∆урнал≥стика > Ќовац≥њ у методах п≥дготовки сенсац≥йних матер≥ал≥в у друкованих «ћ≤

Ќовац≥њ у методах п≥дготовки сенсац≥йних матер≥ал≥в у друкованих «ћ≤

ќстанн≥м часом за умов р≥зкого загостренн¤ конкурентноњ боротьби, впливу де¤ких негативних чинник≥в Ч насамперед, п≥двищенн¤ ц≥н на електроенерг≥ю, пап≥р ≥ т. ≥н., Ч зросла ц≥нн≥сть фактичного матер≥алу, що приносить до редакц≥њ штатний кореспондент чи стр≥нгер (в≥льний стр≥лець, збирач ≥нформац≥њ, ¤кий згодом анон≥мно њњ продаЇ. Ч ћ. ¬.).

ѕ≥к пол≥тичноњ д≥¤льност≥, ¤к в≥домо, припадаЇ на чергов≥ вибори в ”крањн≥: парламентськ≥, м≥сцев≥, згодом Ч президентськ≥. "¬≥йна компромат≥в" починаЇтьс¤ приблизно за р≥кЧп≥втора до вибор≥в. “еоретично вона маЇ набирати оберт≥в ≥ дос¤гти свого п≥ку за к≥лька м≥с¤ц≥в або нав≥ть дн≥в до призначеного часу голосуванн¤.

“а в умовах нерозвинутоњ виборчоњ системи, коли, перефразовуючи висловлюванн¤ першого президента ”крањни Ћеон≥да  равчука: ми в≥д≥йшли в≥д одн≥Їњ форми сусп≥льства ≥ не прийшли до ≥ншоњ Ч ус¤ виборча система, у тому числ≥ «ћ≤ працюють вкрай непрогнозовано, грубо, непрофес≥йно.

¬ласне, запитуЇтьс¤, чому автор так наст≥йно наголошуЇ на значенн≥ передвиборноњ кампан≥њ будь-¤кого р≥вн¤ у розвитку нац≥ональних «ћ≤?

–≥ч у т≥м, що ”крањна, ¤ка ув≥йшла в тр≥йцю найкорумпован≥ших держав св≥ту, в≥др≥зн¤Їтьс¤ особливим ментал≥тетом ≥ у власних «ћ≤.

Ѕ≥льш≥сть ≥з них були побудован≥ саме з розрахунку на дос¤гненн¤ певних пол≥тичних параметр≥в, на грош≥ украњнських ол≥гарх≥в, ¤к≥, за висловом журнал≥ста, ¤кий побажав залишитись анон≥мом, "були вкраден≥ з рос≥йських нафто- ≥ газопровод≥в".

ќтже, преса, ¤ка розраховуЇ на дотац≥њ, не може бути не т≥льки виразником так званих демократичних процес≥в ≥ спод≥вань, а й елементарно ф≥нансово вижити.

ќцей "перв≥сний гр≥х" нац≥ональноњ преси ≥ викликаЇ до житт¤ методи збору матер≥ал≥в, що були описан≥ колись американським письменником ћарком “веном.

—права ускладнюЇтьс¤ тим, що ”крањна Ч держава з надзвичайно низьким за зах≥дним стандартом р≥внем житт¤. ÷е впливаЇ ≥ на те, що ц≥кав≥ факти, сенсац≥ю Ч м≥сцевим стр≥нгерам значно прост≥ше ≥ виг≥дн≥ше продати в ту саму "‘айненшл “аймс", ¤ка пер≥одично видруковуЇ досить ц≥кав≥ ≥стор≥њ про украњнських законотворц≥в ≥ ол≥гарх≥в.

"√оловна проблема украњнського хабарництва, Ч за¤вив Ћеон≥д  равчук в ≥нтерв'ю газет≥ "’рещатик" (6 серпн¤ 2000 року), Ч пол¤гаЇ в тому, що хабар≥ берутьс¤, а проблеми не вир≥шуютьс¤".

“ак само з≥ збором ≥нформац≥њ. —енсац≥¤ Ї, але грош≥ за нењ наш≥ можновладц≥ виплачувати не бажають ≥ тому "смажен≥ факти" опин¤ютьс¤ за кордоном.

