∆урнал≥стика > Ќаступний ѕрезидент ”крањни

Ќаступний ѕрезидент ”крањни

... √овори його мовою. Ѕудь таким, ¤к в≥н, увесь час. Ћюдиною без ≥люз≥й (в≥д них н≥¤коњ корист≥!) ≥ без над≥й (кому вони потр≥бн≥?), людиною, ¤ка волод≥Ї непорушною звичкою дос¤гати усп≥ху. Ћюдиною, ¤ка може сказати "сьогодн≥ гарна погода" таким тоном, що вс≥ навкруги п≥дстрибують по стойц≥ "струнко" ≥ в≥дпов≥дають: "“ак точно, сер!"...

“еодор —тарджон, "—кальпель ќками"

 ласик в≥д журнал≥стики охарактеризував свою профес≥ю, ¤к "≥стор≥ю одного дн¤". ¬ельми слушно ≥ напрочуд влучно. ќдин день плюс один день плюс ще один... ≤ це вже не одного дн¤ ≥стор≥¤, а ¤вища чи њх низки, под≥й та њх насл≥дк≥в. « великоњ в≥дстан≥ це нагадуЇ шахову дошку, над ¤кою журнал≥ст спостер≥гаЇ за пересуванн¤м оф≥цер≥в ≥ п≥шак≥в, нер≥дко докладаЇ зусиль, щоб власноруч зм≥нити розстановку сил на дошц≥ або ж кидаЇтьс¤ в гру, переймаючись роллю "роз≥граноњ п≥шки", аби животом своњм захистити не завжди г≥дного такоњ самопожертви корол¤...

∆урнал≥ст-гросмейстер ¤к≥сно вид≥л¤Їтьс¤ на тл≥ ≥нших представник≥в свого "цеху" лише тод≥, коли в≥н здатний будувати б≥льш-менш реальн≥ прогнози стосовно певною м≥рою в≥ддалених под≥й, що матимуть м≥сце в шаховому корол≥вств≥ на п'¤ть, ш≥сть, в≥с≥м ход≥в уперед. «вичайно, кожен гравець маЇ власн≥ техн≥ки побудови таких прогноз≥в. Ќаприклад, на¤вн≥сть "своњх" людей у ключових державних ≥нститутах, або ж звичка прослуховуванн¤ "забугорних голос≥в", що уславлен≥ потужною анал≥тикою, або ж проведенн¤ власних незалежних розсл≥дувань, або ж просто хист влучати пальцем у небо. “ехн≥к таких ≥снуЇ безл≥ч, ¤к ≥ безл≥ч виграшних комб≥нац≥й на шахов≥й дошц≥.

÷≥кавою в цьому ключ≥ видаЇтьс¤ математична методика побудови граф≥к≥в. —першу ставитьс¤ в систем≥ координат точка, ¤ка позначаЇ певну величину.  оли ми одержуЇмо ≥нш≥ значенн¤, то ставимо другу точку, пот≥м третю. ќперуючи трьома точками ≥ з'Їднавши њх м≥ж собою л≥н≥Їю, ми можемо побудувати в≥др≥зок кривоњ. «вичайно, краще, коли точок б≥льше, але й трьох уже достатньо. ѕобудована нами крива маЇ певн≥ характеристики, ≥ ми можемо подовжити њњ дещо дал≥, передбачаючи, що наступн≥ дан≥ п≥дтверд¤ть правильн≥сть нашого прогнозу. “акий метод д≥став назву екстрапол¤ц≥њ.

