∆урнал≥стика > ќсобливост≥ п≥дготовки репортер≥в дл¤ жанру репортаж-розсл≥дуванн¤

ќсобливост≥ п≥дготовки репортер≥в дл¤ жанру репортаж-розсл≥дуванн¤

ѕ≥дготовка репортер≥в дл¤ роботи в жанр≥ репортаж-розсл≥дуванн¤ маЇ специф≥чн≥ характеристики, що залежать в≥д багатьох умов та формуютьс¤ з першого курсу навчанн¤ в ≤нститут≥ журнал≥стики. ќсоблив≥сть профес≥йного навчанн¤ пол¤гаЇ у в≥дпрацюванн≥ теоретичних посилань уже починаючи з перших практичних зан¤ть.

–епортери, ¤к≥ мають працювати в розсл≥дуванн≥, визначаютьс¤ викладачем часто-густо ≥н туњтивно, оск≥льки багатор≥чна практика дозвол¤Ї з першого погл¤ду визначити: чи згодитьс¤ студент або студентка дл¤ роботи в складному й небезпечному жанр≥, чи краще пропонувати майбутньому студентов≥ шукати себе в анал≥тиц≥, публ≥цистиц≥ тощо.

 оли йдетьс¤ про ≥нтуњц≥ю, ¤к метод наукового п≥знанн¤ св≥ту, то дл¤ супротивник≥в цього Унап≥вм≥стичного ос¤¤нн¤Ф ≥снуЇ ун≥версальна фраза, що њњ визначив јльберт ≈йнштейн на схил≥ рок≥в у книз≥ У‘≥зика ≥ сучасн≥стьФ. «вучить вона афористично-красиво: У—правжньою ц≥нн≥стю Ї, по сут≥, ≥нтуњц≥¤Ф.

“ак само й при визначенн≥ майбутн≥х репортер≥в, ¤к≥ бажають працювати в жанр≥ репортажу-розсл≥дуванн¤. ¬икладачев≥ одразу впадаЇ в око невимовна зац≥кавлен≥сть, часом Ц надм≥рна життЇва енерг≥¤, бажанн¤ будь-що негайно стати знаменитим в результат≥ розсл≥дуванн¤ гучноњ справи, юначий максимал≥зм ≥ т.д.

¬есь цей наб≥р ≥ндив≥дуальних психоф≥з≥олог≥чних властивостей ≥ндив≥да даЇ можлив≥сть судити про його творчу потенц≥ю. ѕ≥д час занн¤ть з дисципл≥ни У–епортерська прац¤Ф досв≥дчен≥ викладач≥ ≤нституту журнал≥стики починають з в≥дпрацюванн¤ власне практичних навичок створенн¤ будь-¤кого репортажу.

“ак, автор науковоњ розробки, упродовж к≥лькох практичних завдань в≥дпрацьовуЇ так званий УгачокФ Ц першу фразу, що маЇ привернути увагу читача. ƒал≥ йдетьс¤ про те, що динам≥зац≥¤ розпов≥д≥ в репортаж≥-розсл≥дуванн≥ дос¤гаЇтьс¤ введенн¤м у структуру тексту ≥нтерв¢ю. јле коли фрагмент ≥нтерв¢ю ≥з св≥дком под≥њ, поданий на початку розпов≥д≥, маЇ засв≥дчити достов≥рн≥сть того, що в≥дбуваЇтьс¤, то такий самий фрагмент, поданий вже у друг≥й частин≥ репортажу-розсл≥дуванн¤ маЇ м≥стити в соб≥ УбекграундФ, пор≥вн¤льн≥ характеристики. « урахуванн¤м нац≥онального ментал≥тету, бажано ввести у текст репортажу-розсл≥дуванн¤ елементи анал≥тики, цифров≥ дан≥ Ц тод≥ весь матер≥ал справл¤Ї враженн¤ ірунтовноњ розробки.

Ќав≥ть виход¤чи з цих суджень стаЇ зрозум≥лим, що практичн≥ зан¤тт¤ з репортажу-розсл≥дуванн¤ неодм≥нно включають теми ≥нших дисципл≥н: профес≥йноњ етики, психолог≥њ та журнал≥стськоњ творчост≥; студентам треба дати у¤вленн¤ про анал≥тичн≥ жанри, познайомити з р≥зновидами УновоњФ журнал≥стики ≥ т.д.

“ому проблема Упостановки пераФ в репортаж≥-розсл≥дуванн≥ маЇ вир≥шуватис¤ лише в комплекс≥ вс≥х, без виключенн¤ дисципл≥н, що вивчаютьс¤ в ≤нститут≥ журнал≥стики.