” чому ж пол¤гають новац≥њ у збор≥ ≥ методах п≥дготовки сенсац≥й дл¤ сучасних «ћ≤?

Ќовац≥¤ перша. ” друкованих органах преси все активн≥ше вводитьс¤ система ≥нформатор≥в, таЇмних радник≥в ≥ консультант≥в. ѕричому ≥снують вони на р≥зних щабл¤х сусп≥льства ≥ в р≥зних адм≥н≥стративних установах, хоча перевага в останньому випадку надаЇтьс¤ середн≥й ≥ нижч≥й адм≥н≥стративн≥й ланц≥.

ЌагадаЇмо, що в сус≥дн≥й держав≥, де р≥вень газетних прибутк≥в у дес¤тки, а, можливо, у сотн≥ раз≥в б≥льший Ч пр≥оритет надаЇтьс¤ б≥льш фешенебельн≥й "куп≥вл≥" адм≥н≥стратор≥в вищоњ ланки.

яскравий зразок Ч факт продажу кореспонденту " омсомольской правды" списку команди п≥дводного човна " урск" за 18 тис¤ч карбованц≥в (приблизно тис¤ча долар≥в. Ч ћ. ¬.). —писок цей було запропоновано оф≥цером √енштабу ≥ редакц≥¤ " омсомольской правды" одразу погодилас¤ на факт оприлюдненн¤ сенсац≥йноњ ≥ неспод≥ваноњ дл¤ багатьох в≥йськових ≥нформац≥њ.

ќлександр Ќевзоров, на наступний день п≥сл¤ вибор≥в до ƒержавноњ думи –омана јбрамовича, за¤вив, виступаючи по телебаченню ѕ≥вн≥чноњ ѕальм≥ри, що нафтовий магнат за усп≥шне висв≥тленн¤ передвиборноњ кампан≥њ, ощасливив самого Ќевзорова гонораром у п'¤ть м≥льйон≥в долар≥в.

„и варто говорити, що под≥бн≥ цифри дл¤ ”крањни, де все давно вивезено в офшорн≥ зони, Ї химерними ≥ здаютьс¤ просто фантастичними?!

ѕроте система ≥нформатор≥в ≥снуЇ ≥ потроху розвиваЇтьс¤.

Ќовац≥¤ друга. «авд¤ки новим курсам в ≤нститут≥ журнал≥стики, за останн≥ п'¤ть рок≥в була п≥дготовлена ≥ активно працюЇ в сучасних «ћ≤ нова генерац≥¤ журнал≥ст≥в, ¤к≥ досконало волод≥ють методами збиранн¤ ≥нформац≥њ, що не практикувалис¤ ран≥ше.

…детьс¤ про масове застосуванн¤ в практиц≥ збору фактажу "методу маски" у його двох ≥постас¤х.

—ам "метод маски" широко використовуЇтьс¤ в м≥жнародн≥й журнал≥стиц≥, окрем≥ моменти його застосуванн¤ можуть не зб≥гатис¤ з юрисдикц≥Їю т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни або з моральними переконанн¤ми певноњ категор≥њ людей. јле все, ¤к правило, в≥дступаЇ на другий план, коли читач, гл¤дач, слухач переконуЇтьс¤ в ефективност≥ застосуванн¤ "методу маски".

ѕерший вар≥ант "методу маски" Ч загальнов≥домий завд¤ки викривальн≥й творчост≥ класика жанру журнал≥стського розсл≥дуванн¤ √юнтера ¬альрафа.

…детьс¤ про ф≥зичну зм≥ну зовн≥шност≥ журнал≥ста шл¤хом пластичних операц≥й, накладанн¤ перук, контактних л≥нз, що зм≥нюють кол≥р очей, тощо.

÷ей метод, наск≥льки нам в≥домо, в ”крањн≥ ще не застосовувавс¤, бо дл¤ його ефективного використанн¤ вкрай необх≥дн≥ певн≥ акторськ≥ характеристики.

ƒругий вар≥ант "методу маски" Ч дешевий ≥ не менш ефективний. ÷ей вар≥ант передбачаЇ збиранн¤ ≥нформац≥њ п≥д вигл¤дом ≥ншоњ людини: державного службовц¤, аматора-колекц≥онера, прац≥вника рекламноњ агенц≥њ ≥ т.д.