як це застосувати в журнал≥стиц≥? Ќаприклад, беремо ту чи ≥ншу пол≥тичну ф≥гуру ≥ будуЇмо стосовно нењ дв≥ ос≥ координат Ч х та у. ¬≥сь х буде в≥дображати ¤к≥сн≥ зм≥ни в кар'Їр≥ пол≥тика, в≥сь у Ч час.  рива, ¤ку ми одержимо, характеризуватиме зростанн¤ його авторитету на нив≥ в≥тчизн¤ного державотворенн¤ в час≥, тобто зростанн¤ його впливу. ѕот≥м криву ми зможемо на п≥дстав≥ в≥домих точок подовжити, застосувавши метод екстрапол¤ц≥њ, ≥ таким чином побудувати прогноз подальшого кар'Їрного зростанн¤, а в≥дтак ≥ впливу даноњ пол≥тичноњ ф≥гури в "шахових" батал≥¤х.

“еор≥¤ без практики, ¤к в≥домо, Ї дит¤м мертвонародженим, тому спробуЇмо математичний метод застосувати.

ёр≥й ‘едорович  равченко Ч м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ”крањни. ” своњ сорок дев'¤ть в≥н захоплюЇ не лише ≥деальною спортивною статурою колишнього майстра спорту з плаванн¤ та неперес≥чного прихильника бод≥б≥лд≥нга, а й незвичайною, можна сказати, карколомною кар'Їрою. якщо в 1974 роц≥ (у двадц¤ть три роки) в≥н т≥льки вступив на службу в органи внутр≥шн≥х справ ≥нспектором на терен≥ р≥дноњ  ≥ровоградщини, то в 1989 роц≥ (у тридц¤ть в≥с≥м) в≥н уже був на генеральськ≥й посад≥ начальника ”правл≥нн¤ внутр≥шн≥х справ  ≥ровоградськоњ област≥. ” 1992 роц≥ в≥н перењздить до  иЇва в кр≥сло заступника м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ, пот≥м прот¤гом року очолюЇ н≥ мало н≥ багато ƒержавний митний ком≥тет, зв≥дки повертаЇтьс¤ до "м≥л≥цейного лона" вже м≥н≥стром (1995 року у в≥ц≥ сорока чотирьох рок≥в). ќрденоносець, кандидат юридичних наук, заслужений юрист, почесний академ≥к, член рад р≥зних громадських структур...

«игзаги примхливоњ дол≥ переказати правдиво ц≥лком ≥ повн≥стю неможливо н≥ у власних мемуарах, н≥ у спогадах сучасник≥в-колег, а в статт≥ стороннього спостер≥гача ≥ погот≥в. ќднак детальний життЇопис дл¤ застосуванн¤ математичного методу екстрапол¤ц≥њ, по сут≥, ≥ не потр≥бний. Ќехай вдала кар'Їра ё. ‘.  равченка буде першою точкою на площин≥, в≥д ¤коњ ми абстрагуватимемос¤ ≥ побудуЇмо ламану прогнозу, ¤кщо, звичайно, одержимо бодай ще к≥лька таких самих точок.

“очка друга. Ќаприк≥нц≥ 1999 року президент –ос≥њ Ѕорис ™льцин зр≥кс¤ "престолу": мовл¤в, зробив, що м≥г, хто зможе, нехай зробить б≥льше. ÷им "хто" став виконуючий обов'¤зки ѕрезидента –‘ ¬олодимир ¬олодимирович ѕут≥н Ч колишн≥й сп≥вроб≥тник ‘едеральноњ служби безпеки, представник "т≥ньового цеху" держави на пр≥звисько "ћоль". –ос≥¤, роз≥п'¤та по Ївраз≥йському материку в≥йнами, тероризмом, нестатками, економ≥чними негараздами та пол≥тичними ≥нтригами, давно потребувала нового правител¤ Ч молодого ≥ сильного. ѕотребувала сильного, а одержала "силового". ¬с≥ма руками "за" ѕут≥на виступив ≥ легатим≥зував його президентство простий народ, арм≥¤, м≥л≥ц≥¤, "проти" Ч представники наддемократичних ≥нститут≥в держави ("незалежна" преса зокрема).

