∆урнал≥стика > ћ≥сце л≥тератури у профес≥йному становленн≥ студент≥в-журнал≥ст≥в

ћ≥сце л≥тератури у профес≥йному становленн≥ студент≥в-журнал≥ст≥в

«вичним ≥ начебто само собою зрозум≥лим у програм≥ навчанн¤ майбутн≥х журнал≥ст≥в сприймаЇтьс¤ курс в≥тчизн¤ноњ й св≥товоњ л≥тератур. ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в студенти розгл¤дають л≥тературний процес в≥д давнини й до сучасност≥, знайомл¤тьс¤ з видатними ≥менами, найц≥кав≥шими творами, складають необх≥дн≥ зал≥ки й екзамени. ≤ що ж дал≥? ўо залишитьс¤ в активн≥й пам'¤т≥? ўо пот≥м неодм≥нно буде використане в журнал≥стськ≥й творчост≥, допоможе в непростих ситуац≥¤х, у сп≥лкуванн≥ з людьми, у формуванн≥ життЇвоњ позиц≥њ? ўо потр≥бно дл¤ того, аби ознайомленн¤ з л≥тературою, њњ численними геро¤ми не пройшло повз, не стало просто чимось вимушеним, типу "здати ≥ забути"? —пробуЇмо проанал≥зувати, що даЇ майбутньому журнал≥сту вивченн¤ л≥тератури.

1. Ћ≥тература прилучаЇ читача до колосального за обс¤гом ≥ глибиною досв≥ду людського житт¤. –обитьс¤ це надзвичайно ефективно, адже йдетьс¤ про специф≥чне, художнЇ в≥дтворенн¤ д≥йсност≥. —аме л≥тература в≥дкриваЇ душу людини назустр≥ч св≥ту.

2. ¬еличезним дос¤гненн¤м л≥тератури Ї виробленн¤ нею системи тип≥в емоц≥йно-ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

¬арто п≥дкреслити, що особливе м≥сце в систем≥ емоц≥йно-ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й займаЇ ≥рон≥¤. ¬ ≥рон≥њ своЇр≥дне, в≥дособлене поле д≥¤льност≥. ќснова ≥рон≥њ Ч скептицизм, ≥ спр¤мований в≥н не на саму д≥йсн≥сть, а на њњ осмисленн¤. —кептичне запереченн¤ в ≥рон≥њ не припускаЇ утвердженн¤ протилежного: говор¤ть про силу ≥рон≥њ, що перемагаЇ, що не гребуЇ побутом, а, навпаки, п≥дноситьс¤ над ним. ≤рон≥¤ протистоњть ¤к опонент-скептик будь-¤к≥й точц≥ зору на св≥т, вона супротивник ус¤коњ догматичност≥ й не приймаЇ н≥¤ких абсолютистських св≥тогл¤дних постулат≥в, тобто ≥рон≥¤ може виконувати функц≥ю ун≥версального компенсатора. "≤рон≥¤,Ч писав “омас ћанн,Ч Ї пафос середини, вона Ч ≥нтелектуальна обмовка, що граЇтьс¤ м≥ж контрастами й не посп≥шаЇ п≥дтримати ¤кусь з≥ стор≥н ≥ прийн¤ти р≥шенн¤: бо вона повна передчутт¤, що у великих питанн¤х, де йдетьс¤ про людину, будь-¤ке р≥шенн¤ може ви¤витис¤ передчасним ≥ неспроможним". —аме завд¤ки ≥рон≥њ часто виникають дуже ц≥кав≥, художньо переконлив≥ системи. ≤рон≥чний погл¤д на св≥т Ч св≥дченн¤ справжньоњ ≥нтелектуальност≥, воно однаково ц≥нне й привабливе ¤к у л≥тературних, так ≥ в журнал≥стських жанрах.

3. Ћ≥тература Ч це ун≥кальна лаборатор≥¤ слова. —правжню красу, багатофункц≥ональн≥сть, невичерпн≥сть слова можна в≥дчути т≥льки у тканин≥ художнього твору. ќтож, кращоњ майстерн≥, кращого "пол≥гона" удосконаленн¤, шл≥фуванн¤ власних мови ≥ мовленн¤ дл¤ майбутнього журнал≥ста год≥ й шукати! —аме розк≥ш сп≥лкуванн¤ ≥з шедеврами л≥тератури дозвол¤Ї ос¤гнути маг≥ю то буденного, то св¤ткового, часом таЇмничого й св≥тлого —лова.

4. Ћ≥тература завжди жила й живе тимчасовим ≥ в≥чним, загальнолюдським. ∆итт¤ й смерть; сутн≥сть людини, њњ призначенн¤ у св≥т≥; людина перед таЇмниц¤ми бутт¤; необмежен≥ можливост≥ думки, що прагне п≥знати св≥т; мистецтво ¤к зас≥б ≥нтуњтивного п≥знанн¤ особистост≥ Ч усе це проблеми, до ¤ких звертаЇтьс¤ л≥тература, що стала у ’’ стор≥чч≥ особливо складною, дискретною.