јдже, прим≥ром, пишучи про економ≥чн≥ розсл≥дуванн¤ не можна об≥йтис¤ без знань бодай основ економ≥ки; розгортаючи л≥тературне розсл≥дуванн¤ Ц сл≥д мати у¤вленн¤ про сучасне л≥тературознавство; пишучи репортаж-розсл≥дуванн¤ на крим≥нальну тематику, необх≥дно волод≥ти специф≥чними знанн¤ми в галуз≥ юрисдикц≥њ.

“ому перед профес≥йним викладачем стаЇ дилема: готувати репортер≥в у жанр≥ репортаж-розсл≥дуванн¤, емп≥рично, чекаючи поки вони набудуть профес≥йного ≥ теоретичного досв≥ду, чи, починаючи з молодших курс≥в обирати кожному ≥ндив≥дуально вузьку спец≥ал≥зац≥ю, що маЇ не т≥льки визначити профес≥йн≥ уподобанн¤ репортера, а й стати визначенн¤м, власне, дол≥?

ѕатетика тут не зайва, оск≥льки людина, ¤ка проводить розсл≥дуванн¤ в будь-¤к≥й галуз≥ людського п≥знанн¤ Ц л≥тератур≥, медицин≥, ≥стор≥њ Ц наст≥льки визначаЇтьс¤ самою динам≥кою процесу, (водночас помноженою на прагматизм ≥ елементи наукового анал≥зу), Ц що пот≥м не мислить соб≥ житт¤ в ≥ншому стил≥.

ќсоблива р≥ч Ц розсл≥дуванн¤ журнал≥стське, ¤ке передбачаЇ не т≥льки динам≥чн≥сть, а й швидку публ≥кац≥ю в≥дпов≥дного матер≥алу, а згодом Ц оч≥куванн¤ неадекватноњ реакц≥њ на факти, викладен≥ в матер≥ал≥ репортажу-розсл≥дуванн¤.

“ому п≥дготовка майбутн≥х репортер≥в п≥д час практичних завдань включаЇ в себе часов≥ компоненти.  ожне, окремо вз¤те завданн¤ (початок, зак≥нченн¤ репортажу, п≥дготовка бл≥ц-≥нтерв¢ю), ф≥ксуЇтьс¤ в часовому пром≥жку. “ак, за досв≥дом роботи, на першу фразу студентам молодших курс≥в в≥дводитьс¤ в≥д п¢¤тнадц¤ти до двадц¤ти хвилин. ѕ≥дготовка бл≥ц-≥нтерв¢ю, що включаЇ два-три питанн¤, також регламентуЇтьс¤ дес¤тьма хвилинами. ѕрактика засв≥дчуЇ, що так≥ часов≥ меж≥ досить швидко стають звичними, а п≥д час виробничоњ практики у в≥тчизн¤них «ћ≤ дають неоц≥ненну користь у п≥дготовц≥ матер≥ал≥в, що виход¤ть друком, показуютьс¤ на екранах телебаченн¤, звучать по рад≥о.

ќкремим моментом сл≥д вид≥лити обговоренн¤ практичних роб≥т студент≥в, ¤к≥ вир≥шили присв¤тити себе репортажу-розсл≥дуванню. ѕровод¤тьс¤ вони не т≥льки за активною участю самого студентського загалу, а й ≥з залученн¤м профес≥йних журнал≥ст≥в та фах≥вц≥в з даного роду проблеми.

«рештою, оц≥нка виставл¤Їтьс¤ читачем, ≥ студенти, ¤к≥ встигли опубл≥кувати репортаж≥-розсл≥дуванн¤, д≥л¤тьс¤ на практичних зан¤тт¤х досв≥дом роботи з читацькими листами ≥ реакц≥Їю в≥дпов≥дних адм≥н≥стративних або державних установ на той чи ≥нший матер≥ал.

–епортер, ¤кий готуЇтьс¤ працювати в жанр≥ розсл≥дуванн¤, маЇ в≥ртуозно волод≥ти персональним комп¢ютером, записувати фактаж на ходу, водити машину та знати бодай основи англ≥йськоњ. ¬с≥ ц≥ фактори теж враховуютьс¤ п≥д час практичних завдань.

ќсобливе значенн¤ прид≥л¤Їтьс¤ визначенню Уметоду маскиФ ≥ його практичн≥й реал≥зац≥њ п≥д час п≥дготовки критичних матер≥ал≥в. “ут головним чинником стаЇ досв≥д ≥ндив≥дуальноњ роботи самого викладача, ¤кий на конкретних прикладах маЇ застерегти студент≥в в≥д надм≥рного використанн¤ Уметоду маскиФ, наголошуючи на моральних аспектах метод≥в збиранн¤ фактажу.