јле це було пот≥м. ј спершу, наприк≥нц≥ с≥чн¤ 2000 року, виконуючий обов'¤зки президента –‘ ¬. ¬. ѕут≥н пров≥в робочу зустр≥ч з м≥н≥страми внутр≥шн≥х справ ”крањни ≥ –ос≥њ. Ќа ц≥й зустр≥ч≥ головн≥ м≥л≥ц≥онери ”крањни ≥ –ос≥њ допов≥ли в.о. президента –‘ про сп≥льну д≥¤льн≥сть "силовик≥в" двох держав у царин≥ боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю, а також про зусилл¤, спр¤мован≥ на розширенн¤ сп≥вроб≥тництва м≥ж двома очолюваними ними в≥домствами. ¬. ѕут≥н двадц¤ть хвилин особисто сп≥лкувавс¤ з ё.  равченком, прот¤гом ¤ких вони д≥йшли висновку посилити рег≥ональн≥ зв'¤зки. як результат Ч дв≥ фотограф≥њ в шп≥гел≥ газети "‘акты", на ¤ких наш м≥л≥ц≥йний м≥н≥стр ≥ майбутн≥й президент –ос≥њ з посм≥шками однаковоњ ≥нтенсивност≥.

ќтже, високий рейтинг украњнського м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ на пол≥тичному ринз≥ принаймн≥ держав Ч учасниць —Ќƒ Ч р≥ч доведена ≥ незаперечна.

“очка трет¤. ÷е велика анал≥тична статт¤ в газет≥ "ћосковский комсомолец" в ”краине" в≥д 30 березн¤ Ч 6 кв≥тн¤ 2000 року п≥д майже запозиченою в л≥тературного класика назвою "—писок  равченка". ” н≥й ≥детьс¤ про те, що найб≥льш в≥рог≥дним претендентом на посаду прем'Їр-м≥н≥стра Ї не хто ≥нший, ¤к ёр≥й ‘едорович (це пророцтво з р≥зноман≥тними пересп≥вами саме навесн≥ 2000 року неодноразово обсмоктувалос¤ в≥тчизн¤ними «ћ≤, доки не було оф≥ц≥йно спростованим). —татт¤ побудована на ц≥кавому фактаж≥: м≥л≥ц≥йний м≥н≥стр виступав перед народними обранц¤ми вищого ешелону ≥ допов≥в њм, що маЇ в≥домост≥ (список ≥з 123 ос≥б), за ¤кими розберетьс¤ з де¤кими депутатами, котр≥ п≥дозрюютьс¤ в порушенн≥ закону. јвтор газетного матер≥алу ™вген ћагда п≥дсумовуЇ своњ роздуми з цього приводу таким висловлюванн¤м: "¬ цьому процес≥ грамотний PR буде необх≥дним фактором усп≥ху. ћ≥л≥цейський м≥н≥стр не може не розум≥ти, що за кадровим потенц≥алом —Ѕ” переплюнути йому не вдастьс¤, а вз¤ти пальму першост≥ можна лише старанн¤м. “ому виступ ёр≥¤ ‘едоровича м≥г стати визначенн¤м не лише своЇњ сили, а й вив≥ренн¤м напр¤мку головного удару".

ѕро удар Ч це вже з нотками в≥двертого перел¤ку. “ак≥ сам≥ нотки, чи ба нав≥ть крещендо-акорди звучали у виступах рос≥йських колег-журнал≥ст≥в п≥сл¤ того, ¤к ¬. ѕут≥н перем≥г на виборах ≥ мав ось-ось ≥навгуруватис¤. ћинулос¤, перел¤к сам собою виливс¤, житт¤, ¤к годитьс¤, налагодилос¤...

