грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” можна визначити: 1) кредитну пол≥тику; 2) регулюванн¤ грошовоњ маси; 3) валютну пол≥тику; 4) банк≥вський нагл¤д ≥ контроль.

√рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ” передбачаЇ:

- зд≥йсненн¤ к≥льк≥сного контролю за динам≥кою грошовоњ маси;

- забезпеченн¤ р≥вн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ нац≥ональноњ валюти, ¤кий би дав змогу збалансувати ≥нтереси держави та ≥нших суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥;

- стимулюванн¤ процес≥в зб≥льшенн¤ обс¤г≥в вклад≥в населенн¤ в банк≥вську систему;

- зб≥льшенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ в≥тчизн¤них виробник≥в через ≥нтенсиф≥кац≥ю кредитноњ активност≥ комерц≥йних банк≥в;

- п≥дтриманн¤ ЌЅ” л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в через систему реф≥нансуванн¤, а також через зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду й контролю.

 редитний ринок Ї пох≥дною грошового ринку, тому будь-¤ка актив≥зац≥¤ на грошовому ринку, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси, зм≥на њњ структури автоматично призвод¤ть до в≥дпов≥дних зм≥н на кредитному ринку. «а 1999 р≥к грошова маса зб≥льшилас¤ на 40 % , грошова база - на 39 % , а гот≥вка в об≥гу - на 34 % . ћи бачимо, що грошова маса зростаЇ б≥льш швидкими темпами, н≥ж гот≥вка в об≥гу. ќсновними причинами такоњ ситуац≥њ Ї знец≥ненн¤ гривн≥, ¤ке за р≥к становило 52 % , що автоматично зб≥льшило гривне-вий екв≥валент валютних депозит≥в. ѕри цьому частка гот≥вки в структур≥ грошовоњ маси ћ« зменшилас¤ до 43,4-% . √рошовий мультипл≥катор за р≥к зб≥льшивс¤ до 1,84. –еальний попит на гривню зр≥с у результат≥ зростанн¤ ¬¬ѕ, розвитку реального сектору економ≥ки (зростанн¤ темп≥в виробництва в промисловост≥), зменшенн¤ частки негрошових розрахунк≥в м≥ж суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥.

“ака ситуац≥¤ на грошовому ринку об'Їктивно вплинула на стан кредитного ринку, ¤кий починаючи з 1999 року характеризуЇтьс¤ зростанн¤м активност≥ банк≥вськоњ системи й обс¤г≥в кредитних вкладень. «начно зростали залишки кредитноњ заборгованост≥, ¤к≥ на 01.03.99 становили 17,1 млрд. грн., а вже на 01.10.99 залишки заборгованост≥ за кредитами банк≥вськоњ системи ”крањни в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ (без урахуванн¤ м≥жбанк≥вських позичок) становили 20,2 млрд. грн. Ќа жовтень 1999 року заборгован≥сть за кредитами в ≥ноземн≥й валют≥ станови" ла 10,5 млрд. грн., або 52,1 % в≥д загальноњ суми залишк≥в заборгованост≥ за банк≥вськими позичками, решта 9,7 млрд. грн., або 47,9 %, - у нац≥ональн≥й валют≥. “енденц≥¤ до зростанн¤ частки заборгованост≥ за кредитами в ≥ноземн≥й валют≥,

9

що (в обчисленн≥ у нац≥ональн≥й валют≥) за 9 м≥с¤ц≥в 1999 року зросла на 33,1 %, пов'¤зана з процесом подальшоњ девальвац≥њ гривн≥, њњ нестаб≥льн≥стю й оч≥куванн¤м пад≥нн¤ курсу, насамперед напередодн≥ президентських вибор≥в в ”крањн≥4.

ƒл¤ 1999 року характерним було зростанн¤м кредитноњ активност≥ ЌЅ”. «б≥льшенн¤ кредитних вкладень ЌЅ” в≥дбувалос¤ в основному за рахунок кредит≥в, наданих в ≥ноземн≥й валют≥. —тратег≥¤ такого кредитуванн¤ не т≥льки актив≥зувала кредитний ринок, а й одночасно п≥дтримувала його ст≥йк≥сть та спри¤ла стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.  редитн≥ вкладенн¤ ЌЅ” в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ (без урахуванн¤ реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в) за три квартали 1999 р. становили 9 млрд. грн., з ¤ких 39,7 % - кредитн≥ вкладенн¤ в нац≥ональн≥й валют≥, а 60,3 % - в ≥ноземн≥й. “аке сп≥вв≥дношенн¤ Ї насл≥дком того, що з початку року заборгован≥сть за позичками в ≥ноземн≥й валют≥ зросла на 30,3 % , але таке зростанн¤ зумовлене лише зниженн¤м обм≥нного курсу гривн≥ щодо долара —≤Ћј, тод≥ ¤к реальн≥ кредитн≥ вкладенн¤ скоротилис¤ на 0,1 %5.