як в≥домо Уметод маскиФ ≥снуЇ у двох вар≥антах. ѕерший Ц коли журнал≥ст буквально зм≥нюЇ зовн≥шн≥сть (досв≥д н≥мецького репортера √юнтера ¬альрафа). ƒругий вар≥ант Уметоду маскиФ Ц коли журнал≥ст збираЇ фактаж, удаючи з себе представника будь-¤коњ соц≥альноњ групи населенн¤ чи профес≥њ: в≥д перес≥чного обивател¤ на пол≥тичному м≥тингу Ц до асистента в груп≥ представник≥в адм≥н≥стративних орган≥в, лаборанта в л≥карн¤н≥й установ≥ тощо.

“ому важливим ≥ надзвичайно ц≥кавим у практичних зан¤тт¤х з Уметоду маскиФ Ї процес перевт≥ленн¤ студент≥в у представник≥в ≥нших соц≥альних груп ≥ прошарк≥в. ÷е так само актуально, ¤к в≥дпрацюванн¤ двох вид≥в псевдон≥му: пост≥йного та одноразового з тим, щоб ≥з метою дотриманн¤ особистоњ безпеки, вберегти журнал≥ста в≥д негавних насл≥дк≥в публ≥кац≥њ критичного матер≥алу.

ќдже, процес п≥дготовки студент≥в, що працюють у жанр≥ репортажу-розсл≥дуванн¤, включаЇ в себе й елемент лицед≥йства, зв≥сно, в суто профес≥йному аспект≥ цього терм≥ну.

ќсобливе значенн¤ п≥д час п≥дготовки репортер≥в прид≥л¤Їтьс¤ забезпеченню ≥ндив≥дуальноњ безпеки молодих журнал≥ст≥в. …детьс¤ про ознайомленн¤ студент≥в ≥з системою Упул≥вФ, а також зразками Ївропейських страхових пол≥с≥в на випадок нещаст¤ чи профес≥йноњ травми. ЌагадаЇмо, що один раз на п¢¤ть рок≥в найб≥льше ≥нформац≥йне агентство св≥ту јссош≥ейтед ѕрес збираЇ п≥д Ћондоном своњх репортер≥в, щоб ознайомити њх ≥з нов≥тн≥ми методами виживанн¤ журнал≥ст≥в у локальних конфл≥ктах, п≥д час екстремальних ситуац≥й тощо.

÷¤ методика ун≥версальна ≥ стаЇ в нагод≥ п≥д час п≥дготовки майбутн≥х репортер≥в ≥ в  ињвському нац≥ональному ун≥верситет≥.

ќднак головним чинником, що примушуЇ молодь працювати в жанр≥ репортажу-розсл≥дуванн¤, Ї суто людськ≥ ¤кост≥: честолюбство, бажанн¤ дос¤гти усп≥ху в журнал≥стськ≥й кар¢Їр≥, ризикнути заради сол≥дного гонорару.

Ќе заохочувати дух суперництва, боротьби та конкуренц≥њ серед студент≥в Ц отже, значить не готувати њх до практичноњ журнал≥стськоњ д≥¤льност≥ в умовах реальноњ, безкомпром≥сноњ, часом дуже жорстокоњ конкуренц≥њ. “ому сама стил≥стика веденн¤ зан¤ть передбачаЇ безапел¤ц≥йну оц≥нку кожноњ ≥ндив≥дуальноњ роботи Ц незалежно в≥д того, за ¤ких умов њњ було виконано.

ѕрактика засв≥дчуЇ, що саме така стил≥стика практичних роб≥т найоптимальн≥ша ≥ даЇ користь. Ѕ≥льше того, студенти, ¤к≥ вже в≥дчули Усмак боротьбиФ за ≥нформац≥ю, не бажають, щоб до них висувалис¤ ≥нш≥, пом¢¤кшен≥ вимоги.

–езультати практичних зан¤ть даютьс¤ взнаки вже п≥сл¤ п¢¤ти-шести м≥с¤ц≥в. —туденти виход¤ть на виробничу практику ≥, маючи практичн≥ навички репортера, ¤кий працюЇ в жанр≥ розсл≥дуванн¤, одразу вид≥л¤ютьс¤ серед ≥нших прац≥вник≥в творчого колективу. ѓм дають особлив≥ завданн¤, що потребують негайноњ реакц≥њ преси. ѕ≥дготовлен≥ студентами-практикантами репортаж≥-розсл≥дуванн¤ негайно одразу потрапл¤ють на шпальти газет та журнал≥в, сюжети показують по телебаченню.

—воњм прикладом студенти заохочують товариш≥в, студент≥в молодших курс≥в, ¤к≥ охоче йдуть у спец≥ал≥зован≥ групи, де готують репортер≥в.

1

Ќазва: ќсобливост≥ п≥дготовки репортер≥в дл¤ жанру репортаж-розсл≥дуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (458 прочитано)