Ќарешт≥, точка четверта. ѓњ "поставила" газета "‘акты" вустами журнал≥стки ≤рини ƒес¤тниковоњ п≥сл¤ виступу ёр≥¤  равченка на черговому зас≥данн≥  оординац≥йного ком≥тету боротьби з корупц≥Їю та орган≥зованою злочинн≥стю при ѕрезидент≥ ”крањни. ÷итую: "ёр≥й  равченко, в≥драпортувавши про незм≥нне зниженн¤ злочинност≥ та п≥двищенн¤ розкритт¤ все ж таки зд≥йснюваних злочин≥в, прост¤гнувс¤ думкою до анал≥зу економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ ≥ особливо становища з аграрною реформою, ¤вно демонструючи, що м≥л≥цейський мундир йому зат≥сний (це сукупно з допов≥ддю ћихайла  орн≥Їнка, другого "в≥д в≥домства", наштовхуЇ на думку про можлив≥ кадров≥ зм≥ни)".

¬ласне кажучи, вказаних точок, що њх з'ЇднаЇ ламана, дл¤ застосуванн¤ математичного методу екстрапол¤ц≥њ аж забагато. “ому саме час згадати англ≥йського ф≥лософа-схоласта ≥ лог≥ка Ч ¬≥ль¤ма ќкама, ¤кий у XIV стор≥чч≥, мирно прогулюючис¤ вулиц¤ми р≥дного м≥ста, винайшов хитрий принцип. ќкама переконував, що вс≥ складн≥ та багатоступенев≥ ¤вища необх≥дно зводити до найпрост≥ших причин, в≥дс≥каючи все закручене та багатовар≥антне (тому принцип цей назвали "бритвою оками"). Ќайпрост≥ш≥ причини, на думку ф≥лософа, ≥ Ї Їдино ≥стинними. ≤ саме ц≥ Їдино ≥стинн≥ причини здатн≥ привести до Їдино ≥стинних насл≥дк≥в...

ѕам'¤таЇте, ¤к за житт¤ незабутнього —–—– ус≥ ми о дев'¤т≥й вечора збиралис¤ коло переважно чорно-б≥лих телев≥зор≥в ≥ колективно дивилис¤ ≥нформац≥йну програму "¬рем¤".  оли передавали прогноз погоди дл¤ ћоскви Ч морози, прим≥ром, чи сн≥г Ч то вс≥ ми готувалис¤, що через чотири-п'¤ть дн≥в це ж саме чекаЇ ≥ на нас. ѕот≥м —оюзу не стало, ≥ ми так само, затамувавши подих, слухали про курс рубл¤ в≥дносно долара, вже наперед знаючи, що вс≥ от≥ "рублев≥ обвали" обвал¤ть через два-три дн≥ нашу багатостраждальну гривню. ј з часом ми почули про добров≥льну в≥дставку рос≥йського президента ≥ призначенн¤ "силового" виконуючого обов'¤зки, ¤кий, маючи вдосталь часу на п≥двищенн¤ свого рейтингу до вибор≥в ≥ ц≥лий наб≥р ≥нструментар≥ю у вигл¤д≥ «ћ≤ р≥зного спр¤муванн¤, котр≥ volen-nevolen на нього працювали, Ч легко перем≥г конкурент≥в... Ќ≥, звичайно, на в≥дм≥ну в≥д метеоролог≥њ та економ≥ки, пол≥тика кожноњ суверенноњ держави Ч справа суто ≥ндив≥дуальна, вона п≥дпор¤дковуЇтьс¤ т≥льки надто загальним, глобальним тенденц≥¤м, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ вельми ¤скраво в таких сп≥льних просторових одиниц¤х, ¤к, наприклад, —Ќƒ. ƒо того ж можна навести безл≥ч приклад≥в, коли рос≥йськ≥ пол≥тичн≥ сценар≥њ були просто не "по зубах" недолугим ≥ неталановитим в≥тчизн¤ним режисерам-постановникам... “а, власне, екстрапол¤ц≥¤ Ч р≥ч така, ¤ка н≥кого н≥ до чого не зобов'¤зуЇ, ≥ в≥дсоток њњ в≥рог≥дност≥ точно вираховувавс¤ х≥ба що ... у науков≥й фантастиц≥.

1	2

Ќазва: Ќаступний ѕрезидент ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (537 прочитано)