—формульовано дек≥лька причин дискретност≥ л≥тератури, основних Ч дв≥. ѕерша викликана прагненн¤м естетично в≥добразити хаотичн≥сть д≥йсност≥ й ≥стор≥њ, в≥дчужен≥сть особистост≥. ƒруга ви¤вл¤Ї себе ¤к насл≥док "роз≥рваноњ св≥домост≥", що не може ос¤гнути св≥т не тому, що в≥н хаотичний, а тому, що св≥дом≥сть не може п≥знати його глибинн≥ таЇмниц≥.

Ќепросто роз≥братис¤ у тенденц≥¤х сучасноњ л≥тератури. ” н≥й в≥дбуваЇтьс¤ подальший розвиток традиц≥йного реал≥зму, що набуваЇ нових ознак, часто "вибухових", незвичних. –озвиваЇтьс¤ й так звана "л≥тература ≥нших вим≥р≥в": це можуть бути зсуви реального й ≥рреального, реального й надреального; "≥нш≥ вим≥ри" можуть бути пов'¤зан≥ або з прихованими таЇмниц¤ми людськоњ душ≥, або з вторгненн¤м паралельних св≥т≥в (у тому числ≥, на жаль, ≥ нижчих).

Ќевипадково анал≥з складних художн≥х твор≥в викликаЇ значний ≥нтерес у майбутн≥х журнал≥ст≥в, адже коли стаЇ зрозум≥лим автор, коли розкриваютьс¤ секрети його творчост≥, його мовний код Ч зд≥йснюЇтьс¤ ще один крок у безк≥нечному процес≥ п≥знанн¤.

5. Ћ≥тература пор¤д з багатьма р≥зноман≥тними проблемами звертаЇтьс¤ й до осмисленн¤ журнал≥стськоњ профес≥њ, зокрема до особливостей роботи журнал≥ста. √либок≥ м≥ркуванн¤ такого роду знаходимо у творах ƒжека Ћондона, –≥чарда ќлд≥нгтона, Ўона ќ'‘аолейна, Ѕориса ѕастернака, ћарка “вена.

«верненн¤ до твор≥в названих автор≥в не претендуЇ на вичерпне розкритт¤ проблеми, тим б≥льше, що зазначен≥ реч≥ (насамперед Ч романи) надзвичайно багатопланов≥, й наведене питанн¤ Ч одне з багатьох.

ѕоказово, що тут у першу чергу "спрацьовують" приклади, ¤к≥ мають ¤вний негативний п≥дтекст. який резонанс, наприклад, ¤ку дискус≥ю викликаЇ в студентськ≥й аудитор≥њ ≥рон≥чна подача опов≥дача (роман "—мерть геро¤" –≥чарда ќлд≥нгтона): "Е журнал≥стика Ч зан¤тт¤, ¤ке коротко, але дуже точно можна визначити ¤к найпринизлив≥ший вид найпринизлив≥шоњ вади Ч розумову проституц≥ю".

ѕравда житт¤ Ч ≥ правда газетного р¤дка; шанобливе ставленн¤ до людськоњ особистост≥, ум≥нн¤ в звичайн≥й, р¤дов≥й людин≥ побачити, ¤к казали в давнину, "душу св¤ту"; моральна в≥дпов≥дальн≥сть журнал≥ста; складност≥ процесу журнал≥стського становленн¤; особист≥сть журнал≥ста (сп≥вв≥дношенн¤ ≥нтелектуального ≥ морального) Ч це далеко не повний перел≥к важливих проблем, що розгл¤даютьс¤ на стор≥нках л≥тературних твор≥в.

ќтже, ц≥лком очевидно:

- варто жити, хоч трохи огл¤даючись на л≥тературу; справжн¤ л≥тература не лежить на полиц¤х, вона живе у св≥домост≥ людей ≥ формуЇ њх; справжн¤ л≥тература дозвол¤Ї проникнути у макро- ≥ м≥крокосм людини;

- л≥тература знайомить з архетипами св≥тового мистецтва й культури;

- л≥тература спри¤Ї актив≥зац≥њ мисленн¤, творчост≥;

- л≥тература збагачуЇ ≥ шл≥фуЇ мову й мовленн¤.

” ’’ стол≥тт≥ любили говорити, що л≥тература Ч це людинознавство, л≥тература Ч п≥дручник житт¤. Ќа щаст¤, б≥льш≥сть студент≥в-журнал≥ст≥в усв≥домлюЇ: такий п≥дручник конче потр≥бен.

1

Ќазва: ћ≥сце л≥тератури у профес≥йному становленн≥ студент≥в-журнал≥ст≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (388 прочитано)