ќстанн≥м часом в ”крањн≥,  иЇв≥ набули поширенн¤ нов≥, дос≥ нев≥дом≥ форми збиранн¤ статистичного матер≥алу шл¤хом телефонного опитуванн¤, анон≥много анкетуванн¤ на вулиц¤х ≥ в метропол≥тен≥. –еспонденту ставитьс¤ з дес¤ток зовс≥м простих, на перший, погл¤д запитань, серед ¤ких ключове: "¬аше ставленн¤ до пол≥тичного л≥дера?", запитанн¤ про переб≥г певноњ пол≥тичноњ акц≥њ.

Ќовац≥¤ трет¤. –етельний ≥ грунтовний зб≥р ≥нформац≥њ у мереж≥ ≤нтернет, коли перевага надаЇтьс¤ анон≥мним пов≥домленн¤м.

“ут сл≥д в≥докремити власне пр¤мий передрук ≥ плаг≥ат з ≤нтернету в≥д ц≥леспр¤мованого збиранн¤ ≥нформац≥њ щодо ¤коњсь проблеми.

“им часом пр¤мий плаг≥ат з ≤нтернету став традиц≥Їю у такоњ досить попул¤рноњ кињвськоњ газети, ¤к "¬ечерние вести", коли 70Ч80% ≥нформац≥њ на њњ полосах буквально викрадаютьс¤ в ≤нтернет ≥ подаютьс¤ нав≥ть без зм≥н заголовк≥в чи правки тексту.

Ќовац≥¤ четверта ≥ найб≥льш тривожна.

ѕри п≥дготовц≥ р¤ду сенсац≥йних матер≥ал≥в, а переважають, ¤к правило, т≥, що мають крим≥нальний в≥дт≥нок, редактори газет вол≥ють не ризикувати своњми штатними прац≥вниками, а посилають добирати факти новачк≥в. „асто-густо Ч ≥ р¤д випадк≥в автор науковоњ розв≥дки може засв≥дчити особисто Ч на небезпечн≥ завданн¤ посилають практикант≥в Ч студент≥в ≤нституту журнал≥стики.

як прим≥ром, було в редакц≥њ одн≥Їњ з газет, що претендуЇ на повноц≥нне виданн¤ та ≥нтерпретац≥ю факт≥в нашоњ д≥йсност≥. —тудента-початк≥вц¤ спершу послали розсл≥дувати скаргу колекц≥онера, у ¤кого поцупили дорог≥ марки, а коли викладач переконливо порадив не йти на завданн¤, що пов'¤зане з ризиком, того самого студента послали з'¤совувати долю неблагополучноњ д≥вчини-п≥дл≥тка Ч дочки багатих батьк≥в. ƒ≥вчина приохотилас¤ до наркотичного з≥лл¤ ≥ замахнулас¤ на житт¤ власноњ дев'¤ностол≥тньоњ бабул≥.

Ќа цьому приклад≥ можна переконатис¤, що дешевше послати на потенц≥йний сенсац≥йний матер≥ал новачка-дилетанта, не забезпечивши йому в≥дпов≥дного прикритт¤ аби не ризикувати членом власного редакц≥йного колективу.

ѕ≥дбиваючи п≥дсумки, сл≥д зазначити, що терм≥н "новац≥њ" Ї власне новиною дл¤ ”крањни, де вс≥ перерахован≥ новац≥њ д≥стали своЇ вт≥ленн¤ з врахуванн¤м умов нац≥ональноњ економ≥ки ≥ р≥вн¤ масовоњ св≥домост≥.

ћи не можемо говорити н≥ про ¤к≥ моральн≥ критер≥њ, коли йдетьс¤ про п≥дготовку сенсац≥йних матер≥ал≥в. Ќа редакц≥йних летючках газети " иевские ведомости" у пер≥од боротьби за пост м≥ського голови, перше запитанн¤ досл≥вно звучало так: "≈сть ли компромат на ќмельченко?".

...ƒосить характерний ≥ ¤скравий приклад незааганжованост≥ та об'Їктивност≥ м≥ськоњ газети в пошуках сенсац≥њ у номер!

1

Ќазва: Ќовац≥њ у методах п≥дготовки сенсац≥йних матер≥ал≥в у друкованих «ћ≤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (461 прочитано)