«м≥ни в розпод≥л≥ кредитних ресурс≥в дають змогу ви¤вити тенденц≥њ та законом≥рност≥ цього процесу, фактори, що впливають на нього, ≥ в≥дпов≥дно застосовувати механ≥зм його корегуванн¤. ÷е важливо з позиц≥њ необх≥дност≥ подоланн¤ тенденц≥й зменшенн¤ частки кредит≥в, особливо середньо- ≥ довгострокових, безпосередньо у виробничу сферу. ”правл≥нн¤ механ≥змом процесу кредитуванн¤ з боку ЌЅ”, його ор≥Їнтац≥¤ на виробничу сферу Ї одним ≥з головних завдань грошово-кредитноњ пол≥тики стимулюванн¤ зростанн¤ обс¤г≥в ¬¬ѕ та зайн¤тост≥.

ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ використанн¤ наданих кредит≥в. ќсновна маса кредит≥в - це короткостроков≥ кредити, ¤к≥ ф≥нансують торговельно-посередницьк≥ операц≥њ п≥дприЇмств колективноњ форми власност≥ та дають миттЇвий прибуток. “ак, частка короткострокових кредит≥в у 1999 роц≥ перевищувала 80 % у загальному обс¤з≥ вс≥х кредитних вкладень. «меншенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ п≥дприЇмств державноњ форми власност≥, перш за все, пов'¤зане з ц≥льовими факторами використанн¤ кредитних ресурс≥в. Ќазван≥ п≥дприЇмства сьогодн≥ потребують насамперед довгострокових кредит≥в дл¤ оновленн¤ виробничих потужностей ≥ впровадженн¤ нових технолог≥й. јле наданн¤ таких позик можливе лише в умовах стаб≥льност≥ кредитного ринку й за умови значно нижчого процента за кредитом.

4 Ѕюлетень ЌЅ”. - 1999. - є 10. - —.20-21. 5“амсамо. - —.21.

«начн≥ зусилл¤ ЌЅ” було спр¤мован станн¤ обс¤г≥в залученн¤ грошових кош ленн¤ ≥ п≥дприЇмницьких структур. «нг такого напр¤му в пол≥тиц≥ ЌЅ” зумов зростанн¤м частки грошовоњ маси, що п< в межах контролю банк≥вськоњ системи на 01.01.2000 депозити п≥дприЇмств, зац≥й та населенн¤ в комерц≥йних банках ли 12 156 млн. грн., ≥з них 5326 млн. грн. - екв≥валент валютних депозит≥в. √олов≥ тором, ¤кий впливаЇ на зростанн¤ обс¤г вклад≥в та депозит≥в, Ї стаб≥льн≥сть ф≥≥ кредитноњ системи, зрозум≥л≥сть та пр≥ грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” дл¤ п≥ них кл≥Їнт≥в.

¬ажливу роль у процес≥ стаб≥л≥зац≥њ г кредитного ринку в≥д≥граЇ актив≥зац≥¤ п ЌЅ” в посиленн≥ банк≥вського нагл¤ду й лю за д≥¤льн≥стю ф≥нансово-кредитних ? ÷ьому спри¤Ї стаб≥льне застосуванн¤ мент≥в грошово-кредитноњ пол≥тики. “а лос¤ поступове зниженн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥¤ о≥ ставки ЌЅ”, що спри¤ло становлений: кредитного, депозитного ринк≥в та став банк≥вського кредитного ринку. « 01.( ЌЅ” зменшив обл≥кову ставку до 35 % бардну - до 40 % . ” середньому прот¤гом ку процентна ставка за кредитами дор≥в 53,4 % . јктив≥зац≥¤ кредитного ринку с зростанню активност≥ в сфер≥ обм≥ну, а ' де¤ких галуз¤х реальноњ економ≥ки, пер≥ в промисловост≥.

јнал≥з стану кредитного ринку ”к 1999 роц≥ даЇ змогу визначити позити≥ денц≥њ в його розвитку та функц≥онуванн сл≥док певних усп≥х≥в грошово-кредитноњ ки Ќац≥онального банку ”крањни.  редит нок маЇ в≥д≥гравати роль стимул¤тора нац ноњ економ≥ки, але той факт, що вперше зг танн≥ роки в 1999 роц≥ обс¤г кредит≥в, н комерц≥йними банками суб'Їктам господ* н¤, був меншим в≥д обс¤г≥в депозит≥в, ви< дв≥ його основн≥ проблеми: по-перше, в ступ≥нь ризиковост≥ кредитних операц≥й ? ниому сектор≥ економ≥ки; по-друге, мож, та ризик знец≥ненн¤ гривн≥, що стимулюЇ ц≥йн≥ банки використовувати своњ активи ] кострокових операц≥¤х на м≥жбанк му ринку. —ьогодн≥ грошово-кредитну пс ЌЅ” маЇ бути спр¤мовано не т≥льки на ст≥ ц≥ю та ефективн≥сть функц≥онуванн¤ кре; ринку, а й на створенн¤ механ≥зму впли дитного ринку на окрем≥ галуз≥ виробничоњ п≥дприЇмства, що при додатковому ф≥нан< можуть бути конкурентоспроможними нг кальному та м≥жнародному ринках.

1	2

Ќазва: –оль грошово-кредитноњ пол≥тики нбу в стаб≥л≥зац≥њ кредитного ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2439 прочитано)