∆урнал≥стика > ƒрукован≥ та ≥нтернет-виданн¤

ƒрукован≥ та ≥нтернет-виданн¤

—ьогодн≥ електронн≥ цифров≥ технолог≥њ у сполученн≥ з ≤нтернетом (≥ технолог≥¤ми наступного покол≥нн¤ ≥нформац≥йних мереж) визначають майбутнЇ комун≥кац≥й. “радиц≥йн≥ постачальники ≥нформац≥йних продукт≥в, починаючи з компан≥й, що випускають словники й енциклопед≥њ ≥ зак≥нчуючи мас-мед≥а, не хочуть погодитис¤ з утратою ринку збуту. ¬они намагаютьс¤ йти у ногу з часом: в≥дсоток такоњ ≥нформац≥њ у цифровому вираженн≥, що публ≥куЇтьс¤ щороку, в≥дчутно перевищуЇ к≥льк≥сть друкованих прим≥рник≥в.

ѕроцес переходу енциклопедичних словник≥в у електронний формат почавс¤ у 1992 роц≥ з куп≥вл≥ компан≥Їю "ћайкрософт" аутсайдера енциклопедичного ринку "≈нциклопед≥њ ‘унка й ”огнеллса". ≈нциклопед≥ю в≥дредагували, доповнили св≥жою ≥нформац≥Їю й ≥люстрац≥¤ми, п≥сл¤ чого вона стала одним з л≥дер≥в продажу видань на CD-ROM за назвою "ћайкрософт-≈нкарта". ѕрот¤гом 1994 року було продано б≥льш 6 млн. екземпл¤р≥в "≈нкарти", сьогодн≥ енциклопед≥њ належить б≥льше 60% ринку електронних енциклопед≥й.

ўе одним прикладом Ї 32-томна енциклопед≥њ "Ѕритан≥ка", ¤ка в 1988 роц≥ продала 200 тис¤ч комплект≥в, а в 1995 роц≥ њњ тираж знизивс¤ б≥льше, н≥ж у чотири рази, а в 1997 роц≥ практично з≥йшов на н≥вець. «ате електронна верс≥¤ "Ѕритан≥ки" Ї одним з л≥дер≥в ринку енциклопедичних словник≥в на цифрових нос≥¤х, що росте з≥ швидк≥стю в середньому 20% у р≥к. ѕри цьому варт≥сть енциклопед≥й продовжуЇ падати. якщо на початку 1997 року "Ѕританника CD 97" на CD-ROM коштувала 1000 долар≥в, то п≥д к≥нець року ц≥на знизилас¤ до 125 долар≥в. Ќова верс≥¤ "Ѕританника CD 98" коштуЇ ст≥льки ж.

ћережн≥ верс≥њ цих енциклопед≥й, частина з ¤ких працюЇ безкоштовно ("≈нкарта"), а частина - за передплатою ("Ѕритан≥ка"), Ї прообразом ≥нтегрованих ≥нформац≥йних систем майбутнього, доступних on-line ≥ не обмежених в обс¤гах ≥нформац≥њ розм≥ром паперових нос≥њв, компакт-диск≥в ≥ диск≥в DVD.

ўо ж принципово нового дл¤ користувача вносить ≤нтернет у ≥нформац≥йний прост≥р?

ѕрим≥тка: + так, - н≥, ” - з використанн¤м спец≥альних додаткових пристроњв або за де¤ких умов

« таблиц≥ видно вс≥ переваги ≤нтернету.

«≥ставна характеристика друкованих та електронних видань

” —получених Ўтатах прот¤гом останнього двадц¤тил≥тт¤ спостер≥гаЇтьс¤ ситуац≥¤, коли в≥дчутно зменшуютьс¤ наклади "класичних" газет ≥ журнал≥в. “ак, до к≥нц¤ 70-х рок≥в у —Ўј практично перестали ≥снувати веч≥рн≥ газети. јмериканц≥ пересел¤лис¤ до передм≥сть, а отже, п≥зн≥ше добиралис¤ додому, та й доставка газет стала довгою справою. “им часом стр≥мко розвивалис¤ велик≥ телев≥з≥йн≥ компан≥њ. ѕрочитавши ранкову газету, американець йшов на роботу, а повернувшись, с≥дав перед телев≥зором. ¬еч≥рн≥ газети не витримували конкуренц≥њ ≥ закривалис¤ одна за ≥ншою.

≤нтернет упевнено в≥двойовуЇ соб≥ життЇвий прост≥р в ≥нших засоб≥в поширенн¤ й обм≥ну ≥нформац≥Їю. ” ц≥й ситуац≥њ багатьом газетам ≥ журналам доводитьс¤ терм≥ново робити виб≥р: чи розм≥щувати своЇ виданн¤ в ≤нтернет, чи н≥.

ƒо середини 90-х рок≥в к≥льк≥сть електронних видань св≥товоњ ћереж≥ наближалас¤ до тис¤ч≥. —еред них: "The New York Times", "The Washington Post", "The Boston Globe","¬≥ст≥", "Ќезалежна газета", " оммерсантъ", "Le Monde", "The Guardian", "The Economist", "Der Spiegel", "The Jerusalem Post", та ≥нш≥.

—еред електронних верс≥й друкованоњ преси зустр≥чалис¤ так≥ виданн¤, що читалис¤ т≥льки з мон≥тора, ≥ так≥, що повн≥стю використовували техн≥чн≥ можливост≥ ≤нтернету дл¤ передач≥ ≥ засвоЇнн¤ ≥нформац≥њ. ” цей же час з"¤вилис¤ власне мережн≥ виданн¤. ѓхн≥ друкован≥ верс≥њ були вторинними стосовно мережноњ й ≥стотно в≥др≥зн¤лис¤, а то були в≥дсутн≥ зовс≥м. «асновниками под≥бних в≥ртуальних ≥нформац≥йних проект≥в виступили концерни ≥ корпорац≥њ, що працюють на стику комп"ютерноњ, видавничоњ ≥ новинноњ ≥ндустр≥й.

ѕереваги ≥ недол≥ки друкованих видань ≥ њхн≥х електронних верс≥й в ≤нтернету.

ѕ≈–≈¬ј√»:

ƒруковане виданн¤

Ј зручн≥сть використанн¤ - можна читати будь-де;

1	2

Ќазва: ƒрукован≥ та ≥нтернет-виданн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (935 прочитано)